У годівлі бройлерів усе важливе, особливо якщо мова йде про балансування раціонів за поживністю та заміну дорогих компонентів на дешевші.
Наталія Рибак, начальник виробничо-технологічного відділу агродепартаменту ПАТ «Миронівський хлібопродукт», поділилася власним досвідом із читачами журналу «Наше птахівництво» щодо правил годівлі птиці, основних помилок під час розробки рецептур та вибору надійного постачальника преміксів.
— Пані Наталіє, розкажіть про специфіку та особливості раціонів для курчат і дорослої птиці у вашому господарстві.
— Корм для товарних бройлерів за рецептурою поділяється на стартовий, ростовий та фінішний. До будь-якого з цих видів корму птиця повинна мати цілодобовий безперешкодний доступ. Основним компонентом кормів (будівельним матеріалом організму живої істоти) є, безумовно, білок. Його джерелом на нашому підприємстві виступає здебільшого соняшникова макуха. Бройлерів треба забезпечувати високим рівнем білка для достатньо швидкого приросту ваги впродовж 42–45 днів. Джерелами вуглеводів виступають такі основні зернові культури, як кукурудза, пшениця, ячмінь, сорго. Усі вони, до речі, вирощуються до полях «Миронівського хлібопродукту». Саме вони є основним джерелом енергії в раціоні птиці. Усі раціони для бройлерів збалансовані за енергією, амінокислотним складом, мінеральними речовинами. У нас на підприємстві раціони балансуються на основі рекомендацій постачальника кросу Кобб та враховують цінову специфіку українського й міжнародного ринків сировини для кормів.
— Що нині краще й дешевше використовувати як джерело білка та енергії у щоденному раціоні товарної птиці?
— Ціна корму залежить від вартості білкових компонентів, відповідно, чим більше протеїну – тим дорожчий корм. Зараз є великий вибір білкових компонентів для корму – це і соняшникові та соєві шроти, глютен, екструдована соя, макухи, зернова барда, кормові дріжджі. На ринку з’являються все нові й нові пропозиції альтернативних джерел протеїну. Варто завжди слідкувати за пропозиціями на ринку, оцінювати альтернативи і приділяти увагу дослідженню їх ефективності, засвоюваності та впливу на продуктивність. Що стосується дешевих джерел енергії, то це може бути масло з соняшникової чи ріпакової макухи, повножирової сої. Але під час їх використання у складі рецептур треба ретельно проводити дослідження цих компонентів та звертати увагу на вміст жиру в макухах та на якість крохмалю в кукурудзі. Звісно, не слід забувати про додавання до кормів ферментних препаратів відповідно до складу рецепту.
— Розкажіть про основні помилки, які виробники допускають у годівлі курчат, а також дорослої птиці товарного поголів’я бройлерів.
— Помилки допускаються тоді, коли під час розрахунку рецептів відповідальні працівники нехтують основними вимогами до корму. Щоб корм був правильним, треба в розрахунках використовувати реальні показники поживності сировини, враховувати адекватність рівнів поживності рецепта та не застосувувати надлишкових або несумісних кормових добавок.
Часто виробники комбікорму послуговуються даними документів про якість сировини, не піддаючи сумніву задекларовані показники. Щоб бути впевненими в реальності цих показників, треба перевіряти сировину в лабораторіях. Особливо це стосується таких важливих компонентів, як синтетичні амінокислоти, вітаміни та ферменти, фальсифікати яких зустрічаються нерідко. Щодо відповідних рівнів поживності, то слід чітко уявляти, для якого кросу птиці, якого віку та яких виробничих і ветеринарних умов вирощування складаються рецепти. Якщо умови утримання птиці та стан її здоров’я далекі від задовільних, виправити ситуацію не зможуть навіть ідеально збалансовані рецепти.
У МХП ретельно слідкують за всіма процесами: дрібниць у нашій справі не буває. Вибір корисних кормових добавок – це третій кит, який або збільшить ефективність комбікорму, або буде порожньою витратою коштів. Дуже рекомендую перевіряти на власному досвіді ефективність таких добавок, оскільки кожне підприємство має свої унікальні умови. Відповідно, просте копіювання того, що добре зарекомендувало себе на успішних підприємствах, не завжди може підвищити ефективність іншого виробництва.
— Які хвороби виникають у птиці через незбалансовану годівлю?
— Порушення годівлі можуть достатньо часто викликати хвороби птиці, але не настільки, щоб пов’язувати з ними будь-яке відхилення від норми. Наприклад, у разі порушення кальцієво-фосфорного обміну в птиці розвивається рахіт, причиною якого може бути недостатнє надходження з кормом вітаміну Д, кальцію, фосфору та марганцю.
