Овочі-Ягоди-Сад
Головне:

Зберігаємо сливу

Зберігаємо сливу
 
 

Для зберігання добре підходять пізні сорти сливи, у яких плоди під час вегетації накопичили достатню кількість цукрів.

 

Закладання на зберігання врожаю пізніх сортів сливи дозволяє не лише продовжити період їх продажу, а й підвищити рентабельність виробництва, адже пізньої осені, після закінчення сезону, плоди сливи переходять у категорію екзотичних фруктів і покупці охоче платять за них дорожче. 

 

З-поміж інших кісточкових культур слива є найбільш придатною до зберігання у холодильнику: зняті з дерева у фазі збиральної стиглості плоди витримують у холодильнику до 90 днів. Утім, культура потребує спеціального режиму зберігання. 

 

Так само як і у яблуні, груші, абрикоса і персика, плоди сливи є клімактеричними. Це означає, що під час дозрівання вони інтенсивно виділяють етилен, паралельно із цим у них знижується щільність м’якушу. Метаболічні процеси у плодах тривають й після збирання. Дихаючи, вони споживають кисень з атмосфери й продукують вуглекислий газ, воду і тепло. Темп цих процесів значною мірою залежить від температури. З її зростанням інтенсивність дихання плодів збільшуватиметься, вони дозріватимуть швидше. Тому, аби плоди сливи на зберіганні зберегли високу якість, їх відразу після збирання слід попередньо охолодити (хоча б +10 °C). 

 

Щодо попереднього охолодження. Для цього у холодильній камері формують тунель із двох рядів піддонів, на які встановлено щілясті й заповнені плодами ящики. З одного боку тунелю має стояти витяжний вентилятор. Обидва ряди ящиків, простір між ними й другий кінець тунелю зверху вкривають брезентом або поліетиленом, і вмикають вентилятор, що через щілини у тарі затягує під брезентове накриття охолоджене повітря. Попереднє охолодження — це не те саме, що зберігання плодів у холодильнику. Для зберігання встановлюються зовсім інші температурні режими. 

 

Збиральні кондиції 

 

Плоди сливи, для яких заплановане зберігання, знімають із дерева після того, як вони досягнуть збиральної (технологічної) стиглості. Сигналом про це є відповідний для конкретного помологічному сорту розмір, забарвлення і біохімічний склад плодів. Збиральна стиглість настає на 4−6 днів раніше, ніж споживча. На термін збирання такої продукції впливатиме й щільність м’якушу: у сливи, придатної для тривалого зберігання, цей показник стартує від 2 кг/см2. Уміст сухих розчинних речовин у плодах має бути не меншим ніж 12%. Від цього залежатиме не лише смак, а й температура замерзання клітинного соку у плодах. Загалом кісточкові плоди рекомендовано зберігати за температури –0,5…+1 °C. Температурні режими різняться не лише у культур (персик, слива тощо), а й у помологічних сортів у межах однієї культури. Впливатимуть й умови вегетації: у сезоні, коли плоди не накопичили значної кількості цукрів, зберігання за температури, що нижча 0 °C, може спричинити у них замерзання м’якушу. Під час зберігання кісточкових плодів, зокрема й сливи, можуть виникати проблеми з грибними хворобами — моніліозом, сірою пліснявою, цвілевими грибами. Тому у насадженнях, продукція з яких ітиме до сховища, слід передбачити спеціальні фунгіцидні обробітки. Сливу, що ітиме на зберігання, можна збирати з плодоніжками й без. А от восковий наліт, який захищає шкірочку від проникнення інфекцій, на плодах має зберегтися обов’язково. Тому збирачам слід одягати рукавички. Ушкоджені хворобами, перезрілі плоди, а також ті, на яких є механічні пошкодження, для зберігання не придатні. 

 

У сортовому розрізі для зберігання найбільш придатна слива пізніх сортів із групи угорок. У сливи середніх та ранніх сортів час зберігання коротший. 

 

Таблиця. Режими зберігання для сортів сливи
 

Врожай збирають у дерев’яні або картонні ящики. Зняті з дерева плоди слід не пізніше ніж через 12 год покласти на зберігання. Спочатку зібрану продукцію завантажують у камеру попереднього охолодження з температурою +4…+6 °C. Охолодження триватиме 12−20 год. Рекомендована температура зберігання плодів сливи в холодильнику –1…+1 °С, відносна вологість повітря 90−95%. Тривалість зберігання залежатиме від сорту, ступеня стиглості плодів при збиранні, температури зберігання, газового складу середовища (табл.). 

 

Технологічні параметри зберігання плодів сливи докладно описано у ДСТУ ІSО 6662:2008 «Сливи. Настанови щодо зберігання в холодильній камері». Зокрема, врожай сортів Угорка звичайна і Угорка Ажанська можна зберігати у герметично закритих поліетиленових пакетах. Після сортування та охолодження до +4…+6 °С урожай пакують у поліетиленові пакети місткістю 1 кг (товщина поліетилену 30−40 мкм). Пакети закладають у ящики, які встановлюють на піддони. Рекомендована температура зберігання –1,5…0 °С. За такого температурного режиму плоди сливи зберігаються впродовж 60−90 днів. Після виходу зі сховища й перед доставкою в торгову мережу плоди протягом 2−3 днів витримують за температури +2…+3 °С, після цього їх витривалість у торговому обігу становитиме ще 5 днів. 

 

Рекомендовані сорти

 

З-поміж сортів сливи, що створені на Дослідній станції помології ім. Л. П. Симиренка ІС, до зберігання найбільш придатними є середньостиглий сорт Кантата й пізні Сентябрська та Оригінальна. У сорту Кантата плоди великі, овальні й одномірні, середньою масою близько 43, максимальною 57 г. Основне забарвлення плоду зелене, покривне — фіолетово-буре. Шкірочка еластична, середньої щільності, зі щільним восковим покриттям. М’якуш жовтогарячий, соковитий, хрящуватий, кисло-солодкого смаку. Дегустаційна оцінка 4,6 бала. У сорту Сентябрська плоди овальні, типу угорок. Основне забарвлення зелене, покривне — фіолетово-буре з коричневими підшкірними рисочками. Середня маса плоду 36, максимальна — 46 г. М’якуш світло-зелений, щільний, соковитий. Дегустаційна оцінка 4,5 бала. 

 

У сорту Оригінальна плоди великі, одномірні, округлої форми. Середня маса плоду 41,3, максимальна — 57,8 г. Основне забарвлення зеленувато-жовте, покривне — фіолетово-буре. Підшкірні крапки сіро-коричневі, добре помітні. Шкірочка еластична, середньої щільності, з легким восковим покриттям. М’якуш жовто-зелений, щільний, соковитий, хрящуватий, кисло-солодкого приємного смаку. Дегустаційна оцінка 4,7 бала. 

 

Євгеній Постоленко, канд. с.-г. наук
Дослідна станція помології ім. Л. П. Симиренка ІС НААН

журнал “Садівництво по-українськи”, січень 2018 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
6
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали