Упевненим кроком
«Ринок м’яса птиці в Україні розвивається, збільшується споживання, а також експорт цієї продукції», — розповідає Сергій Горлач, співвласник «Агропромислової групи “Пан Курчак”»
— Пане Сергію, розкажіть, як змінюється виробництво м’яса птиці в Україні. Як ця галузь розвивається?
— Ринок птахівничої продукції в Україні станом на кінець 2023 року є одним із найбільш динамічних у світі. За обсягами виробництва м’яса птиці Україна входить до десятки провідних країн світу, а за обсягами експорту — до шести.
У 2023 році виробництво м’яса птиці в Україні становило 1,5 млн тонн, що на 5,5% більше, ніж 2022 року. Виробництво курятини становило 1,4 млн тонн, а індичого м’яса — 100 тис. Експорт птахівничої продукції з України 2023 року становив 900 тис. тонн, що на 10% більше, ніж 2022 року. Основними країнами-імпортерами української птахівничої продукції є Китай, ЄС, Туреччина, Ірак, Іран.
На внутрішньому ринку України споживання птахівничої продукції також збільшується. 2023 року споживання м’яса птиці в Україні становило 11,5 кг на одну людину, що на 5% більше, ніж 2022 року.
Загалом на ринку м’яса птиці спостерігаються тенденції до подальшого збільшення виробництва та споживання.
Якщо виробництво м’яса птиці на внутрішньому ринку торік було більшим на 5,5% проти позаминулого, то споживання м’яса птиці також підвищилось і 2023 року становило 11,5 кг на одну людину.
Відбулась також зміна структури виробництва. У структурі виробництва м’яса птиці в Україні домінує курятина, на яку припадає понад 90%. Виробництво індичого м’яса становить близько 10%. Основними чинниками, що позитивно впливають на розвиток ринку м’яса птиці в Україні, є збільшення попиту на цей вид продукції як серед населення України, так і на зовнішніх ринках, а також наявність державної підтримки в розвитку галузі птахівництва. Слід зазначити, що також відбулось розширення експортних можливостей вітчизняних виробників. Експорт птахівничої продукції з України 2023 року становив 900 тис. тонн, що на 10% більше, ніж 2022-го. Основними країнами-імпортерами української птахівничої продукції є Китай, ЄС, Туреччина, Ірак, Іран.
У перспективі ринок птахівничої продукції в Україні має й далі розширюватися. Очікується, що до 2030 року виробництво м’яса птиці в Україні збільшиться до 2 млн тонн, а експорт — до 1,2 млн.
— Що сприяє розвитку галузі птахівництва в Україні, а що, можливо, навпаки, його стримує?
— Основними чинниками, що сприяють розвитку ринку птахівництва в Україні, є популярність птахівництва як галузі тваринництва, що є рентабельнішою та менш ресурсомісткою за інші галузі; підвищення попиту на птахівничу продукцію як серед населення України, так і на зовнішніх ринках; підтримання держави розвитку галузі птахівництва, зокрема через надання субсидій і податкових пільг.
Натомість існують й певні чинники, що стримують розвиток ринку птахівництва в Україні, такі, наприклад, як брак сировини, зокрема кормів, для розвитку галузі; недостатній рівень розвитку переробної галузі; недосконалість нормативно-правової бази.
— Які виклики нині стоять перед галуззю та які заходи потрібно вжити, щоб виробникам птахівничої продукції ефективно їх подолати?
— Перед галуззю виробництва птахівничої продукції в Україні стоять певні виклики тієї й іншої складності. Так, наприклад, нині відбувається підвищення вартості кормів. А комбікорм є основною витратою в структурі собівартості птахівничої продукції. Відповідно, підвищується собівартість виробництва птахівничої продукції й знижується конкурентоспроможність українських виробників на зовнішніх ринках.
Сьогодні дедалі більше підвищується попит саме на якісну птахівничу продукцію. Споживачі все більше надають перевагу якісному м’ясу птиці, зокрема безпечному й натуральному продукту. Це вимагає від виробників птахівничої продукції впровадження сучасних технологій на виробництві та ефективного контролю якості своєї продукції.
Варто зазначити, що ми працюємо в умовах недосконалої нормативно-правової бази. Це ускладнює діяльність виробників і може призвести до негативних наслідків для здоров’я споживачів.
Для подолання цих викликів, що стоять перед галуззю, необхідно:
• сприяти розвитку виробництва кормів в Україні. Це дозволить знизити залежність галузі від імпорту кормів і стабілізувати їхню вартість;
• інвестувати в розвиток сучасних технологій виробництва птахівничої продукції. Це дозволить підвищити якість продукції і зробити її більш конкурентоспроможною на зовнішніх ринках;
• удосконалити нормативно-правову базу. Це дозволить забезпечити безпеку та якість птахівничої продукції. Подолання викликів, що стоять перед галуззю, дозволять виробникам птахівничої продукції в Україні розвиватися й забезпечувати зростання виробництва та споживання птахівничої продукції.
— Чи збільшується поставки вітчизняної продукції на зовнішні ринки? Розкажіть, яким сьогодні є експорт й імпорт м’яса птиці в Україні.
— Незважаючи на важкі наслідки для бізнесу, спричинені повномасштабним вторгненням росії, птахівнича продукція українського виробництва має незмінно високий попит за кордоном. Загалом Україна експортує птахівничу продукцію до 70 країн світу. Основними напрямками експорту є Китай, країни Європи, Близького Сходу та Африки. Значна частка експорту курятини під торговою маркою «Пан Курчак» припадає на ринок Азербайджану, Албанії, Туреччини. Наше підприємство активно працює над диверсифікацією ринків і забезпеченням безперебійного постачання продукції для наших постійних покупців.
Також, порівнюючи з минулим роком, процедура експорту полегшилась, бо скасували обов’язкове ліцензування експорту м’яса курей та інших товарів.
Загалом за перші дев’ять місяців 2023 року Україна експортувала 324 тис. тонн курятини на 607 млн доларів. Якщо порівнювати із січнем-вереснем 2022 року, експорт курятини в натуральному обсязі збільшився на 7,6%, водночас у грошовому вимірі зменшився на 8% через суттєве зниження середньої ціни реалізації в другому півріччі 2022 року.
Значного впливу за останні два роки зазнала й логістика. Ураховуючи неможливість відправки продукції з портів України, усі вантажі на разі доставляють суходільним шляхом. Наслідком цього стало значне підвищення вартості транспорту та збільшення часу доставки, що, звичайно, негативно відбивається на ціноутворенні.
Попри всі проблеми, з якими сьогодні стикається галузь птахівництва, відновлення й утримання на довоєнному рівні експорту птахівничої продукції є одним із пріоритетних завдань для української економіки. Адже в умовах війни експорт є важливим джерелом валютних надходжень для України.
Щодо перспектив розвитку — очікується, що експорт курячого м’яса з України в 2024 році зросте до 400 тис. тонн. Це пов’язано з поступовим відновленням виробництва та збільшенням попиту на міжнародних ринках.
Згідно з даними Мінагрополітики, в Україні 2023 року збільшилось споживання свинини, яловичини та м’яса птиці, як порівняти з минулим роком, а частка імпорту, навпаки, зменшилась. Тобто якщо м’яса птиці було вироблено на 32 тис. тонн більше (до 1 млн 285 тис. тонн), то тогоріч імпортовано м’яса птиці було на 17 тис. тонн менше, порівнюючи з позаминулим 61 тис. тонн.
— Як виробники нині розв’язують проблему логістики своєї продукції на зовнішні ринки? Як ваша компанія розв’язала цю проблему для себе? Як це вплинуло на собівартість кінцевої продукції?
— Оскільки перевезення вантажів морським і залізничним транспортом мають свої обмеження, наша компанія віддала пріоритет автомобільному транспорту для перевезень вантажів. 100% перевезень охолодженої та замороженої курятини здійснюємо автомобільним транспортом.
Щодо експорту курятини, то тут варто зазначити, що організація перевезень автомобільним транспортом стала складним завданням під час війни. Доставка товару нашим постійним покупцям, наприклад, до Азербайджану, здійснюється сухопутним шляхом — транзитом через такі країни, як Румунія, Болгарія, Туреччина, Грузія. Відстань, яку долає авто, збільшилась у кілька разів, що прямо спричинило здорожчання вартості перевезення. Також відсутність інфраструктури на кордоні спричинило значущі черги з вантажівок завдовжки понад 50 км. Наслідком цього стало збільшення часу доставки товару до наших покупців, додаткові втрати перевізників, та ще більше здорожчання автоперевезень.
У перший час після початку повномасштабного вторгнення ціни на автоперевезення злетіли до надвисокого рівня та призвели до того, що наша продукція стала не конкурентоспроможною проти виробників курятини інших країн. Це, своєю чергою, на певний час зупинило динаміку розвитку експортних поставок, що була сформована до початку повномасштабного вторгнення. Проте з плином часу деякі з чинників, що ускладнювали логістику, послабилися. Так, наприклад, країни транзиту скасували дозвільні документи; спростилась процедура отримання ліцензії на автоперевезення; стабілізувались ціни на пальне; врегулювали процедури виїзду водіїв через систему «Шлях» тощо.
Упроваджені заходи дали можливість насамперед стабілізувати ринок автоперевезень і нормалізували ціну на транспортування. Все це вплинуло на формування кінцевої вартості курятини й дало можливість поступово повернути втрачених покупців і частково відновити експортний потенціал.
За цей нелегкий час ми напрацювали величезну базу активних автоперевізників, з якими співпрацюємо й дотепер.
— Як у цих умовах розвивається ваша компанія? Чи будуєте довгострокові плани та чи вкладаєте суттєві інвестиції в розширення виробництва ще до закінчення війни?
— В умовах війни розвиток і ведення діяльності підприємства досить не легкий, бо в нас багато етапів виробництва, які залежать від зовнішніх чинників. Проте наше підприємство адаптувалося й намагається швидко та ефективно усувати проблеми. Це дало нам можливість не стояти на місці й розвиватися.
2024 року ми плануємо розширити власну мережу до 200 торгових точок, що дозволить продавати 2500 тис. тонн готової продукції на рік, а оскільки у власних магазинах ми пропонуємо курятини за вигідними цінами, таким чином ми підтримуємо і населення, роблячи наш продукт доступним для всіх верств населення.
Наше підприємство намагається використати час максимально ефективно, тому 2024 року плануємо закінчити проєкт «Сонячні фотоелектричні електростанції», які будуємо на кожному з виробничих об’єктів.
Нещодавно ми також провели капітальний ремонт і замінили обладнання в трьох приміщеннях на птахофермі «Губин», витративши понад 40 млн гривень.
2024 року плануємо капітальний ремонт із заміною обладнання на птахофермі «Туличів», орієнтовна сума інвестицій — 76 млн.
Крім того, плануємо замінити й придбати нові автомобілі для перевезення живої птиці, корму та готової продукції.
Також наразі ми розробляємо проєкт нового забійного цеху з логістичним складом — це дасть можливість нашій компанії збільшити обсяг виробництва м’яса птиці на 30 %. А також шукаємо ділянки для будівництва нової ферми.
Тому відповім так: ми й далі інвестуємо в наш розвиток і маємо намір покращувати й розширювати виробничі потужності.