Ярий ріпак за своєю рентабельністю може випереджати багато інших ярих, але за вчасної сівби, використання засобів захисту, стимуляторів та відповідного удобрення.
Посівна кампанія озимого ріпаку 2010 року через посушливі умови відбувалася вкрай важко і ризиковано. Багато господарств взагалі відмовилися його сіяти. А деякі площі посіяного перебувають у незадовільному стані. Подібну ситуацію можна спостерігати і в Західній Європі, де сівбі озимого ріпаку заважали часті проливні дощі. Отже, ситуація в ріпаківництві дає змогу прогнозування високу ціну на насіння ріпаку 2011 року.
З огляду на це ярий ріпак слід розглядати не тільки як страхову культуру для пересівання озимого ріпаку, а й як повноправну високорентабельну ланку сівозміни.
У середньому по Україні 2010 року урожайність ярого ріпаку становила лише 11,6 ц/га, тоді як окремі господарства в різних ґрунтово-кліматичних зонах одержали на круг у межах 22,3—27,6 ц/га залежно від технології та наявності вологи. У чому ж причина такої різної урожайності ярого ріпаку? Вона досить проста — недотримання або спрощення технології.
Посівний матеріал
Розпочинати варто з підбору посівного матеріалу, який має бути підготовлений на спеціальних заводах. В умовах господарства якісно відкалібрувати та протруїти насіння ріпаку практично неможливо, та й нерентабельно.
Нами впродовж кількох років було закладено дослід для встановлення найпридатніших сортів та гібридів для зони Західного Лісостепу України (табл. 1).
Таблиця 1. Придатність до вирощування сортів та гібридів ярого ріпаку в зоні Західного Лісостепу України, ц/га
|
Сорти та гібриди |
Рік |
||
|
2008 |
2009 |
2010 |
|
|
Магнат |
– |
16,5 |
18,4 |
|
Оксамит |
– |
13,0 |
13,0 |
|
Отаман |
– |
15,4 |
17,9 |
|
Титан |
– |
13,8 |
13,5 |
|
Марія |
– |
14,4 |
15,4 |
|
Аіра |
– |
18,2 |
17,2 |
|
Ліколлі |
22,6 |
17,0 |
– |
|
Абіліті |
24,8 |
21,0 |
– |
|
PR-45-Н-72 (F1) |
31,1 |
24,5 |
25,4 |
|
PR-45-Н-73 (F1) |
26,5 |
22,9 |
22,7 |
|
Сальса КЛ (F1) |
– |
24,3 |
23,6 |
|
Сієста (F1) |
– |
25,4 |
27,0 |
|
Хідалго (F1) |
– |
25,0 |
23,8 |
|
Ольга |
22,7 |
20,5 |
21,1 |
|
Гайдн |
24,9 |
21,8 |
22,0 |
*Удобрення: тукосуміш N4P17K40 — 2,5 ц/га восени під оранку; нітроамофоска — 3 ц/га під передпосівну культивацію. Попередник — озима пшениця.
Підготовка ґрунту та сівба
Ярий ріпак має слабше розвинуту кореневу систему, ніж озимий, тому краще росте на полях, де була проведена осіння оранка. Сучасні дискові знаряддя теж дозволяють розпушувати ґрунт на глибину 16—20 см, тому можна використовувати їх для основного обробітку. Можливе висівання по технології міні-тілл і ноу-тілл гібридів ярого ріпаку, в характеристиці яких вказано, що вони придатні для вирощування за такими технологіями. Та урожайність в цьому разі буде знижуватися.
Навесні за настання фізичної стиглості ґрунту його передпосівна підготовка та сівба мають бути виконані як один нерозривний елемент технології. Причому для забезпечення дружних сходів дуже важливо якісно підготувати ґрунт та провести сівбу на однакову глибину. Оптимальною глибиною загортання насіння є 1,5—2 см. Оптимальна норма висіву ярого ріпаку — для сортів 80 шт./м2, гібридів 60 шт./м2, що по масі відповідно становить 3,0—4,0 кг/га. Збільшувати норму висіву варто лише за сівби в пізніші строки, але не більше ніж на 10—15%. На загущених посівах зростає внутрішньовидова конкуренція між рослинами за елементи живлення та вологу, в наслідок чого погіршується розвиток кореневої системи. Такі рослини гірше поглинають внесені мінеральні добрива та зимові запаси ґрунтової вологи.
Основним критерієм оптимальних строків сівби є настання фізичної стиглості ґрунту. В наших дослідженнях підтвердилась думка щодо зниження урожайності та якості насіння за сівби в пізніші терміни (табл. 2).
Таблиця 2. Урожайність насіння ярого ріпаку сорту Аіра залежно від строку сівби, середнє за 2006—2008 р*.
|
Строк сівби |
Урожайність, ц/га |
Різниця, ц/га |
Різниця, % |
Вміст олії, % |
|
1 квітня |
28,1 |
– |
– |
38,0 |
|
10 квітня |
27,3 |
– 0,8 |
-2,8 |
37,4 |
|
20 квітня |
26,8 |
-1,3 |
-4.6 |
36,6 |
|
30 квітня |
25,7 |
-2,4 |
-8,5 |
35,3 |
|
10 травня |
23,6 |
-4,5 |
-16,0 |
33,1 |
|
20 травня |
17,7 |
-10,4 |
-37,0 |
32,3 |
|
30 травня |
14,6 |
-13,5 |
-48,0 |
31,2 |
|
10 червня |
11,4 |
-16,7 |
-59,0 |
28,7 |
|
20 червня |
4,1 |
-24,0 |
-85,4 |
29,6 |
|
30 червня |
не достиг |
– |
– |
– |
*Норма удобрення:N180Р110К180
Застерігаємо також від надранньої сівби ярого ріпаку. Насіння починає проростати за температури +1…+4 °С, сходи витримують заморозки до -3…-4 °С, а в стадії кількох листків — короткочасні заморозки до -7…-8 °С. Але за сівби в березневі відлиги є велика ймовірність потрапляння посівів ріпаку у пізньовесняні затяжні заморозки та затяжні дощі, які утворюють ґрунтову кірку. В таких умовах ріст культури буде значно пригнічений.
Удобрення
Фосфорні (Р50-100) та калійні (К80-160)добрива під ярий ріпак потрібно внести восени під основний обробіток ґрунту. Весняне внесення простих фосфорних та калійних добрив у верхній шар ґрунту, який буде періодично пересихати, значно знижує їхню ефективність. Для одержання високого врожаю норма добрив під ярий ріпак повинна наближатися до норми під озимий ріпак. Через засушливі умови весни в останні роки ми рекомендуємо вносити азотні добрива повною нормою під передпосівну культивацію, але ця норма не повинна перевищувати 90—100 кг д.р. У пізніші фази розвитку культури вносять розчинні азотні добрива. Ріпак добре переносить 10% розчин карбаміду. Внесення його можна поєднати з фунгіцидами (д.р. метконазол або тебуконазол) та гербіцидами (д.р. клопіралід або клопіралід + піклорам).
Якщо восени не було внесено фосфорних і калійних добрив, для компенсації дефіциту цих елементів живлення рано навесні можна використати нітроамофоску. Важливо забезпечити живлення рослин сіркою, магнієм та мікроелементами: для цього ефективним є застосування мікродобрив з відповідним складом. У наших дослідженнях внесення такого мікродобрива в нормі 7 кг/га збільшувало урожайність ріпаку в середньому на 4—7 ц/га.
Мінеральні добрива найбільше впливають на продуктивність ріпаку і одночасно є найбільш затратним елементом (35—50% від всієї суми затрат) технології вирощування. У дослідженнях, проведених на дослідному полі кафедри технологій у рослинництві ЛНАУ, вивчались такі норми добрив:
— від N60Р30К60 (контроль — норма, яка є типовою для технологій у більшості господарств);
— до N150Р90К150 (норма, яку вносять у найкращих господарствах для одержання високого врожаю озимого ріпаку на рівні 40 ц/га;
— і до N240Р110 К240 — для виявлення потенціальних можливостей сортів ярого ріпаку.
У схемі цього досліду не було мікроелементів та фунгіцидів.
Як видно з таблиці 3, підвищення норми добрив з N60Р30К60 до N240Р110К240 забезпечило збільшення врожайності сорту Ольга на 11,7 ц/га. Більший приріст від добрив одержано на 2—5-му варіантах, менший — за підвищених норм удобрення — на 6—7-му варіантах.
Таблиця 3. Вплив мінеральних добрив на врожайність ярого ріпаку сорту Ольга, середнє за 2006—2008 р.
|
Норма добрив |
Урожайність, ц/га |
Приріст від добрив, ц/га |
Вміст олії, % |
|
N60P30K60 (контроль) |
17,5 |
– |
34,1 |
|
N90P50K90 |
19,5 |
2,0 |
34,6 |
|
N120Р70К120 |
22,3 |
4,8 |
35,3 |
|
N150Р90К150 |
24,6 |
7,1 |
35,6 |
|
N180Р110К180 |
26,8 |
9,3 |
35,9 |
|
N210P110K210 |
28,2 |
10,7 |
36,4 |
|
N240P110K240 |
29,2 |
11,7 |
37,6 |
|
Середнє по сорту |
24,0 |
– |
35,6 |
Найбільша різниця врожайності між варіантами в сорту Ольга була за збільшення норми добрив з N60Р30К60 (контроль) до N120Р70К120 і дорівнювала 2,8 ц/га. Отже, ярий ріпак найбільше реагує прибавкою врожаю на фон N120Р70К120.
Під впливом мінеральних добрив олійність насіння закономірно зростала на 3—4%.
Догляд за посівами
За сильного забур’янення ярого ріпаку втрати врожаю можуть сягати 60%. Забур’яненість також суттєво підвищує затрати при збиранні, собівартість за рахунок збільшення витрат на очистку та сушку насіння.
Ріпак не витримує конкуренції бур’янів на початкових фазах росту та розвитку. Тому найкраще застосовувати ґрунтові гербіциди до сівби чи після сівби до сходів культури (Бутізан 400, Бутізан Стар, Дуал Голд, Комманд, Трефлан, Трифлурекс, Трофі). Добре себе зарекомендували у виробництві суміші ґрунтових препаратів, такі як Бутізан 400, 1,25 л/га + Комманд, 0,15 л/га та Трофі, 1,5 л/га + Комманд, 0,15 л/га. Основною умовою ефективності ґрунтових гербіцидів є наявність вологи у верхньому шарі ґрунту, а також дрібногрудкувата структура ґрунту.
За сівби в пізніші строки, коли верхній шар ґрунту дещо пересушений, ефективнішим є післясходове внесення гербіцидів Лонтрел Гранд та Галера. Проти злакових бур’янів використовують грамініциди: Арамо, Пантера, Селект, Фюзілад Форте, Центуріон.
На полях, які сильно засмічені насінням бур’янів, в тому числі хрестоцвітими, добре себе зарекомендувала технологія Clearfield. Вона базується на внесенні гербіциду Нопасаран, 1,2 л/га + Метеолат, 1,2 л/га (прилипач) та стійкого до цього гербіциду гібриду ярого ріпаку.
За висоти рослин 15—20 см обов’язковим є внесення препарату Карамба в нормі 0,75 л/га. Внесення Карамби викликано не так загрозою розвитку хвороб, як сильною рострегулівною здатністю метконазолу (діюча речовина). У наших дослідженнях внесення препарату значно покращувало розвиток кореневої системи, завдяки чому урожайність зростала в середньому на 3,5 ц/га. Крім того, кращий розвиток кореневої системи — це стійкість рослин до посухи та несприятливих умов вирощування.
До початку цвітіння у фазі зеленого бутона для захисту від квіткоїда та прихованохоботників найкраще вносити інсектицид Нурел Д (0,6 л/га).
За цвітіння, навіть ближче до кінця фази цвітіння, посіви обприскують інсектицидом у поєднанні з фунгіцидом. Внесення інсектициду у цій фазі потрібне для знищення не так квіткоїда, як стручкового прихованохоботника та ріпакового комарика. Прихованохоботники прогризають молоді стручки, і в ті отвори самки комарика відкладають яйця. Такі стручки обов’язково розтріснуться. З інсектицидів використовують Фастак (0,1л/га), Ф’юрі (0,1л/га), Біская (0,2 л/га) тощо. Друге внесення інсектицидів зазвичай припадає на спекотні червневі дні, тому обробку краще проводити у підвечір та вночі.
Внесення фунгіциду також потрібне для знищення хвороб стручка — альтернаріозу, а в останні роки і борошнистої роси. Чим сильніший розвиток хвороб, тим більша ймовірність розтріскування стручків. З фунгіцидів у цій фазі вносять: Піктор (0,5 л/га), Фолікур (1 л/га), Карамба (1 л/га), Тілмор (0,6 л/га) тощо. На нашу думку, найкращим фунгіцидом для внесення у цій фазі є препарат на базі діючих речовин димоксистробін та боскалід (фото). За його внесення врожайність збільшувалась в середньому на 4,6 ц/га.
Дослідження, проведені у ЛНАУ, показали, що за інтенсивної технології вирощування реально можна одержувати 30-40 ц/га насіння ярого ріпаку. Для підведення підсумків щодо ефективності вирощування ярого ріпаку розглянемо економічну ефективність запропонованих агрозаходів (табл. 4).
Таблиця 4. Економічна ефективність запропонованих агрозаходів
|
Позиція |
Обсяг виконання робіт/використання ресурсів |
Ціна, грн |
Вартість ресурсів на 1 га, грн |
Вплив на врожайність, ц/га |
Чистий прибуток грн /рентабельність % |
|
|
Оранка та передпосівна культивація у 2 сліди |
1 га |
260+120 |
380 |
– |
– |
|
|
Посівний матеріал (мінімальна упаковка — 3 п. од) |
1 п. од. |
624 (за упаковку) |
208 |
– |
– |
|
|
Сівба |
1 га |
110 |
110 |
– |
– |
|
|
Мінеральні добрива |
Тукосуміш N4Р17К40 |
300 кг |
3200 (за 1 т) |
960 |
22,3 |
– |
|
Аміачна селітра |
350 кг |
3000 (за 1 т) |
1050 |
|||
|
Нутрівант Плюс Олійний |
7 кг |
42 (за 1 кг) |
294 |
+4 |
986 / 335,4 |
|
|
Засоби захисту рослин |
Бутізан 400 + Команд |
1,75 + 0,18 л/га |
276+955 (за 1 л) |
655 |
– |
– |
|
Карамба |
0,75 л/га |
276 (за 1 л) |
207 |
+3,5 |
913 / 441 |
|
|
Піктор |
0,5 л/га |
984 (за 1 л) |
492 |
+4,6 |
948 / 180,9 |
|
|
Фастак |
0,15 л/га |
213 (за 1 л) |
32 |
|||
|
Нурел Д |
0,6 л/га |
148 (за 1 л) |
89 |
– |
– |
|
|
Збирання |
1 га |
З80 |
380 |
– |
– |
|
|
Додаткові витрати: в т.ч. обприскування, очищення, сушіння, оренда землі |
– |
1060 |
1060 |
– |
– |
|
|
Технологія без Нутріванту Плюс Олійного, Карамби, Піктору, Фастаку |
4857 |
22,3 |
2279 / 46,9 |
|||
|
Разом |
5917 |
34,4 |
5091 / 86,0 |
|||
*Ціни, використані при обрахунках, взято з урахуванням ПДВ. Розрахункова ціна на насіння ріпаку — 3200 грн/т.
З даних таблиці бачимо, що запропонована технологія розкриває потенціал урожайності сорту Ольга — 35 ц/га. Звісно, прибуток 5091 грн/га не є дуже великим, зважаючи на рентабельність 86,0%. Та чи забезпечать інші ярі культури, такі як соя, горох, ячмінь тощо, такий прибуток? Причому прибуток і рентабельність можна ще збільшити, посіявши не сорт, а гібрид, потенціал урожайності якого до 40 ц/га.
Володимир Лихочвор, д-р с.-г. наук, професор
Ігор Бачинський, асистент кафедри технологій у рослинництві
Львівський національний аграрний університет
журнал “The Ukrainian Farmer”, січень 2011 року
The Ukrainian Farmer
