В ТОВ «Органік експерт» основну ставку зробили на органічний ревінь
«Осьо» –– ревінь, на який чекають
Незрідка успішний бізнес в агро –– це новий погляд на відому культуру та її відкриття для споживача. Таким шляхом пішли в ТОВ «Органік експерт» на Київщині, де основну ставку зробили на органічний ревінь. Тепер просувають його в Україні та почали торгувати із закордонням.
Четвертий рік поспіль ревінь вирощують на землях Яготинського району Київської області. Наразі йому віддано половину оброблювальних площ господарства –– майже 10 гектарів. Крім того, ще на 7 га полів у відкритому й закритому ґрунті культивують кабачки, патисони, гарбузи, солодку кукурудзу, огірки, картоплю, зелень, пряні трави й квіти. Цього року на замовлення споживачів асортимент хочуть розширити за рахунок томатів, перців, вігни й бамії. Всі овочі на крапельному зрошенні. Реалізують їх під торговою маркою «Осьо» –– назва незвична, але відразу запам’ятовується.
Про деталі виробництва й просування продукції читайте далі в інтерв’ю із керуючою партнеркою ТОВ «Органік експерт» і ТОВ «Органік експерт консалтинг» Юлією Ворощук.
–– Експерти часто радять починати аграрний бізнес із невеликих площ, шукати свою культуру, придивлятися до ринку. Натомість для останнього часу характерна тенденція, коли підприємство пірнає в роботу бурхливо і з чітким усвідомленням, що вирощувати та на якій площі. Напоготові торговельна марка, прораховані збут, збереження, переробка. Ви, схоже, із таких. Наскільки складна й тривала робота передувала вашим першим посадкам?
–– Сертифіковане органічне виробництво залишається достатньо новим для аграріїв України, хоча йому вже понад 15 років. Досі на пальцях можна порахувати овочівників, які наважилися вирощувати без хімії. Кожен сезон, навіть кожен новий день сезону –– це виклик, і все передбачити неможливо.
Звичайно, був зроблений докладний бізнес-план. Ми розуміли, скільки потрібно ресурсів одразу і скільки ми маємо вкласти потім. Знайшли землю, яка відповідає вимогам органічного вирощування і яку можна було би експлуатувати багато років, адже рівень –– багаторічна рослина, росте на одному місці до 8 років. Ділянку площею 19 гектарів, що знаходиться в селі Райківщина Яготинського району, ми взяли в оренду в держави. Вона була виставлена на конкурс, і ми його виграли.
Від початку планували вирощування трьох культур: ревеню, садових суниць і малини. Чому такий вибір? Плоди цих рослин часто міксують переробники, вважаючи поєднання їхніх смаків гармонійним. Але наша ділянка стояла без обробітку 25 років. Така цілина під технологічно складні культури, якими є ягоди, до того ж органічні, не годиться. Ревінь посадили одразу –– спочатку вісім гектарів, потім ще два, а до ягідних планів повернулися лише зараз, тобто через три роки. За цей час структурувався ґрунт та стала меншою забур’яненість.
На землі, що не була під ревенем, почали вирощувати овочі, від яких тепер уже не відмовимося ні за жодних умов. Підібрали такі культури, які дали б можливість і сівозміну підтримувати, і людей завантажити впродовж сезону, і споживацький попит задовольнити. Крім того, у будь-яку крамничку під однією торговою маркою є сенс постачати одразу 5–6 позицій.
–– Хто ваші споживачі?
–– Звичайні громадяни, які люблять час від часу завітати до магазинчику, що спеціалізується на корисній їжі, прихильники органічного, що знаходять нас у соціальних мережах –– у Фейсбуці та Інстаграмі. Маємо також покупців у великих торговельних мережах «Метро», «Фора», «Ашан». Точно не наші споживачі –– ті, для кого вирішальним є не продукт, а ціна. Органічна продукція завжди дорожча за конвенційну і не може коштувати стільки ж.
–– Ревінь не дуже популярний серед українців. Щоб зробити ставку на нього, треба було мати певну сміливість. І щось особливе про нього знати…
–– А хіба цікаво вирощувати те, що є в усіх? До того ж сучасні люди прагнуть нових смакових вражень, нових страв. Із цієї причини нинішнього сезону до овочевої лінійки ми додамо вігну, фіолетову спаржеву квасолю, бамію. Прагнення чогось новенького стосується й ревеню. Спочатку його купують із цікавості, але швидко усвідомлюють переваги продукту. Він –– перша сировина для компотів і киселів, коли ще немає ягід. Це також чудова начинка для випічки, оригінальний інгредієнт для соусів, його можна заморозити й продовжити споживання взимку.
За кордоном культура споживання ревеню склалася давно, в Україні великої шани він ніколи не мав: хтось тримав пару кущів на краю городу, хтось –– ні. Але тепер є шанс усе змінити. Свіжі стебла нашого ревеню продаються в супермаркетах «Метро», «Новус», «Ашан».
–– Але ж це лише навесні?
–– Майже весь сезон. Урожай ревеню збираємо тричі. Беремо виключно молоді, соковиті стебла. Перший раз, звісно, збираємо навесні. За теплої погоди він може прокинутися вже в березні. Минулого року так і було, але заморозки зіпсували пагони, довелося чекати, поки рослини відновляться, тож збирали вже в квітні. Цього року через холодну весну термін збирання змістився на травень. Другий урожай отримаємо в середині літа, третій –– у другій половині серпня. І потім даємо рослинам відпочити й підготуватися до зими.
–– Як оцінюєте перспективи виробництва ревеню в поточному сезоні?
–– Вони кращі, ніж у минулому, бо невдовзі ми отримаємо додатковий сертифікат щодо безпечності продукції –– Global G.A.P. Для нас він важливий як для експортера. Минулого року ми вже постачали заморожений ревінь на переробне підприємство в Нідерландах. Із новим сертифікатом наші шанси на міжнародному ринку збільшуються і ми зможемо знайти партнерів в інших країнах.
–– Заморожування відбувається на власних потужностях господарства?
–– Ні, ми лише вирощуємо. Заморожування –– окремий бізнес, кожен має займатися своєю справою. Послугу із заморожування ми отримуємо на одному з українських заводів, який має лінію, сертифіковану під органік. Там ревінь миють, заморожують, пакують у великі паперові мішки й відправляють на експорт. Вітчизняний ринок отримає швидкозаморожений, різаний, розфасований по 400 г ревінь цього року. Підготовчі роботи закінчені: сподіваюся, ніщо нам не завадить поставити цю продукцію до українських торговельних мереж, які вже знайомі з нашою замороженою спаржевою квасолею.
–– Як ви все встигаєте: вирощувати, збирати, заморожувати, постачати в супермаркети, продавати в соціальних мережах, на експорт?
–– Звісно, є команда: ядро, де приймаються загальні рішення, агроном і люди, що працюють із рослинами, ті, хто опікується технікою та системою зрошення, збиральники. Залежно від завдань, які вони виконують, кількість людей коливається. Приміром, 15 можуть вийти на прополювання, 20 –– на збирання. Три людини модерують соціальні мережі –– напрям, надзвичайно важливий для нас сьогодні. Саме в ньому ми бачимо велику перспективу.
–– Який товар через соцмережі продається найкраще?
–– Попит має все. Цей сезон відкрили редискою, потім пішла зелень, за нею –– ревінь. Минулого сезону у Фейсбуці й Інстаграмі мали приблизно 2000 замовників. Відправлення робимо «Новою поштою» та «Укрпоштою». По Києву овочі розвозимо власним транспортом. Не останнє значення для покупця має швидкість доставки. Часто це вже наступний після замовлення день.
Крім овочів, через наші сторінки можна придбати органічне насіння, розсаду. Даємо поради, роз’яснюємо, чим органік відрізняється від «біо» та «еко», розповідаємо про свої успіхи, пропонуємо разом пережити невдачу. Люди цінують таку щирість, бо бачать, що ми нічого не приховуємо, що органік не дається легко і наш органік справжній. Публікуємо в середньому один пост на день або один у два дні –– не рідше. І весь час на зв’язку. Відповідаємо всім, включаючи хейтерів. Спілкуючись, дізнаємося, чого саме очікують від нас наші відвідувачі: салатів, бобових, чогось традиційного чи, навпаки, особливого.
–– За площею землі й обсягом вирощеного ви належите до малих виробників. Як вам вдається забезпечувати безперебійне постачання певних партій овочів до торговельних мереж?
–– Об’єднуємося з такими ж, як ми, невеликими органічними виробниками, охолоджуємо овочі й формуємо для маркету необхідні партії. Це вигідно всім.
–– Чи передбачений у ваших витратах певний відсоток на просування продукції?
–– Кожен вид продукції потребує свого маркетингового ходу. Це може бути і менше 2%, і понад 5%. Основний акцент робимо на соціальні мережі. Водночас не відмовляємося від участі в будь-яких овочевих і органічних заходах онлайн, від публікацій у друкованих ЗМІ, сюжетів про нас на телебаченні. Ну і сама продукція себе просуває.
–– У магазинах з’явився йогурт із ревенем і вишнею від ТМ «Яготинське». Із вашим ревенем? І хто кого знайшов?
–– Так, ревінь у цьому йогурті наш. Такий йогурт наразі можна придбати в супермаркетах «Фуршет» і «Фора». Щодо співпраці, то ми ніколи не чекаємо запрошення, самі стукаємо в двері.
–– У соціальних мережах, окрім свіжих овочів, ви пропонуєте консервацію. Привернула увагу назва «ревенідзе». Що за продукт? Хто вигадав назву? І звідки рецепт, поділіться секретом?
–– Йдеться про гострий соус на кшталт кавказької аджики. Вважайте, що назва –– колективна творчість. Якось спілкувалися з нашими дівчатами у вайбері і… вигадалося. Додавання ревеню в аджику –– експеримент, що мав успіх. За рахунок своєї кислоти він вдало підкреслює смаки інших овочів і спецій.
–– Наскільки ревінь рентабельний?
–– Рік на рік не схожий. Як правило, рентабельність зумовлює не культура як така, а погодні умови та ринкова ціна. А в нас ризику ще більше, бо вирощування органічне.
–– Які очікуєте на нього ціни?
–– Нічого не загадуємо. Минулого року в роздріб через замовлення в інтернеті віддавали кілограм ревеню за 50–60 гривень.
–– Якість овочів –– це передусім відсутність на плодах слідів хвороб і шкідників. Як ви вирішуєте подібні проблеми? Часом навіть у конвенційних виробників, що можуть застосовувати хімічні ЗЗР, від однієї білокрилки руки опускаються.
–– Ми не дотримуємося жорсткої схеми профілактичних обробок. Діємо за потреби, адже препарати недешеві. Із білокрилкою у відкритому ґрунті, дійсно, лихо. Якщо в закритому просторі теплиці з нею можна поборотися за допомогою заселених ентомофагів, то в полі так не виходить. Минулого року цей шкідник так узявся за наші посадки кабачків, цукіні й патисонів, що в певний момент ми зрозуміли: боротися немає сенсу, бо співвідношення доходу і витрат не на нашу користь, і передискували ділянку.
У ревеню найбільша проблема, яка може бути, –– дротяник або совка, які підгризають коріння. Стежимо також, щоб не трапилось ураження грибними хворобами. Якщо знаємо, що попереду волога прохолодна погода, можемо превентивно обробити препаратами з корисними мікроорганізмами. Якщо рослини виглядають достатньо сильними, то нічого не робимо, бо їхній імунітет сам впорається.
–– Якою має бути схема посадки, щоб рослина отримала достатню площу живлення?
–– Ми орієнтувалися на габарити техніки, якою проводимо культивацію. Спосіб вирощування також має значення: за органічного міжряддя становить 1,5 м, інтервали між рослинами –– 0,75 м (за інтенсивного відповідно 1 м і 0,5 м).
–– Велику роль відіграє насіннєвий або посадковий матеріал. Який використовували ви?
–– Ми виростили свою розсаду. Органічне насіння для неї закупили у Великобританії. Це сорти Вікторія, Шампань і Лідер. Посіяли в теплиці, відібрати найкращі кущики і перенесли на місце постійного вирощування. На другий рік після посадки розсади збирали товарну продукцію, але обережно, вибірково, щоб не виснажити молоді рослини. Повноцінний урожай вони дали на третій рік.
–– Органічні виробники приділяють чималу увагу пакуванню. Як це вирішуєте ви?
Прагнемо, щоб упаковка була з матеріалів, що переробляються: паперу, картону, целюлозного паперу. Поліетилен використовуємо, коли це необхідно для збереження свіжості, приміром, для зелені. Ревінь на експорт пакували у великі паперові мішки. Гарбузи та солодку кукурудзу минулого року відправляли в соломі, що дуже сподобалося покупцям.
–– Що вам в органічному землеробстві здається найважливішим?
–– Про гроші не кажу. Їх треба заробляти, бо це бізнес. Але важливіше не просто вирощувати, а сповідувати органічне. Тоді завжди будеш внутрішньо готовим до будь-яких негараздів: вибриків погоди, нашестя шкідників чи раптової зміни на ринку. І тоді зможеш як ніхто радіти, коли все вийшло. А таких моментів, повірте, набагато більше, ніж негативу.