Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Адміністрування ПДВ по-новому

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Адміністрування ПДВ по-новому

Огляд новацій в системі адміністрування податку на додану вартість в сільському господарстві.

 

З початку поточного року система оподаткування сільгоспвиробників податком на додану вартість зазнала істотних змін. Сьогодні позитивна різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за спецрежимною діяльністю в розпорядженні підприємства є тільки частково, оскільки друга частина перераховується на основний електронний рахунок в системі електронного адміністрування, а потім — до державного бюджету. Через ці зміни часто виникають запитання щодо практичного функціонування нової системи адміністрування ПДВ в сільському господарстві.

 

Система електронних рахунків

 

У січні 2016 року всім функціональним сільгоспвиробникам Державною казначейською службою України було відкрито додаткові рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ):

 

• 3753 — для операцій із постачання зернових і технічних культур: 50% суми поповнення цього рахунку спрямовується на основний електронний рахунок платника 3751, решта 50% — на спеціальний рахунок, відкритий в банку або в казначейській службі;

• 3754 — для операцій із постачання продукції тваринництва: 85% суми поповнення спрямовується на основний електронний рахунок платника, 15% — на спеціальний рахунок;

• 3755 — для операцій із постачання інших сільгосптоварів чи послуг: 20% суми поповнення спрямовується на основний електронний рахунок платника, 80% — на спеціальний рахунок.

 

Розподіл податкового кредиту ПДВ

 

Форма та порядок заповнення й подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 р. №21.

 

Найпроблемнішим для бухгалтерів є розподіл податкового кредиту з ПДВ. До 1 січня 2016 р. податковий кредит розподілявся виключно між сільськогосподарською та несільськогосподарською діяльністю відповідно до отриманих і зареєстрованих податкових накладних. Починаючи з 1 січня 2016 р. в декларації з ПДВ податковий кредит розподіляється не лише між несільськогосподарською та сільськогосподарською діяльністю, а й в межах останньої (окремо в розрізі постачання зернових і технічних культур, постачання продукції тваринництва й інших сільськогосподарських товарів чи послуг). Механізм такого розподілу визначений абз. 2 пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України (ПКУ): якщо виготовлені або придбані товари (послуги, основні фонди) використовуються підприємством частково для виробництва зернових і технічних культур, та/або частково для виробництва продукції тваринництва, та/або частково для інших сільськогосподарських товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється, виходячи з питомої ваги вартості таких зернових і технічних культур, продукції тваринництва та інших сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх сільськогосподарських товарів і послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів. Обсяги постачання та його питома вага за кожним видом товарів у загальному постачанні розкриваються у графах 3–5 додатка ДС 9 до податкової декларації 0121 за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 р. № 21.

 

Для визначення обсягів постачання різних видів сільгосптоварів і послуг і їх питомої ваги бухгалтеру слід помісячно аналізувати оборотно-сальдові відомості щодо операцій реалізації й отриманих від покупців авансів (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 681 «Розрахунки за авансами одержаними»). Розрахунок здійснюється за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів. Наприклад, щоб показати питому вагу постачання в додатку ДС 9 до декларації 0121 за квітень 2016 року, треба сформувати помісячну інформацію щодо постачання за період із травня 2015-го по квітень 2016-го.  Ця питома вага буде взята для розподілу податкового кредиту щодо сільгосптоварів і послуг, отриманих у травні 2016 року.

 

На практиці можуть виникнути різні ситуації розподілу податкового кредиту:

 

1. Якщо придбані підприємством не оборотні активи (товари, послуги) використовуються для виготовлення сільськогосподарських і несільськогосподарських товарів, то бухгалтеру треба здійснити подвійний розподіл. Перший розподіл здійснюється між сільськогосподарською та несільськогосподарською діяльністю (рядки 10 (придбання на митній території України), 11 (ввезення на митну територію, послуги нерезидента) декларацій 0110 та 0121). Другий розподіл податкового кредиту можливий в межах спецрежимної декларації (за питомою вагою вартості зернових і технічних культур, продукції тваринництва й інших сільгосптоварів і послуг в загальній вартості всіх сільгосптоварів і послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів; рядки 5 і 6 декларації 0121).

 

2. Якщо змінюються напрями використання необоротних активів (товарів і послуг), коригування податкового кредиту, пов’язане з використанням в обох видах діяльності раніше придбаних необоротних активів (товарів і послуг), проводиться виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів і вартості залишків товарів, що склалася станом на початок звітного періоду відповідно до частки використання таких необоротних активів (товарів і послуг) в операціях сільгоспвиробництва й інших. Коригування показують в рядку 13 «Коригування податкового кредиту у зв’язку із частковим використанням товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва» декларацій 0110, 0121 зі знаками «+» та «–» залежно від того, відбувається збільшення чи зменшення податкового кредиту за відповідним видом діяльності. Коригування також показують в рядках 8 таблиць 1–3 додатка ДС 10 до декларації 0121 «Розрахунок сум податку на додану вартість за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами, що підлягають сплаті до державного бюджету та перерахуванню на спеціальний рахунок».

 

Коригування податкового кредиту в межах різних видів сільськогосподарської діяльності податковим законодавством не передбачено. Наприклад, якщо податковий кредит щодо придбаних мінеральних добрив показано в рядку 5 таблиці 1 додатка ДС 10 (призначено для пшениці), а фактично ці добрива були використані на підживлення сої, то перенесення податкового кредиту в таблицю 3 додатка ДС 10 (для інших сільгосптоварів і послуг) не передбачено. Якщо ж підприємство здійснюватиме таке коригування, керуючись фактичним використанням виробничих чинників, фіскальні органи можуть розцінити цей факт як заниження суми, яка підлягає перерахуванню на рахунок 3754 (для зернових і технічних культур) і застосувати штрафні санкції.

 

3. Якщо податковий кредит стосується одного виду виробничої діяльності (наприклад, насіння ріпаку), то сума такого кредиту розподілу між видами діяльності не підлягає. Це підтверджується листом Державної фіскальної служби України від 27 січня 2016 р. №2533/7/99-99-19-03-01-17.

 

4. Якщо податковий кредит стосується двох видів діяльності (наприклад, мінеральні добрива для вирощування зернових й інших культур), а видів сільськогосподарської діяльності в підприємства три, то податковий кредит підлягатиме розподілу за питомою вагою постачання за всіма трьома видами діяльності (включно з тваринництвом, приклад 1).

 

Приклад 1. Питома вага постачання зернових і технічних культур, продукції тваринництва, інших сільгосптоварів і послуг за період із травня 2015-го по квітень 2016-го становить 40% (зернові й технічні культури), 20% (продукція тваринництва) та 40% (інші сільгосптовари й послуги). У травні 2016 р. підприємство придбало засоби захисту рослин для пшениці на суму 200 000 грн. У цьому разі податковий кредит буде рознесено по рядках 5 таблиць 1–3 додатка ДС 10 як 80, 40 і 80 тис. грн, а не показано лише в межах групи зернових і технічних культур, на які фактично буде використано такі засоби.

Як видно з прикладу, розподіл податкового кредиту не збігається з фактичним використанням виробничих чинників, і це цілком відповідає нормам ПКУ. Точний розподіл податкового кредиту, який стосується різних видів діяльності, можливий лише тоді, коли підприємство показує податковий кредит щодо поставлених виробничих чинників тільки після їх повного фактичного використання. Тобто підприємству треба включати податковий кредит не за фактом реєстрації й отримання податкових накладних, а дочекавшись використання виробничих чинників (приклад 2).

 

Приклад 2. Якщо підприємство придбало 20 т пального для різних видів агровиробництва, то воно може показати податковий кредит і точно його розподілити за цими видами діяльності після повного фактичного використання такого пального. А до того часу підприємство не буде показувати податковий кредит по зареєстрованих й отриманих податкових накладних.

 

Приклад 2 можна розцінювати як спосіб уникнення розподілу податкового кредиту щодо придбаних виробничих чинників за питомою вагою. Цей спосіб не єдиний для застосування на практиці. Для цього підприємство може застосувати ще два способи з передоплатою та післяплатою виробничих чинників.

 

Перший спосіб передбачає проведення часткових авансових платежів в межах однієї партії/послуги виробничих чинників і виписування постачальниками окремих (а не зведених) податкових накладних за кожним фактом передоплати. Такий підхід дає можливість розносити податковий кредит за окремими податковими накладними в розрізі різних видів постачання сільгосптоварів і послуг.

 

Другий спосіб полягає у післяплаті отриманих виробничих чинників частинами в межах однієї партії/послуги. Цей спосіб також дозволяє реєструвати кілька податкових накладних на загальний обсяг постачання і, відповідно, розносити податковий кредит у цих накладних в розрізі різних видів сільськогосподарської діяльності.

 

Для розподілу податкового кредиту між несільськогосподарською та сільськогосподарською діяльністю та в розрізі трьох видів постачання сільськогосподарських товарів і послуг доцільно застосовувати форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Підприємство може вести шість таких реєстрів на місячній основі:

 

• Реєстр отриманих податкових накладних до декларації 0110 (загальна);

• Реєстр отриманих податкових накладних до декларації 0121 (спецрежим, зернові та технічні культури);

• Реєстр отриманих податкових накладних до декларації 0121 (спецрежим, продукція тваринництва);

• Реєстр отриманих податкових накладних до декларації 0121 (спецрежим, інші сільськогосподарські товари/послуги);

• Реєстр отриманих податкових накладних для розподілу податкового кредиту між деклараціями 0110 та 0121;

• Реєстр отриманих податкових накладних для розподілу податкового кредиту між видами постачання сільськогосподарських товарів і послуг.

 

Податкова звітність із ПДВ

 

Поточного року аграрії, зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування ПДВ, складають і подають дві декларації (з позначкою 0110 — операції несільськогосподарської діяльності, з позначкою 0121 — операції сільськогосподарської діяльності). Однак у зв’язку з розподілом спецрежимної діяльності на три види до декларації 0121 зі звітності за січень 2016 року подається додаток ДС 10, який містить три таблиці для окремого обчислення сум податку за цими видами діяльності:

 

• Таблиця 1 призначена для розрахунку сум ПДВ за операціями із зерновими та технічними культурами;

• Таблиця 2 призначена для розрахунку сум ПДВ за операціями з продукцією тваринництва;

• Таблиця 3 призначена для розрахунку сум ПДВ за операціями з іншими сільськогосподарськими товарами/послугами.

 

Таблиці 1–3 додатка ДС 10 до декларації 0121 заповнюються за такими правилами:

 

1. У рядках 1–4 розділу «Податкові зобов’язання» показують операції з нарахування податкових зобов’язань (зокрема, умовних) в межах кожного конкретного виду діяльності.

 

2. У рядках 5–12 розділу «Податковий кредит» показують суми визначеного податкового кредиту в межах кожного конкретного виду діяльності. Податковий кредит формується або прямо (якщо суму ПДВ можна віднести на один вид діяльності), або за розподілом між різними видами діяльності.

 

3. Від’ємне значення суми ПДВ за результатами звітного періоду не зараховується у зменшення податкових зобов’язань за іншими операціями з постачання сільськогосподарських товарів (послуг, приклад 3; також додатково див. лист Державної фіскальної служби України від 27.01.2016 №2533/7/99-99-19-03-01-17).

 

Приклад 3. Якщо за операціями постачання кукурудзи у травні 2016 року в підприємства виникло від’ємне значення між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом на суму 10 000 грн і з’явилося позитивне значення між податковими зобов’язаннями та кредитом за операціями постачання молока в сумі 10 000 грн, то взаємозалік цих сум не проводиться. Позитивна різниця ПДВ щодо операцій постачання кукурудзи буде перерахована на електронний рахунок 3753, а негативна різниця щодо операцій постачання молока буде включена до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду стосовно реалізації продукції тваринництва.

 

4. Від’ємне значення ПДВ, яке склалося за декларацією 0121 станом на 1 січня 2016 р., розподіляється між таблицями додатка ДС 10 пропорційно питомій вазі обсягів постачання товарів груп зернових і технічних культур, продукції тваринництва, інших сільськогосподарських товарів і послуг за 2015 рік в загальних обсягах постачання сільгосптоварів і послуг без урахування умовних податкових зобов’язань (приклад 4; також додатково див. лист ДФСУ від 14.03.2016 №8763/7/99-99-19-3-02-17).

 

Приклад 4. У господарства станом на 1 січня 2016 р. виникло від’ємне значення ПДВ на суму 200 000 грн, а питома вага постачання за операціями зернових і технічних культур, продукції тваринництва, інших сільськогосподарських товарів і послуг за 2015 рік становила 50, 10 і 40% відповідно. Отже, до таблиць 1, 2, 3 додатка ДС 10 до декларації 0121 будуть включені суми 100 000, 20 000 і 80 000 грн.

 

Зведені показники рядків декларації 0121 мають відповідати арифметичній сумі значень відповідних рядків у таблицях 1–3 додатка ДС 10. До того ж в декларації одночасно за результатами звітного періоду може бути заповненим і рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» і рядок 21 «Cума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

 

 

Володимир Метелиця, канд. екон. наук, заступник виконавчого директор Федерації аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України

журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer