Моя мрія — стати постачальником картоплі фрі для мережі «МакДональдз» в Україні

Звідки ростуть чипси

Киянин Денис Стаценко завдяки впровадженню новітніх технологій за дев’ять років вибудував на Чернігівщині власний картопляний бізнес і став топпостачальником сировини для таких відомих компаній-виробників чипсів, як «Монделіс Україна» (бренд «Чіпси Люкс»), «Клуб чіпсів» (бренд «Чіпстерс»), «Пепсіко» (бренд «Лейс»).

ТОВ «Поліська картопляна компанія» розташоване на Семенівщині, у прикордонному селі Іванівка. Вирощування картоплі в господарстві розпочинали зі 100 га, зараз обробляють 200 га. Уся картопля на крапельному зрошенні. Вирощують чотири сорти чипсової картоплі: Опал, Аурея, Таурас, ВР-808. В останньому сезоні врожайність картоплі в господарстві становила 40 т/га, але завдяки впровадженню інтенсивних технологій картопляр планує досягти врожайності 50 т/га.

— Денисе Борисовичу, ви вже дев’ять років вирощуєте картоплю, а до того працювали директором із закупівель компанії «Крафт Фудз Україна». Маєте великий досвід як у виробництві сировини, так і в її переробці. Які спостерігаєте тенденції на картопляному ринку?

— У нашій країні ринок картоплі доволі непередбачуваний. Закупівельні ціни на столову картоплю можуть коливатися від 2 до 10 грн/кг. Тому щось заздалегідь спланувати та прорахувати складно. У нас люблять вдаватися в крайнощі. Коли ціна на картоплю підіймається, на наступний рік усі фермери починають її садити. Відповідно, на ринок надходить багато картоплі, ціна падає. Як наслідок, починаються розмови, що це невигідна культура, краще вирощувати щось інше.

Отож проблему бачу в тому, що немає стабільності, дрібні фермери постійно в пошуку вигідних культур. А картопля любить професіоналів.

Треба розуміти, що картопля — складна культура, яка потребує великих вкладень. Важливе все: починаючи від закупівлі якісного насіннєвого матеріалу й до організації системи поливу, збирання і зберігання врожаю, купівлі сучасної техніки для якісного обробітку ґрунту тощо. І неможливо все охопити одразу, на відпрацювання технології потрібні роки. Але тільки так можна стати професіоналом, домогтися високих урожаїв, напрацювати контакти з переробними компаніями. Але разом з тим не можна сказати, що обсяг картоплі, вирощеної у фермерських господарствах, зменшується. Приблизно так: скільки фермерів іде з картоплярства, стільки ж приходить нових картоплярів. А ось площі картоплі на присадибних ділянках останніми роками істотно зменшилися. Молодь їде із сіл, населення старіє, і вже нема кому займатися вирощуванням на власних городах картоплі та інших культур.

Якщо казати про ринок чипсової картоплі, то тут ціни невисокі (десь у межах 5 грн/кг), але більш стабільні. Чипсовою картоплею в Україні займається не так вже й багато виробників. Це нішева культура, яка потребує величезних інвестицій. І якщо за вирощування нечипсових сортів навіть за мінімальних витрат можна отримати хоч якийсь урожай, то вирощування чипсової картоплі потребує комплексного підходу, у тому числі обов’язкового поливу. Без поливу отримувати стабільний урожай чипсової картоплі просто нереально. При цьому ціни на чипсову картоплю, по суті, мало відрізняються від цін на продовольчу. Тому чипсовою картоплею займаються тільки професіонали.

Ще одна особливість картопляного ринку — його закритість. З картоплею складно вийти на експорт, адже всі країни дбають про свою продовольчу безпеку в цьому сегменті, захищають своїх виробників. Наприклад, у мене в Білорусі є клієнт, який хотів купити в нашому господарстві насіннєву картоплю. Але у них так складно оформити документацію на цей товар, що я не можу поставити йому картоплю. Це тільки в Україну можна безконтрольно імпортувати картоплю як насіннєву, так і продовольчу.

Що стосується ринку переробки картоплі, то тут усе доволі стабільно з невеликим щорічним приростом.

— Наразі ви вирощуєте тільки чипсові сорти?

— Так, ми поступово відмовилися від вирощування столових сортів. Тестуємо чипсові сорти Таурас, ВР-808. Останній сорт належить винятково компанії «Пепсіко» — його ніхто не може використовувати, окрім них, і продавати його комусь іншому ми не маємо права: збут дозволений або на чипси, або клієнтам, які будуть вирощувати чипсову картоплю для компанії «Пепсіко». Поки до цього сорту в нас є питання щодо врожайності та стійкості до вірусних інфекцій.

— Де купуєте насіннєву картоплю та як зберігаєте насіннєвий фонд?

— Насіннєву еліту купуємо в основному за кордоном, у фірм-виробників, або в Україні, у виробника, перевіреного багатьма роками співпраці. Першу репродукцію використовуємо для посадки, другу продаємо іншим господарствам як насіннєвий матеріал. Для зберігання насіннєвого матеріалу пристосували старе колгоспне картоплесховище. Ми його відремонтували, дещо осучаснили, відновили вентиляцію. Зараз тут зберігається приблизно 1400 т насіннєвої картоплі: 1100 т першої репродукції та 300 т другої. Переважна її більшість піде на засаджування наших полів, до 600 т плануємо продати іншим господарствам. У сховищі насіннєвий матеріал зберігаємо в контейнерах, бо так він долежує до весни краще, ніж навалом. Контейнери виготовляємо на власній пилорамі. Продовольчу картоплю не залишаємо на зберігання, її реалізуємо восени згідно з договорами.

— Як проводите обробіток ґрунту?

— З осені проводимо глибоке розпушування ґрунту на глибину 45–55 см (залежно від типу ґрунту). Ранньою весною, щойно стан ґрунту дозволяє зайти на поле, зубовою бороною закриваємо вологу. Безпосередньо перед посадкою проводимо культивацію ґрунту культиватором Lemken Karat на глибину 30 см. Фактично, культивацію ми поєднуємо із посадкою картоплі. Картоплесаджалка йде одразу після культиватора. У нас посадковий комплекс Grimme GL-430. Картоплесаджалка чотирирядкова, ложково-елеваторного типу, з тритонним завантажувальним бункером. Посадковий комплекс одночасно виконує п’ять операцій: посадку картоплі, формування гребня, протруювання посадкового матеріалу, внесення в ґрунт гранульованого інсектициду проти ґрунтових шкідників (ми використовуємо Регент) та добрив. Для протруювання, як правило, беремо Квадрис або Селест Топ.

— Чим удобрюєте картоплю?

— Ми даємо загальний об’єм NPK в діючій речовині 200:200:400 на гектар. Чипсова картопля потребує підвищеної норми калію порівняно зі столовою. NPK комплекс вносимо у сухому вигляді. Окрім комплексних добрив, вносимо в ґрунт хлористий калій, з азотних добрів — вапняну селітру та нітрабор, із фосфатних — амофос. Крім того, робимо підживлення по листу фосфорними, калійними та азотними добривами (5–15 кг на 1 га), приблизно 8–12 таких обробок за сезон. Як правило, добрива додаємо в бакову суміш, тобто поєднуємо підживлення з обробкою картоплі від хвороб. В основному використовуємо фунгіциди Ридомил Голд, Арево Голд, Ревус Топ, Манзат, Зорвек Інкантія, Інфініті.

— Від шкідників що застосовуєте?

— Під час посадки картоплі разом із протруйниками вносимо інсектициди. Але якщо такого захисту не вистачило, і ми бачимо, що десь з’являються шкідники, то обробляємо ці ділянки препаратом Кораген (діюча речовина — хлорантраніліпрол). Зазвичай вистачає однієї обробки, але іноді доводиться обробляти 2–3 рази.

— Як у вас організовано полив картоплі?

— У нас крапельний полив. Воду для поливу беремо з річки Устіж. Оформлюємо дозволи на спецводокористування. Нам дають ліміти, ми ставимо лічильники й черпаємо воду, але робимо це так, щоб не чинити шкоди довкіллю. Воду качаємо дизельною помпою. Від річки йде магістральна труба, від неї відходять бічні труби, до яких приєднано крапельні стрічки. На мою думку, якщо не маєш системи зрошення — немає сенсу взагалі займатися вирощуванням чипсової картоплі, бо чипсові сорти чутливі до нестачі вологі.

Систему крапельного зрошення монтуємо щовесни. Звісно, що це потребує часу та щорічних додаткових фінансових вкладень, але зусилля того варті. Маємо зростання врожаю та покращення якості продукції. Зараз у нас 140 га картоплі на крапельному зрошенні. Ефективність крапельного зрошення в рази більша порівняно з іншими видами поливу. Ця технологія значно знижує витрати води, водночас вона стимулює ріст рослин, забезпечуючи оптимальний уміст вологи в ґрунті, запобігає нерівномірному поливу з циклами «повеней і засух», які викликають відмирання кореневої системи. Крім того, використовуючи систему крапельного зрошення, ми маємо можливість підживлювати рослини з краплею протягом вегетативного періоду та вносити безпосередньо під корінь препарати для боротьби з хворобами. Наприклад, це найбільш ефективний спосіб боротьби з ризоктоніозом. Підживлення через краплю поки не робимо, бо це хоч і ефективний, але складний процес. А взагалі полив, особливо крапельний, це гарний елемент колообігу води в природі, бо в рослини на формування органічної речовини іде тільки 0,2% від загальної кількості води, що використовується для поливу. Решта вологи, тобто 99,8%, використовується для охолодження рослин, тобто випаровується, підтримуючи мікроклімат місцевості.

Крапельну стрічку ми раніше розташовували по центру гребеня, на відстані 75 см одна від іншої, бо ширина міжряддя у нас 75 см. Але зі свого досвіду бачимо, що така технологія поливу не дуже ефективна, бо якщо стрічка розташована безпосередньо під кущем, то вода потрапляє не тільки під корінь, але й частково на стебло, що провокує розвиток грибних інфекцій і гниття стебла. Крапельну стрічку треба укладати не під кущами, а на невеличкій відстані від них. Зараз ми вдосконалюємо як технологію посадки картоплі, так і технологію поливу. Якщо раніше під час посадки саджалка формувала чотири гребені, то зараз робимо гряду на два рядки, посередині якої розташовуємо крапельну стрічку. Тобто між тими рядками вже немає міжряддя, через яке найбільше пересихає ґрунт, а вода піде під корінь рослини й не буде підмивати стебло.

Інтенсивність поливу та його циклічність залежить від температури повітря й вологості ґрунту, яка визначається за показниками датчиків ґрунту. Картопля доволі вимоглива до вологи, оскільки вона формує велику підземну масу, хоча має відносно мало розвинену кореневу систему. Тому високі врожаї збирають за вологості ґрунту 80–90% НВ. Саме таку вологість ґрунту ми підтримуємо за рахунок крапельного поливу.

— Як боретеся з бур’янами?

— Навесні перед посадкою картоплі обробляємо поле гербіцидами Зенкор (норма витрати 0,8 кг/га) і Тітус (норма витрати 50 г/га). Але, на жаль, ці препарати не можуть прибрати такий шкідливий бур’ян, як пирій. Для нас він особливо шкідливий, бо проростає в бульби, пошкоджуючи їх. Тому поля, де є пирій, ми додатково обробляємо гербіцидом Пантера. Робимо це одразу після появи сходів пирію. Але намагаємось усі обробки гербіцидами провести до появи сходів картоплі, так, щоб препарати не потрапили на молоді рослини.

— Чим та за якою схемою проводите десикацію картоплі?

— Обробляємо бадилля препаратом Реглон, причому робимо це в два етапи. Норма витрати препарату становить 1,5 л/га на одну обробку. Маємо агрегат фірми Grimme, якій одразу на чотирьох рядках скошує й одночасно подрібнює посохле бадилля.

— Як відбувається збирання врожаю в господарстві?

— Після десикації картоплі спочатку прибираємо з поля крапельні стрічки. Цю операцію можна робити одночасно зі збиранням урожаю, але краще, щоб стрічки не заважали комбайну. Для збирання стрічок у нас є спеціальний агрегат — намотувальник власної конструкції. Це така бобина з гідромотором, яку ми причіплюємо до трактора, і вона прибирає стрічки одночасно з 4–6 рядків. Збирання врожаю відбувається комбайном Grimme SE 150–60. Це дворядний причіпний картоплезбиральний комбайн, що має ширину захвату 150 см, тобто він одразу збирає два рядки картоплі. Це багатофункціональна машина, яка одночасно виконує кілька операцій: підкопує й підбирає бульби картоплі, відділяє бульби від бадилля, очищує ворох картоплі від сторонніх домішок (землі, листя, бур’янів).

— Як у вас організовано сівозміну?

— Ми вирощуємо винятково картоплю. Щоб впровадити сівозміну, міняємося полями з місцевими фермерами, які вирощують зернові та просапні культури: жито, пшеницю, ячмінь, овес, кукурудзу, соняшник, ріпак. Ми їм надаємо свої поля, а вони нам — свої, через три роки повертаємося на власні поля. З одного боку, це складніше, ніж робити сівозміну на власних полях, бо треба постійно домовлятися з іншими господарствами. Але за дев’ять років у нашій місцевій фермерській спільноті вже вибудувалася добра та дружня система співпраці. Наразі успішно співпрацюємо з п’ятьма фермерськими господарствами.

— Чи маєте проблеми з кадрами?

— Колектив у нас стабільний, молодий, дружний. Плинності кадрів немає, працівники зацікавлені в роботі. На підприємстві постійно працює 20 осіб, у сезон додатково набираємо 30 тимчасових робітників. Проблем із набором сезонних працівників теж немає. Основні чинники, що цьому сприяють: висока зарплата та хороші умови праці.

— Які у вас плани на майбутнє?

— У нас багато планів як першочергових, так і на перспективу. Будемо далі вдосконалювати технологію вирощування картоплі, передусім систему крапельного поливу, на якій ми зараз зосередили свої зусилля, а також на технології обробітку ґрунту, підживлення, системах зберігання картоплі тощо.

Впровадження інтенсивних технологій дозволить нам довести врожайність чипсової картоплі на наших полях до 50 т/га (нині вона становить 40 т/га).

У перспективі плануємо зробити велике сучасне сховище для зберігання картоплі. Але моя найпотаємніша мрія — стати постачальником картоплі фрі для мережі «МакДональдз» в Україні. На сьогодні її в Україні ніхто не вирощує, заморожену картоплю привозять із Польщі. Як я зазначав, картоплю у свіжому вигляді взагалі не експортують, тоді як обсяги світового експорту мороженої картоплі фрі величезні. Зайняти цю, поки що вільну в Україні, нішу — хороша мрія!

Олена Березкіна

журнал “Плантатор”, березень 2021 року

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».}