Агрономія
Головне:
Інтерв'ю

«Контінентал Фармерз Груп» отримує високі врожаї соняшнику

Соняшник на Заході

Олександр Деревянченко
начальник відділу агрономічної експертизи «Контінентал Фармерз Груп»
Соняшник на Заході
Олександр Деревянченко

«Контінентал Фармерз Груп» отримує високі врожаї соняшнику, застосовуючи традиційні та нетрадиційні елементи технології вирощування

Соняшнику в структурі посівів агрохолдингу «Контінентал Фармерз Груп» (єдиний бренд після об’єднання агрохолдингу «Мрія» і компанії CFG) належить одне з чільних місць. У 2020 році з ярих культур ця культура мала найвищу частку — 32,2 тис. гектарів, цьогоріч під сонячну квітку планується відвести не меншу площу. Минулого року агрохолдинг отримав високі показники врожайності соняшнику — 3,27 т/га, навіть незважаючи на те, що збиральний сезон відбувався не за сприятливих умов, адже регіон «накрило» інтенсивними опадами, що призвело до подовження періоду вегетації культур і затягування жнив.

Цей результат не випадковий, адже компанія з кожним роком удосконалює технологію вирощування культури, використовуючи результати досліджень і експериментів науково-дослідного відділу. Наприклад, тривалий час компанія взагалі не обробляла соняшник фунгіцидом, проте внаслідок збільшення посівних площ цієї культури в Україні все актуальнішою стає потреба третього обробітку фунгіцидом. Наразі фахівці холдингу вивчають доцільність його застосування під час цвітіння соняшнику.

Про загрози у вирощуванні сонячної квітки в Західноукраїнському регіоні, зміни в системі захисту соняшнику в інтерв’ю кореспонденту журналу The Ukrainian Farmer розповів Олександр Деревянченко, начальник відділу агрономічної експертизи «Контінентал Фармерз Груп».

Пане Олександре, агрономам доводиться бути готовим до будь-яких загроз. Та чи можете звузити діапазон хвороб соняшнику, які очікуєте у 2021 році у вашому регіоні?

— У розвитку й поширенні інфекції все залежить від температурних режимів і вологості ґрунту. Поки що складно спрогнозувати, яким зволоженим і теплим буде рік, тому нам справді треба завжди бути готовими до нових викликів природи.

Цього сезону на посівах соняшнику можуть розвинутися фомопсис, фомоз, альтернаріоз і септоріоз

Опираючись на досвід минулих років, цього сезону ми готуємося до розвитку таких хвороб у посівах соняшнику, як фомопсис, фомоз, альтернаріоз і септоріоз. Не слід забувати й про найпоширенішу хворобу у світі — Sclerotinia sclerotiorum. Ще донедавна не існувало жодного препарату, який міг би проконтролювати її прикореневий розвиток. Але сьогодні рішення є, це — застосування під час сівби мікробіологічного продукту «Склероцид», у складі якого ґрунтовий гриб Coniothyrium minitans.

Хоча соняшник вирощують понад сто років, навіть досвідченим виробникам не завжди вдається все врахувати. За вашими спостереженнями, які ризики агрономи часто не враховують або ігнорують, хоча мають через це економічні збитки?

— Їх є чимала кількість. По-перше, під час вибору фосфорно-калійних добрив більшість аграріїв керується фактором низької ціни й не замислюються над тим, що до 50% умісту діючої речовини може бути нерозчинна у воді сполука, яка слугуватиме не як елемент живлення, а швидше як поповнення валових запасів.

По-друге, пропозиція гібридного портфоліо соняшнику досить велика, і не завжди показники врожайності, декларовані виробниками, правдиві. Немає гібрида на всі випадки життя, кожен із них потребує індивідуального підходу.

По-третє, це терміни та якість сівби — речі наче загальновідомі, але чомусь не всі це враховують. Після вибору гібрида чи не найголовнішим ключем до успіху буде якість сівби, оскільки нерівномірне розміщення насіння в рядку може призвести до 20% втрати врожаю.

Четверте — це використання дешевих і неперевірених засобів захисту рослин, які візуально контролюють шкодочинні об’єкти й не мають ніякого прояву фітотоксичності. За застосування таких препаратів недобір урожайності насправді може сягати 17%. Це загальні ризики, не кажучи про деталі.

Усі гібриди, які висівають у виробництві агрохолдингу, проходять агрономічну експертизу на дослідних полях

Наприклад, на посівах соняшнику фунгіциди вносять залежно від фази розвитку й росту: є чотири або шість листків — усе, можна починати. Тобто в ухваленні рішення агрономи відштовхуються не від розвитку хвороб і метеорологічних умов, а більше від стадії розвитку рослини. Як свідчать спостереження, потрібно детально вивчати розвиток кожної хвороби, зокрема: які гідротермічні коефіцієнти потрібні, щоб вони почали набувати масового поширення. І тільки за умови настання сприятливих умов можна заходити з обробкою.

Тогорічні дослідження показали, що на ранніх посівах соняшнику можна було відтермінувати внесення першого фунгіциду до шостого листка, а от пізні посіви, навпаки, відгукнулися на раннє застосування.

Заведено, що формування системи захисту має залежати від того, які хвороби завдавали максимальної шкоди на конкретному полі в останні роки. Чи правильно це?

— Не потрібно відштовхуватися від хвороб, зафіксованих у культур протягом останніх років. Варто мати в технології препарати з комплексним рішенням і, найголовніше — мінімум два фунгіцидні захисти. Важливе — своєчасне внесення першого фунгіциду.

Наразі найдієвіший варіант для першого внесення — поєднання активних речовин карбендазим і флутріафол, для другого — стробілуриновмісний препарат, наприклад пікоксістробін і триазол.

Проведення комплексу заходів профілактичного характеру відіграє свою позитивну роль. Що ви порадите, враховуючи сучасні тенденції у системі захисту культур?

— Якщо йдеться про комплекс заходів, обов’язковим має бути внесення деструкторів, які не лише розкладатимуть пожнивні рештки, а й конкуруватимуть із фітопатогенами й не дозволятимуть їм розмножуватися в ґрунті. Тобто потрібно насичувати ґрунт корисними пробіотиками, які пригнічуватимуть розвиток фітопатогенів.

Серед інших важливих чинників — сівба в оптимальні строки, рівномірність розміщення рослин у рядку, глибина сівби, наявність інсектицидного протруйника, застосування припосівних рідких добрив, особливо в посушливих регіонах, вибір гібридів, стійких до хвороб і шкідників, своєчасний контроль бур’янів.

У підвищенні якості проведення таких агрозаходів, як сівба та рівномірність внесення добрив і ЗЗР, нам сприяє впровадження точного землеробства. Ще на початковому етапі його впровадження компанія переоснастила техніку. Зокрема, сівалки обладнали системою точного висіву Precision Planting, що дозволяє покращити якість сівби соняшнику й інших культур завдяки дотриманню норм і рівномірному розкладанню насінин, а також автоматично перекривати сошники в зонах, де вже засіяно. Ще один запроваджений елемент точного землеробства — диференційоване внесення добрив і ЗЗР. Тепер під час весняного відновлення вегетації наші обприскувачі й розкидачі вносять потрібні норми азотних добрив на ділянки, де культури розвиваються повільніше через певні природні або ж погодні чинники. Цей спосіб дозволяє заощаджувати ресурси й досягати максимальної ефективності кожної ділянки поля.

Яка роль добору гібридів у системі захисту і на що варто звертати увагу під час їх вибору?

— Усі гібриди, які висівають у виробництві нашого агрохолдингу, пройшли агрономічну експертизу на дослідних полях. Для підтвердження високих показників урожайності демогібридів наступного року ми їх висіваємо в різних зонах на більшій площі. Якщо стала врожайність попередніх років підтверджується, запускаємо в технології компанії.

Щодо рекомендацій у виборі, це однозначно мають бути випробування тривалістю один-два роки. Водночас маємо розуміти, що в перший рік треба взяти демолінійку: посіяти 10–50 гібридів, вибрати з них три-чотири найкращих, а тоді вже висівати у виробничих умовах. Це для того, щоб бачити чітку картинку, чи вони толерантні до різних агрокліматичних умов зони роботи агропідприємства.

Ви проводите дослідження щодо стійкості гібридів різної селекції до хвороб і шкідників?

— Відверто кажучи, раніше ми не зосереджували увагу на цьому аспекті. А віднедавна вивчаємо гібриди в кожній зоні, щоб розуміти їхню стійкість до хвороб і шкідників.

Немає гібрида на всі випадки життя, кожен із них потребує індивідуального підходу

У результаті аналізу цих досліджень зможемо дати рекомендації щодо того, які хвороби можуть поширюватися в кожному регіоні залежно від погодних умов. Звичайно ж, поділимося актуальними результатами з колегами.

Що порекомендуєте для боротьби з падалицею соняшнику?

— Коли ми говоримо про падалицю соняшнику, то маємо розуміти, у якій культурі потрібно буде з нею боротися — чи це озима пшениця, чи кукурудза. У кожному конкретному випадку підходи до контролю можуть різнитися, але найголовніше для нас — мінімум втрат під час збирання.

У разі з озимою пшеницею доречним та ефективним буде класичне застосування клопіраліду, або ж гербіцидів, у складі яких є флорасулам. Щодо кукурудзи, то тут обов’язковим є застосування в технології мезотріону через його досить хорошу страхову та ґрунтову дію.

Нині все більше агропідприємств звертає увагу на зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, на налагодження, так би мовити, взаємовигідної співпраці з представниками фауни. Ваша компанія вже кілька років тестує вплив комахозапилювачів на кількісні та якісні показники врожайності. Про що свідчать результати досліджень?

— Нещодавно ми разом із науковцями Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та бджолярами презентували результати дослідження з вивчення впливу бджолозапилення на якісні та кількісні показники гібридів соняшнику на дослідних ділянках «Контінентал Фармерз Груп» у Тернопільській області. Результати нас приємно здивували.

У чотирьох із шести досліджуваних гібридів соняшнику помітний приріст урожайності до 30% за умов комахозапилення

Вони показали, що в чотирьох із шести досліджуваних гібридів соняшнику помітний приріст урожайності до 30% — за умов комахозапилення. Також підтвердилося зростання олійності в окремих гібридах у порівнянні з ізольованими зразками. Разом із тим, дослідження показало, що є гібриди, на яких комахозапилення не відіграє помітної ролі.

Гібриди, які за результатами досліджень виявилися найчутливішими до комахозапилення, будемо рекомендувати для висіву на площах компанії, розташованих у регіонах активного поширення пасічництва. Натомість гібриди з вищими ознаками до самозапилення висіватимемо на більш ізольованих масивах.

Фахівці відділу агрономічної експертизи планують і далі вести розпочаті досліди на інших гібридах соняшнику, також повторити їх на ріпаку.

Журнали