Або інший приклад: надлишок сої в організмі птиці викликає діарею, оскільки в ній міститься багато калію. У разі дефіциту натрію в організмі спостерігаються порушення роботи нервової системи, зокрема порушення провідності мембран.
За умов годівлі висококалорійним кормом може виникати жирове переродження печінки. Тому під час використання таких раціонів треба звертати увагу на забезпечення в кормах належного рівня вітамінів групи В, Е та селену.
Потреба птиці у вітамінах значно коливається залежно від періоду росту та рівня обміну речовин. Недостатність одного вітаміну зустрічається тільки в експериментах, в умовах виробництва частіше спостерігаються полігіповітамінози. Нестача вітамінів призводить до зниження захисних функцій організму та нездатності протистояти несприятливим умовам. Слід пам’ятати, що надлишок вітамінів також є шкідливим. Так, передозування вітамінів А і D може викликати цілу низку небажаних відхилень.
Хочу додати, що серйозну небезпеку здоров’ю птиці становлять токсикози. Найбільш часто зустрічаються мікотоксикози, що виникають у разі тривалого згодовування бройлерам зернових, уражених грибами. Також отруєння викликають такі важкі метали, як кадмій, свинець, миш’як, коли має місце значне перевищення їх гранично допустимих концентрацій. Крім того, слід бути обережними у використанні великих кількостей мікроелементів, зокрема міді, цинку кобальту й селену, які по суті також є важкими металами.
Своєчасний моніторинг стану птиці та її харчових потреб, а також сумлінне дотримання рекомендацій з вирощування бройлерів і забезпечення їх доброякісними кормами запобігають появі перелічених проблем.
— На яких компонентах корму можна зекономити, а які є незамінними?
— Спеціалістами розроблений, а практиками затверджений основний набір сировини, яку рекомендують використовувати в корм певним видам тварин. Його можуть доповнювати різні добавки, премікси, вітамінні, мінеральні комплекси, ферментні препарати, амінокислоти. Незамінними є амінокислоти, вітаміни та ферменти. Білкова сировина може бути замінена аналогами (нестача соєвого шроту може бути частково компенсована соняшниковим), зернові культури також можуть становити альтернативу одна одній. Залежно від сезонності ціна на зернові різниться, але якщо придбати потрібний обсяг на рік за доступною ціною, це веде до здешевлення корму. Звісно, за умови, що господарство має потужності для зберігання.
— Що ви могли б порадити птахівникам щодо процедури складання раціону для бройлерів?
— Для складання рецептури комбікормів потрібно мати таку вихідну інформацію: який крос (порода) птиці буде споживати корм, якими є рекомендації щодо годівлі цього кросу, наскільки високими є продуктивні показники стада, сировина якої якості наявна в господарстві та які її обсяги. Крім того, в господарстві має бути спеціалізована програма для розрахунку рецептур комбікормів. Дотримуючись рекомендацій щодо годівлі, можна оптимально підбирати сировину залежно від її якості та ціни.
— Як правильно обрати постачальника преміксів. Які премікси краще застосовувати: вітчизняного виробництва чи закордонного?
— У цьому питанні головну роль відіграє надійність і репутація виробника преміксів. Якщо виробник тривалий час виготовляє продукцію вузької спеціалізації і добре зарекомендував себе на ринку, в тому числі з погляду якості та ефективності преміксів, то не важливо, закордонний це виробник чи вітчизняний. Велике значення має ціна товару, умови постачання та умови співпраці. Звісно, премікси вітчизняного виробництва не мають у складі своєї ціни вартості ввізних мит та логістичних затрат. Проте в Україні поки що виробляється обмежений асортимент добавок. Крім того, важливо в процесі роботи перевіряти якість вже поставлених преміксів у надійних лабораторіях. Ми це робимо обов’язково. До речі, центральна лабораторія МХП такі послуги надає іншим замовникам.
— Яких заходів слід вживати для знезараження кормів?
— Заходи для знезараження корму достатньо дорогі і виправдовують себе не завжди. Потрібно попереджувати зараженість корму, а не знезаражувати його. Це означає суворий контроль за якістю вхідної сировини, контроль стану забрудненості на заводах, періодичне очищення та дезінфекція обладнання. Якщо дотримуватися цих принципів виробництва, то жодної зараженості корму не виникне. У нас на підприємстві немає потреби зберігати корм, оскільки він надходить на птахофабрики максимально швидко. Інша справа, коли вироблений корм буде постачатися на господарства, на яких буде зберігатися протягом відносно тривалого періоду часу. У таких ситуаціях до комбікорму додають антиоксиданти та консерванти для запобігання окисленню жиру і подовження терміну зберігання готового продукту.
Віра Славянська
журнал “Наше Птахівництво”, травень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
