Перспективна культура кукурудза стрімко «тікає» у північні та західні області нашої країни. І хоч як збільшують посівні площі у традиційних регіонах її вирощування, обсяги виробництва наростити не можуть, бо падає врожайність. Причина відома — це кліматичні зміни. До них можна ставитися з побоюванням, а можна внести корективи у польові технології і отримувати зиск.
Протягом останніх п’яти років посівні площі під кукурудзою зросли на 88%. Культура стала надзвичайно цікавою через економічну вигоду: на світовому ринку на неї завжди непогані ціни та високий попит. Середня рентабельність виробництва «цариці полів» теж висока. За словами Миколи Верницького, директора «ПроАгро», цей показник не опускається нижче 25%.
На північ і захід
У Мінагропроді ще немає прогнозу площ посівів на 2013 рік, але попередні дані свідчать про те, що загальні площі під кукурудзою цього року становитимуть 4,3—4,3 млн га. Разом з тим у відомстві зазначають, що в довгостроковій перспективі площі під цю культуру можуть бути збільшені до 5 млн га при скороченні посівів інших сільгоспкультур. Що стосується валового збору кукурудзи цього року, то, за оцінками УКАБ, йдеться про 23 млн т, що разом із очікуваним високим врожаєм пшениці дозволить Україні збільшити загальний експорт зернових до 25 млн т.
Нині кукурудзу в Україні вирощують навіть у місцевостях, де ще років 20 тому про таке і не мріяли. Основні регіони її виробництва знаходяться на півдні і сході. Проте, за даними «ПроАгро», виробництво «цариці полів» там розвивається екстенсивно, шляхом збільшення посівних площ. І попри те що в Південному Лісостепу та Степу кукурудзи сіють найбільше, вищі урожаї спостерігаються на заході, сході і півночі нашої країни. Це стало можливим завдяки новим гібридам і більшій увазі до технології її вирощування. Стає зрозумілим, що крім високих температур критичними для отримання високих врожаїв є забезпечення ґрунту вологою.
Тепліше, але не сухіше
Кліматичні зміни викликають багато побоювань у виробників. Останніми роками почастішали посухи. Тетяна Адаменко, начальник відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру, розглядає кілька сценаріїв розвитку цих змін. «Починаючи з 2000 року температури поступово ростуть, збільшуючи теплові ресурси по всій території України. А це, у свою чергу, виявляється корисним для таких промислових рослин, як кукурудза, що і вплинуло на розширення посівних площ під нею».
Такі самі зміни відбуваються і в наших сусідів. Особливо яскраво це проявляється в Білорусі та низці регіоні Росії, де кліматичні умови змінились кардинально. Тепер і там вирощують кукурудзу, хоча і з набагато меншим ФАО, ніж у нас. У разі збереження темпів потепління та такої ж кількості зволоження ці регіони у найближчому майбутньому можуть перетворитися на європейський аналог штату Іллінойс з ідеальним для кукурудзи поєднанням високих температур та кількості опадів.
Переваги для аграріїв
У західних областях України багато господарств уже зрозуміли, як можна перетворити зміни клімату собі на користь. Слід лише оптимізувати всі агротехнічні операції, правильно вибудувати технологію, щоб кожна операція робилася вчасно. Однак зі змінами клімату прийшли нові шкідники, хвороби та бур’яни. У провідних підприємствах країни ця інформація ретельно аналізується для того, щоб внести відповідні корективи в агротехнологію. «Справді, ще років п’ять тому ніхто не міг подумати, що ми матимемо проблеми з дощами, — говорить директор «Мрія Агрохолдинг» Роман Проць. — Ми потроху переходимо в зону недостатнього зволоження, що не може нас не турбувати. Та не слід впадати у відчай: все одно дощі йдуть. Тільки тепер трапляються періоди сухої погоди до 20—30 днів. Втім, така ситуація краща, ніж в інших регіонах, які частіше потерпають від посухи». Для аграріїв заходу і півночі кліматичні зміни не такі вже й страшні та мають деякі переваги. У господарствах «Мрії» однією з них вважають можливість вирощування кукурудзи. «Ця рослина не є культурою Лісостепу, тобто нашої зони, — розповідає Роман Проць, — однак сьогодні ми вже спокійно вирощуємо кукурудзу з ФАО 300, збираючи її з вологістю 25—28%, чого раніше навіть з кукурудзою ФАО 180—200 не можна було досягнути. Попри те, що опадів стало менше, ми можемо збирати більший врожай цієї рентабельної культури».
Корективи технології
Втім, за словами Тетяни Адаменко, Україна дедалі більше потерпатиме від засушливих погодних умов. Якщо аграріїв заходу й півночі це не дуже лякає, то як реагують на такі зміни виробники з півдня і сходу? Цікавим є факт, що, за даними Гідрометцентру, річна кількість опадів не знижується, хоча їхня ефективність таки зменшується. У відомстві заспокоюють — наш південь на пустелю не перетвориться.
«Варто подумати про технології, які б враховували тенденції у температурному режимі, — говорить пані Адаменко. — Наприклад, уже зараз аграрії розуміють, що більш ранні строки сівби кукурудзи дозволяють їй розвиватися саме у той період, коли температури ще не високі, а вологи у ґрунті достатньо».
Зрештою, варто знов пригадати умови того ж таки штату Іллінойс, де фермери вирощують лише кукурудзу і сою, отримують хороші прибутки і знижують втрати, відмовившись від сівби ризикованих озимих зернових культур. Там літні температури — як у нас в Криму, а опади — як у гірських районах Карпат. Тож кукурудза розвиватиметься і за високих температур, аби їй було достатньо вологи.
Переживши минулорічну літню посуху, господарство СТОВ «Дніпро» Черкаської області цього року спробує вирішити проблему з вологою на зернових. З радянських часів тут ще збереглись зрошувальні системи. Усе застаріле та не придатне до використання замінили, доповнивши поливальну техніку сучасним обладнанням. «Окрім зернових, на наших полях вирощується 150 га овочів та 300 га картоплі, — розповідає Андрій Душейко, керівник і науковий консультант господарства. — На цих площах ми традиційно використовуємо полив, а от цього року спробуємо його застосувати і на кукурудзі». Для господарства це буде лише дослід. Та вже можна прогнозувати його позитивні результати, що змінять технологію вирощування кукурудзи.
Посушливе літо зробило аграріїв нових кукурудзяних регіонів меткішими і спритнішими. Якщо раніше посівна в господарствах була більш розтягнута в часі, то нині з нею намагаються впоратись якомога швидше: запізнившись навіть на тиждень, можна втратити 25—30% врожаю. У господарствах змінюється і стратегія збирання: жнива намагаються проводити так, аби не сушити ґрунт зайвими операціями.
Щодо інших культур
Збільшення теплових ресурсів позначається не лише на кукурудзі, а й на інших сільгоспкультурах. Якщо проаналізувати дані Держкомстату щодо зміни динаміки виробництва зернових та зернобобових по регіонах у минулому році, можна помітити цікавий факт: у лідери вибилась Київщина. На два щаблі нижче від неї знаходиться Житомирщина, за якою одразу йде Чернігівщина. Якщо поглянути на рівень рентабельності виробництва соняшнику, то у п’ятірку лідерів знову виходять регіони, для яких ця культура ніколи не була профільною: Кіровоградська, Харківська, Київська, Житомирська та Сумська області.
Все це означає те, що «мінуси» від потепління можна обернути на «плюси». Якщо зробити правильні висновки з прогнозів метеорологів та з розумом підійти до технологій агровиробництва, можна досягти високих результатів. І клімат на заваді не стане!
Ростислав Панічев
газета “АгроМаркет” травень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
AgroTimes
