Уряд утретє продовжив термін карантину в Україні так і не сформувавши чіткого та достатнього переліку кроків щодо підтримки економіки. Всі питання перекриваються гаслами на кшталт «нам потрібно рятувати людські життя від вірусу». Але без економіки, що працює, рятувати життя дуже скоро стане неможливим. Тим часом переглянутий держбюджет не дає достатньої відповіді про шляхи підтримки виробництва, але суттєво розширює дефіцит публічних фінансів. І це формує істотні ризики чергового інфляційного перерозподілу активів і зубожіння населення.
Наш жах у порівнянні з їхнім кошмаром
МВФ прогнозує падіння світової економіки у 2020 році на 3% через наслідки пандемії та боротьби з нею. «Дуже ймовірно, що в цьому році світова економіка переживе найгірший спад з часів Великої депресії», — сказала шефекономіст МВФ Гіта Гопінат, презентуючи оновлені у квітні оцінки.
Це набагато глибша глобальна рецесія, ніж під час світової фінансової кризи. Негативний вплив на зростання надходить як через канали попиту, так і пропозиції.
І це все ще оптимістичний сценарій — його досягнення може бути зірвано, якщо заходи щодо стримування не будуть скасовані до другої половини цього року, або будуть введені повторно восени.
Ситуація ускладнюється тим, що окремі європейські країни — Італія та Іспанія — вже мали слабкі фіскальні позиції до спалаху. Загострення боргової кризи в будь-якій із цих країн швидко пошириться і спад буде набагато глибшим.
Значна частина української торгівлі залежить від економічної динаміки у країнах-партнерах. Поки що оптимізм випромінюють лише Китай та Індія, де все ще прогнозують зростання економіки.
В Україні у 2020 році МВФ прогнозує падіння ВВП на 7,7% на тлі середньорічної інфляції 4,5%.
Зграя чорних лебедів
Згідно з оновленим прогнозом Нацбанку, прогноз інфляції у 2020 році погіршено з 4,8% до 6% на тлі очікуваного падіння ВВП на 5%. Девальваційний тиск на гривню формуватиметься під впливом дефіциту зведеного платіжного балансу на рівні 1,1 млрд доларів, тоді як раніше очікувався його профіцит 3,2 млрд доларів.
Натомість консенсус — прогноз на 2020 рік, підготований у квітні під егідою Мінекономіки, передбачає падіння економіки на 4,2% за інфляції 7% (дефлятор ВВП — 6,3%): курс гривні на кінець 2020 року прогнозують на рівні 29,5 грн за долар, а 2021 — 30,75 грн за долар.
«За оцінкою експертів, значущими ризиками для української економіки є дефіцит зовнішнього фінансування, звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталів (зовнішні ризики), значне зростання дефіциту держбюджету та касових розривів у ПФУ, інших Фондах держсоцстрахування (внутрішні ризики)», — узагальнили в Мінекономіки.
І це ще не всі чинники впливу. Зокрема, намагання уряду втручатися адміністративними важелями у ринкове ціноутворення, яке вже знайшло відображення у постанові Кабміну від 22 квітня, формує додатковий комплекс ризиків як для позичальників, так і для банків.
З іншого боку, бюджетні ризики посилюються кадровими змінами, які провели у самий розпал кризи. Зміна керівників Мінфіну, податкової служби та митниці додає негативу перспективам збору коштів до бюджету та планам оперативного залучення фінансування від міжнародних донорів.
А ще ж актуальними залишаються ризики ескалації військового конфлікту на Сході країни, скорочення врожаю через несприятливі погодні умови, збільшення волатильності світових цін на продукти харчування.
Таблиця. Перспективи найбільших торговельних партнерів України станом на середину квітня
Підстави для дефолту
Ще одним чинником, який генерує невизначеність та стримує економічну й інвестиційну активність, є активне обговорення ідеї суверенного дефолту.
Про списання боргів говорять по всьому світу. Зокрема, Аргентина вже впритул наблизилася до дев’ятого (!) за свою історію дефолту: уряд держави наполягає на відтермінуванні виплати відсотків за боргом до 2023 року та основної суми боргу до 2026 року, а також на списанні 62% купонних виплат і 5,4% суми основного боргу.
Наразі Україна поступається Аргентині як за розміром та значенням національної економіки, так і за рівнем технічної готовності державних інституцій провести відповідні перемовини. Досвід попередньої реструктуризації українського боргу під орудою Наталі Яресько скоріше є зразком саботажу, ніж полегшення боргового тиску.
А от щодо внутрішніх дефолтів-банкрутств, то їх обсяг складно оцінити. Приміром, рішення про закриття продовольчих ринків до кінця карантину залишило малі та середні фермерські господарства, що вирощують ранні овочі, без ринку збуту. Тож і їхня здатність поновити виробництво, враховуючи обсяги збитків, за наявних умов під великим питанням.
Карта в геополітичній колоді
Радник президента України з питань економіки Олег Устенко в одному з інтерв’ю зазначив, що у керівництва держави вже є план заходів щодо стимулювання економіки: вони мають поетапно втілюватися після проходження піку захворюваності. «Запасу міцності у нас не так багато… наш запас міцності — це близько шести місяців», — прогнозує він і зауважує, що саме сільське господарство може стати головним інструментом для подолання кризи: «Це дійсно те, що може підтягнути, виштовхнути нашу економіку з поточної кризи… Експорт — отже валюта. А якщо цим правильно користуватися, то це ще дуже серйозна карта в геополітичній колоді, яка може з’явитися у нас».
Цей аргумент набуває особливої переконливості в контексті заяви виконавчого директора всесвітньої продовольчої програми ООН Девіда Бізлі. За його словами, існує загроза «голоду біблійних масштабів», що може виникнути слідом за пандемією уханьського коронавірусу. Відтак 265 млн людей у понад 30 країнах, що розвиваються, потребують допомоги, а майже мільйон уже перебуває на межі голодної смерті…
Ситуація з продуктами харчування у світі справді непроста. Втім, попит, що зростає, переважно недостатньо платоспроможний…
Натомість у Національному банку України побачили позитивний чинник у падінні цін на енергоносії як для платіжного балансу країни, так і для споживачів продуктів нафтопереробки, зокрема в агросекторі: мовляв, зменшаться видатки не тільки на пальне, а й на добрива, для виготовлення яких потрібен газ як сировина…
Друкарі на підході
Якщо об’єктивно розглянути дії широкого уряду, то стає зрозуміло, що головні сподівання чиновники покладають не на агросектор, а на тих, хто «друкує» гроші. Йдеться про проблему фінансування нового дефіциту держбюджету (298 млрд гривень або 7,5% ВВП), а також виплат за державним боргом (за зовнішнім 130 млрд гривень, за внутрішнім — 216 млрд гривень). Такого жодна галузь не витягне.
З одного боку, від НБУ очікують ініціативу щодо реструктуризації кредитного боргу комерційному сектору (попри те, що банківська система вже має 463 млрд гривень позик, що не працюють). З другого, очікують прямого фінансування бюджету (всупереч законодавству, бо, мовляв, вірус) або ж замаскованого (як раніше), коли регулятор дає кредити рефінансування держбанкам, а ті викуповують облігації держпозики та передають їх у Нацбанк для забезпечення нових позик. Для цього Рада НБУ 31 березня вирішила вилучити внесену у 2018 році до Стратегії монетарної політики НБУ заборону на купівлю державних цінних паперів і проведення операцій, які можуть мати ознаки прямої або непрямої підтримки бюджетних витрат, а також відмовитися від встановлення верхньої межі обсягу держпаперів у портфелі центробанку.
І ось уже НБУ оголосив, що готує запровадити довгострокові кредити рефінансування на термін до 5 років. Перший аукціон проведуть вже в першій половині травня. А тим часом заборгованість тільки неплатоспроможних банків за кредитами рефінансування на початок 2020 року становила 44 млрд гривень — кошти не повернули ще з часів попередньої кризи.
«Всі розуміють, що це призведе до інфляції та девальвації… Ці поради можуть з легкістю повернути Україну в 90-ті роки минулого століття, коли фінансування дефіциту бюджету та гіперінфляція були звичними явищами», — вважає ексдиректор департаменту монетарної політики НБУ, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук.
За словами керівника аналітичного відділу Concorde Capital Олександра Паращія, в держбюджеті-2020 є проблема з фінансуванням дефіциту на 150 млрд гривень, тому, ймовірно, близько 100 млрд гривень може бути профінансовано за рахунок емісії НБУ. «Якщо вдасться вийти на ринок євробондів десь там до осені 2020 року, буде велика допомога для державних фінансів. Якщо ні, доведеться все ж таки домовлятися з Нацбанком, з держбанками, щоб вони взяли участь у фінансуванні діри держбюджету і, відповідно, щоб НБУ прямим або непрямим методом надрукував грошей близько 100 млрд гривень», — зазначив аналітик.
За його словами, показник інфляції, на базі якого побудували антикризові поправки до держбюджету-2020, становить 11,6%, що є непрямим підтвердженням планів щодо емісії.
Нехай там як, суспільство вже готують до того, що девальвація та інфляція — це прийнятна плата за вихід із кризи. Зокрема, черговий міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що вважає економічно доцільним поступову девальвацію національної валюти.
Рішення ж НБУ знизити облікову ставку несподівано аж на 2 в. п. до 8% навряд чи стане чинником прискорення кредитування. За словами начальника відділу по роботі з інвесторами банку «Кредит Дніпро» Андрія Приходька, низька облікова ставка ніяк не вплине на реальний сектор, оскільки банки під час кризи обмежили кредитування і посилили вимоги до позичальників. На думку експерта, зниження облікової ставки на тлі високих девальваційних ризиків несе в собі значні інвестиційні ризики: що нижчі будуть ставки за гривневими інструментами, які визначаються, зокрема, обліковою ставкою НБУ, то вищою буде мотивація учасників ринку купувати валюту, що, своєю чергою, чинитиме тиск на курс нацвалюти і інфляцію. «За девальвації гривні до 30 грн за долар до кінця року інвестиції у валюту можуть принести близько 10% річних. Який сенс буде інвестувати в гривневі інструменти, якщо вони будуть приносити прибутковість, аналогічну з прибутковістю валютних інструментів? Тим більше, що інвестиції у валюту традиційно вважаються надійнішими, а в умовах кризи як населення, так і бізнес демонструють навіть надмірний песимізм», — зазначив експерт.
Олексій Янковий, аналітик фінансового ринку
газета “АгроМаркет”, травень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
