Тепловий стрес — це стан, за якого організм не може позбутися зайвого тепла. Виникає за підвищення температури довкілля та вологості повітря.
Птиця більш чутлива до теплового стресу у порівнянні з тваринами через фізіологічні особливості: відсутність потових залоз та слабка судинно-рухова реакція. Водночас птахи мають пристосувальні реакції, спрямовані на посилення тепловіддачі за впливу на організм підвищених температур: опускають і розставляють крила (тим самим збільшуючи площу поверхні тепловіддачі), знижують фізичну активність, значно скорочують споживання корму для зниження метаболічної активності та обсягів ендогенного тепла, часто дихають через розкритий дзьоб.
Тепловий стрес треба розглядати як результат двох взаємопов’язаних чинників: перегрівання (гіпертермія) та дегідратація (зневоднення) організму.
Тривалий вплив підвищених температур (гіпертермія) негативно впливає на всі системи органів. Передусім росте навантаження на серцево-судинну систему — охолодження організму відбувається внаслідок збільшення частоти дихання (кратність циклів зростає з 22−25 до 200−250 за хвилину, при цьому глибина зменшується в 5−6 разів). Таке поверхневе дихання посилює шкірний кровотік, сприяє зменшенню циркуляції крові у внутрішніх органах, що позначається на роботі шлунково-кишкового тракту і органів репродукції.
За підвищення температури в діапазоні 20−30 °С відбувається зниження споживання корму на 1−1,5% на кожний градус підвищення температури і на 5% на кожний градус підвищення температури в діапазоні між 32 і 38 °С.
ВПЛИВ ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ НА ШЛУНКОВО-КИШКОВИЙ ТРАКТ
За температури 35 °С і вище відбувається:
• зниження маси тонкого кишківника на 22−23%;
• скорочення всмоктувальної поверхні ворсинок кишківника на 19%;
• зниження кислотності та бактерицидної функції шлункового соку;
• зниження активності травних ферментів на 58−60%;
• гальмування кровотоку у шлунково-кишковому тракті;
• порушення балансу між корисною та шкідливою мікрофлорою.
Усі перелічені зміни призводять до зниження набирання м’язової маси, збільшення конверсії корму, зниження несучості.
ВПЛИВ ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ НА ЯЄЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПТИЦІ
За підвищення зовнішньої температури вище ніж 30 °C відбувається зниження несучості:
• у 35−44-тижневих курей на 5%;
• у 45−54-тижневих курей на 12%;
• у 55−64-тижневих курей на 24%;
• порушення функцій яєчника та яйцеводу;
• збільшення паузи між кладками двох яєць з 25,6 год до 27,7 год;
• зменшення товщини шкаралупи;
• порушення мікроструктури шкаралупи;
• зниження маси яйця;
• зниження якості сперми;
• зниження виведення курчат.
Втрата великої кількості рідини через респіраторний тракт призводить до розвитку респіраторного алкалозу (почастішання пульсу, дихання, підвищення серцебиття). Поряд з респіраторним алкалозом на тлі підвищення температури навколишнього середовища у птиці розвивається оксидативний стрес, що спричиняє порушення балансу між утворенням вільних радикалів в організмі та рівнем антиоксидантів, які їх нейтралізують, що негативно позначається на роботі ендокринної, нервової та імунної систем.
Коли загальне теплове навантаження не компенсується випаровуванням води з дихальних шляхів, спостерігається розвиток серцево-судинної недостатності (збільшується в’язкість крові, розвивається гіперкоагуляція, утворюються мікротромбози), що може призвести до загибелі птиці.
Для покращення стану птиці, збереження її продуктивності та якості продукції, а отже, і мінімізації економічних втрат розроблено комплекси заходів, які умовно можна розділити на три групи.
ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ
Системи охолодження пташників (використання випарних панелей або системи дрібнокрапельного випаровування).
Системи вентиляції (використання тунельної вентиляції).
Щільність посадки птахів.
Підготовка води та напування птиці (очищення та знезараження води, забезпечення вільного доступу до води, збільшення фронту напування, охолодження питної води).
КОРМОВІ ЗАХОДИ
Режим годівлі (годування птиці тільки в ранкові та вечірні години, уникнення годівлі птиці у найспекотніші періоди доби).
Зміна раціону: збільшення частки жирів щодо вуглеводів та зниження кількості білків до мінімально допустимих значень. Споживання великої кількості жирів сприяє зниженню обмінної енергії раціону і тим самим запобігає різкому підвищенню температури тіла. Компенсувати брак білків слід оптимальним балансом амінокислот.
Підтримувати баланс електролітів. У процесі прискореного дихання зростає pH крові (респіраторний алкалоз), що призводить до втрати натрію. Використання електролітів сприяє відновленню балансу натрію, хлору та калію та підтримці функціонування буферних систем крові.
Використання антиоксидантів (вітамінів С, Е), що сприяє зниженню впливу окислювального стресу.
ЛІКУВАЛЬНІ ЗАХОДИ
Застосування препарату Термонорм (діюча речовина ацетилсаліцилова кислота) як превентивного заходу для запобігання розвитку серцево-судинної недостатності, яка є безпосередньо причиною масової загибелі птиці при тепловому стресі.
Термонорм забезпечує жарознижувальний (знижує температуру тіла) та антиагрегатний ефекти (розріджує кров, розширює кровоносні судини, уповільнює утворення тромбів, розсмоктує тромби, знижує ризик виникнення інфаркту).
Термонорм відмінно зарекомендував себе на багатьох птахогосподарствах України.
Наше Птахівництво
