Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Високі стандарти

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:
Високі стандарти

Найсуворіший санітарний контроль, ретельна дезінфекція, мінімум протибактеріальних препаратів у процесі вирощування – ось головні принципи роботи ТОВ «Вінницька птахофабрика».

 

Про те, як саме побудована система ветеринарної безпеки на ТОВ «Вінницька птахофабрика», про ефективність використання різних дезінфікуючих препаратів, а також про новинки в профілактиці бактеріальних інфекцій розповів заступник директора по ветеринарній медицині Філії «Птахокомплекс» Євгеній Бойко.

 

— Євгене Борисовичу, як побудована система ветеринарної безпеки на «Вінницькій птахофабриці»?

— У ветеринарному обслуговуванні «Вінницької птахофабрики» задіяні до 15 лікарів ветеринарної медицини (зокрема лікарі, що займаються вакцинацією та дезінфекцією пташників).
Система ветеринарної безпеки організована на ТОВ «Вінницька птахофабрика» на дуже високому рівні. Усі виробничі бригади повністю закриті, доступ сторонніх осіб туди заборонено. Заходити до пташників має право тільки обслуговуючий персонал. Обов’язковою умовою для допуску до пташника є проходження санітарного пропускника. Кожен працівник повинен перед входом прийняти душ і вдягнути змінний одяг. Працівникам заборонено тримати птицю вдома – це питання ретельно контролюється.
Транспорт, що знаходиться на території бригади, ніколи не виїздить за її межі. А ті машини, що розвозять корми, не потрапляють на територію птахофабрики. Тобто вся робота проводиться в закритому циклі. Тільки тоді коли розпочинається забій птиці знімається карантин і на територію бригади може заїжджати транспрорт для перевезення птиці на забійний комплекс та транспорт який вивозить суміш після вичистки пташників.
Оскільки ми працюємо на євроринок, де існують суворі вимоги щодо щільності посадки птиці, ми цей параметр чітко контролюємо (садимо не більше 22 голів на м2. На 32-й день вирощування проводимо вибірку птиці, задовольняючи потребу ринку в дрібній тушці. Крім того, у такий спосіб ми зменшуємо кількість птиці на м2. Основний забій робимо починаючи з 42-го дня вирощування. Розмір тушки для покупця має значення. У різних країнах свої вимоги. Велика тушка зазвичай користується попитом тільки при продажі її для нарізки – філе, тощо.

 

— Розкажіть, як ви знезаражуєте пташники перед новою посадкою птиці. Як довго витримуєте санітарний розрив між посадками?

— Наше господарство працює за циклом «усе порожньо – усе зайнято». Після останньої вибірки птиці пташники відпочивають протягом двох тижнів до нової посадки.
Після вивезення птиці проводимо механічне прибирання, тобто вивозимо на спеціальні склади підстилковий матеріал, так звану органічну суміш, яка в подальшому використовується для удобрення полів нашого холдингу.
Коли всі залишки вивезено, миємо приміщення. Застосовуємо для цього гарячу воду (температурою 60–70 °С) і спеціальні професійні машини фірми «Керхер». При цьому, щоб змити бруд і залишки органіки, використовуємо тільки чисту воду, без мийних речовин. Оскільки потім ми проводимо ще два етапи дезінфекції, то в мийних засобах особливої потреби немає.
Протягом шести годин після миття пташники підсихають, готуючись до наступного етапу – обробки дезінфекційними речовинами. Ми зазвичай проводимо першу дезінфекцію на наступний день після миття. Для цього використовуємо засоби на основі четвертинних амонійних речовин, перекисів.
Дезінфектанти постійно змінюємо, проводимо їх ротацію, щоб не виникало звикання. Тільки-но чутливість до препарату починає зменшуватися, закуповуємо інший дезінфектант з іншою діючою речовиною. Вибираємо дезінфікуючий препарат за ціною. Досліджуємо пропозиції на ринку, проводимо тендер, після чого тестуємо обрану речовину. Оскільки ми почали проводити відкриті тендерні торги, з’явилося багато бажаючих брати в них участь. Компанії намагаються ставити якомога нижчу ціну, щоб виграти тендер. Це дає нам можливість знизити витрати на закупівлю препаратів.

