В утримуванні ВРХ дуже важливо не допускати перегрівання тварин. Це негативно відбивається на їх здоров’ї, а також продуктивності. В умовах теплового стресу руйнуються ворсинки кишківника тварин, виникає некроз, підвищується проникність стінки кишківника. Через що він втрачає здатність повноцінно виконувати свої функції. Це призводить до того, що у ШКТ потрапляють і починають розмножуватися патогенні мікроорганізми.
Тепловий стрес у корів призводить до того, що їх організм починає витрачати близько 2 кг чистої глюкози на боротьбу з його наслідками, замість витрачати глюкозу на виробництво молока. Тобто за таких умов організм витрачає всі сили на відновлення, а не на продуктивність.
Оскільки корови далеко не теплолюбні тварини, то, регулюючи температуру в приміщенні, слід насамперед керуватись потребами тварини, бо той температурний рівень, який ми відчуваємо як комфортний, для тварини може бути вже критичним. І тому в налаштовуванні вентиляції у приміщенні, де утримують худобу, важливо керуватись не власними відчуттями, а показниками приладів.
Температура навколишнього середовища напряму впливає на ефективність засвоєння поживних речовин із корму в корів (рис. 1).
Чудовою для корів буде температура від –5 до +16 °С. Це ідеальний проміжок, за якого корова почувається максимально комфортно.
Корова — тварина льодовикового періоду. Вона набагато краще почувається за холоду, ніж за спеки.
Наслідки теплового стресу в корів
У 2009 році було проведено дослід, у рамках якого вивчали вплив теплового стресу, отриманий у період сухостою, на майбутню продуктивність корови. Було встановлено: якщо у цей період тварина зазнала теплового стресу, у продуктивний період її продуктивність уже була нижчою, ніж у тварин, які його не зазнали (рис. 2). Також було встановлено, що пережитий тепловий стрес відіб’ється на майбутньому поголів’ї (рис. 3).
У результаті дослідження було встановлено, що телята, народжені у корів, які зазнали теплового стресу в період тільності, були менш стійкими, гірше набирали живу вагу. Доведено, що наслідки теплового стресу негативно відбиваються на генетичному потенціалі наступних поколінь.
Тобто тепловий стрес:
• призводить до недоотримання коровою поживних речовин;
• призводить до виникнення ламінітів і кульгавості корів, бо кератиноцити як джерело енергії використовують глюкозу, а вона у великій кількості витрачається за теплового стресу. У результаті синтезується недостатня кількість кератиноцитів і не утворюється нормально копитний ріг. До того ж цей процес триває навіть після того, як вплив стресу припинився;
• погіршує запліднення і відтворення.
Боротьба з тепловим стресом
Температура повітря і його якість — абсолютно два різних критерії оцінювання умов утримання. Тому, контролюючи умови утримання худоби у приміщенні, дуже важливо враховувати, зокрема, якісні показники повітря (рівень СО2 тощо). Особливу увагу слід приділяти зоні очікування, а також зоні, де утримують корів у період пізнього сухостою.
Установлюючи зрошення в зоні очікування, варто забезпечити надходження великої краплі. Дуже важливо, щоб корови, які повертаються з доїння, потрапляли також у комфортні умови.
Особливу увагу слід приділяти тільним коровам. Оптимальна площа для сухостійних корів має становити 10 м., або 80% заповнюваності, якщо корови стоять у станках. Це будуть для них комфортні умови.
Не так давно у 30 господарствах України вивчали перебіг теплового стресу в корів. Серед усіх цих ферм тільки в одному господарстві була правильно встановлена вентиляція — правильно виміряний кут і повітряний потік спрямовано прямо на корів. В інших господарствах належних умов для утримання корів улітку не було.
Важливо правильно розрахувати кількість вентиляторів у приміщенні. Відстань між ними має дорівнювати десяти діаметрам. Якщо, наприклад, у вентилятор діаметром 1 м, то наступний має бути через 10 м. Також дуже важливо налаштувати роботу обладнання так, щоб вентилятори охолоджували не повітря, а саме корів. Для цього його треба встановити над станком, щоб корова могла лежати і їй було комфортно.
Як цинк впливає на подолання стресу
Важливим мікроелементом для організму тварин є цинк. Він бере участь у будові клітин шкіри, слизової оболонки дихальних шляхів. Своєчасне додавання препарату, що містить цинк, допомагає також знизити кількість соматичних клітин у молоці (рис. 4).
Якщо ми додаватимемо органічний цинк належної якості, що добре засвоюється організмом тварини, то споживання нею сухої речовини не зменшуватиметься.
Також додавання цинку впливає на секрецію кератину. Щоб після доїння вим’я змогло нормально «закритись», має відбуватись повноцінна секреція кератину. У цьому процесі цинк бере безпосередню участь.
Тож застосування цинку допомагає уникнути наслідків теплового стресу і позитивно впливає на обмінні процеси у тварини.
Михайло Коваль, директор «Зінпро Україна».
Співавтор: Дарина Орлюк
The Ukrainian Farmer
