Тваринництво

Зінчині справи

Поділитись:

Досвід господарства «Тетяна 2011» доводить, що козівництво в Україні може бути прибутковим і має перспективи.

Василь Цвик

Фермерське господарство «Тетяна 2011», що працює в селі Усівка Згурівського району на Київщині, входить до трійки найефективніших і найпрогресивніших козиних ферм України. Його керівника Василя Цвика називають революціонером у розвитку козівництва та популяризації продукції з козиного молока. Адже він не просто розвиває власний бізнес, а прагне змінити підходи до ведення тваринницької справи загалом. 

Цьогоріч підприємству виповнилося п’ять років. За цей період вдалося досягти багато чого: поширити культуру споживання козиної продукції, наростити поголів’я, збільшити асортимент продукції під ТМ Zinka (18 видів кисломолочної продукції, 20 видів сирів і кілька видів морозива), впровадити штучне осіменіння та запустити проєкт з ембріонального розведення тварин. Найближчими роками господар планує вийти на обсяги виробництва молока 40 т/добу, а для цього — наростити дійне поголів’я на 10 тис. голів (загальне — на 20 тис.). Про вдалі рішення та подальші завдання підприємства ми розпитали у Василя Цвика. 

…про старт 

В організації ферми замкнутого циклу керівництво «Тетяна 2011» застосувало комплексний підхід: вивчивши передовий світовий досвід, взяли певні елементи різних технологій вирощування кіз і виробили власну технологію. Так, французькі колеги допомогли освоїти випоювання козенят і використання замінників молока, нідерландські — допомогли удосконалити раціон дорослих тварин, ізраїльські — визначати вигідніший з економічного погляду і безпеки для здоров’я тварин період охоти й парування кіз. Крім того, дояри підприємства стажувалися у Франції, а на ферму за потреби запрошують технологів-консультантів із різних країн задля удосконалення роботи. «Звичайно, можна працювати й без певних елементів технології вирощування кіз, але й кінцевий результат буде інший, — зауважує пан Василь. — Ми відпрацьовуємо всі нюанси на кожному етапі: від народження козеняти й до отримання молока». 

Із самого початку на ферму завезли з Франції кіз альпійської та зааненської порід — із «прицілом» на переробку: молоко від одних можна продавати сирим, а від інших — використовувати для переробки. На сьогодні утримують 2700 кіз, із них 1100 — дійних. Чотири роки тому господарство отримало статус племінного по обох породах, і оскільки нині активно нарощують власне поголів’я, то всі новонароджені тварини зостаються на фермі. 

…про відтворення 

Рік тому в «Тетяна 2011» почали застосовувати ембріотрансплантацію. У співпраці з Інститутом сучасних ветеринарних технологій на фермі створюють банк сперми, використовуючи генетичний матеріал від близько 180 цапів. Ембріони вирощують у власній лабораторії для запліднення сурогатних матерів, яких на сьогодні мають більше як сотню. 

Головні переваги ембріонального розведення кіз у тому, що господарству вдається уникати закупівлі дорогих тварин у Європі й загрози завезення хвороб з-за кордону. «У європейських країнах із розвинутим козівництвом теж вистачає проблем із захворюванням тварин — як розповсюдженими у світі, так і внутрішніми, — зауважує Василь Цвик. — Яскравий приклад тому — Нідерланди, де після масового ураження кіз хворобами у 2003 році галузь довелося буквально відроджувати». 

Нині на фермі «Тетяна 2011» сім’я відбирають у здорових цапів, а ембріони вживлюють у місцеві матки. Їхні нащадки народжуються вдома, що дозволяє краще адаптуватися до місцевого клімату, пасовищ і корму. Козенят починають захищати від хвороб ще на стадії сухостійного періоду кози, а з молоком матері малята отримують імунітет до місцевих захворювань. Як зазначає господар, козенята, народжені «з пробірки», мають міцніше здоров’я. 

Один-єдиний недолік проєкту — це його дороговартісність, адже інвестиції окупляться після народження тисячі козенят (приблизно за три роки). Втім, це найефективніший шлях досягти мети — щоденних надоїв 40 т молока, додає пан Василь. Тому надалі в процесі запліднення будуть дотримуватися співвідношення: 70% — за допомогою ембріонів, 20% — штучне осіменіння, 10% — природне. 

…про обладнання 

Використання сучасного обладнання на фермі потребує суттєвих інвестицій на старті, але й дає чимало переваг і сприяє підвищенню продуктивності тварин. Тому в приміщеннях для тварин — тільки новітнє технологічне обладнання від світових брендів. Так, доїльна зала паралельного типу розрахована на 600 кіз, а кожне дійне місце обладнано сертифікованим лічильником молока за ISO-стандартами. Це дозволяє скоротити час доїння, контролювати кількість соматичних клітин і загальне бактеріальне забруднення молока. А от завдяки встановленню хедлоків тварини почуваються в безпеці, а працівники мають можливість проводити з ними ветеринарні та зоотехнічні заходи: проводити УЗ-діагностику, визначати термін вагітності тощо. 

«Готових рішень не буває», — зауважує керівник підприємства. Тому всі технології налаштовують для створення максимального комфорту й здоров’я тварин. Наприклад, у господарстві експериментували з кількістю доїнь на день, із налаштуваннями системи клімат-контролю щодо впливу температури повітря на надої. А в новозбудованому приміщенні планують застосувати систему керування стадом, яку досі не застосовували — програму керування стадом, блок керування селекційними воротами. Крім того, у новій залі замість паралельної системи доїння впровадять систему «карусель», що дасть змогу доїти до 1000 кіз на годину. 

…про дезінфекцію 

Чистота, як відомо, є запорукою здоров’я тварин. На фермі чотири рази на рік дезінфікують приміщення (після вичищання гною), а в теплий період — борються з мухами. Солом’яну підстилку (її висота — 70 см) обробляють спеціальними дезінфекційними препаратами. Спочатку застосовували хімічні, але згодом перейшли на біологічні, які «працюють» і в стійлі, і в гноєві після його видалення. «Ми підібрали ефективні біопрепарати українського виробника, які прибирають неприємний запах у стійлі та пришвидшують процес мінералізації солом’яних решток на полі», — пояснює Василь Цвик.

 …про годівлю 

Продукція ТМ Zinka завоювала довіру споживачів завдяки використанню сировини вищого ґатунку, отриманої завдяки використанню високоякісних кормів. Утім, господар переконаний, що і в годівлі є у чому вдосконалюватися. Нині 90% кормів вирощують на своїх полях і виготовляють на своїй базі. Такий підхід дозволяє не лише заощадити на годівлі, а й виявити слабкі ланки в ланцюжку заготівлі кормів і технологічній схемі годівлі, де високий вплив людського чинника. Докуповують тільки ті інгредієнти, що економічно невигідно вирощувати чи виробляти самим, і обов’язково перевіряють їх якість у лабораторії. 

Заготівля кукурудзяного силосу

Експериментують і з технологією годівлі: спочатку застосовували французьку, а згодом перейшли на нідерландську, у якій акцент зроблено на силосні корми та цілорічному монораціоні. Тепер силос у раціоні кіз становить близько 60% (3,4 кг/голову). Для отримання високоякісної сухої маси господарство почало ретельніше відбирати силосні гібриди кукурудзи й застосовувати сучасний спосіб зберігання. Смачний, з оптимальною вологістю силос легко засвоюється, добре пережовується й сприяє швидкому виробленню високоякісного молока з однорідним смаком. 

Зберігають силос у рукавах. Ця технологія зберігання дозволяє знизити втрати поживних речовин, адже рукав можна швидко закрити й таким чином мінімізувати небажані реакції в консервуванні, занесення бруду в корм колесами техніки, впливу людського чинника. 

…про маркетинг 

Якщо 2015 року підприємство вкладало у просування продукції Zinka до 85% доходу, то тепер це значно менший відсоток. «Сьогодні ми пожинаємо плоди своєї роботи — люди купують більше продукції з козиного молока, ніж три роки тому», — підсумовує фермер. Тобто кількарічна робота команди Василя Цвика, спрямована на розвіяння стереотипу про те, що продукти з козиного молока мають неприємний запах, дала позитивний результат. 

На сьогодні виробник ухвалив рішення реалізовувати продукцію через мережі супермаркетів і сімейні магазинчики в Києві й обласних центрах. «З нашим асортиментом власні торгові точки не завжди витримують економіку», — пояснює бізнесмен. Наразі найскладнішим у співпраці з торговими мережами є взаємна відповідальність за виконання взятих зобов’язань, адже зазвичай мережі вимогливіші до виробників, ніж до себе. 

…про плани 

Переробка м’яса зостається в планах підприємства. Однак через не сформовану культуру споживання цей напрям стане актуальним не раніше як за 5 років. 

Щодо виробництва морозива, то наразі для повноцінного запуску лінії протягом року бракує сировини — всю використовують для виробництва іншої продукції. «Наші „старші брати”, які вирощують велику рогату худобу, стикнулися з просіданням продажу молочних продуктів. Тому ми підготувалися до подібного сценарію розвитку подій у козівництві, встановивши лінію з виробництва морозива», — зазначає пан Василь. 

…про перспективи 

«Тваринництво — це стабільність і живі гроші щодня, — наголошує бізнесмен. — Ми не шкодуємо, що пішли в козівництво, адже досягли результатів і в надоях, і в переробці на рівні наших європейських колег, у яких ми навчалися. А досвід пересадки ембріонів тепер переймають у нас».  

Під ТМ Zinka виготовляють 20 видів сирів

Утім, є низка проблем. Так, низька культура споживання козиної продукції гальмує нарощування обсягів вироблення молока. З іншого боку, таку ситуацію з цільовою аудиторією можна віднести й до плюсів, адже галузь нецікава холдингам.  

Ще одна проблема полягає в тому, що на багатьох фермах якість сировини через застаріле обладнання не така як треба. Отже це не дає можливості кооперуватися з тими, хто дотримується високих стандартів. «Я знаю чимало фермерів, які не знають, що робити з 300 л молока. Але виробляти продукцію з неякісної сировини — це не моє, не хочу ризикувати репутацією торгової марки, — наголошує пан Василь. — Тому розвиватимусь своїм шляхом — нехай це довше, зате результативніше».  

Український ринок відкритий і має великі перспективи, упевнений бізнесмен. Як і раніше, розвиток козівництва залежатиме від розвитку економіки країни. Адже тільки платоспроможні люди можуть дозволити собі вживати високоякісні продукти, а ті, хто зводить кінці з кінцями, купують просто молоко. Враховуючи всі ризики, «Тетяна 2011» не планує різко збільшувати поголів’я чи нарощувати виробництво продукції. Для диверсифікації ризиків ферма облаштовує камери для зберігання сиру довготривалого визрівання, щоб у будь-який момент можна було перепрофілюватися.  

Лариса Степанушко

журнал The Ukrainian Farmer, жовтень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями