Урожай попри війну
Як в умовах війни зберегти ефективність і стабільність виробництва.
Чернігівський кластер Agricom Group з початку повномасштабного вторгнення працює в складних умовах, де доводиться адаптувати технології й оперативно реагувати на виклики. Ми поспілкувалися з головним агрономом кластера Ігорем Драгушинцем, який розповів про особливості нинішнього року, труднощі, з якими зіткнулося підприємство, та як в умовах війни вдалося зберегти ефективність і стабільність виробництва.
— Добігає завершення рік. Яким видався він для вашої компанії?
— Зараз в Інтернеті багато хто жартує мемами, що кожен рік — найважчий. Можу сказати так само й про 2025-й. Осінній період видався надзвичайно дощовитим. Проте, попри складні погодні умови, ми все ж успішно впоралися із цим викликом. Разом із тим маємо й чимало позитивних результатів: виконали планові показники щодо врожайності соняшнику, вівса та кукурудзи, що, безумовно, тішить.
Наша компанія вирощує чотири культури: сою, соняшник, овес і кукурудзу. Овес посідає особливе місце, адже з нього виробляють безглютенові вівсяні пластівці на нашому власному заводі «Добродія Фудз». Ми фактично посіли нішу єдиних виробників безглютенових смаколиків в Україні. Саме для цих потреб у Чернігівському кластері Agricom Group вирощують овес.
— За якою технологією працюєте?
— Ми працюємо за технологією безвідвального обробітку ґрунту й уже понад п’ять років як повністю відмовилися від плугів. Натомість застосовуємо дві основні системи: вертикальний обробіток ґрунту та глибоке розпушення під кукурудзу й соняшник.
Перехід від оранки до розпушення зумовлено кількома чинниками. По-перше, це запобігає вітровій ерозії. По-друге, така технологія сприяє накопиченню органічної речовини, адже післяжнивні рештки лишаються у верхньому шарі ґрунту — їх не загортають глибоко.
Щодо вологозабезпечення, то цього року ситуація була неоднорідною. Навесні опадів було достатньо, однак у літній період спостерігався їхній дефіцит: за три місяці випало всього 90 мм, що для нашої зони є недостатньо. Восени, навпаки, кількість опадів різко збільшилась — випало близько 120 мм, ще й у супроводі різкого похолодання. Проте така волога нам уже була не потрібна, адже озимі культури ми не вирощуємо. Внаслідок цього кукурудзу доводиться збирати з дуже високою вологістю.
— Як змінювалась за останні кілька років собівартість виробництва в компанії?
— Собівартість нашої продукції підвищується, адже дорожчають практично всі ресурси. Щороку витрати збільшуються, і находити можливості для економії стає все важче. Ми змушені інвестувати більше коштів у вирощування: збільшуємо обсяги використання добрив, упроваджуємо інтенсивніші технології й більше витрачаємо на засоби захисту рослин.
Водночас саме ці інвестиції дозволяють нам підвищувати врожайність і досягати запланованих економічних показників.
За останні два роки суттєво підвищили врожайність. Багато працювали над оптимізацією технології вирощування, підбирали ефективні гібриди й вибудували надійну систему захисту. Результати доводять, що обрані рішення були правильними: підвищені витрати повністю окупаються отриманим приростом урожаю, і вже протягом двох років ми демонструємо значно кращі показники.
— Які найбільші виклики були цьогоріч для підприємства?
— Найбільшим викликом для нас стали тривоги. Під час повітряних загроз супутниковий сигнал «глушиться», і ми не могли вчасно виконувати основні технологічні операції — ні сівбу, ні внесення ЗЗР. Уся техніка працює за навігацією, а маркерів ми не мали, що створювало додаткові труднощі. Був день, коли обприскувач за добу відпрацював усього 22 хвилини — решту часу тривали тривоги, сигнал зникав, і працювати було неможливо. А в сільському господарстві швидкість реагування й оперативність виконання робіт є критично важливими.
Щоб адаптуватися до цих умов, ми повернулися до роботи «по-старому». Працювали за накатаними коліями, без навігації й автовимкнення, фактично вручну — як це робили в нульових роках. Це дозволило хоча б частково компенсувати втрати часу й ефективності.
Ще одним серйозним викликом стали заміновані території. Розмінування триває й нині, і власні поля ми вже очистили. Загалом близько 600 гектарів були забруднені вибухонебезпечними предметами. Частину робіт виконали власними силами, частину — спільно з ДСНС. За два роки ми повністю розмінували ці площі й повернули всі землі, які раніше не могли обробляти, у виробництво.
— Як повертали розміновані поля до вирощування та що робили після очищення?
— Технологія була доволі простою й складалася з кількох послідовних етапів. Спершу сапери та фахівці ДСНС прочищали територію. Через високу рослинність їм доводилося косити бур’яни мотокосами, щоб відкрити огляд і працювати далі. По завершенню розмінування перейшли до обробітку прилеглих ділянок: спеціальну технологію не застосовували, натомість працювали із землею й вносили підвищену норму гербіцидів, щоб зменшити кількість бур’янів, що накопичилися за два роки простоювання поля.
Усі роботи виконували з безумовним дотриманням техніки безпеки. На ділянки заходили тільки під контролем фахівців і жодних операцій із ґрунтом без їхньої участі не проводили, адже йшлося про безпеку людей. Кожен етап ретельно планували, чітко розподіляючи обов’язки й мінімізуючи ризики. Завдяки такому підходу вдалося максимально безпечно відновити поля та якісно підготувати їх до подальшого вирощування культур.
— Як адаптуєте технології та роботу господарства в умовах воєнного стану?
— Ми оптимізували роботу техніки так, щоб зменшити кількість проходів по полях і водночас знизити залежність від навігаційних систем. Технічні ресурси розподіляємо між різними ділянками, уникаючи зосередження машин в одному місці. Такий підхід дозволяє ефективніше використовувати наявні потужності й мінімізувати простої.
Ураховуючи досвід попередніх років, ми вдосконалюємо організацію виробничих процесів, щоб забезпечити їх максимальну безпеку й результативність навіть за складних умов. Завдяки цьому вдається виконувати роботи в агрономічно визначені строки й підтримувати стабільність виробництва.
— Чи змінюватимете культури або площі їхніх посівів?
— Чернігівський кластер Agricom Group планує низку змін у структурі посівів. Основні чотири культури лишаються, проте до них додається гірчиця біла, яку вирощуватимемо для власних потреб. Після збирання вівса висіваємо гірчицю як сидерат. Такий підхід допомагає підтримувати родючість, покращує структуру ґрунту й сприяє накопиченню органічної маси — важливих чинників для наступних культур. У планах на наступний рік — збільшення площ під кукурудзою та скорочення посівів сої.
Зміну зумовлено зниженням рентабельності сої: витрати на її вирощування та засоби захисту збільшились, тоді як ціни на продукцію впали, що знижує економічну доцільність культури. Оптимізація структури посівів дозволяє раціональніше використовувати ресурси господарства, підтримувати прибутковість і забезпечувати стабільність виробництва. Заплановані зміни в площах і культурах допомагають точніше планувати технологічні процеси й ефективніше розподіляти фінансові та матеріальні ресурси.
— Як організовуєте збирання врожаю і чи вистачає власної техніки для своєчасного обмолоту?
— Усі технологічні операції ми виконуємо власною технікою, за винятком збирання врожаю. У господарстві є три власних комбайни, однак цього року, щоб вчасно впоратися із сезоном, довелося додатково залучити ще сім. Через дощовиту осінь частину посівів соняшнику та сої доводилося збирати з підвищеною вологістю. Щоб уникнути псування продукції, — підвищення кислотного числа в соняшнику, а також загнивання чи проростання бобів сої, — ми вирішили залучити більше техніки й максимально швидко вивозити врожай із полів. Такий підхід дав змогу зберегти високу якість продукції навіть за несприятливих погодних умов і забезпечити своєчасний обмолот.
— Які бур’яни створюють найбільші проблеми, і як Ви їх контролюєте?
— Щодо вирощування кукурудзи, то в нашому господарстві головною проблемою є просо волосоподібне. Воно з’являється пізно, через що виникають труднощі з його ефективним контролем без ризику для основної культури. Окрім того, на Чернігівщині почала активно розповсюджуватись амброзія. Її поява створює додаткові виклики й потребує системного підходу до контролю. Для стримування амброзії ми застосовуємо спеціалізовані гербіциди, які ефективно її пригнічують і допомагають утримувати поле чистим.
Для контролю проса волосоподібного на посівах кукурудзи також застосовуємо сучасні гербіциди. Вони є досить дорогими, але необхідними, адже забезпечують надійне стримування бур’яну, підтримують чистоту посівів і сприяють збереженню потенційної врожайності. Такий підхід дозволяє мінімізувати втрати, забезпечити стабільну якість культури й виконати планові економічні показники підприємства.
— Як на підприємстві наразі вирішується питання з кадрами і чи вистачає персоналу для всіх процесів?
— Останнім роком ми значно активізували роботу зі студентами коледжів й університетів, адже розуміємо: саме вони — наше майбутнє кадрове підсилення.
Цього року на практику в господарство прийшли п’ять студентів-механізаторів, і двоє з них лишилися працювати. Їхню роботу контролював наставник, який навчав базових навичок: технічного обслуговування техніки, роботи на машинах і виконання виробничих операцій.
Щоб допомогти студентам адаптуватися, створюємо їм комфортні умови: надаємо житло, харчування й оплачуємо період практики. Це дозволяє мотивувати молодь і полегшити їхню адаптацію під час входження в робочий процес. Попри те, що певні базові навички студенти вже мали, більшості доводилося навчатися практично з нуля. У чотирьох практикантів навіть не було водійських прав. Ми допомогли двом студентам, які вирішили лишитися, отримати права на керування технікою, повністю оплативши їхнє навчання. Покоління зумерів непросте в роботі, але ми свідомо інвестуємо в їхній розвиток, бо розуміємо — саме вони формуватимуть майбутнє галузі.
Паралельно за потреби й надалі залучаємо додаткову робочу силу через аутсорсинг. Така комбінована модель дозволяє підтримувати безперервність виробництва і водночас поступово формувати власні молоді кадри.
— Які маєте плани на майбутнє, особливо з урахуванням завершення року та продовження війни?
— Плани нашої команди до кінця року передбачають завершення двох головних напрямів: обмолоту кукурудзи та закриття робіт із ґрунтообробітку. Ми розраховуємо виконати ці завдання повністю до Нового року. Після цього розпочнемо підготовку до наступного сезону з урахуванням реалій воєнного часу. Зокрема, визначатимемо, як організувати роботу техніки, навігаційних систем і виробничих процесів так, щоб забезпечити ефективність, безперервність і стабільність господарювання. Такий підхід дозволить нам підготуватися до можливих викликів, дотриматися технологічних строків і зберегти ритмічність виробництва навіть у складних умовах.
Ми щиро віримо в завершення війни та перемогу України. Для нашої команди це не лише питання безпеки — це потужна мотивація працювати на рідній землі. Кожен день у полі, кожна операція з технікою чи посівами — це наш внесок у відновлення громад, розвиток територій і підтримання економіки держави.
Команда Agricom Group мріє про мир, стабільність і впевненість у завтрашньому дні. Саме тому, попри труднощі, ми дотримуємося технологічних стандартів, інвестуємо в людей, техніку та виробництво. Віра в Україну та прагнення до розвитку надають нам сил працювати ефективно, зберігати високу якість продукції й планувати майбутнє господарства на роки вперед, упевнено дивлячись у майбутнє нашої країни.