Найбільш ранні кавуни можна отримати з розсади під плівкою, застосовуючи обробку насіння, прищипування огудини, посилене живлення фосфорно-калійними добривами, мульчування, щеплення на гарбузі.
Розсада та укриття
За розсадного способу вирощування можна отримати кавуни та дині на 2–3 тижні раніше й значно більші, ніж за звичайного способу. Найвищі врожаї дає 30-денна розсада кавунів та 20–25-денна розсада динь. Розсада меншого віку не дає потрібного забігу, а відповідно й ранньої продукції, натомість 40–45-денна після пересаджування часто хворіє. Висаджують розсаду у відкритий ґрунт після того, як він прогріється до 13–15 °С та мине загроза повернення весняних приморозків. На цей час розсада повинна мати 3–4 справжні листки.
Ще більш ранній і більш високий урожай баштанних культур, ніж за розсадного способу, можна отримати завдяки застосуванню укриттів із прозорих плівок. Споруди під плівковими укриттями поділяють на тимчасові малогабаритні та теплиці.
Тимчасові малогабаритні споруди — це плівкові парники та укриття. Принципова відмінність парників від укриттів полягає в наявності бічної обв’язки, що сприяє поліпшенню температурного режиму. Для укриття культиваційних споруд найчастіше використовують поліетиленову плівку: для теплиць — товщиною 0,15–0,2 мм, для малогабаритних укриттів — 0,08–0,1 мм.
Створення в спорудах захищеного ґрунту більш сприятливих умов для росту та розвитку баштанних культур дозволяє отримувати досить високі врожаї товарної продукції. За даними Інституту овочівництва і баштанництва, застосування тимчасових плівкових укриттів у Харківській області прискорює на 2–3 тижні достигання плодів кавуна та дині й підвищує їх урожайність. В експериментах Донецької дослідної станції ІОБ за вирощування кавунів, посіяних пророслим насінням під тимчасовим плівковим укриттям, урожай плодів отримували на два тижні раніше, ніж у відкритому ґрунті. За вирощування розсадних кавунів під тимчасовим плівковим укриттям отримували стиглі плоди на 11 днів раніше, ніж за висаджування розсади у відкритий ґрунт, на 10 днів раніше від збору на рослинах, вирощених посівом пророслого насіння під тимчасові плівкові укриття, та на 24 дні раніше від рослин, одержаних посівом у ґрунт сухого насіння.
У 2001–2005 роках відділ технології вирощування баштанних культур Інституту південного овочівництва і баштанництва провів дослідження з визначення найефективнішого способу одержання раннього врожаю кавунів і динь у польових умовах. Встановлена висока ефективність розсадного способу вирощування, поєднаного з малогабаритним тимчасовим плівковим укриттям типу «термос». Достигання плодів кавунів і динь спостерігалося на 25–30 днів раніше, ніж за традиційної технології.
|
Світовий досвід
Найбільш ранній урожай плодів кавуна та дині можна одержати в теплиці. Вирощування овочевих культур у капітальних спорудах захищеного ґрунту в останнє десятиріччя зазнало значного підйому. Найбільші площі захищеного ґрунту мають Італія (17,1 тис. га), Китай (13,1 тис. га), Іспанія (12,1 тис. га), Нідерланди (9 тис. га), Туреччина (9 тис. га), Росія (6,9 тис. га). В Японії баштанні культури щороку займають 17–18% площ тепличного господарства, зокрема 1,3–1,4 тис. га під склом та понад 3,7 тис. га під плівкою. У Франції кавуни й дині в захищеному ґрунті вирощують на площі 15 тис. га (переважно під тимчасовими плівковими укриттями тунельного типу).
Тепличні кавуни й дині — відносно нетрудомісткі культури. Для їх вирощування на 100 м2 витрачається в плівкових теплицях Італії 16–17 люд.-год., у скляних теплицях Нідерландів — 20–25 люд.-год., тоді як для вирощування томатів на тій же площі в скляних теплицях потрібно 35–40 люд.-год.
В Європі урожайність дині за першу хвилю плодоношення в плівкових теплицях досягає 15–16 кг/м2, у зимових теплицях: на ґрунті — 7–8 кг/м2, на мінеральній ваті— 10–11 кг/м2.
У теплицях європейських країн використовують дві хвилі плодоношення дині. Для одержання товарних плодів у другій хвилі плодоношення проводять розрідження посадок дині, вилучаючи більш слабкі та менш продуктивні рослини, у середньому на 35–50% від загальної кількості рослин. Для використання дині в другій хвилі плодоношення часто практикується видалення рослин через ряд, чим забезпечується краще освітлення рослин та використання ними поживних речовин.
Українські експерименти
В Україні перші досліди з розробки агротехніки вирощування кавунів та динь у плівкових теплицях були проведені в 1966 році в УкрНДІОБ. За даними Людмили Шульгіної, достигання кавунів та динь у плівкових теплицях на сонячному обігріві в умовах Харківської області розпочинається 15–20 червня, тоді як перші плоди з поля надходять тільки в кінці третьої декади липня — на початку серпня. До початку достигання плодів у польових умовах з 1 м2 плівкових теплиць можна отримувати по 2,5–3,2 кг плодів дині та 4,6–6 кг плодів кавуна. Загальний урожай динь із плівкових теплиць становив 4–6 кг/м2, кавунів — 5–8 кг/м2. Дослідами встановлено, що значення цих культур у плівковому тепличному господарстві зростає за повторного використання теплиць після вирощування розсади теплолюбних культур для відкритого ґрунту.
Розсаду кавунів та динь у плівкові неопалювані теплиці висаджують, коли температура повітря на глибині 10 см у вранішні години піднімається до 14 °С. Для підвищення температури ґрунту його мульчують прозорою плівкою. На початковому етапі вегетації доцільніше мати подвійний шар плівки, підігрівати розсаду.
Дині дуже позитивно реагують на збільшення обсягу повітря в спорудах, яке супроводжується більш вирівняним тепловим режимом. В ангарній теплиці, де на 1 м2 площі припадало понад 2 м2 повітря, рослини мали більшу вегетативну масу й давали на 14% вищий урожай, ніж у теплиці, де на 1 м2 припадало 1,5 м2 повітря.
По-різному реагували рослини дині на зміну площі живлення в теплицях. У малогабаритних плівкових теплицях кращі результати дала така схема: густота — 2–3 рослини з 2–3 головними огудинами на 1 м2, площа живлення – 70х70 та 55х65 см. Кращий варіант для великогабаритних плівкових теплиць: 2 рослини на 1 м2 з природним формуванням куща.
Удень, до утворення зав’язі, температуру повітря в теплиці підтримували на рівні 25–30 °С, після — 30–40 °С. Уночі має бути не прохолодніше 18 °С. Оптимальна температура ґрунту становить 24–26 °С. Поливають диню через 3–4 дні з розрахунку 10 л води на 1 м2 — у сонячну погоду частіше, в похмуру — рідше. Після кожного поливу ґрунт розпушують. Оптимальна відносна вологість повітря становить 60–70%. Диню в теплиці вирощували на вертикальній шпалері з підв’язуванням плодів у спеціальні сітки.
Подібною до технології вирощування динь у весняних плівкових теплицях є технологія вирощування кавунів. Розсаду кавунів висаджують у ті самі терміни, що й динь. На відміну від динь, огудину кавунів на ранньому етапі розвитку не прищипують, вилучаючи тільки слабкі пагони. Обов’язковим заходом є нормування кількості плодів. За площі живлення 0,5 м2 на одній рослині залишають 2–3 плоди. Для прискорення росту плодів огудину прищипують, залишаючи п’ять листків вище плоду.
Рівень оптимальних температур для кавунів дещо нижчий, а перегрівання рослин більш небезпечне, ніж для динь. Враховуючи це, вентилюванню плівкових теплиць за вирощування кавунів приділяють значної уваги. Оптимальна температура повітря вдень має становити 25–30 °С, уночі — 18 °С. Кавуни поливають рідше, ніж дині, оскільки надмірне зрошення зменшує цукристість плодів, сприяє утворенню товстої кірки та розвитку грибних захворювань.
За даними Інституту овочівництва і баштанництва, Кримської дослідної станції, Донецької та Київської дослідних станцій у теплиці з обігрівом розсаду висаджують у березні, а в теплиці на сонячному обігріві — 10–20 квітня. Для тепличної культури баштанних вирощують 20–30-денну розсаду. Для зимових теплиць розсаду починають вирощувати з кінця січня — початку лютого, а для весняних теплиць — із середини березня.
Володимир Книш, канд. с.-г. наук
Південна державна сільськогосподарська дослідна станція ІВПіМ НААН
журнал “Плантатор”, травень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