 

— Надаєте перевагу імпортним чи вітчизняним дезінфектантам? Які вимоги висуваєте до виробників дезінфікуючих препаратів?

— Наразі використовуємо вітчизняні препарати. За якістю вони не поступаються імпортним, а коштують значно дешевше. Загалом ми повністю перейшли на використання вітчизняних дезінфектантів, а також вітамінів. Справа в тім, що імпортні компанії не можуть конкурувати за ціною з вітчизняними. Ми використовуємо лише один імпортний дезінфектант Virkon компанії Antec International, і то купуємо його напряму у виробника, що робить вартість препарату дуже привабливою. Використовуємо Virkon в основному для заправки дезінфекційних килимків та дезинфекції ліній напування.
Завжди перед купівлею будь-якого ветеринарного препарату проводимо його тестування на наших пташниках, потім перевіряємо якість лабораторними методами. Все це протоколюємо і зберігаємо записи, щоб бачити, як він працював.
Однією з наших умов для співпраці з компанією-постачальником дезінфікуючих речовин є наявність сертифікації GMP або, як мінімум, ISO 9001. Тільки маючи відповідні сертифікати якості, компанія може подавати документи на участь у тендері.

 

— Як довго використовуєте один і той же дезінфектант?

— По-різному. Бувають препарати, які використовуємо півроку, деякі – рік. Усе залежить від ефективності дезінфектанту.

 

— Ви можете похвалити конкретні препарати, що показали максимальну ефективність за помірні кошти?

— У мене немає особливих уподобань. Більшість препаратів, що ми тестували, були досить ефективними. До того ж у нашому холдингу на кожній птахофабриці можуть використовуватися різні дезінфектанти. Рішення про те, який саме препарат краще купувати, передусім залежить від наявного бактеріального фону на кожному окремому підприємстві. Відповідно, ми не купуємо один препарат для всіх підприємств, а підбираємо його, виходячи з потреби того чи іншого господарства. Бактеріальний фон на кожній птахофабриці свій. Через це програма дезінфекції складається лікарем ветеринарної медицини, виходячи з потреб конкретної птахофабрики.

 

— Як контролюєте бактеріальний фон у пташниках?

— Контроль бактеріального фону в приміщеннях робить лабораторія. Після використання усіх дезінфектантів досліджуються змиви. Результати передаються головному лікареві ветеринарної медицини, а вже він робить висновки щодо якості дезінфектанту й ухвалює рішення щодо доцільності його подальшого використання.
Коли ми проводимо вологу дезінфекцію, має бути мінімум 90% чистоти. Після заключної дезінфекції повинна бути стовідсоткова чистота. На кожній бригаді цей показник ретельно контролюється.
Для першої дезінфекції використовуємо рідкі дезінфектанти, які розпилюємо за допомогою звичайних садових оприскувачів. Після першої обробки приміщення закривається на добу. Потім проводиться друга, аерозольна дезінфекція, після якої приміщення стоять закриті протягом 3–4 днів. Для першої і другої дезінфекції ніколи не використовуємо одні й ті самі препарати, вони обов’язково мають бути різного ряду. Після заключної дезінфекції провітрюємо і тільки тоді вже садимо добовий молодняк.
У процесі вирощування птиці рівень бактеріального обсіменіння також постійно контролюється. Ми ніколи не допускаємо виникнення критичних значень. Лабораторія досліджує курчат, підстилку з пташника, воду, повітря, корми.

 

— Чи проводите час від часу дезінфекцію в присутності птиці з метою зменшення мікробного тиску?

