Рецепт продуктивності

У кризовій ситуації оновлення генетичного потенціалу стада підвищує його виробничі показники  

Тільки завдяки високопродуктивній генетиці можна бути ефективним гравцем на ринку. Вітчизняні свинарі це усвідомлюють, тож навіть в умовах скорочення промислового поголів’я свиней і далі працюють над оновленням маточного стада. Як і раніше, найпопулярнішою у вітчизняних свиногосподарств є данська генетика. Про її переваги, перспективи в Україні та проблеми із завезенням ремонтного молодняку ми поговорили з Оленою Василевич, директоркою ТОВ «БРІДЕРС УКРАЇНА» — постачальником ремонтного поголів’я данських племінних свиней в Україну. 

— Пані Олено, минулий рік для галузі свинарства був складним. А як ви його оцінюєте? 

— Різним. Були успіхи, були й труднощі. Найбільше на становище галузі впливала ціна на живець, яка значно просіла в кінці 2020-го — на початку 2021 року. Потім ціна постійно коливалася, а разом із нею й настрої свинарів. Відповідно, це позначалося й на нашому бізнесі. 

Найбільшим і «найсвіжішим» випробуванням стала заборона транзитних перевезень тварин через Польщу як територію з неблагополучною епізоотичною ситуацією, зокрема щодо АЧС. Ця норма була давно прописана в чинному законодавстві, але раптом «згадали» про неї в найнесприятливіший період, коли свинарі зібрали врожаї і в них з’явилися гроші, коли відступила спека і ще немає сильних морозів, тобто всі умови для оновлення поголів’я, завезення нової генетики. 

Під заборону транзиту потрапила і Німеччина, і всі країни, з якими межує Україна, окрім Білорусі, яка визнана благополучною щодо АЧС, але то значно дорожчий, складний і нестабільний маршрут. Та й політична ситуація нині в цій країні складна, тож це ризикований варіант. 

Авіаперевезення також не вихід — це надзвичайно дорого. Для свинарів нині скрутні часи, вони не можуть собі дозволити в десять разів більше заплатити за доставку. Торік і так виробники вимушені були закуповувати тільки найнеобхіднішу кількість ремонтного поголів’я, тому ми дедалі частіше компонуємо постачання різним клієнтам в одному скотовозі, таким чином оптимізуємо транспортні затрати. 

Тобто український фермер, якому життєво необхідно працювати над своєю конкурентоспроможністю, фактично позбавлений можливості підвищити продуктивність свого стада шляхом імпорту племінного поголів’я. Тому основні постачальники генетики на ринок України та керівництво Держпродспоживслужби за підтримки АСУ в кінці листопада зібралися за круглим столом для обговорення ситуації. Ми погодили, що будемо розробляти законопроєкт чи вносити зміни в чинний закон, який анулює цю заборону якнайшвидше. Іронія в тому, що в новому законі, який набуває чинності з 2023 року, заборону на транзит через територію з особливо небезпечними хворобами вже знято. Виявляється, це вже не так і небезпечно… 

Проте в ситуації, що склалася, наша компанія дещо у вигіднішому становищі, бо маємо вже діючий племінний репродуктор Danish Genetics «Угринів Еко Ферм» у Львівській області, де розводять племінних свиней данської генетики всіх трьох порід. Крім того, у 2021 році почав працювати другий племінний репродуктор у Чернівецькій області «Генетик інвест». Уже маємо перші опороси, навесні буде доступна більша кількість свинок і кнурів на продаж. 

Звісно, на ринок свинини впливають також обсяги імпорту м’яса, які, за не офіційною інформацією, значно перевищують дозволені законодавством норми. І це «ставить на коліна» вітчизняного виробника. Тому слід посилити контроль над дотриманням імпортних квот. Тоді на ринку місця вистачить усім — і великим, і дрібним гравцям. 

— Іноді доводиться чути від свинарів, що у складні часи доцільно віддавати перевагу менш вибагливим генетикам. Що б ви сказали у відповідь? 

— Наша компанія вже більше як 10 років активно постачає племінне поголів’я на ринок України, і на сьогодні близько 40% усього промислового свинарства працює саме з данською генетикою — ця цифра свідчить про те, що труднощів у роботі з данською генетикою в українського фермера немає. 

Якщо фермер хоче заробляти гроші в складні часи, єдиний шлях — це високопродуктивна генетика. Данська генетика не є вибагливішою, ніж інші іноземні генетики, представлені в Україні. Така сама тварина, якій потрібні більш-менш комфортні умови, щоб давати результат. Змерзлі чи напівголодні тварини не будуть нормально народжувати й рости. 

Те саме стосується і персоналу. Не можна сказати, що данська генетика потребує суперкваліфікованого персоналу. У Данії на найкращих фермах працюють українці, дуже часто — це студенти, які досі ніколи не бачили свиню. Але вони побачили, як система працює — і навчилися. До речі, багато з них повернулися додому з цими знаннями й готові працювати вдома. 

Різниця саме в потенціалі генетики: в добрих умовах і з кваліфікованим персоналом данська генетика видасть такі результати, яких фермер ніколи не отримає від жодної іншої генетики, у які б сприятливі умови її не ставив. Від наших свиноматок фермери отримують по 17–18 живонароджених поросят у середньому, відлучають по 37–38 поросят від свиноматки на рік, за 145 днів мають свиней, готових до забою, за конверсії корму на відгодівлі менше як 2,6. Тобто поросят народжується більше, свиноматок треба утримувати меншу кількість, свині ростуть швидше, більший оборот стада — це все дарує фермеру хороший настрій і стабільні прибутки. 

До речі, щодо кількості живонароджених поросят: цікаво спостерігати, коли наші конкуренти невпинно називають багатопліддя данської генетики її слабкою стороною, але з тим у своїх презентаціях демонструють племінні цілі на найближче майбутнє, де основною їх метою є збільшення багатопліддя. То-таки недаремно данці вже так давно почали рахувати поросят. 

— Основа продуктивного свиновиробництва — високий статус здоров’я поголів’я. Як данські фермери змогли його досягнути, а ваша компанія — доставити до покупця здорових свинок? 

— У Данії вже років 50 працює система незалежного контролю здоров’я свиней SPF, якій повністю довіряє покупець. Усі гравці, які хочуть працювати зі станцією штучного осіменіння чи мати доступ ремонтного молодняку з нуклеусів і репродукторів, продавати чи перевозити свиней тощо, мають бути в цій незалежній системі. Окрім низки єдиних правил з біобезпеки раз на місяць усі племінні ферми відвідує незалежний ветеринарний інспектор і проводить низку досліджень. Результати автоматично оприлюднюють на сайті. Історія досліджень зберігається на сайті за 10 років, і українські фермери теж можуть з нею ознайомитися. 

Та й географічне положення Данії дуже зручне — суходолом вона межує тільки з Німеччиною, решта кордонів омивають моря. Це також дає змогу підтримувати благополучний епізоотичний стан у країні. 

Щоб до покупця доставити свинок із високим статусом здоров’я, ми маємо власний автопарк. Останніми роками збільшуємо кількість закритих SPF-скотовозів. Такі машини оснащено механічними й ультрафіолетовими фільтрами. Перші не пропускають усередину навіть комах, другі повністю знезаражують повітря, яке потрапляє всередину причепа з тваринами, ультрафіолетовими лампами. Таким чином, ризик зараження будь-якими хворобами, які передаються повітряним або контактним шляхом, стає неможливим. Ми норми біобезпеки витримуємо на 100%. Упродовж транспортування тварин ніде не вивантажують. Відтак ризик зараження через транспортування країнами, де може бути АЧС, відсутній повністю. 

— На вашу думку, які перспективи данська генетика матиме в Україні? 

— Я переконана, що її позиції тільки змінюватимуться. Адже тепер, коли для багатьох господарств собівартість виробництва стала вищою, ніж ціна реалізації, всі фермери змушені добре рахувати. А якщо провести ретельні розрахунки, данська генетика стає очевидним вибором. 

Тому бажаю всім виробникам успіхів, не падати духом, упевнено йти вперед і виконувати свою високу місію — забезпечувати продовольчу безпеку країни. А «Брідерс» завжди буде поряд!