Свинарі знають, яке велике значення має мікроклімат для благополуччя та здоров’я поголів’я. За низьких температур у приміщенні тварини витрачають більше енергії на самозігрівання, що призводить до збільшення споживання кормів і витрат на годівлю. Конверсія корму знижується, натомість прирости живої ваги зменшуються. Спека у свинокомплексі може спричинити перегрівання свиней, що погіршує апетит і споживання кормів, призводить до стресу, який значно ускладнює роботу всіх систем організму. Поголів’я повільніше росте, у кнурів значно погіршується якість сперми, а свиноматки гірше приходять в охоту, запліднюються та вигодовують поросят.
Причина гострої реакції тварин на некомфортну температуру — в особливості фізіології свиней. Адже вони не мають потових залоз, тому не пітніють. Свині не мають шерсті, тому більш чутливі до швидкості руху повітря, зокрема до протягів, які разом із високою вологістю збільшують імовірність захворювання.
Мікроклімат приміщення визначають переважно такими чинниками, як температура та вологість повітря, концентрація шкідливих газів і швидкість повітряних потоків.
До того ж кожна вікова група тварин потребує певних показників цих параметрів. Так, поросята-сисуни комфортно почуваються за температури 25–35 °С та вологості повітря 55–75%. Для відлучених поросят допустимими є межі температурних значень 17–25 °С і вологість повітря 55–75%. У відгодівельнику температура не має знижуватися понад 12 °С і підвищуватися за 20 °С, а оптимальною є вологість 60 градусів.
Відносну вологість повітря для дорослих свиней слід підтримувати в межах від 60 до 80%, для маленьких поросят — 55–75%. Слід пам’ятати, що відносна вологість збільшується через дихання тварин від 40 до 85%. Узимку занадто висока вологість є наслідком недостатньої потужності опалення, поганої ізоляції, занадто слабкої вентиляції. Влітку надмірна вологість у поєднанні з високими температурами підвищує ризик теплового стресу.
Доведено, що висока відносна вологість повітря сприяє швидкому поширенню інфекційних захворювань. Низький рівень вологості (менший за 40%) спричиняє подразнення слизових оболонок ока та дихальних шляхів, посилення спраги, погіршення апетиту й засвоєння корму, порушення мінерального обміну та засвоєння вітамінів. Побічним результатом низької вологості повітря є підвищення запиленості повітря, що призводить до респіраторних захворювань. Газовий склад повітря виробничих приміщень свинокомплексу впливає на обмін речовин, продуктивність тварин і їх опірність захворюванням. Підвищена концентрація у свинокомплексах аміаку, вуглекислого газу, сірководню — не лише неприємне явище, а й шкідливе для здоров’я тварини та людини. Слід пам’ятати, що максимальна концентрація газів на 1 м³повітря у зоні розміщення тварин не має перевищувати 20 ppm для аміаку, 3000 ppm — для вуглекислого газу, 5 ppm — для сірководню. Окрім того, концентрація вуглекислого газу в приміщенні може збільшуватися через викиди газових чи дизельних генераторів, якими обігрівають приміщення.
Сучасні рішення
Забезпечити оптимальний мікроклімат у приміщенні, де утримують свиней, можна тільки встановленням. Нині на ринку є чимало рішень, які, залежно від конструкції будівлі та вікових груп свиней, забезпечать приміщення свіжим повітрям — системи негативного або збалансованого тиску, дифузне розподілення свіжого повітря, природна вентиляція, тунельна або комбінована система вентиляції. Ці системи складаються з різних опцій: настінні чи стельові входи, димоходи свіжого повітря, великі повітрозабірники для тунельної вентиляції, шторні системи тощо. Водночас система датчиків надійно убезпечить від перевищення допустимих меж концентрації шкідливих речовин у повітрі.
Обираючи систему вентиляції, слід ураховувати швидкість потоку повітря, адже цей показник безпосередньо впливає на здоров’я. Оптимальний діапазон: 0,1–0,2 м/с для поросят, 0,3–0,4 — для свиней на відгодівлі та свиноматок.
Постає запитання: як одночасно забезпечити комфортні умови утримання для поросят-сисунів і свиноматок у секторах опоросу, зважаючи на те, що для кожної із цих вікових категорій свиней вони повинні бути різними: для свиноматки в період лактації комфортною є температура 18–20 °С, для поросят — до 30 °С? Вихід простий — будиночки з підігрівом для поросят, завдяки яким можна створити дві окремі комфортні зони для тварин. Такі будиночки виготовляють із міцного високоякісного жаростійкого матеріалу, що забезпечує тривалий строк експлуатації та зберігає теплову енергію, згенеровану інфрачервоною лампою чи килимком обігріву. Будиночок не лише створює оптимальний клімат для поросят, а й захищає тваринок від протягів. Якісна вентиляція допомагає уникнути перегрівання та захворювань. Крім того, регулярне очищення та дезінфекція цих приміщень сприяють збереженню здоров’я поросят. Будиночок жорстко фіксується в зоні, де свиноматка не може на нього лягти й придавити поросят.
У секторі дорощування подібну функцію комфорту для поросят виконують спеціальні кришки, під якими температура становить близько 30 °С, натомість в основній зоні вона на 5–6 °С нижча. Тож поросята за потреби можуть ховатися під кришкою, витрачаючи менше енергії на зігрівання. Відповідно, це дає змогу підвищувати добові прирости.
Як переобладнати старі будівлі
Переобладнання старих будівель — оптимальний шлях поліпшити умови утримання поголів’я, коли бракує коштів на зведення нового свинокомплексу. Встановлення якісної системи вентиляції — обов’язковий елемент реконструкції. Адже пам’ятаємо, що здоровий мікроклімат — не розкіш, а запорука високого статусу здоров’я свиней. Які елементи якісної вентиляції з негативним тиском?
• Плавно регульований вентилятор для мінімальної вентиляції.
• Регульований приплив повітря.
• Датчики.
• Інтелектуальне керування.
• Обігрівання/охолодження.
• Пильну увагу слід звернути на герметичність приміщення.
Варіантів переобладнання вентиляції старих будівель може бути кілька, залежно від їхніх розмірів. На сучасних свинофермах промислового типу користуються трьома основними типами вентиляції: від’ємного, рівного та надлишкового тиску.
Найбільш економною та достатньо ефективною є система вентиляції від’ємного тиску всередині приміщення з впускними стінними клапанами для повітря, витяжними даховими шахтами та кліматконтролем. Для захисту від пікових літніх температур під клапанами встановлюють труби з форсунками для розпилення води під високим тиском, що дає змогу знизити температуру припливного повітря на 5–7 градусів. Таку систему можна застосовувати у всіх приміщеннях, неважливо чи це секція опоросу, чи дорощування. Щоправда, на Півдні ця система працює гірше, але в північному, західному та східному регіонах вона досить добре себе зарекомендувала, виправдовуючи співвідношення «ціна — якість».
Один-єдиний «регулятор», «обмежувач» вентиляції в будівлі є її розмір. Чим ширша будівля й більше перепон подачі контрольованого повітря, тим дорожче коштуватиме замовнику вентиляція. Вона є кількох видів, обирати який слід індивідуально до кожного типу будівлі.
У маточниках широко застосовують тип вентиляції від’ємного тиску з використанням так званої перфорованої стелі — така система знижує ризик утворення протягів і забезпечує рівномірне розподілення повітря по всьому приміщенню.
У приміщеннях для опоросу та дорощування також застосовують вентиляцію рівного тиску з даховими припливними та витяжними шахтами. З тим покрівлю треба утеплити.
Також є можливість подати повітря з-під стелі за допомогою стельових клапанів. Однак у цьому рішенні ми маємо повністю ізолювати стелю, тому що влітку під стелею температура підвищується до 70 °С.
Обираючи систему вентиляції, треба зважати на розміри будівлі. Якщо ширина будівлі до 24 м, установлюють припливну вентиляцію від’ємного тиску — найбільш розповсюджений та вигідний тип вентиляції в Україні. Для широких типів будівлі від 24 м перевагу віддають дифузній, даховій вентиляції та вентиляції від’ємного тиску, використовуючи силу вітру.
The Ukrainian Farmer
