Агрономія
Головне:
Інтерв'ю

Інтенсив для ріпаку

Мирослав Парій
директор і співзасновник компанії ВНІС
Поділитись:

Вітчизняні селекціонери створюють гібриди ріпаку, що здатні витримати екстремальні погодні умови

Незважаючи на те, що ріпак в Україні — культура має попит і прибуткова, вітчизняна селекція гібридів фактично перебуває в зародковому стані. Єдина компанія, що нині потужно веде селекцію ріпаку, співпрацюючи з міжнародними селекційними науковими центрами, — Всеукраїнський науковий інститут селекції. Чому так сталося, які напрями селекційної роботи нині є перспективними та як у полі розкрити генетичний потенціал ріпаку, ми говоримо з директором і співзасновником компанії ВНІС Мирославом Парієм.

— Пане Мирославе, на вашу думку, чим цікавий фермерам ріпак як культура для вирощування?

— Окрім високої рентабельності ріпак — це ще перші швидкі літні гроші, які дають змогу закрити прогалини в бюджеті після затратної посівної. Окрім того, це можливість рано звільнити поля й посіяти наступну в сівозміні культуру. Загалом це культура, яка дає можливість фермеру почуватися впевненішим на ринку.

Інша річ, що агроному слід докласти певних зусиль, щоб отримати бажаний результат. Ріпак — це справді виклик для агронома, але якщо чітко виконувати технологію, проблем не буде. Найперше — треба правильно провести сівбу в оптимальні строки й отримати дружні сходи, що дає змогу ріпаку ввійти в зиму у фазі 6–8 листків. До того ж коренева шийка має бути не менше як 12 мм, вона не повинна виходити назовні, щоб ріпак не переростав.

Друга проблема — комахи, які можуть шкодити рослинам восени й навіть після цвітіння. Бо ріпак — хрестоцвіта культура, яких у нашій природі багато, а отже, і багато шкідників, які ними живляться. Тим більше, що селекціонери вивели нові сорти й гібриди ріпаку, позбавивши їх глюкозинолатів та ерукової кислоти, тобто певних захисних хімічних речовин, тому треба стежити за захистом рослин. Окрім того, як кожний організм, ріпак потребує повноцінного живлення.

Великим ризиком у вирощуванні ріпаку є весняні приморозки. Знову ж таки, селекція допомагає легше їх витримати. Приморозками більше пошкоджуються рослини, що мають молоді клітини, тобто швидше відновлюють вегетацію. Але якщо ріпак добре «нагодований», розвинений, то приморозки не є критичними — навіть якщо морозами буде пошкоджено стрілку, ріпак почне кущитися й викидати міцні пагони. Що ми й спостерігали цього року за нашими гібридами Блекстоун і Редстоун. У стресових умовах наші гібриди показали відмінну морозостійкість і перевагу над гібридами інших компаній. Це вкотре демонструє наші серйозні селекційні позиції та визначальну характеристику наших гібридів — стійкість рослин до ключових стресових чинників.

— Серед агрономів досі точаться суперечки щодо переваг сортів і гібридів. Яка ваша думка щодо цього?

— Справді, серед виробників побутує думка, що сорти мають таку саму врожайність, як і гібриди. Десять років тому це було справедливо, але сьогодні зусиллями селекціонерів світу гібриди суттєво переважають сорти за врожайністю, але за умови високої агротехніки, адже гібрид — це культура інтенсивного типу. Є дані, що їхня перевага в урожайності становить 3–5% в умовах недостатньої культури землеробства, але зазвичай може бути й 10–15%.

Може здатися, що насіння сортів, яке можна повторно вирощувати в господарстві, обходиться майже безкоштовно, порівнюючи з насінням гібридів. Для наших партнерів ціна гібридного насіння майже зіставна з ціною сорту — з огляду на помірні ціни наших гібридів і наші пропозиції батьківських компонентів для вирощування власного гібридного насіння. У результаті фермер отримує власний якісний гібрид ріпаку з вищим, як порівняти із сортом, потенціалом урожайності.

Первинне насінництво ріпаку. Селекційний розсадник ВНІС

— Яка нині складова селекції в підсумковій урожайності ріпаку та яка частка технології?

— Досить складно розділити ці складові. Але проведені дослідження, у яких порівнювали старі сорти ріпаку й нові гібриди в умовах інтенсивного та екстенсивного вирощування, показали, що частка селекційних досягнень становить 60% урожаю. Тобто сучасні генотипи за інтенсивної технології здатні давати вищий урожай, але без дотримання технології цього неможливо досягнути.

— Які напрями селекції ріпаку є нині найперспективнішими й запитуваними серед виробників? Над якими селекційними програмами працює ВНІС?

— Якщо раніше селекціонери працювали над створенням сортів ріпаку інтенсивного типу, потім створили безглюкозинолатні та безерукові сорти, далі — гібриди, згодом почали працювати над меншою розтріскуваністю стручків, то нині триває етап створення гібридів морозостійких, стійких до гербіцидів і комах, до вірусу турнепсу, який лютує на теренах Європи й України. Є й інші напрями — класичні, високоолеїнові, високоерукові гібриди, з високим умістом олії. Над цим теж треба працювати. Чого приховувати — у світі створюють ГМО-гібриди ріпаку, у які привнесено вже 5–6 нових ознак, корисних для виробників.

Щодо нашої компанії, то ми вже створили стійкі до гербіцидів групи імідазолінонів гібриди — Грім, Паркер, Блекстоун. Так, гібрид Грім має генетично зумовлену стійкість до двох гербіцидів одночасно, ми його рекомендуємо для засмічених полів і навіть для полів після корчування, адже ці гербіциди контролюють і лісові культури.

Наша лінійка гібридів ріпаку представлена як гібридами зі швидким проростанням, так і з повільним — класичні Халк і Редстоун, ІМІ-гібриди Блекстоун і Паркер. Тож фермер може вибрати відповідний тип гібридів з огляду на весняні погодні умови зони вирощування. Наші гібриди виявилися стійкими до весняних морозів — а ця проблема стосується всіх регіонів України.

Нині наша лабораторія біотехнологій активно працює над створенням біотехнологічних рослин зі стійкістю до інших гербіцидів — найближчим часом розпочнемо їх реєстрацію. Працюємо над високою врожайністю та стабільністю гібридів — це золотий стандарт селекції. Якщо детальніше, то намагаємося збільшити кореневу шийку і корінь ріпаку, щоб він краще запасав вологу. В умовах дефіциту вологи навесні такі гібриди матимуть перевагу, особливо на Півдні. Адже вони під час відновлення вегетації зможуть накопичувати вологу коренеплодів і потім віддавати її на розвиток суцвіття. Загалом щороку ми подаємо на реєстрацію 1–2 нових гібриди.

— Яке ваше бачення розвитку селекції зі створення гібридів, стійких до гербіцидів на основі гліфосату й імідазолінонів?

— Це один із наступних прогресивних кроків у ріпаках — маючи в структурі такі ріпаки, компанія отримує значну перевагу. Адже такі гібриди мають стійкість до гербіцидів, які широко застосовують у господарстві й дають змогу контролювати велику кількість бур’янів. Ставлення до гліфосатів у світі неоднозначне, але цей гербіцид можна застосовувати в будь-якій фазі, він достатньо дешевий і не спричиняє пошкоджень або припинення в рості й розвитку рослини. Тому ця технологія широко застосовується в усьому світі на відміну від нашої крани.

Слід також розуміти, що ріпак — перехреснозапильна й дрібнонасінна культура. Тому кожен новий тип ріпаків — низькоеруковий, стійкий до гербіцидів чи високолеїновий — це фактично нова культура, з якою треба вести окрему селекційну, насінницьку роботу, бо перезапилення, переміщення насіння зводить нанівець усю роботу селекціонера.

— Ваша компанія чи не єдина інституція в Україні, хто створює гібриди ріпаку. Завдяки чому ви маєте можливість працювати в цьому напрямі, на відміну від державних установ?

— Основою нашої діяльності є потужне наукове підґрунтя — у нас працюють висококваліфіковані фахівці, науковці, доктори наук, кандидати наук. В роботі ми ставимо перед собою найвищу планку. Чого вартує тільки наявність біотехнологічної лабораторії з власними біотехнологічними рослинами з інтродукованими генами. Ми працюємо над редагуванням геному, зокрема й ріпаку, а ця технологія потребує суттєвої генетичної підготовки.

Справді, ми єдина селекційна компанія на теренах колишнього СНД, яка створює гібриди ріпаку. Щоб пришвидшити селекційний процес, застосовуємо дві технології в нашій власній лабораторії. Одна дає змогу отримувати 3–4 нових покоління внаслідок майже цілодобового освітлення й створених відповідних умов для рослин. Друга — завдяки певним процедурам після пророщування ріпаку дає змогу без яровизації запустити озимий ріпак у цвітіння.

— Як в інституті організовано процес виробництва насіння?

— Власне українське насінництво веде тільки наша компанія. Первинне насінництво ми проводимо прямо під ізоляторами, запилення відбувається за допомогою джмелів — у результаті невелика кількість рослин має високу насіннєву продуктивність. Наступний крок — ділянки розмноження на території великих господарств, які мають можливість дотримуватися ізоляції цих ділянок. Окрім того, ми співпрацюємо з усіма типами господарств, які можуть забезпечити високу агротехніку виробництва насіння. Доробка насіння відбувається на найкращих вітчизняних заводах, із найкращими протруйниками — щоб якісне насіння дійшло до поля.

— Нині панівне місце на вітчизняному ринку ріпаку посідають іноземні компанії. Яким ви бачите своє майбутнє?

— Конкуренція — це добра річ, яка спонукає нас рухатися вперед. Зрозуміло, що наша частка ринку не така велика, як хотілося б, але в нас ще все попереду. Перспективи нас більше радують, ніж засмучують. У перспективі ми орієнтуємося на 10–15% ринку ріпаку. Для цього налагодили всі процеси, тому я розглядаю конкуренцію тільки як позитив. Ми впораємося і ще вийдемо на європейський ринок зі своїми гібридами. Ми над цим працюємо.

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ

Іван Мельник, генеральний директор ПрАТ «Екопрод»

— Насіннєве господарство «Екопрод» — одне з найбільших господарств Донецької області, що спеціалізується на вирощуванні злакових, олійних, гречаних культур. Ріпак ми вирощуємо два роки — ця культура нам потрібна для покращення сівозміни й отримання прибутку. Перший рік отримали непоганий урожай, рентабельність культури була добра. Тому цього року довели площі під ріпаком до 500 га. Однак навесні, коли гібриди вже відновили весняну вегетацію, були сильні приморозки — температура опускалася до –10 градусів і практично всі іноземні гібриди ріпаку на площі 350 га вимерзли, тож довелося пересівати іншими культурами. Вистояв тільки гібрид Блекстоун селекції ВНІС. Після пошкодження стрілки ріпак добре розкущився, і нині ми очікуємо на врожай 3,5–4 т/га.

Тому плануємо тісніше співпрацювати з ВНІС, вирощувати їхні гібриди ріпаку. Тим більше, що ціна на них вигідно відрізняється від іноземних.

Людмила Морозова

журнал The Ukrainian Farmer, липень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Поділитись: