Овочі-Ягоди-Сад
Головне:
Інтерв'ю

Фермерське господарство «Зоря Каховщини» успішно розвиває яблуневий сад

Сад-город

Леонід Кириченко
голова ФГ «Зоря Каховщини»

Фермерське господарство «Зоря Каховщини», основний профіль якого — овочівництво, успішно розвиває яблуневий сад. Різноманітна спрямованість підприємства приносить свої плоди 

Леонід Кириченко

Фермерському господарству «Зоря Каховщини» майже 32 роки, і всю свою історію воно вирощує овочі та зернові. Зараз в його сортименті 16 видів овочів. А сад «Зоря» заклали відносно недавно — у 2012 році. На 14 га господарство вирощує у рівних частках сорти Голден Делішес, Айдаред і Ренет Симиренка. Саджанці, щеплені на підщепі М 9, із Мелітопольської дослідної станції садівництва. З одного боку, не можна сказати, що господарство робить перші кроки в садівництві, але й нерозв’язаних проблем накопичилося чимало. Голова ФГ «Зоря Каховщини» Леонід Кириченко вважає садівництво однією з найскладніших галузей. Він розповів нашому виданню, як налагодив продаж яблук у супермаркети, чому треба вдосконалювати збирання та як перемогти в конкурентній боротьбі на ринку яблук. 

Пане Леоніде, чому ваше господарство вирішило розвивати садівництво та як побудували цей бізнес? 

— В основному наше господарство займається зерновими, овочівництвом. А сад у нас, як кажуть, мимохідь. Наприклад, для овочівництва у нас є холодильники на 6 тис. тонн, в яких є вільне місце. Ми вирішили їх використовувати для яблук. Маємо дві холодильні камери по 150 т, які теж використовуємо для яблук. Холодильники для яблук — з напилом на стінах для збереження температури, зробили їх у приміщеннях колишніх складів. Поставили там компресори, термічні двері. Все це робили самотужки. А вже овочесховища нам робила професійна фірма. 

Отже, 300 т урожаю яблук закладаємо у сховище, а решту продаємо відразу. Реалізовуємо плодову продукцію у супермаркети «АТБ», «Метро», «Сільпо» у Києві, Одесі, Харкові, бо раніше продавали великим мережам овочі, починаючи з ранніх (цибуля, морква, буряк) та полуницю. Паралельно постачаємо і яблука. Возимо продукцію у магазини і своїми машинами-рефрижераторами, і магазини самі возять безпосередньо від нас. Це великі обсяги по 10–20 т. Частина наших яблук йде на місцеві ринки та у невеликі магазини. 

Замовляють супермаркети заздалегідь. Тому в нас нема проблем із реалізацією — аби тільки якість була. Нині дуже велика конкуренція серед овочівників та садівників, тож треба робити наголос на якості. 

Як це вдається? 

— Нелегко. Бо дуже багато питань до постачання засобів захисту рослин, вони не завжди ефективні бувають. І не завжди впіймаєш той момент, коли вчасно обробити і якою саме кількістю. Хоча самодіяльністю ми не займаємося — використовуємо все те, що треба за технологічною картою. У нас є наперед контракт на постачання ЗЗР та добрив. Ми працюємо з дилерами «Сингента», «Бізон-Тех» та іншими. 

Що треба для ефективнішого захисту? 

— Міняти постачальників, експериментувати, визначатися з препаратами. Що нині спостерігаємо: наприклад, там, де за технологією треба три оброблення зробити, доводиться робити п’ять-шість. Це по-перше. По-друге, дуже різко змінились погодно-кліматичні умови на Півдні України. Зараз багато дощів. Ми вже звикли до одних методів боротьби з фітофторою та шкідниками, а через зміну погоди щось інше з’являється. На саду ці обставини менше позначаються, але подивимося на результати. У нас був град, коли сад інтенсивно цвів. Це по плодах видно, коли яблука побиті. А чи пошкодив град цвіт, побачимо, коли плоди зав’яжуться. Хоча візуально було більш-менш. У червні минулого року сад також трохи пошкодив град, тому більша частина яблук пішла другим ґатунком. Від цього ніхто не застрахований. Утім, антиградові сітки ми поки не використовуємо, бо на сітки та роботу піде весь прибуток (посміхається). 

З якою найбільшою проблемою ви стикалися під час вирощування яблук? 

— Це — збирання. Хотілось би, щоб яблуко було вище ґатунком, тому треба зривати акуратно, запобігати падінню під час збирання — коли одне рвеш, а два інші можуть впасти, і пошкоджені вже першим ґатунком не підуть. Здається, банально просто, але ми ніяк не можемо пристосуватися правильно збирати. Буває, дивишся на імпортне яблуко в супермаркеті, яке лежить у пінетці, чисте, з усіх боків ані ум’ятинки, ані подряпинки. Правда, і коштує воно утричі дорожче: якщо наше яблуко по 9 грн, то імпортне — по 26 грн. Тому поки що ми конкуренції з таким яблуком не витримуємо. 

Як у вас відбувається процес збирання та чого бракує, щоб збирати правильно? 

— Ми збираємо у відра або спеціальні торби, потім акуратно перекладаємо у контейнер, або висипаємо. Тут від людського чинника залежить, від якого нікуди не дінешся. Потім у контейнері вибраковуємо відсотків 30, тому що побите було. Ці яблука йдуть на 2–3-й ґатунок за меншою ціною, а то й взагалі на свалку. Річ у тім, що наше господарство більше спеціалізується на овочах і на нішевих зернових, тому на технологіях збирання у садівництві ми недостатньо концентруємося. Під час збирання яблук одночасно збираємо і моркву, і буряк, капусту, селеру, томати, баклажани, перець. І це роблять одні й ті ж люди, тобто окремої спеціалізації по садах у них немає. Якби у нас було 100–300 га саду, можна було б вести про це мову. За багато років існування нашого господарства різноманітна спрямованість підприємства певною мірою себе виправдовує. У нашого ринку немає стабільності цін, тому одна культура може бути збитковою, друга — п’ятдесят на п’ятдесят, а третя, навпаки, може дати прибуток. 

Яка у вас система зрошення і коли ви її встановлювали? 

— Майже 20 років на овочах і в саду працює система крапельного зрошення. Ми одні з перших у країні почали ним займатися. Зараз плануємо встановлення крапельного обладнання кращої якості та вирішуємо, з яким постачальником цієї техніки співпрацювати. Пам’ятаю, що перші крапельні стрічки, які з’явилися в Україні, були американського або ізраїльського виробництва. Зараз їх роблять, напевно, вже і в сусідньому районі, але не завжди якісно. У нас стоїть фільтростанція, подання води — з Північно-Кримського каналу та Каховського магістрального каналу. Втім, і вода, і електроенергія дорожчають із кожним роком. 

Що найбільше шкодило саду минулого сезону та чого очікуєте від цього? 

— Шкідники не дуже заважають, а найбільше розповсюджувалася торік сітківка, особливо на Голдені. Таке яблуко йде на другий сорт. На червоному яблуку її практично не видно. Років три сітківка з’являється щорічно, а до того років чотири не було. Поки боротьба з цим явищем у нас не дуже ефективна. Агрономи кажуть, що на це впливає погодний чинник: або тумани, або багато сонця чи, навпаки, мало. Я вважаю, що з цим можна боротися агрохімією, чи накривати сади, як у спекотних країнах. Збираємося поїздити іншими господарствами й поспілкуватися з цього приводу, під Херсоном та Нікополем є дуже непогані сади. Проте взагалі на Херсонщині з якихось причин яблуневих садів небагато, однак регіон перший з вирощування овочевих культур. 

Який урожай яблук зібрали торік? 

— Приблизно 20 т/га, загалом зібрали 400 т, 100 т продали відразу, рештою повністю заповнили сховища. З холодильника продавали включно до березня. 

На які сорти робитимете ставку в майбутньому? 

— На найбільш популярні — Голден, Симиренко, Айдаред. Мені особисто більше подобається Симиренко, до того ж він може довше за інші пролежати. 

На який урожай розраховуєте цього сезону? 

— Не нижчий, ніж торік. Тому що погода більш волога, неспекотна. На мою думку, зараз клімат у нас та й у країні загалом стає сприятливішим для яблуневих садів. 

Чи можете спрогнозувати, як змінюватиметься ринкова ситуація щодо яблук? 

— Дуже прикро, що у супермаркетах, з якими ми в основному працюємо, багато імпортного яблука з’являється взимку, ціна на яке вдвічі більша. І це попри перевиробництво українського яблука. Тому зараз конкурувати можна лише за якістю. Коли буде якісна продукція, будуть відповідні ціни. Вважаю, що у нас для цього всі карти в руках. Яблук у країні багато. Фермери на ціни вплинути ніяк не можуть, їх регулюють супермаркети та трейдери. 

Чи плануєте ви експорт? 

— Спочатку треба підкорити свій ринок, а потім про експорт думати. В принципі, все можливо. Щодо овочів, наприклад, ми вже думаємо над цим питанням. 

Чи плануєте збільшувати садівничі площі або садити інші сорти яблук, інші культури? 

— На перспективу думаємо, але поки що не садимо. Щодо яблука, то поки лишимо все так, як є. Хоча, може, до 20 га площі й розширимо, це максимум. Можна було б і горіхами зайнятися. Сад у нас більше для душі. 

Про що ви порадите подбати садівникові у червні-липні? 

— З мого власного досвіду, немає певних періодів, на яких треба робити наголос. Весь сезон повинен бути під контролем — і під час цвітіння, і під час обслуговування, обрізування, збирання тощо. Немає нюансів, які можна, так би мовити, «проїхати». Садівництво — дуже складна справа, і наскоком займатись їм не вийде. 

Журнали