Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Інтерв'ю

Картопляні технології на Чернігівщині

Василь Левицький
директор ПП «Левона С»
Поділитись:
Василь Левицький

Щоб забезпечити власну переробку картоплі на крохмаль сировиною та підвищити якість готової продукції, з 2005 року приватне підприємство «Левона С», розташоване в селищі Седнів Чернігівської області, вирощує картоплю з підвищеним умістом крохмалю.

Журнал «Плантатор» попросив Василя Левицького, директора ПП «Левона С», поділитися секретами вирощування картоплі та її переробки.

Василю Гавриловичу, ви починали діяльність як переробник, а тепер очолюєте одне з провідних господарств із виробництва картоплі. Що спонукало до вирощування?

— Ми змушені були зайнятися сільськогосподарською діяльністю через нестачу якісної сировини. Коли почали робити модифікований крохмаль для кондитерської промисловості, то 9 років билися над його вдосконаленням. Нічого не виходило, поки не почали експериментувати з різними сортами картоплі. Так шляхом проб і помилок визначили сорти, які дають якісний продукт. Але якісної сировини не вистачало, тож ми змушені були у 2005 році самі почати вирощування картоплі. Починали з 80 га, доходили до 300 га, а зараз вирощуємо 115 га, із них 78 га на крапельному зрошенні.

Крім картоплі, вирощуємо 30 га зернового гороху, для сівозміни — зернові та олійні культури. На сьогодні обробляємо 900 га землі.

— Вирощування культур за новими технологіями неможливе без сучасної техніки. Які машини використовуєте?

— У 2018 році придбали саджалку фірми Grimme GL 430. Картоплесаджалка у нас чотирирядна, ложково-елеваторного типу, з тритонним завантажувальним бункером. Вона одразу садить картоплю і формує гребінь. Після цього на поле в період вегетації заходить тільки обприскувач. Раніше ми спочатку садили, потім формували гребінь. Схожість була низькою, на рівні 50%. У нас на полях складний рельєф, і коли посадка картоплі йде в два етапи, неможливо сформувати правильний об’ємний гребінь: гребенеутворювач постійно його зміщує, крім того, зміщує й самі бульби, у результаті чого знижується їхня схожість. А коли стали використовувати цю саджалку, то найнижча схожість становила 78%, деякі сорти дають схожість 98%. На цьому прикладі можна побачити, наскільки важливою в технології є якісна техніка. Під час посадки також вносимо гранульований інсектицид Регент проти ґрунтових шкідників. У посадковому комплексі є дозатор, який нормує внесення препарату. Крім того, посадковий комплекс додатково укомплектований обладнанням для передпосадкового протруювання картоплі та внесення рідких добрів. Тобто це мультифункціональна техніка, яка за один прохід виконує п’ять операцій.

Крім того, ми укомплектували посадковий комплекс чотирирядною активною фрезою Grimme GF 400, що дозволило вдосконалити передпосадковий обробіток ґрунту.

Посадковий комплекс

З осені робимо глибоке розпушування на 25–30 см, щоб зруйнувати підплужну підошву. Потім навесні випускаємо в поле посадковий комплекс, до якого входить активна фреза, що чіпляється одразу за трактором, саджалка та робочі органи для формування гребеня. Цього року ми вдосконалили технологію посадки картоплі. Якщо раніше під час посадки формували чотири гребені заввишки 20 см, то в цьому році робили гряду: замість чотирьох рядків — дві гряди (так ми об’єднали два рядки). Виходять гряди завширшки 1 м, тобто між двох рядків вже немає міжряддя, через яке найбільше пересихає ґрунт. Кажуть, в Європі так давно вже роблять. Сьогодні найактуальніше — це дефіцит вологи. І ми в цьому році переконалися, що гряда краща за гребені. У наступному році цей метод вдосконалимо. Змістимо рядки всередину, оскільки за хорошого врожаю бульбам потрібно більше місця, інакше на сонці вони починають зеленіти.

— Як організоване збирання врожаю?

— Ми довго шукали спосіб, як простіше збирати картоплю. Тим більше, що на збирання, як правило, припадає 70% витрат у собівартості. За порадою фахівців компанії «Агролінії» купили картоплекопач Grimme WR 200 з бічним транспортером, який рухається полем, підкопує два рядки й складає картоплю в міжряддя.

