Про особливості вирощування спаржевої квасолі у СТОВ ім. Лесі Українки

Ставка на спаржеву квасолю

СТОВ ім. Лесі Українки розташоване на батьківщині поетеси, в селі Колодяжне Волинської області. Це велике багатопрофільне господарство, що вирощує зернові, бобові, технічні культури, овочі, ягоди, фрукти, горіхи на площі понад 3500 га у закритому й відкритому ґрунті. Мають потужності для тривалого зберігання й переробки рослинної сировини, хлібокомбінат і молочнотоварну ферму 

Раніше в господарстві вирощували велике різноманіття овочевих культур: моркву, столові буряки, багато видів капусти (білоголову, червоноголову, брюссельську, цвітну), перець тощо. Зараз перелік культур істотно зменшився. З овочевих вирощують спаржеву квасолю, капусту білоголову, томати. Причому більше уваги почали приділяти такій нішевій культурі, як спаржева квасоля, посадки якої щороку збільшують. Також акцент роблять на тепличному господарстві, де вирощують томати, суниці садові та огірки. 

Про особливості господарювання розповіли заступник директора СТОВ ім. Лесі Українки Мирослав Цергер та агроном господарства Олександра Соломіна. 

— Раніше ви вирощували великий асортимент овочевих культур. Чому від багатьох із них відмовилися, зокрема від овочів, що входять до традиційного борщового набору? 

— Так, раніше вирощували столові буряки, моркву, різні види капусти. Тепер із борщового набору в нас залишилася тільки білоголова капуста. Капусту висаджуємо на площі приблизно 2–3 га. Було, що капуста в нас займала набагато більші ділянки, але наразі вирощувати її невигідно. Так само невигідною стала морква, якої раніше в нас було до 15 га. Станом на зараз ці культури збиткові. Закупівельні ціни на них нижчі від рівня собівартості. Від моркви ми відмовилися взагалі, можливо, в перспективі відмовимось і від капусти. Ми вирощуємо лише те, що має попит у споживачів.

Експериментуємо, хоча не завжди наші експерименти виходять вдалими. Наприклад, торік вперше спробували вирощувати цукрову кукурудзу, гібрид Оверленд F1. Відвели під культуру 10 га: отримали чудові качани, з високими смаковими якостями, гібрид дав непоганий урожай. Але чомусь кукурудза не пішла у покупців, тому від неї відмовилися і цього року вже не вирощуємо. А от спаржева квасоля, навпаки, має попит, тож ми поступово збільшуємо площі під нею. 

— Яку спаржеву квасолю вирощуєте? 

— Культивуємо гібрид Серенгеті F1 на 20 га. Це ранньостиглий гібрид із чудовими смаковими якостями. Стручки м’ясисті, соковиті, з високим умістом цукру. Має високий потенціал урожайності (10–12 т/га, у сприятливі роки взагалі дає до 15 т/га). Цей гібрид добре пристосований до механізованого збирання, але ми збираємо квасолю вручну. Під час механізованого збирання, по-перше, пошкоджуються стручки, по-друге, механізовано можна збирати тільки один раз, тобто деяка кількість стручків на час збирання вже перестигне, а інша не достигне. Вручну ми збираємо спаржеву квасолю 2–3 рази за сезон мірою визрівання стручків. Крім того, за умови ручного збирання квасоля чиста, без рослинних решток, тобто не потребує додаткового очищення. Отже, ми отримуємо більший та якісніший урожай. За рахунок цього перекриваємо затрати на ручний труд. Спаржеву квасолю висіваємо сівалкою точного висіву. У нас вона універсальна, використовуємо її для сівби і кукурудзи, і соняшнику, і квасолі, лише змінюємо диски під кожну культуру.  

Норма висіву квасолі становить 180–200 тис. шт./га. Відтань між рядками робимо 70 см, між рослинами в ряду — 7 см. Від іржі квасолевої та інших грибних хвороб обробляємо посіви фунгіцидом Амістар Екстра, від шкідників використовуємо інсектицид Фастак. Проводимо мінімальну кількість обробок. Від бур’янів застосовуємо гербіциди Базагран і Флагман. Збираємо стручки на стадії молочно-воскової стиглості. Більша частина врожаю іде на переробку. 

— Що можете сказати про особливості догляду за білоголовою капустою? 

— У нас вирощується гібрид білоголової капусти Кронос F1. Він урожайний, гарний для зберігання, має високі смакові якості. Урожайність капусти в нас становить 50–60 т/га. Але на капусті немає заробітку. Багато ручної праці: висаджування розсади, 2–3 прополювання, збирання врожаю, а закупівельні ціни наднизькі. На сьогодні білоголова капуста для нас — нерентабельна культура, як морква та столові буряки. 

Розсаду капусти вирощуємо самі. Зазвичай насіння висіваємо після 10 квітня. Але через погодні умови строки висіву можуть зміщуватися. Поки прохолодно, розсаду накриваємо агроволокном. У поле на постійне місце розсаду капусти висаджуємо за схемою 90 . 25 см, тобто 25 см в ряду між рослинами і 90 см — міжряддя. 

Капусту на початку сезону від капустяної молі обробляємо інсектицидами Воліам Флексі, Діазинон, від білана капустяного застосовуємо Фастак і Діазинон, від хрестоцвітих блішок — Фастак або Нурел Д. Наприкінці сезону від совок обробляємо препаратом Воліам Флексі. Кількість обробок залежить від кількості шкідників. Наприклад, іноді взагалі не обробляємо від капустяної молі, а є роки, коли доводиться проводити 2–3 обробки за сезон. 

— У вас є тепличний напрям, які культури вирощуєте в теплицях? 

— У нас 18 плівкових теплиць-тунелів розміром 7 . 40 м, дві з них опалюємо. Неопалювані теплиці мають висоту 4–5 м, ті, що опалюємо, — 2,5 м. Зараз половина неопалюваних теплиць зайнята під суницями садовими, решту будемо використовувати під томати. В опалюваних теплицях цієї весни вирощували розсаду та огірки. 

Вирощуємо гібриди огірків Абсолют F1 та Арктика F1, вони вже почали плодоносити. Огірки тепличні посадили вперше. Під них відвели дві теплиці, тобто понад 5 соток. Сіяли огірки перед 8 Березня. За три дні рослини зійшли, у період вегетації почувалися гарно. 

З томатів вирощуємо гібрид Астерікс F1. Він підходить і для теплиць, і для відкритого ґрунту. Гарний промисловий гібрид, має високу врожайність, стійкий до хвороб та шкідників, не потребує додаткового освітлювання. Добре зберігається і транспортується. Ми вирощуємо як тепличні, так і ґрунтові томати. На сьогодні це рентабельна культура. Астерікс F1 з відкритого ґрунту чудово підходить для переробки. У нас його в’ялять, сушать, консервують, додають у приправи. 

Цього року томатну розсаду висівали 18 березня. Розсада в нас касетна. Висіваємо в торф’яний субстрат для розсади, який купуємо в спеціалізованих магазинах. Для розсади вкрай важливо дотримуватися температурного режиму. Температура повинна бути не нижчою від 20–23 °C вдень та 16–18 °C уночі. Якщо температура в теплиці опускається до 10 °С, то розсада припиняє зростання. Розсаду поливаємо вручну підігрітою водою, інакше ризикуємо отримати холодовий опік. У маточнику маємо резервуар для відстоювання й підігріву води. Під час вирощування розсади від чорної ніжки застосовуємо препарат Превікур. 

Томати висаджуємо в ґрунт за схемою 90 . 50 см. Пасинкуємо за потребою. У теплиці томати підв’язуємо на шпалеру. Ґрунтові ростуть без підв’язування, середня врожайність у них становить 25–30 т/га. 

— Як захищаєте томати від хвороб і шкідників? 

— Перед висаджуванням томатів у ґрунт в неопалювані теплиці розсаду гарно проливаємо Актарою. Така обробка забезпечує тривалий захист рослин від шкідників, зокрема від колорадського жука. У сприятливі роки цієї обробки вистачає на весь вегетативний сезон. Від грибної інфекції томати захищаємо препаратами Скор і Квадріс. Обробки проводимо по ситуації. Взагалі, якщо посадки не загущені, кущі пропасинковані, добре провітрюються, то фітофтора на них не розвивається. Для упередження верхівкової гнилі вносимо препарати кальцію.

 — Як готуєте ґрунт для тепличних культур? 

— Тепличні культури вирощуємо обов’язково з використанням органічних добрив: гною та зеленої маси. Одразу після збирання врожаю вносимо в ґрунт гарно перепрілий гній, дискуємо й одразу висіваємо сидерати (гірчицю або редьку олійну). Коли сидерат підростає, скошуємо його, мульчуємо і переорюємо ґрунт. У середньому вносимо 80–90 т перегною на гектар. Завдяки цьому під час вегетації культури зазвичай не потребують додаткового підживлення, бо їм вистачає поживних речовин, які ми внесли з гноєм. 

— Останніми роками навіть на Волині складно вирощувати овочі без поливу. У вашому господарстві є зрошення? 

— Тепличні культури, сад, ягідник і томати (як у теплиці, так і у відкритому ґрунті) у нас на крапельному зрошенні. Стрічку для поливу викладаємо одночасно з висаджуванням розсади. Решта овочевих культур на шлангобарабанному поливі, бо крапельний полив — це для нас доволі дорого. Треба щороку викладати стрічку, а це додатковий клоп. 

У нас є свердловина, є гідранти, встановлені резервуари для води, куди помпами закачується вода. Вони підключені до центральної труби, звідки ідуть розгалуження водопроводу по всьому полю. 

— Яке маєте овочесховище? 

— У нас є сучасне овочесховище із системою охолодження та регульованим газовим середовищем на 1000 т продукції з охолоджувальними камерами для кожної окремої культури. Зберігання в регульованій атмосфері (штучно створеному середовищі) є технологією, яка дозволяє значно збільшити життєвий цикл продукції зі збереженням її якості. Овочі, ягоди та фрукти зберігаємо за температури від нуля до +3 °C в штучно створеному газовому середовищі зі зниженим умістом кисню. Концентрація кисню, азоту та вуглекислого газу в камері зберігання регулюється відповідно до виду продукції так само, як температура та вологість. У таких умовах зберігання уповільнюється розвиток патогенних мікроорганізмів, тож овочі та фрукти довше не псуються і мають гарний товарний вигляд. 

Овочі в основному закладаємо до сховища на тривале зберігання, ягоди переважно спрямовуємо на заморожування, бо навіть в охолодженому вигляді вони можуть залишатися свіжими без втрати товарного вигляду зовсім недовго. У нас є два шок-тунелі для заморожування продукції за температури мінус 30 °C за 12–15 хв. За годину можна заморожувати до 4 т продукції і, відповідно, до 100 т на добу. Холодильники дозволяють одночасно зберігати до 2 тис. тонн замороженої продукції. Заготівля має сезонний характер, тому обсяг замороженої продукції залежно від урожаю і замовлення коливається в межах 1,5–2 тис. тонн. Швидке заморожування дозволяє зберегти в складі ягід, фруктів та овочів корисні речовини й вітаміни. У момент заморожування всередині камери підтримується температура -30 °C, далі вони зберігаються за температури мінус 18–20 °C. Спаржеву квасолю теж в основному заморожуємо, але перед цим попередньо піддаємо бланшуванню. Маємо апарат для бланшування. Невеликий відсоток плодово-ягідної та овочевої продукції йде на консервування. 

— Переробляєте продукцію тільки зі свого господарства чи ще додатково купуєте сировину в населення? 

— Культивовані ягоди та фрукти переробляємо виключно свої. Лісові ягоди, наприклад чорниці, лісові суниці, а також гриби купуємо в населення. Дикороси закуповуємо в гуртових постачальників, які безпосередньо працюють зі збиральниками. Лісові ягоди та гриби спрямовуємо на шокове заморожування, а потім на експорт. Така продукція має попит у країнах Західної Європи. 

— А культивована? 

— Її реалізуємо виключно на внутрішньому ринку. На європейському ринку нам важко конкурувати з Польщею, яка перенаситила Європу своєю ягідною продукцією. У сегменті заморожених овочів теж велика конкуренція, тож зараз нам вигідніше продавати свою продукцію всередині країни, ніж постачати за кордон. 

— Чи працюєте напряму з торговельними мережами? 

— З торговельними мережами напряму не працюємо, бо клопітно та невигідно. В основному контактуємо з дистриб’юторськими компаніями, яким реалізуємо свою продукцію великим або середнім гуртом. У нас навіть найменше фасування в ящики для ягід становить 10–20 кг, для овочів — 50 кг. Основний від фасування — октобін, це ящик місткістю 500–1000 кг. 

— Як оцінюєте минулий рік, які прогнози маєте на цей вегетативний сезон? 

— Минулий рік був важким для аграріїв. Видалася холодна весна, а потім одразу почалася спека й посуха. Є надія, що цей рік буде більш вдалим. Зараз уже є певний запас вологи, і якщо буде сприятливий температурний режим, то взагалі усе буде добре.