«Астарта»: стратегія на сезон

Хороші стартові умови для агрокультур уселяють надію на добрий урожай, утім, основний чинник — погода у червні. 

Початок сезону закладає фундамент подальшого розвитку рослин і майбутнього врожаю. Відповідно, формується стратегія захисту і підживлення, щоб за оптимальних витрат отримати найкращий результат. Як цього досягають у компанії «Астарта-Київ» розповів Роман Павлик, керівник управління рослинництва. 

— Пане Романе, розкажіть, у якому стані озимі культури зайшли у весну та які перспективи посівної ярих? 

— Озимий клин увійшов у весняний сезон помітно краще проти кількох попередніх років, коли в березні спостерігали нестабільну погоду з різкими похолоданнями. Відповідно, є хороший потенціал, який будемо підтримувати. 

Тепла весна спонукала до ранньої сівби. Для компанії це певний рекорд, бо попередніх 3–4 роки так рано ми не сіяли. Наприклад, цукровий буряк і гірчицю посіяли фактично без зупинок за 12 днів. Навіть дощі не стали на заваді, і тепер маємо хороші перспективи на сезон, оскільки температура і волога сприяють проростанню й активному початку розвитку культур. 

Початок сівби пізніх ярих культур також зміщується на більш ранні терміни. Сою розпочали сіяти в першій декаді квітня й завершили 21 травня, що, відповідно, розширює строки дозрівання. Зменшиться інтенсивність збирання, можна буде менше залучати найманої техніки. Соняшник і кукурудза охоплюють меншу частку в структурі посівів, тому з ними жодних труднощів не очікується. 

— Як позначиться рання весна на подальшому графіку технологічних операцій включно зі збиранням? 

— Оскільки озимі відновили вегетацію раніше, а сівба ярих також змістилась, ми очікуємо загального зміщення збирання на більш ранні терміни на 2–3 тижні залежно від культур, термінів вегетації певних гібридів, погодних чинників. Зазвичай ми збирали ріпак у першій декаді липня, а озиму пшеницю — у другій-третій декаді липня. Цього року плануємо, що ріпак збиратимемо у третій декаді червня, пшеницю — також у кінці червня — на початку липня. Прогнозуємо, відповідно, що отримаємо більше «вікно» для підготовки полів до сівби ріпаку наступного врожаю. Проте, на мою думку, природа має відновити баланс, і така більша кількість ефективних температур у весняний період може компенсуватися суттєвим зниженням температури у жовтні-листопаді, що, безумовно, позначиться на початковій вегетації озимих наступного сезону. 

— Якою цього сезону буде загальна стратегія захисту рослин? 

— Рання весна створила ширше вікно для операцій захисту. Якщо в минулі роки від сходів цукрового буряка до змикання рядів минало 45–50 днів, цього сезону сходи з’явились дуже рано (фактично 5 квітня), і до змикання рядів мине більше часу. Тому, ймовірно, замість трьох гербіцидних обробок подекуди доведеться робити чотири. З пізніми ярими ситуація дещо інша — там, де рано посіяли, сходи отримали тільки на 13–15-й день (через зниження температури), і таким чином вікно для захисту тут фактично не змінилось. 

— Чи не призвело раннє потепління до аномальної активізації шкідників? 

— Оскільки однією з основних культур компанії є цукровий буряк, проблема бурякового довгоносика є головною. За останні роки ми навчилися відстежувати появу і вихід цього шкідника з прив’язкою до суми накопичених температур і конкретних дат. Цього сезону ситуація змінилася: якщо зазвичай початок активності шкідника фіксували у третій декаді квітня — на початку травня, то тепер вихід довгоносика стався на три тижні раніше від традиційного графіка. Але завдяки тому, що вихід шкідника відбувався не в кілька хвиль, а фактично в одну, це дало змогу ефективно з ним поборотись. З іншими шкідниками ситуація була стабільна і контрольована. На ріпаку не спостерігали масовості квіткоїда й прихованохоботника, озима пшениця наразі також не перебуває під загрозою шкідників. Тож у підсумку рання весна не посилила загрозу по шкідниках. Компанія має чітку стратегію захисту рослин, яка дає змогу спішно справлятися з різними викликами. 

— Як активно доводиться боротись із бур’янами? 

— Загалом ситуація із захистом цукрового буряка вимагає додаткової уваги. Є волога і достатньо тепло, тому бур’яни ростуть активніше. У західних регіонах рясні опади ще більше підштовхнули цей процес. Бур’яни випереджають культурні рослини — щільність їх вища, ніж зазвичай. 

Щодо довгострокової перспективи, то по низці бур’янів усе більше спостерігається резистентність. Це вимагає від нас пошуку дієвіших «рецептів»: доводиться змішувати різні препарати, виконувати додаткові обробки. 

— Яку техніку залучаєте в операціях захисту? 

— Парк обприскувачів стабільний, і цього достатньо для виконання переважної більшості операцій. У найбільш напружені часи для певних підрозділів компанія залучає незначну кількість найманої техніки. Якщо говорити про технологічність обприскування, ми можемо працювати з посекційним вимкненням і застосовувати карти завдань. 

— Яку перспективу бачите в точковому обприскуванні? 

— Технологія точкового обприскування — досить цікава річ. Ми бачимо перспективу цього напряму. Наразі тестуємо обладнання європейського виробника, яке дає змогу визначати бур’яни за допомогою камер і виконувати точкове обприскування. Невелика ширина захвату поки що не дає можливості говорити про масштабне застосування, але це вигідне рішення для проблемних полів або окремих ділянок таких полів. На сьогодні існує неабияка проблема карантинних бур’янів (канатник Теофраста, ваточник сирійський), з якими традиційні технології захисту впоратись не можуть. Доводиться застосовувати дорогі ЗЗР або ж препарати, що створюють обмеження у сівозміні через їх післядію. Думаю, що системи точкового внесення могли б допомогти в боротьбі з цими бур’янами. 

— Як змінилась стратегія живлення в останні роки? 

— Навіть і минулий рік був досить вдалим щодо ощадливого підходу і оптимізації витрат. Насамперед це стосувалося добрив, які минулого сезону суттєво подорожчали. Нині ціна стабілізувалась, але ми й далі рухаємось вектором ощадливого підходу і зменшуємо на 10–15% внесення мінеральних добрив. 

— Чи вплинула рання весна на операції підживлення? 

— Озимі сильно змістилися у вегетації, тому для їхнього підживлення часу було менше, ніж традиційно в попередні роки. Початок цвітіння ріпаку припало на 14 квітня замість 1 травня. Відповідно, навіть ті підживлення, що нерідко відкладали до початку квітня, цьогоріч провели у першій половині березні. З ярими культурами ці операції не перетнулись, отже, вдалось уникнути перевантаження техніки. Упродовж сезону спостерігатимемо за умовами розвитку рослин, і якщо бачитимемо сприятливі умови, запустимо міжрядні культиватори й обприскувачі з обладнанням Y-Drop для внесення додатково живлення. 

— Як широко застосовуєте рідкі мінеральні добрива? 

— Ми одні з перших в Україні відмовилися від твердих азотних добрив й повністю перейшли на рідкі. Тільки цього року частково повернулись до гранульованих через відсутність на ринку повною мірою рідких. З передпосівними рідкими добривами поки що не так активно працюємо. Проте це не тому, що немає бажання, або ми не бачимо ефекту від їх застосування, — просто технічно сівалки не всі готові та й частка кукурудзи у сівозміні суттєво знизилась, а це саме та культура, що найбільше залежить від стартових добрив. Тому відсутність площ із рідкими стартовими добривами у великих масштабах суттєво не впливає на загальні результати роботи компанії. 

— Як широко застосовуєте змінні норми в операціях унесення добрив? 

— Ми вносимо велику кількість фосфорно-калійних добрив під буряк і встановлюємо норму для кожного поля індивідуально. Проте не виділяємо окремі зони в межах одного поля. В рамках масиву всі поля умовно поділено на категорії із сильним, середнім і слабким фоном. Таким чином, унесення фосфорно-калійних добрив є диференційованим практично на 100% полів компанії. Також на десяти тисячах гектарів реалізовано диференційний підхід для внесення азотних добрив. 

Стратегія по фосфорно-калійних добривах така: «сильним» полям дають більшу норму — зазвичай тут розміщують гібриди буряку з найбільшим потенціалом і очікують на 30–40% вищий урожай. Азотні добрива в останні два роки вносимо мінімально, але намагаємось не лишати «слабкі» поля без азотного живлення. 

— Яка ваша думка щодо перспектив сезону? 

— Сподівання на досить хороший результат у цьому сезоні дають дещо вищі запаси продуктивної вологи в ґрунті. Якщо не буде тривалої повітряної засухи, ґрунтова волога допоможе реалізувати потенціал рослин. Основним чинником на озимі культури буде погода у червні, бо саме у цю пору відбуваються важливі для формування врожаю фази розвитку рослин. Тут головною загрозою є спека: температурний стрес здатен суттєво вплинути на майбутню врожайність. Проте загальну ситуацію я оцінюю позитивно: хороші стартові умови практично для всіх культур дають можливість сподіватись на добрий результат.