Про годівлю в найкритичніший період у житті поросят — післявідлучний.
У промисловому свинарстві можна виділити кілька «кризових» періодів у житті поросят:
• народження та перших дві доби життя (адаптація до нових умов існування, недосконалість механізму терморегуляції, підвищена потреба в енергетичному та протеїновому живленні);
• 5–7-ма доба — залізодефіцитна анемія: молоко свиноматки не покриває потребу поросят в залізі, а комбікорм, що містить дефіцитний мікроелемент, поросята практично не споживають;
• 14–21-ша доба — зниження пасивного імунітету (будь-які порушення в режимі та якості годівлі призводять до розладів ШКТ);
• 20–21-ша доба — молоко свиноматок вже не покриває потребу поросят у поживних речовинах, тому поросята повинні їсти комбікорм, до якого їх завчасно треба привчити починаючи з 3–5 дня життя;
• 28–35-та доба життя — відлучення поросят.
Останній період — чи не найкритичніший в житті поросят з усіх перелічених, тому детально зупинимося саме на питаннях годівлі у ці дні.
Після відлучення поросята не отримують завжди тепле молоко матері. Їх переводять практично лише на рослинну їжу й зазвичай в нові умови утримання. Система травлення ще до кінця несформована, повної зрілості ця системи досягає у 3,5–4-місячному віці.
Найкритичніший час в період відлучення поросят — це перші 7–14 днів: «кризовий період відлучення». За умови, що все зроблено у цей період правильно, ми маємо високі показники збереженості поросят і подальшої швидкості їх росту, та, як кінцевий результат — досягнення молодняком живої маси 100 кг за 165 днів і менше за витрат корму менше ніж 3 кг на 1 кг приросту.
Що ж потрібно зробити для досягнення цього результату? Насамперед — раціональна годівля свиноматок в період поросності й особливо за 2 тижні до опоросу, що забезпечує оптимальні показники великоплідності (близько 1,5 кг на сьогодні), а звідси й життєздатність поросят на всіх наступних етапах вирощування.
Далі — завчасне привчання поросят до поїдання престартерного комбікорму, з 3–5-го дня життя. Комбікорм містить легкодоступні джерела енергії та протеїну завдяки використанню інгредієнтів тваринного походження (краще сухі молочні продукти), БАР (вітаміни, мінерали, підкислювачі, ферменти, пребіотики, кристалічні амінокислоти тощо). Комбікорм згодовують невеликими порціями й часто. Спочатку жменьку такого комбікорму насипають в зоні відпочинку, а далі у спеціальну годівницю яскравого кольору. Комбікорм також має приваблювати своїм запахом.
Для мінімізації стресу під час відлучення поросят бажано годувати їх у цей період тим самим «звичайним» комбікорм, що вони отримували до відлучення, ще як мінімум на 12–14 днів. Після чого поетапно переходити до нового типу комбікорму протягом 4 днів по 25% кожного дня за умови відсутності розладів ШКТ, неадекватної поведінки поросят. Корм згодовують невеликими даванками, але часто — 6–8 разів на добу. За умови згодовування його із самогодівниць із вільним доступом у цей критичний період обов’язково використовують спеціальні підкислювачі (органічні кислоти), які сприяють зниженню рН ШКТ до оптимального рівня (рН = 4,2–6), що пригнічує розвиток патогенної й умовно патогенної мікрофлори (кишкової палички та сальмонели), а отже, підтримує статус здоров’я тварин.
Важливим також є використання у цей період життя поросят спеціальних дієтичних комбікормів із підвищеним рівнем інгредієнтів тваринного походження (сухі молочні продукти найбезпечніші на сьогодні), що дозволяє знизити рівень сирого протеїну, поліпшити амінокислотний склад раціону, знизити рівень сирої клітковини. Також в комбікормах такого типу слід дещо підняти рівень заліза, міді, цинку, вітамінів А, D.
У цей період протягом 3–7 діб температуру в приміщенні піднімають до +32…+27 °С. Пізніше знижують до +27…+22 °С . Зміна температури протягом доби має становити ±2,5–3 °С . Показник відносної вологості має бути в межах 60–75%. Швидкість руху повітря — 0,1–0,2 м/с.
Кількість поросят у станку та площа підлоги на одне порося мають неабияке значення. Оптимальними показниками з фізіологічного, технологічного й економічного поглядів є розміщення 20–25 голів в одному станку.
Слід поставити додаткові корита фронтального типу, щоб мінімізувати стрес, аби поросята з нижчим ієрархічним рангом мали доступ до корму, і в групі не з’являлися такі, що відстають у рості. Варто дотримуватися такого принципу, щоб на момент відлучення кожна тварина у станку мала власне місце для годівлі.
Співвідношення тварин і кормомісць в самогодівницях за умови сухого типу годівлі 3–4:1. Співвідношення тварин і кормомісць у самогодівницях за умови вологого типу годівлі 6–4:1.
Слід використовувати зволожені корми консистенції «густої манної каші», оскільки рідка годівля є більш фізіологічною, що особливо актуально у цей перехідний період.
Треба правильно розподілити поросят з урахуванням вирівняності за живою масою на період відлучення. Так, умовним технологічним нормативом за відлучення поросят у 28 днів є їхня жива маса — 8 кг і більше. Для поросят із меншою за середній показник по групі живою масою слід виділити окремий станок із забезпеченням у ньому додаткових локальних джерел обігріву, додаткових годівниць із суперпрестартерним комбікормом, зволоженим розведеним сухим молоком. А найкраще, коли господарство може придбати переносні годівниці, так звані «сурогатні матері», функціями яких передбачено зволоження комбікорму до потрібної консистенції водою, молоком тощо саме у проблемних групах, що дозволяє з часом компенсувати різницю в рості у групі в цілому до середнього показника.
Має бути вільний доступ до води завдяки автоматичним ніпельним напувалкам, швидкість подачі води яких 0,7–1 л/хв. На одну напувалку має припадати не більше як 10 поросят. Бажано, щоб напувалки були розміщені на різний висоті.
Слід передбачити застосування антибіотиків за певних обставин, що потребують профілактики (пригнічення) захворювання на ранніх етапах його прояву та за умови, що альтернативні антибіотикам препарати неефективні (підкислювачі, про- та пребіотики). Знадобляться й спеціальні складні водорозчинні комплекси, які містять вітаміни, мінерали, амінокислоти, електроліти, що сприяють забезпеченню БАР, а отже, підвищенню імунітету та профілактиці зневоднення організму.
Руслан Сусол, д-р с.-г. наук, доцент Одеський державний аграрний університет
журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