— У присутності птиці можна проводити дезінфекцію парами однохлористого йоду, деякий час ми такий метод практикували. Він достатньо ефективний для зменшення мікробного навантаження в пташнику, але ми відмовилися від його використання. Ухвалили таке рішення з метою мінімізації стресів у птиці, зведення до мінімуму контактів із поголів’ям на вирощуванні. З одного боку, процедура дає позитивний результат, а з іншого – призводить до недоотримання приростів. Тому вирішили не робити жодних маніпуляцій у пташнику, крім найнеобхідніших вакцинацій.

 

— Яка інфекція частіше за все зустрічається під час дослідження пташників? Які профілактичні заходи застосовуєте для упередження спалахів інфекційних захворювань?

— На сьогодні найбільш небезпечною для бройлерного виробництва залишається трійка недуг: хвороба Гамборо, хвороба Ньюкасла та інфекційний бронхіт. Хвороба Гамборо викликає в птиці масову загибель і призводить до значних економічних збитків: у разі її спалаху падіж збільшується вдвічі щодня починаючи з 26-28 дня вирощування. Проводимо вакцинацію проти цієї хвороби прямо в інкубаторі, використовуємо вакцину компанії Merial,яка вводиться добовому курчаті і дає захист на увесь період вирощування. Це дуже зручно, оскільки птиця в добовому віці один раз вакцинується, і більше не треба проводити маніпуляції з дорослим поголів’ям, наражати його на стрес. Адже кожна вакцинація – це стрес, відповідно, недоотриманий приріст у день її проведення.
Проти хвороби Ньюкасла вакцинуємо птицю тричі за весь період вирощування, також вакцинуємо проти інфекційного бронхіту.
Оскільки перша частина зими була достатньо теплою, почастішали випадки респіраторних захворювань особливо прояви мікоплазмозу тому на це потрібно звертати особливу увагу. Протягом періоду вирощування щоб уникнути проявів мікоплазмозу випоюємо профілактично препарати тілазинового або тілмікозинового ряду.
Нещодавно на ветеринарному ринку з’явилася нова вакцина проти мікоплазмозу австралійського виробництва. Ми вже почали її застосовувати: вакцинуємо батьківське стадо. У такий спосіб плануємо поступово відмовитися від профілактичного випоювання товарного поголів’я, оскільки батьківське стадо завдяки вакцинації буде повністю захищеним від мікоплазмозу і передасть імунітет нащадкам.
На сьогодні ми вже значно зменшили дозу випоювання препаратів проти мікоплазмозу для товарного стада. Повна відмова від цих профілактичних випоювань товарного стада дозволить істотно зекономити кошти, бо це дорогі засоби, які займають вагоме місце у ветеринарному бюджеті.
Дуже позитивним є те, що ми повністю себе забезпечуємо інкубаційним яйцем власного виробництва (наразі одна з наших птахофабрик «Перемога Нова» цілком переорієнтувалася на утримання батьківського поголів’я) щоб покрити потреби наших бройлерних птахофабрик. Деякий час ми закуповували яйце у європейських виробників, тож не мали змоги контролювати дотримання всіх ветеринарно санітарних правил при вирощуванні батьківського стада. Через це час від часу виникали проблеми з бактеріальною інфекцію. Тепер, коли ми самі контролюємо племінне поголів’я, таких проблем немає.
Збереженість поголів’я в цілому тримається на рівні 95- 96% за результатами повного циклу вирощування (від курчати до забою).
Для профілактики бактеріальних інфекцій випоюємо птиці підкислювачі – суміш органічних кислот на основі молочної, пропіонової та мурашиної кислоти. Антибактеріальні препарати намагаємося взагалі не використовувати у зв’язку з тим, що постачаємо свою продукцію до європейських країн.
У підсумку, ми працюємо за кількома ключовими правилами: найсуворіший санітарно-ветеринарний контроль у господарстві, вчасна і правильно підібрана програма вакцинопрофілактики і мінімум маніпуляцій із птицею. Це дає свій позитивний результат під час вирощування бройлерів.

 

 

Вікторія Дичаковська

журнал “Наше Птахівництво”, січень 2016 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
1
Статті з журналу: