Данського «племені» в Україні прибуло!
Великі господарства та фермери відтепер матимуть змогу оновлювати стадо племінними тваринами, вирощеними в Україні.
Кілька місяців тому в Україні запрацював новий центр вирощування племінних свиней данської генетики — спільний проєкт у с. Тереблече Чернівецької області започаткували один із лідерів української племінної справи ФГ «Євросвинка-плюс» і компанія Breeders of Denmark («Брідерс») — провідний європейський імпортер племматеріалу у свинарстві Danish Genetics.
Основна продукція новоствореного підприємства ТОВ «ГЕНЕТІК-ІНВЕСТ» — материнська свинка F1 і батьківський (термінальний) кнур данський дюрок (DD), що призначені для отримання високопродуктивного товарного поголів’я, а також прабатьківські чистопорідні тварини материнських ліній — данський ландрас (LL) і данський йоркшир (велика біла) (YY) — для покращення власного репродуктивного стада. Для реалізації цього амбітного проєкту з найкращих племгосподарств Данії до України на «ГЕНЕТІК-ІНВЕСТ» було імпортовано 550 свиноматок і 10 кнурів трьох порід — саме на таку кількість поголів’я розраховано технологічні потужності нової ферми-мультиплікатора. Про те, як нині триває виробничий процес і коли очікувати перші реалізації нового генетичного поголів’я, ми говоримо з власником ТОВ «ГЕНЕТІК-ІНВЕСТ» Максимом Мачеком.
— Пане Максиме, як просувається новий проєкт? Чи маєте вже поросят?
— Вітаю вас і всіх читачів видання! Робота та технологічний процес на господарстві відбуваються відповідно до запланованого. Розпочавши перші запліднення свиноматок ще в серпні, ми на початок грудня отримали перші опороси, і до кінця року вже матимуть потомство понад 100 наших свиноматок. По гніздах маємо 17–23 живонароджених поросят.
Така кількість переконливо доводить одну з головних характеристик і незаперечних переваг данської генетики — багатоплідність. Але, на мою думку, важливішим показником продуктивності данської генетики є навіть не багатоплідність, а кількість і якість відлучених поросят. Найперших поросят ми відлучили 27 грудня у віці 25 днів. На кожну відлучену свиноматку нам вдалося отримати по 15,2 вагових кондиційних поросят-відлученців. Тим самим спростовано безпідставні закидування деяких «критиків» данської генетики, що, мовляв, поросята від данських свиноматок народжуються маленькими, по 700–900 г, з невисокою життєздатністю й погано ростуть впродовж лактації. Навпаки — наші новонароджені поросята в середньому важать понад 1,2 кг. Наприклад, як доповіли мені оператори, щойно закінчився опорос, у якому народилося 20 поросят, а вага гнізда — 26,5 кг!
— Багато новонароджених поросят — це певні проблеми з вигодовуванням: поросят 18, а сосків у свиноматки всього 14. Як ви розв’язуєте цю проблему?
— Як відомо, на підприємствах, де працюють із данською мультиплідною генетикою, практикують систему перехресного вигодовування та вирівнювання гнізд, або формування так званих «свиноматок-мачух». До того ж молочність данських свиноматок дає змогу вигодовувати на один-два поросятка більше, ніж сосків. Але таку систему значно легше застосовувати, коли на підприємстві повністю налагоджена циклічність виробництва, є свиноматки з різними за номером опоросами, на різних стадіях циклу лактації й такі матки, що невдовзі будуть вибраковуватись.
У нас поки що таких немає — всі свиноматки народжують уперше, і молочність у першій лактації, як відомо, у маток не найвища. Тому найбільшу увагу ми нині приділяємо постійному кількісному та якісному вирівнюванню гнізд і штучному догодовуванню поросят — надранньому введенню суперпрестартерів, догодовуванню сумішами з високим вмістом сухих молочних продуктів.
Наші менеджери роблять для цього все можливе — переміщують поросят між матерями, рівняють гнізда, щоб тримати на відлученні максимальну кількість рівних сильних поросят, не перевиснаживши свиноматку.
Загалом не бачимо якихось проблем із поросятами через те, що їм не вистачає материнського молока. Адже маємо поголів’я свиноматок GP, які мінімум мають по 14 сосків, а в основному — по 16. Тому ситуація в нас стабільна.
На перспективу ми плануємо встановити молочну станцію для підгодівлі (випоювання) поросят молокозамінниками, а також відпрацювати систему «свиноматок-мачух». За взірець беремо роботу найкращих господарств Данії, де молочні станції стоять в окремих приміщеннях, молоко підводять трубопроводом до кожного гнізда і через маленьку напувалочку всі поросята споживають такий «напій» досхочу, на додаток до материнського молока. Це дає змогу значно зменшити втрати підсисних поросят і збільшити вагу гнізд на час відлучення. Та навіть сьогодні наші поросята швидко набирають вагу, почуваються чудово.
Хочу зазначити, що на прирости впливає не лише годівля, а й умови утримання. Ми забезпечуємо максимальний комфорт лактуючим маткам і підсисним поросятам. У їхніх клітках сухо, в приміщенні тепло — незважаючи на те, що кінець грудня видався морозним, ми повністю витримуємо температурний режим у приміщеннях. У перші дні після народження температура в секторі опоросу 23 градуси, на 10-й день знижуємо до 21 градуса, на момент відлучення — 18 градусів. Адже під час лактації свиноматка повинна споживати багато корму, щоб виробляти багато молока, тож температура для них має бути нижчою, щоб не втрачати апетит. А поросятам, навпаки, вже не потрібно так багато тепла.
— Створення нового генетичного виробництва — справа відповідальна. На які виклики вам довелося натрапити?
— Я не перший раз запускаю виробництво «з нуля». Коли справу тільки починаєш, виклики є щодня, і вони не лише глобально-організаційні, а інколи — дрібно-технологічні: то проблеми з температурою, то вентилятор не працює, кормолінія забилася… (Максим Дмитрович посміхається). Але з кожним новим проєктом таких ситуацій менше. До того ж у нас є команда фахівців, які багато років у цьому бізнесі працюють, і фаховий рівень яких ми стараємось постійно підвищувати. То нині серйозних прецедентів не було.
— Коли плануєте реалізовувати племінних тварин?
— Перші продажі свинок і кнурів порід велика біла та ландрас, термінальних кнурів дюрок, а також свинок F1 заплановано на квітень-травень 2022 року. Все відбуватиметься згідно зі стандартами — племінні тварини до того часу досягнуть віку шести місяців і обумовленої технологічної ваги (100–110 кг). Господарства, які куплять у нас племінну свинку, матимуть достатньо часу для проведення всіх заходів для належного введення тварин у своє стадо та відповідної підготовки до першого запліднення, яке має відбуватися у віці 224–252 дні, тобто у 7,5–8 місяців.
Шестимісячних свинок дюрок вагою 120 кг, яких за умовами контракту ми не маємо права реалізовувати за межі господарства, після жорсткої селекції на всіх етапах, присвоївши їм прабатьківський статус (GP), залишатимемо для власних потреб і внутрішнього відтворення. Решту свинок, що не пройдуть відбору чи отримають нижчі за мінімальні індекси, відправимо на забій під контролем наших представників. Таким чином, компанія «Брідерс» і ми стежимо за чистотою породи та високим рівнем основного робочого поголів’я.
Ще раз зауважу, що наше підприємство дотримується найвищих племінних стандартів системи Danish Genetics. Ми під’єднані до єдиної електронної системи нуклеусних ферм чистопорідних тварин Danish Genetics — програма знає кожну нашу тварину, ба більше — підбирає рекомендовані пари для запліднення. Тобто якщо ми хочемо запліднити певну свинку в охоті певним кнуром, система показує, чи вдалим буде це запліднення, щоб народжені поросята мали не нижчий індекс, ніж їхні батьки. Людський чинник на це не повинен впливати, тому вибір робить система.
Електронна система нуклеусних ферм — універсальна для всіх господарств різних країн, що входять у структуру Danish Genetics. На кожній фермі бачать, які відбуваються запліднення у колег з інших країн. Тому на нашому мультиплікаторі, як і в Данії чи Німеччині, все під контролем і найвищої якості.
— Нині вітчизняне свинарство переживає непрості часи. Що порадите своїм колегам? Як не втратити потенціал?
— Я вже тривалий час у свинарстві і з власного досвіду можу сказати: нам допоможуть вижити дві речі — культура виробництва і якість продукції. Щоб отримати якісну продукцію, ми повинні мати якісне прабатьківське та батьківське поголів’я, яке народжує велику кількість поросят, котрі можуть мати високі добові прирости й у результаті — найвищий вихід пісного м’яса. Саме ці дві складові нам і забезпечать прибутковість виробництва. Чим краще росте тварина, тим менші затрати на корм, бо в неї краща конверсія корму. А за більший вихід пісного м’яса м’ясопереробний комбінат готовий заплатити більше.
Щоб підвищити культуру виробництва, потрібні професійні менеджери, обладнання, контроль. Тобто мікроклімат, корми й фахівці, які дадуть раду великій кількості народжених поросят. Це друга складова, яка допоможе отримати якісну продукцію. Звідси висновок — у складні часи якісна генетика та менеджмент є визначальними для виробництва. А ще — постійне бажання самовдосконалення, прагнення до саморозвитку!
Насамкінець хочу щиро привітати всіх українських колег по цеху з Різдвяними та Новорічними святами й побажати достатку та процвітання в новому 2022 році! А компанія «ГЕНЕТІКІНВЕСТ» зі свого боку докладатиме максимум зусиль для забезпечення вас якісним племінним матеріалом і радо привітає серед нових клієнтів і партнерів! Успіхів усім, дорогі друзі та колеги!