Як деструктори допомагають зберігати здоров’я ґрунту й підвищувати врожайність
Війна, окупація та бойові дії, скорочення посівних площ, занепад багатьох фермерських господарств, відсутність повноцінного експорту — у 2023 році проблеми, що постали перед українським аграрним сектором, фактично ті самі, що й попереднього року. Мінагрополітики вже прогнозує, що 2023 року аграрне виробництво впаде на 10% проти попереднього року.
У таких суворих умовах українські виробники намагаються максимально скоротити витрати. Щоб за менших витрат отримати той самий урожай, необхідно застосовувати методи точного землеробства. Зокрема, вносити в ґрунт біопрепарати. Літо й осінь — оптимальний для цього час. Розберемося детальніше, як наукові технології дозволяють збільшити врожайність.
Мікробіологія: світовий досвід для України
Якщо до російської агресії головною проблемою ґрунтів була їхня деградація, то нині до цього долучилися наслідки бойових дій: забруднення сільськогосподарських площ, підвищена пожежна небезпека, ускладнена обробка земель. Підтримувати родючість в умовах воєнного часу складно.
За даними ФАО, 20% сільськогосподарських земель України зазнали суттєвої деградації, а решта — під загрозою. За останні 130 років українські ґрунти вже втратили близько 30% гумусу, рівень розораності — один із найвищих у світі й дорівнює 53,9%. Більша частина господарств спостерігають процеси деградації на ґрунтах. Вихід є — це прицільні методики швидкого відновлення ґрунтів, які забезпечать стійкий імунітет і покращать розвиток рослин, а також підготують поля до посівних робіт. Нижче розглянемо форми боротьби зі стернею, роль деструкторів у цьому та шляхи насичення ґрунту корисними речовинами.
5 шляхів боротьби зі стернею
Азотні добрива без деструкторів
Цей спосіб відомий тим, що рослинні рештки розкладаються доволі швидко. Мінус у тому, що так само швидко зростає й небезпека зараження наступних культур у сівозміні кореневими гнилями й іншими збудниками хвороб на перших етапах їхньої вегетації. Втрати врожаю за сильного розвитку кореневих гнилей залежно від збудника можуть сягати 30–50%.
Випалена земля
Паління стерні — це швидкий спосіб, проте через нього ґрунт деградує найшвидше. Ґрунтовий родючий покрив відновиться через 5–6 років. За даними компанії БТУ-ЦЕНТР, лише вартість втраченого азоту може сягати 910 грн/га! Знищуються всі мікроорганізми та комахи верхнього шару ґрунту, зокрема й корисні. Порушується баланс в екосистемі ґрунту, через що можливість зараження наступних культур хворобами зростає.
Заорати рослинні рештки
Позитивний бік метода — рослинні рештки повільно розкладаються сапрофітними мікроорганізмами, що живуть у ґрунті. Водопроникнення та утримання вологи ґрунтом загалом є добрим. Та, попри це, мікроорганізми мобілізують мінеральний азот із гумусу (по 10 кг д. р. на 1 т соломи), зумовлюючи його дефіцит. Через низьку чисельність специфічної мікрофлори розкладання рослинних решток розтягується у часі — це може тривати 2,5–3 роки. Також на місцях, де накопичується велика кількість рослинних решток, спостерігається накопичення лігніну й фенолів — речовин, що пригнічують ріст культурних рослин й уповільнюють мінералізацію органічних речовин. Нітрифікація пришвидшується внаслідок трансформації заораної соломи, але формування гумусових складових зменшується. Вуглець, що міститься в рештках приораної соломи, трансформується в метан, а не у вуглекислий газ, необхідний мікроорганізмам.
Лишити рештки на поверхні
Прихильники методу нульового обробітку ґрунту (no-till) — наче майстри з дзену та неквапливого споглядання за природою — втручаються у процеси мінімально. Та потрібно зважати на те, що наявність стерні — це зона підвищеного ризику, де накопичуються хвороби й шкідники. До того ж надлишки стерні, коли їх забагато, створюють фізичний бар’єр, який ускладнює проходження техніки під час виконання різних технологічних операцій. А «перехоплення» стернею засобів обробки може мати два негативні наслідки. По-перше, препарати можуть осісти на рештках, тож будуть менш ефективними. По-друге, це може призвести до нерівномірного покриття поверхні ґрунту, збільшення кількості бур’янів і як наслідок — зменшення врожайності.
Застосувати деструктор
Головні переваги методу — пришвидшене розкладання рослинних решток (швидше мінімум у 2 рази проти контрольного варіанта) і максимум уваги здоров’ю ґрунтів і покращенню їхнього стану. Спостерігається зменшення кількості ґрунтової патогенної мікрофлори в середньому по господарствах у 4 рази, а також підвищення кількості сапротрофних грибів у ґрунті на 26%. Як наслідок комплексного впливу всіх чинників — загальне підвищення врожайності культур і, відповідно, збільшення додаткового прибутку.
Обрати деструктор: головні поради
Кошти — цілі, а рештки — ні
Якщо ви вже вирахували переваги методів точного землеробства та плануєте застосувати засоби контрольованого керування рештками, далі ви дізнаєтесь про те, на що потрібно звернути увагу, обираючи препарати цього класу. Та спочатку з’ясуємо, що саме в Україні називають деструкторами. Їх існує кілька видів, відрізняються вони точковою або комплексною дією та, відповідно, інтенсивністю.
Препарати на основі активувальних добавок і ферментів
До них належать: мікро- та макродобрива, а також гумати, азотні добрива, ферменти (целюлаза) тощо. Зокрема, додатковий азот під час сівби допомагає забезпечити живлення, потрібне для руйнування попередньої стерні, а також проростання культури й збереження потенціалу врожайності. Плюси: вони дешевші.
Мінуси: низький коефіцієнт розкладання, не мають точно спрямованої дії на певну групу мікроорганізмів — стимулюють розвиток як корисних, так і патогенних.
Препарати на основі одного виду мікроорганізмів
Плюси: менша вартість, як порівняти з комплексними.
Мінуси: мають вузький спектр дії та меншу ймовірність приживання на пожнивних рештках.
Комплексні деструктори
Плюси: мають пролонговану дію, спрямовану саме на оздоровлення ґрунтів. Вони стійкіші до негативних умов довкілля, забезпечують швидке кероване розкладання решток і пригнічують розвиток патогенів, які потрапляють у ґрунт із пожнивними рештками. Обробка такими поліпшувачами полегшує механічні роботи, тому допомагає заощадити на пальному та часі. Порівнюючи з іноземними монокомпонентними препаратами, вітчизняні комплексні дешевші.
Мінуси: дорожчі за попередні типи.
Вітчизняні розробки для аграрних господарств
Як обрати деструктор
Незважаючи на те, що засоби є майже універсальними, найбільше свою ефективність вони проявляють у певних ситуаціях та комбінаціях. В Україні налічують 53 (!) типи ґрунтів, а різні кліматичні умови й, головне — різна інтенсивність сільського господарства потребують певної адаптації. Саме тому підбирати засоби потрібно з урахуванням усіх чинників у комплексі.
Перший крок — проаналізувати ваш конкретний випадок
Дослідниця із захисту рослин компанії БТУ-ЦЕНТР Юлія Миронова зазначає, що найчастіше фермери звертаються з такими проблемами:
- високе зараження збудниками кореневих гнилей (фузаріозна, гельмінтоспоріозна й інші) та вілтів (фузаріозний, вертицильозний), які виникають унаслідок накопичення збудників хвороб на рештках та в ґрунті;
- велика кількість рослинних решток на полі, які ускладнюють технологічні операції.
«Наша компанія виробляє деструктори лінійки Екостерн. Для багатьох фермерів ці засоби ще й досі в новинку. Проте ми маємо відгуки власників господарств, які застосовують ці препарати вже понад 7 (!) років. Загалом на своїх полях їх застосовуюьб понад 1700 господарств і 15 ключових агрохолдингів України (Kernel, «Контінентал Фармерз Груп», Vitagro, «ТАС АГРО», МХП тощо)», — зазначає Юлія Миронова.
За даними фахівців БТУ-ЦЕНТР, за додавання класичного комплексного деструктора Екостерн Класичний спостерігали підвищення врожайності культур. Наприклад, середні показники на кукурудзі — +0,45 т/га, соняшнику — +0,3 т/га, пшениці озимій — +0,4 т/га, сої — +0,3 т/га.
«Коли до нас звертаються вперше, ми проходимось за чек-листом — розпитуємо про кліматичні умови та ґрунти, технології та добрива, які використовують. З’ясовуємо, які патогени були виявлені раніше. За потреби, у специфічних випадках, виїжджаємо для аналізу. Ми маємо величезний досвід підбору комбінацій препаратів — щоб і заощадити, і водночас отримати найбільшу ефективність. Тож залюбки поділимося напрацьованим досвідом із власниками зацікавлених господарств», — зазначає Юлія Миронова.
Нині — складний час для вітчизняного аграрного сектору. Нічого подібного за роки незалежності ще не було. Проте українські аграрії діють — адаптуються до будь-яких умов. Сміливість запроваджувати інновації та протистояти викликам допоможе Україні повернути статус стабільного виробника й експортера світового масштабу.