За копачем іде комбайн, який теж підкопує два рядки, а в цілому бере картоплю з чотирьох. При цьому копач важить 3 т, а комбайн — 10 т. Уявіть, наскільки вища продуктивність та менше навантаження на ґрунт, коли вони працюють у парі!

У нас два комбайни Grimme SE 150–60 із шириною захвату 150–180 см. Це дворядні причіпні картоплезбиральні комбайни — багатофункціональні машини, які одночасно виконують кілька операцій: підкопують і підбирають викопані бульби, відділяють бульби від бадилля, очищують їх від сторонніх домішок (грудок землі, листя, бур’янів) та сортують за розміром. Агрегати продуктивні та ефективні (продуктивність до 0,8 га/год), втрати й пошкодження бульб під час збирання не перевищують 2%. Раніше ми використовували бельгійську техніку, вона теж непогана, але техніка Grimme нам подобається більше: вона більш продуктивна, менше травмує картоплю, ретельніше збирає. І ще один плюс — її дилери з ТОВ «Агролінії» здійснюють сервісне обслуговування. Перед сезоном збирання врожаю ми запрошуємо спеціалістів для профілактичної діагностики техніки.

Картоплекопач

Крім того, маємо 10 тракторів, зокрема два Massey Ferguson. Це найсучасніша техніка, що оснащена обладнанням, яке управляється із супутника і дозволяє вести трактор з точністю до 25 мм.

— Ви сказали, що маєте 78 га на крапельному зрошенні. Що спонукало інвестувати в полив?

— Ми зрозуміли, що вирощувати картоплю на богарі — це злочин, м’яко кажучи. Протягом вегетації робили тестові підкопування: 22 липня і 5 серпня. Так от, на поливі прибавка врожаю становила 12 т/га, а на богарі — 2 т/га. Вражає, чи не так?

Якщо ми торік посадили 237 га картоплі й отримали середній урожай 23 т/га, то в цьому році на поливі отримуємо врожай від 60 до 70 т/га. Для порівняння: на богарі сорт Беллароза дав цей рік 30 т/га, Ред Леді — 26 т/га. Цифри говорять самі за себе.

Остаточні підсумки щодо врожайності зробимо пізніше. Узагалі, сподіваємося отримати 5,5–6 тис. тонн картоплі.

— Чому використали крапельний полив, а не дощувальні установки? Адже з крапельним поливом більше мороки, щороку треба розкладати полем кілометри крапельної трубки…

— У нас води йде від 30 до 50 кубів на гектар за один полив, поливаємо приблизно годину. Воду качаємо із річки Снов. Крапельний полив обрали, бо, по-перше, він більш економний, у 5 разів зменшуються витрати води порівняно з дощувальними машинами. Вода витрачається раціонально, адже під час дощування волога інтенсивно випаровується, а рослині з того користі майже немає.

По-друге, крапельне зрошення забезпечує точну локалізацію зони поливу, адже вода потрапляє в прикореневу зону рослини, не заливаючи міжряддя.

По-третє, за крапельного поливу відсутній ризик опіків листя від крапель. Коли влітку температура під сорок градусів і ви ллєте зверху на рослину воду на пекучому сонці, то можна пошкодити листя.

— Чи будете розширювати поливні ділянки?

— У наступному році плануємо всю картоплю вирощувати на крапельному зрошенні. Якщо ми на богарі отримали максимально 30 т/га, а на зрошенні — мінімум 60 т/га, то очевидно, що результати кращі на поливі. Цього року ми трохи затримались із монтуванням крапельної системи, а потім мали проблеми з дротяниками, які пошкодили крапельні трубки, тож частково їх довелося перекладати наново.

Сподіваюся, наступного року змонтуємо систему крапельного зрошення в більш стислі терміни. Хочемо трохи змінити технологію. Плануємо класти одну трубку на два рядки (тобто одну трубку на гряду), але щоб вона працювала з більшим навантаженням — 1,2 л/год. Цього року трубки були прокладені по одній на кожен рядок, пропускна здатність — 0,6 л/год. Також хочемо передбачити на комбайні під час збирання врожаю механізм для змотування трубки.

Колись на одному семінарі слухав голландського фермера. Той розповідав, що у них випадає 800 мм опадів за рік, але картоплю вони поливають, бо їй не вистачає вологи. Я запитав, який урожай вони мають. Відповідає: «40 т з гектара насіннєвої картоплі». У нас на богарі отримують насіння вдвічі менше, 23–25 т/га. І це не дивно, адже за 2019 рік у нас за вегетацію випало всього 150 мм. Хто заважає поливати українським фермерам? У нас поки достатньо води для поливу, але фермери не хочуть цим користатися.

Комбайн Grimme SE 150–60 у роботі

— Як визначаєте вологість ґрунту?

— Маємо вологомір для вимірювання рівня вологи в ґрунті кондуктометричним методом. Він дуже точний, ми його перевіряли. Водночас прилад простий у роботі, портативний і доступний за ціною. Достатньо заглибити його датчики на 25–30 см, і він одразу покаже, наскільки зволожений ґрунт.

До речі, я також маю прилад для вимірювання глибини підплужної підошви — пенетрометр, про який мало хто чув. Узагалі, за першою освітою я інженер контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, тож звик вірити свідченням приладів, а не загальним міркуванням.

— Чи є універсальні рекомендації, скільки треба поливати картоплю?

— Їх немає і не може бути, адже ґрунти різні, сорти — теж різні. Різні сорти картоплі мають різну листкову поверхню. Листкова поверхня, через яку відбувається транспірація, визначає потужність кореневої системи. Відповідно, кожен сорт має свої потреби у живленні й волозі. Скажімо, в сорту Гранада листковий апарат потужний, бадилля прикриває ґрунт, тож і волога з ґрунту випаровується менше. А в сорту Ред леді бадилля менше, випаровування вологи з ґрунту — більше.

Приблизно можна орієнтуватися на транспіраційний коефіцієнт — він показує, скільки води має спожити рослина, щоб сформувати 1 г сухої речовини. Наприклад, фермер хоче отримати врожай картоплі 50 т/га, у них — 20% сухих речовин, тобто 10 т/га. Транспіраційний коефіцієнт у картоплі — 440–550, тобто для формування 10 т/га сухої речовини потрібно приблизно 5 тис. кубів води на гектар.

— Крапельні трубки не заважають під час збирання картоплі?

— Спочатку були проблеми під час проходження картоплекопача. Ми розглядали варіант перед початком збирання витягувати трубки, але потім від нього відмовилися, бо разом із трубкою на поверхні ґрунту опинялася частина бульб, яка падала в міжряддя й лишалася незібраною (їх треба було підбирати вручну). Потім запозичили технологію в колег — Поліської компанії, вони пропускають трубку через комбайн і немає жодних проблем під час збирання картоплі. Трубки викопуються разом із картоплею, проходять через транспортер, і під час другої сепарації вони разом із великим бадиллям відділяються від бульб і виводяться за межі комбайна, де їх збирає працівник. Ці трубки вже не придатні для подальшої експлуатації, ми їх здаємо на подальшу переробку.

— Як удобрюєте картоплю?

— Калійні добрива, зокрема хлористий калій, вносимо в сухому вигляді перед посадкою. На гектар даємо по 250 кг (150 кг діючої речовини). Інші водорозчинні добрива (фосфорні, калійні, азотні, мікроелементи) давали в підживлення з крапельним поливом. У цьому році використовували іспанські комплексні водорозчинні добрива фірми Agritecno Fertilizantes, S.L.

Крім того, використовуємо органічні добрива: задисковуємо рештки бур’янів та основної культури, що залишається після збирання, а також вносимо на поля відходи від виробництва крохмалю.

— Перед внесенням добрив проводите аналіз ґрунтів?

— Відбираємо проби й аналізуємо, причому кількома методами. Але це мало що дає, бо треба визначати, чого не вистачає рослині, а не що маємо в ґрунті. Річ у тому, що в нас кислий ґрунт, а в кислому середовищі фосфор знаходиться у зв’язаному вигляді. Ґрунт перенасичений фосфором, а рослина його засвоїти не може. Я ставив це питання різним науковцям. Вони радять проводити вапнування, але це недостатньо ефективний спосіб. Справді вапнування зменшує рН ґрунту, тобто частково його нейтралізує, але, з іншого боку, кальцій вступає з фосфором у реакцію, утворюючи кальцій-фосфорну сполуку, що важко розчиняється.

Протягом кількох років ми вносили в ґрунт доломітове борошно та негашене вапно, але бажаного ефекту так і не отримали. Крім того, вапнування дуже затратне. Так, за рН 5,5 нам потрібно вносити на один гектар 3–5 т вапна. Вартість однієї тони вапна у середньому становить 3–5 тис. гривень плюс доставка. Уявіть собі, яка буде собівартість продукції! Тож поки ми вирішили відмовитися від вапнування, тим більше, що картопля (наша основна культура), на відміну від пшениці та бобових, не так вже й погано реагує на кислі ґрунти.

— Ви зазначили, що відібрали вісім сортів, які найбільше підходять для виробництва крохмалю. Можете їх назвати?

— Це два сорти фірми «Європлант» — Джелі та Євростарч, сорти Ред леді, Гранада, Королева Анна фірми «Солана», Гала та Альбатрос фірми «Норіка». Крім того, цього року відвели 12 га під сорт Беллароза.

— Чи вдається дотримуватися сівозміни?

— Картоплю повертаємо на попереднє місце через три роки. Наприклад, чергуємо: кукурудза — соняшник — картопля. Попередниками картоплі є зернові: кукурудза, просо, ячмінь, овес, пшениця, соняшник — саме соняшник був цього року попередником картоплі на крапельному зрошенні. Горох покращує структуру ґрунту, збагачує його азотом, але гороху сіємо мало.

Після заповнення бункера комбайна картоплю зсипають на причепи

— Як боретеся з бур’янами?

— Навесні перед посадкою картоплі обробляємо поле гербіцидами. Іноді проводимо ще одну обробку, коли культура починає сходити. Наприклад, цього року на площі, де посадили картоплю на крапельному зрошенні, рясно зійшла падалиця соняшнику, тож довелося поле двічі обробити гербіцидом. З гербіцидів використовуємо Зенкор і Тітус.

— Які препарати застосовуєте проти колорадських жуків?

— Під час посадки картоплі обробляємо бульби препаратами на основі імідаклоприду. Але зараз вони вже не тримають захист усю вегетацію. Якщо бачимо, що на картоплі з’являються жуки, то обробляємо ці ділянки поверхнево препаратом Кораген (діюча речовина — хлорантраніліпрол), поки він доволі ефективно спрацьовує проти колорадських жуків. Зазвичай вистачає однієї обробки, але іноді доводиться проводити повторно.

— Чим та за якою схемою проводите десикацію картоплі?

— Раніше ми обробляли картоплю препаратом Реглон, щоб бадилля підсохло, а потім його видаляли. Тепер застосовуємо іншу технологію, яку перейняли у львівського картопляра Василя Петровича Болехівського. Він на насіннєвих посадках спочатку скошує зелене бадилля, а вже потім оброб ляє посадки Реглоном. Ми теж стали використовувати цю технологію: спочатку скошуємо бадилля спеціальним агрегатом, який захоплює одразу чотири рядки (скошує й одночасно подрібнює зелену масу). Рештки стебла обробляємо Реглоном (2 л/га) та Ширланом (0,4 л/га) у баковій суміші. Така технологія, по-перше, більш ефективна, а по-друге, набагато дешевша внаслідок економної витрати препаратів.

— Куди реалізуєте продукцію?

— У нас на переробку йде третина картоплі, решту залишаємо на насіння та частково продаємо. На сьогодні переробляти продовольчу картоплю на крохмаль економічно невигідно через високу вартість картоплі та низьку ринкову ціну на крохмаль. Цього року собівартість картоплі у нашому господарстві становила в середньому 3,5–4 грн/кг. Щоб зменшити собівартість крохмалю, ми в основному переробляємо некондиційну картоплю — частково свою, а частково докупляємо в населення по 12 коп. за кожний відсоток крохмалю (1,5–2 грн/кг). А продовольчу картоплю продаємо гуртовим покупцям. Цього року продавали за ціною 6,2 грн/кг. З торговельними мережами напряму не працюємо, бо вони пропонують невигідні, майже кабальні для виробника умови співпраці.

У нас є сховище на 4,5 тис. тонн контейнерного зберігання картоплі. Частково зберігаємо в ньому сировину для крохмального виробництва, а більшу частину площ відведено під продовольчу картоплю. Тож можемо реалізовувати продукцію протягом року. Але більшу частину продовольчої картоплі продаємо з осені, одразу після копання. До речі, наша продукція має попит, у жовтні були черги з покупців на 10 днів уперед.

Олена Березкіна

журнал “Плантатор”, листопад 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