Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

Технологічний стрибок

Юрій Гладченко
директор ПСП «Рассвєт»
Поділитись:

Інвестиції у якісне обладнання та підвищення кваліфікації працівників вивели молочну ферму ПСП «Рассвет» на новий рівень розвитку

Юрій Гладченко

Раніше нові технології впроваджували великі агрокомпанії, які могли дозволити собі інвестувати в інноваційне обладнання та техніку. А тепер і фермерські господарства дедалі частіше долучаються у процес. Автоматизація підприємства обходиться фермерам у солідні суми. Однак за умови правильного вибору обладнання й виробника дозволяє суттєво покращити виробничі показники та якість продукції, тримати всі процеси під контролем, оптимізувати витрати на персонал і зацікавити молодих фахівців. 

Один із таких бізнесів — молочну ферму ПСП «Рассвєт» у селі Широкий берег на Сумщині — очолює Юрій Гладченко. Основним напрямом діяльності підприємства є рослинництво, в обробітку мають близько 1100 га, а на полях господарства працює сучасна техніка — гордість пана Юрія та гарантія ефективної роботи й доброї рентабельності культур. Молочна ферма ще донедавна існувала як соціальний проєкт. Але завдяки інвестиціям у якісне обладнання та постійному вдосконаленню технології за два роки підприємство ввійшло до трійки найкращих постачальників молока в регіоні. Детальніше про етапи трансформації підприємства Юрій Гладченко розповів в інтерв’ю кореспонденту журналу The Ukrainian Farmer

Юрію Володимировичу, що спонукало вас ризикнути інвестувати кошти у відродження ферми й звідки впевненість в успішності проєкту? 

— У наш час молочне скотарство стає екзотикою. У Великописарівському районі ми — єдине господарство, де збереглося молочне поголів‘я. Головна причина в тому, що в селах зосталося дуже мало грамотних кадрів, готових підвищувати свою кваліфікацію. Гривна в цьому бізнесі «обертається» за 3–4 роки, і не кожен інвестор готовий стільки чекати. Та й ризики великі, бо немає гарантії, що теля стане високопродуктивною коровою й даватиме прибуток. 

Але я виріс і живу у цьому селі, розумію значення ферми для селян і завжди старався зберегти її. Це й стало головним аргументом на користь рішення розвивати стадо. Коли постало питання вибору — або вирізати поголів‘я, або підвищувати якість молока відповідно до нових вимог — я запитав у працівників, чи готові вони до кардинального переоснащення ферми та «закатати рукави» задля досягнення результатів. Трудовий колектив проголосував за збереження поголів’я. 

Тобто питання кадрів було вирішено? 

— Відверто кажучи, з тих, хто голосував за, зосталося мало. Втілення ідеї в життя виявилось складним і тривалим процесом, вимагало здобуття нових знань і компетенцій. Молочне скотарство — це щоденна, важка праця. Але я не шкодую за тими, хто пішов, бо мені потрібна «бойова» команда, здатна опановувати нові технології, як того вимагає сьогодення. 

Лишились тільки однодумці — щодня ми підсумовуємо результати, обговорюємо завдання, радимося. Моє завдання полягає в тому, щоб пояснювати людям, що ми робимо і які цілі маємо досягти. І я бачу результат такого підходу: прийшов вранці на ферму — худоба доглянута й нагодована, приміщення прибране, все виконується згідно з протоколом. 

Вас знають як фермера з високими вимогами до сільськогосподарської техніки. За якими принципами обирали обладнання для ферми? 

— Я за освітою інженер-механік, тому свідомо прагну обирати для свого господарства тільки найефективніші рішення. У виборі техніки для роботи в полі віддаю перевагу якісним машинам від провідних світових виробників. Я відвідав заводи кількох виробників і був захоплений їхнім високим рівнем організації праці, відповідальністю, підходом до підготовки працівників для роботи на конвеєрі. Така техніка дорога й доводиться брати кредити. Але я бачу віддачу — наприклад, ми підвищили врожайність культур, почали раціональніше використовувати ресурси. Отже, агрегати коштують вкладених грошей. 

Тому мене на класне обладнання вмовляти не потрібно. Для переоснащення ферми я обрав обладнання компанії «ДеЛаваль» і жодного разу про це не пошкодував. Щойно ми уклали договір, взявся за реконструкцію ферми: забетонував підлогу в стійлах, установив кормові столи, нові вікна та двері-ролети, систему освітлення, обладнав побутову кімнату для працівників і укомплектував її технікою й меблями. 

Яке саме обладнання придбали для ферми та як це вплинуло на ефективність роботи? 

— Я придбав практично повний комплекс обладнання: доїльні апарати Duovac, молокопровід, танк-охолоджувач, лічильник молока, міксер, напувалки, мати для комфорту в стійлах. 

У результаті ми підвищили ґатунок молока до екстракласу і з квітня 2020 року продаємо продукцію заводу компанії Danone. За якісними показниками наше підприємство ввійшло до трійки найкращих постачальників молока в регіоні. Досягти таких результатів без переоснащення було нереально, ми навіть не мріяли. 

Щомісяця із заводу приїздить інспектор, який контролює умови виробництва молока. Якщо раніше нам робили зауваження — десь край гуми завернувся, якось на шлангу для викачування гною виявили мікрощілини, то останні три місяці не виникає жодних питань. Зразки молока відбираємо у присутності водія заводу, але маємо і свій аналізатор. 

Чи не виникло на початку якихось труднощів у користуванні доїльними апаратами? 

