Аліментарна анемія — захворювання тварин, що характеризується розладом кровотворення внаслідок дефіциту в організмі заліза, порушенням обміну речовин, зниженням апетиту, інтенсивності росту, розвитку, підвищеною схильністю до інших захворювань і великим економічним збитком. Хвороба діагностується в молодняку всіх видів сільськогосподарських тварин, але особливо часто у поросят, а також супоросних і лактуючих свиноматок.
Основною причиною аліментарної анемії є низький запас заліза в організмі тварин під час народження, недостатній уміст цього елемента в молозиві й молоці свиноматки, інтенсивний ріст тварини, шлунково-кишкові розлади. Крім того, причиною хвороби є низька засвоюваність організмом заліза — через недостатній уміст соляної кислоти в шлунку й недосконалість у ранньому віці кровотворної функції кісткового мозку. З тим концентрація гемоглобіну в крові знижується до 5–6 мг і нижче.
Залізо входить до складу гемоглобіну й стимулює активність залізовмісних ферментів, тісно пов’язаних із синтезом білка й іншими клітинними функціями. Воно виконує також важливу роль в утворенні комплексу «кисень-гемоглобін», збільшуючи тривалість його існування й таким чином забезпечуючи можливість досягнення цією сполукою периферичних частин організму, де вона поступово розпадається й віддає тканинам вивільнений кисень. За браку заліза тривалість існування такого комплексу скорочується, і у тварин виникає гіпоксія. В такому разі компенсаторно пришвидшується дихання, розвивається гіпертрофія серця. Крім того, дефіцит заліза в організмі призводить до зменшення рівня гемоглобіну й зниження активності залізовмісних ферментів.
Прояви хвороби
Хворі поросята малорухливі, погано ссуть свиноматку, відстають у рості, худнуть. У них спостерігаються анемічність слизових оболонок, набряклість повік, відсутність апетиту, шлунково-кишкові розлади, тахікардія, зморшкувата шкіра. Результати ранніх діагностичних тестів показують значне зниження резервного заліза печінки й низьку активність гемумісних ферментів. Резервне залізо витрачається в першу чергу на підтримання рівня гемоглобіну. Тому спочатку в умовах залізодефіциту організм підтримує рівень споживання кисню тканинами на фізіологічно достатньому рівні, відповідно, вміст гемоглобіну крові на початку хвороби — у межах норми. Підвищена витрата заліза на синтез гемоглобіну негативно позначається на активності цитохромів й інших дихальних ферментів, що забезпечують тканинне дихання, а отже, фізіологічний стан і енергію росту.
До ранніх ознак хвороби належать також зниження рівня сивороточного заліза й умісту аскорбінової кислоти у внутрішніх органах. У разі подальшого прогресування хвороби в крові хворих тварин установлюють значне зниження кількості гемоглобіну (олігохромемія). Цей показник є надійним діагностичним тестом дефіциту заліза, бо не менше як 65% цього елемента міститься в гемоглобіні крові.
Профілактика та лікування
Для профілактики та лікування анемії в поросят найчастіше застосовують ін’єкційні залізовмісні препарати, починаючи з третього дня життя. У разі залізодефіцитних анемій особливо ефективними є колоїдні розчини гідроокисів феруму в низькомолекулярних полімерах глюкози — так звані залізодекстрани. Найчастіше у ветеринарній медицині їх застосовують для створення в печінці поросят запасів заліза в період внутрішньоутробного розвитку, в перші дні після народження. Завдяки наявності малотоксичного та водорозчинного залізодекстранового комплексу вони стимулюють роботу кровотворної системи й синтез гемоглобіну, що призводить до збільшення кількості еритроцитів. Солі міді, кобальту та вітаміни групи В діють синергічно, посилюючи вплив заліза, регулюють обмін речовин і компенсують брак цих елементів у кормах.
Після внутрішньом’язової ін’єкції декстран заліза (феруму) швидко всмоктується з місця ін’єкції через капілярні та лімфатичні судини. З плазми крові видаляється клітинами системи мононуклеарних фагоцитів, у яких розділяється на залізо та декстран. Ферум зв’язується з протеїнами, утворюючи комплекси гемосидерин, феритин і трансферин. Вітамін В12 необхідний для синтезу ДНК.
Аліментарна анемія поросят — захворювання поширене. Тому треба дбати про профілактику такої недуги. Адже недокрів’я може призвести до загибелі навіть повністю здорового приплоду. Тому новонародженому молодняку слід приділити особливо багато уваги, щоб своєчасно виявити початкові ознаки хвороби.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Степан Коломис, головний ветеринарний лікар ТОВ «Тернопільський бекон»
— Залізодефіцитна анемія — нині дуже велика проблема для всіх свинарських господарств, що призводить до значних виробничих втрат. Для запобігання захворюванню ветеринарні служби, зазвичай, використовують залізовмісні препарати. Нині їх на ринку дуже багато. Ми вже понад два роки використовуємо ФЕРУМ+. Це єдиний вітчизняний препарат-комбінація заліза з вітамінами В9 та В12. Ми застосовуємо ФЕРУМ+ на третій день життя поросят у дозі 1 мл (яка містить 100,0 мг феруму тривалентного), але для більшого ефекту повторно вводимо препарат на 10-й день у дозі 2,0 мл. Це ще більше покращує збереженість поросят, збільшує приріст і віддачу тварин на дорощення. Щотижня ми вводимо його 300–350 поросятам.
Перед тим як застосувати ФЕРУМ+, ми проводили дослідження, порівнюючи його з дією інших залізовмісних препаратів іноземного виробництва. У результаті отримали наступні показники приростів і падежу поросят: маса відлучених поросят на 28-й день становила 7 кг, а після застосування ФЕРУМ + стала 7,3 кг. Крім того, застосовувати ФЕРУМ+ значно вигідніше, адже його вартість нижча від іноземних аналогів.
Ще однією перевагою ФЕРУМ+ є його комплексність, адже крім феруму тривалентного препарат містить вітамін В12 (ціанокобаламін), який стимулює процес вироблення еритроцитів, синтез гепатопротекторів, білоксинтезувальну функцію печінки, засвоєння каротину тощо, а також вітамін В9 (кислота фолієва), який бере участь у кровотворенні, синтезі амінокислот, піримідинів і пуринів, нуклеїнових кислот, обміні холіну. Це дуже зручно, бо не потрібно робити дві ін’єкції. В результаті покращується обмін речовин у поросяти, їхній статус здоров’я, що видно навіть візуально, збільшуються прирости, зменшується падіж.
Відомо, що від застосування препаратів із великим умістом заліза поросята можуть пережити анафілактичний шок. Це залежить від дози та способу введення препарату — підшкірно чи внутрішньом’язово. Ми вводимо препарат згідно з рекомендаціями виробника підшкірно — в складку на стегні, тоді він повільніше всмоктується, а його дія більш пролонгована.
Знаю, що в багатьох господарствах ФЕРУМ+ вводять комплексно разом із деякими вакцинами. Адже лабораторія-виробник може провести тест на сумісність заліза та компонентів вакцин. Епізоотична ситуація в нашому господарстві добра, тож ми вакцинацію не проводимо, але маємо на увазі, що можливість такого поєднання значно полегшує роботу ветеринару.
Людмила Степанчук
журнал The Ukrainian Farmer, березень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
