Що в Україні з експортом зернових, чи надовго стабілізувалися ціни на борошно й чим загрожує держрегулювання?
Щойно пандемія «зачинила» гравців світової «торговельної шахівниці» в межах своїх географічних локацій, на першому плані опинилися проблеми національної продовольчої безпеки. І в багатьох державах вони набули неабиякого резонансу. Україна, що з лишком покриває свої внутрішні потреби в споживанні пшениці, а також успішно реалізує надлишок на зовнішній ринок ще й зберігає неабиякі перехідні запаси, оперативно зреагувала на виклик. Інша річ — ефективність продовольчих антикризових заходів. Утім, як мовиться, час покаже…
Як усе було
Наприкінці березня в Мінекономіки вирішили, що «Аграрний фонд» та «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) спрямують 160 тис. тонн продовольчої пшениці на переробку (а це 128 тис. тонн борошна, яке реалізують на внутрішньому ринку), щоб стабілізувати ціни. Крім того, з учасниками зернового ринку перепідписали меморандум, за яким експорт пшениці в 2019/20 МР обмежується 20,2 млн тонн (усі класи).
2 квітня тимчасово до 1 липня зупинили експорт гречки.
4 квітня уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко заявив, що в Україні буде достатньо хліба та хлібобулочних виробів, навіть якщо різко зросте попит, тому додаткових обмежень експорту зернових з України поки не планують.
8 квітня такий самий меседж озвучив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.
12 квітня у Мінекономіки повідомили про щоденний моніторинг стану цін на харчові товари та залучення до діалогу виробників, дистриб’юторів і магазини.
А вже 14 квітня голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко заявив, що на період надзвичайної ситуації в Україні вводиться держрегулювання цін на соцпродукти (зокрема на гречану крупу, борошно пшеничне вищого ґатунку, вітчизняні макарони та житньо-пшеничний хліб). На виробників або постачальників таке регулювання не поширюється.
15 квітня «Аграрний фонд» ухвалив рішення збільшити обсяги закупівель зерна майбутнього врожаю для забезпечення продовольчої безпеки України. За фінансовим форвардом додатково планують закупити майже 200 тис. тонн зерна.
Того самого дня ДПЗКУ приймає рішення про укладення форвардних договорів у режимі онлайн. У рамках весняної форвардної програми планується закупити 150–200 тис. тонн зернових. 22 квітня
На період надзвичайної ситуації уряд запровадив держрегулювання цін на продукти харчування та медичні товари. До переліку товарів, що потрапляють під держрегулювання, ввійшли борошно, макаронні вироби, хліб і гречана крупа. Задекларувати підвищення цін, як вирішив Кабмін, можна буде за 30 днів, якщо ціна підвищується на 15% і більше, за 15 днів — при підвищенні на 10–15%, за 3 дні — при підвищенні на 5–10%.
А що бізнес?
Наразі бізнес реагує стримано і коментує ситуацію хіба що на засадах анонімності. На переконання одного з учасників ринку, ціна реалізації борошна завжди диктувалася вартістю сировини. Що ж до заяви про держрегулювання цін, то не зовсім зрозуміло, на чому базується обґрунтування тих чи інших вжитих заходів і граничних меж. Інший бізнесмен вважає, що через такі дії держави «ринок просто піде в підпілля і зачаїться, можливо, навіть виникне дефіцит». Натомість, за прогнозами «АПК-Інформ», обсяг внутрішнього споживання пшениці на продовольчі потреби в Україні в 2019/20 МР становитиме 3,1 млн тонн, із яких у поточному сезоні вже перероблено близько 2 млн тонн і на тлі ажіотажу очікується приріст виробництва.
З урахуванням специфіки зберігання борошна й висівок їх обсяги виробництва (для реалізації в довгостроковій перспективі) диктуватиме подальша активність попиту на готову продукцію. Більшість підприємств має в своєму розпорядженні запаси продовольчої пшениці, й у разі повторного сплеску активності споживачів зможе покрити їхній попит. Зберігальні й переробні потужності, за даними Держкомстату, сумарно накопичили близько 1,2 млн тонн пшениці 2-го і 3-го класу (а ми знаємо, що здебільшого ці дані занижено). Тож і передумов для панічних настроїв в Україні бути не повинно.
Проте через панічні настрої імпортерів лише за два тижні зростання ціни пропозиції на українську пшеницю на базисі FOB відіграли практично 84% зниження, обумовленого пандемією коронавірусу, а до середини квітня і зовсім оновили максимум із початку сезону.
Зростання цін на СРТ-порт і внутрішньому ринку, хоч як це парадоксально, було спричинене обвалом гривні на тлі новин про падіння світових ринків і ціни на нафту до значень 1991 року. Та ще й підтримку цінам надавало стримування продажів великотоннажних партій пшениці аграріями на тлі стабільно високого попиту переробних і експортно-орієнтованих компаній.
Середні ціни пропозиції на зернові в Україні, FOB, USD/т
До початку квітня продовольча пшениця 2-го і 3-го класу на внутрішньому ринку подорожчала з 4800–5650 і 4750–5550 до 5600– 6550 і 5550–6500 грн/т СРТ відповідно. Попри це, було складно сформувати необхідні для роботи обсяги сировини борошномельних кондицій.
Хоча пропозиція на борошно вищого та 1-го ґатунку здорожчала з 7200–9900 і 7000–9000 до 8100–10 100 і 7900–9200 грн/т EXW відповідно, за максимальними відпускними цінами реалізовувати борошно вдавалося лише одиничним переробникам. У квітні на тлі спаду ажіотажу в роздрібних мережах ціни на пшеницю стабілізувалися, а в портах України навіть почав превалювати знижувальний тренд.
Які перспективи?
Нехай якою контроверсійною здасться ця версія, втім, не виключено, що зростання цін на зерно було спричинене саме обмеженням експорту. Хіба не ажіотаж на борошно в роздробі посилив конкуренцію на внутрішньому ринку за сировину й одночасно вселив надію в аграріїв на більш привабливі ціни реалізації пшениці (читати — як бажання стримувати продажі)? Можливо, саме тому країни-імпортери в цей період вели більш активні закупівлі на зовнішньому ринку?! Чутки про можливі обмеження експорту не на жарт підігріли ціни попиту імпортерів, сприяли активізації закупівель та підвищенню цін трейдерами, котрим терміново треба виконати свої зовнішньоекономічні зобов’язання.
Водночас закриття чи обмеження експорту борошномельно-круп’яної продукції викликає цілу низку питань щодо подальшого розвитку галузі. І не варто на них відповідати аргументами про наміри держави надати підтримку соціально незахищених громадян. У такому контексті потрібна програма підтримки «вітчизняного виробника», однак її немає. Споживачі віддають перевагу імпортним макаронам, снекам, пластівцям. А нові компанії, наприклад, пекарні з виробництва круасанів, тіста для піци здебільшого купують імпортне борошно…
Середні ціни пропозиції на пшеницю (CРT) і пропозиції на борошно (EXW) в Україні, грн/т із ПДВ
Що ж до запровадження держрегулювання, то в нинішніх складних умовах переробники не зможуть працювати виключно на виробництво і реалізацію соціальних товарів. Внутрішній ринок перенасичений, і попит щорічно знижується.
Наразі борошномельні компанії, щоб активізувати продажі, почали знижувати відпускні ціни в середньому на 100–300 грн/т. Для збереження рентабельності виробництва знизили й ціни попиту на продовольчу пшеницю. Проте цінова ситуація в портах України залишається нестабільною. Дається взнаки вплив високої конкуренції на світовому ринку, здешевлення російської пшениці й активне просування посівних робіт у Причорноморському регіоні. Однак це нівелюється перспективою зниження виробництва через скорочення посівних площ під пшеницею в Україні в 2020/21 МР і ймовірним зменшенням врожайності через недостатню кількість продуктивної вологи в ґрунті.
Посівні площі під пшеницею в Україні цьогоріч можуть скоротитися, а врожайність — зменшитися (через недостатню кількість продуктивної вологи в ґрунті та складні агрокліматичні умови навесні). Наразі, за попередніми оцінками аналітиків ІА «АПКІнформ», валовий збір пшениці в 2020 році прогнозується на рівні 24,5 млн тонн, що в цілому вписується в динаміку сезонних коливань.
Анна Танська, керівник відділу локальних ринків ІА «АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет”, травень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