— Для нас перехід на доїльні апарати Duovac рівнозначний стрибку Сергія Бубки, тільки не у висоту, а в технологіях — із системи радянської доби у завтрашній день. Користування старими доїльними апаратами не раз призводило до травм дійок і вимені у корів. Доїльні апарати зроблено для тварини й для людей. Використовуючи їх, ми забули по травми тварин і затримки під час доїння. Наявність функції стимуляції корови шляхом масажу вимені та подвійного вакууму сприяє повноцінній і природній віддачі молока. Масаж вимені відбувається до і після доїння. Крім того, апарати дуже прості у користуванні й обслуговуванні, що дозволяє дояркам обслуговувати значно більшу кількість корів і полегшує їх роботу. Я вважаю, що Duovac — це оптимальне рішення для нашої ферми з прив’язною системою доїння. 

Для обробки дійок після доїння ми застосовуємо блокаду. Цей засіб одночасно зволожує й пом’якшує шкіру, утворює фізичну та хімічну захисні плівки, має тривалий дезінфекційний ефект. Загалом на засобах дезінфекції я не економлю. 

Апарат приєднано до молокопроводу, і видоєне молоко відразу потрапляє в танк-охолоджувач. Жодного контакту з повітрям — жодного ризику забруднення чи потрапляння бактерій. Уся система миється автоматично й відбувається без участі людини — не те, що раніше, коли кожен апарат потрібно було розібрати, помити й зібрати. Завдяки цим складовим ми отримуємо молоко ґатунку екстра. 

Видоєне молоко відразу потрапляє в танк-охолоджувач — жодного ризику забруднення

Ви згадували про створення комфорту для тварин. Як його забезпечуєте? 

— Ми повністю реконструювали приміщення, маємо вентиляційну систему для підтримання оптимального мікроклімату. 

Для обладнання стійломісць закупили у «ДеЛаваль» 220 матів — з розрахунку на збільшення поголів’я, бо нині маємо всього 120 дійних корів. Нове покриття дозволило позбутися відразу кілька проблем: зменшити кількість травм, отриманих тваринами під час лягання та вставання; знизити криву захворювань на мастити. Мати є частиною комфорту, до якого корови дуже чутливі й на який відгукують збільшенням продуктивності. Це покриття легко чистити та підтримувати в чистоті. 

Наскільки комфортною виявилася співпраця з компанією-постачальником щодо надання сервісу? 

— Високотехнологічне обладнання потребує правильної експлуатації та довгострокового партнерства щодо обслуговування. Ми отримуємо сервіс згідно з договором ISAI (In Service All Inclusive), тобто стовідсоткова підтримка сервісу, і маємо супровід за будь-яких умов. Нещодавно температура знизилася до –29 °С, і наш танк-охолоджувач вимкнувся — бригада прибула оперативно й усе налагодила. Їх спеціалісти компетентні й в інших питаннях — наприклад, допомогли підібрати генератор — так ми вирішили питання з порушенням графіку доїння, охолодженням через перебої в постачанні електроенергії. 

Придбання міксера-кормозмішувача покращило організацію годівлі

Фахівці «ДеЛаваль» мають досвід співпраці з подібними фермами, тому часто діють на випередження. За їх порадою я придбав лічильник молока з індикатором надою та датчиком потоку, хоча й не планував. Тепер знаю, які корови заробляють гроші, а які — ні. Приємно, що партнер дбає про раціональне використання наших коштів. Нам порадили придбати міксер-кормозмішувач місткістю вісім кубів, а коли наростимо стадо — купити більший, а цей продати (така техніка на вторинному ринку має непоганий попит). 

Компанія лояльна й у питаннях оплати за обладнання, з розумінням ставиться до реалій, у яких працюють малі фермери. Вони завжди уважні до наших прохань. Якось привезли на ферму команду фахівців: вони подивились на доїння й провели тренінги з теми технології доїння, утримання, годівлі, створення мікроклімату, і на моє прохання навіть влаштували іспит працівникам. Я готовий вкладати в обладнання, але маю бути впевненим, що працівники експлуатують його правильно. Ми практикуємо поїздки на успішні ферми, що допомагає виявити наші слабкі місця. 

Зміни торкнулися не лише обладнання, а й породи? 

— Ми зберегли своїх корів лебединської породи. У 2020 році я почав оновлювати стадо — придбав 17 голів голштинізованої української чорно-рябої породи й планую докупити ще молодняк. Ми свідомо вибрали шлях поступового оновлення поголів’я, бо до суперінтенсивних порід не доросли професійно. 

Наразі вчимося працювати по-новому на «лебединці», використовуючи її переваги — порода добре адаптована до місцевих умов утримання, не вибаглива до кормів, стійка проти захворювань, характеризується продуктивним довголіттям. Потенціал «лебединки» — 5–6 л молока/добу. Але на поліпшення умов вона віддячує збільшенням надоїв: ми удосконалили раціон, підвищили якість підготовки та роздавання корму, перевели на 5-разову годівлю — надої виросли на 70–80% протягом року. Минулого літа отримали по 10–12 л молока/добу. Отже, працівники вчаться працювати з худобою на старій породі, а поступово закупимо нову. Також працюємо над поліпшенням раціону — почали вирощувати гібридне озиме жито на силос, апробовуємо нові гібриди кукурудзи на силос. 

Наступний наш «технологічний стрибок» — це встановлення програми керування стадом.  

Лариса Степанушко

журнал The Ukrainian Farmer, лютий 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