Молдова прагне розширити ринки збуту власної тваринницької продукції, тож Україна має це враховувати.
Нині агрокомплекс Республіки Молдова вийшов на новий рівень розвитку завдяки співпраці з Євросоюзом. Знаковим стало підписання 27 червня 2014 року Угоди про асоціацію Молдови з ЄС. Як і до цієї події, так і після підписання Угоди фермери країни активно використовують різні програми, гранти європейців тощо. Тут вже скористалися низкою переваг співпраці з ЄС, і про цей досвід українським виробникам сільськогосподарської продукції буде корисно дізнатися з акцентом на розвитку молдавської тваринницької галузі.
Динаміка зміни кількості та продуктивності поголів’я курей, ВРХ і свиней у невеликих фермерських господарствах та великих агрокомпаніях Молдови до Угоди про асоціацію часто відзначалася значними коливаннями: в окремі роки поголів’я зменшувалося на 5–7%! Причина була одна – це кардинальна залежність тваринницьких ферм від наявності кормів. Якщо мала місце посуха, то все було погано: вирізалося поголів’я, падала продуктивність утримуваних тварин. Іноді корми у великих обсягах доводилося купувати за кордоном. У посушливі роки проводили закупівлю соєвого шроту, а в 2012–2013 роках тваринники республіки отримали допомогу від IFAD у вигляді фуражної пшениці.
Так тривало приблизно до 2010 року, коли відбулися кардинальні зміни. У цей час реально почали працювати перші спільні з ЄС програми. Вони спрямовувалися на стабільне забезпечення ферм кормами, модернізацію та вдосконалення виробництва продукції, поліпшення племінної справи тощо.
Щодо проектів по лінії Єврокомісії (бо в країні також впроваджуються спільні програми з іншими країнами), то основна технічна і грантова допомога у 2010–2014 роках була спрямована на створення Республіканського центру ветеринарної медицини (з кількома спеціалізованими лабораторіями) і Національного агентства з безпеки харчових продуктів ANSA, в якому були об’єднані всі фітосанітарні і ветеринарні держслужби, включаючи санітарно-ветеринарні пости на кордоні. За принцип їхнього створення брався досвід аналогічних об’єднаних агентств у багатьох країнах ЄС, за винятком Польщі.
Статистика свідчить, що за 2010–2014 роки було інвестовано із-за кордону в агросектор країни понад 8,5 млрд молдавських леїв (станом на червень 2015 року 1 молд. лей дорівнював 1,22 грн). Результати говорили самі за себе: місцеві господарства наростили виробництво продукції тваринництва, поліпшили її якість та почали задумуватися над експортом. Наприклад, тепер у Молдові працює близько 20 потужних молокопереробних підприємств, з яких 3–4 диктують ціни на ринку та пропонують продукцію, що відповідає вимогам суворих європейців.
Хоча Молдова більше за Україну інтегрована в європейські структури, проблеми в просуванні продукції тваринництва на зарубіжних ринках для молдавських виробників дуже актуальні. Про експорт готової продукції до ЄС місцеві виробники молочних продуктів навіть не думають. Це нереально, бо є Польща і країни Балтії з їхніми якісними й дешевими товарами. Ще одна проблема місцевих молочників: Угода про асоціацію РМ – ЄС зобов’язує їх протягом п’яти років модернізувати своє виробництво щодо приймання, сепарації і гомогенізації сирого молока, пакування і маркування готової продукції. Тепер ці процедури мають відповідати євростандартам, навіть якщо молочний товар продають на внутрішньому ринку.
У Молдові є великі комплекси з виробництва курятини та курячих яєць (найбільша «Флоренська птахофабрика» (Floreni SA) домінує на місцевому ринку охолодженої курятини), п’ять потужних свинокомплексів (кожен по 50 тис. голів і більше). Звісно, більшість із них прагнуть експортувати власні товари. Якщо до минулого року їхній експортний ринок становили південно-західні області Росії, то тепер тваринники хочуть переорієнтуватися на ринок Румунії. Але поки що це тільки плани. Бо угода з ЄС дозволяє подібне, якщо ANSA домовиться з європейським агентством DG SANCO. Тоді з другого півріччя нинішнього року в Молдови з’явиться дозвіл на експорт переробленого м’яса в ЄС в рамках невеликої преференційної квоти: всього 1,5 тис. т на рік.
З останніх новин на ринку – проект польської допомоги країні UICA-GRP на 100 млн євро. Це технічні кредити за складною схемою: молдавські тваринники укладають угоди про постачання різного обладнання та послуг із Польщі, далі польський уряд платить польським компаніям за це обладнання, і врешті техніка з технологіями надходять до Молдови. Проект тривалий, кредитування до 25 років із мізерними ставками на рівні 0,15% річних за кредитною угодою між урядами РМ и Польщі, а кінцевим бенефіціарам кредит видається під 2%. Але скористатися ним можуть не так багато агрокомпаній через певні обмеження, зокрема сума кредиту має становити від 0,5 млн євро, а термін впровадження проекту в життя – 2 роки. Зрозуміло, що такі кредити беруть здебільшого переробні підприємства і великі ферми або кооперативні об’єднання фермерських господарств.
Також обов’язково підкреслю, що певний прогрес у тваринництві Молдови досягнутий за рахунок серйозного субсидування галузі з держбюджету. Останні три роки загальна кількість субсидій сягала до 75% від суми інвестицій у будівництво ферм і закупівлю племінних тварин. Але в 2015 році через бюджетний дефіцит субсидії для тваринників знизилися. Реально вони залежать від спеціалізації бізнес-проекту господарств і становлять 30–50% від суми інвестиції, але не більше 2,5 млн леїв для одного підприємства і не більше 4 млн леїв для групи фермерів.
Тепер про суворі реалії конкурентного життя. Після вступу в дію Угоди про асоціацію з 1 вересня 2014 року на молдавський ринок одразу надійшло чимало продуктів переробки молока та м’яса з ЄС. Вони жорстко конкурують з місцевими за ціною та якістю. Прикладом є поява литовських твердих сирів, що вже завоювали частину ринку.
Щодо квот на експорт в ЄС продукції з Молдови, то реально поки що експортується лише мед обсягом 1,5–2 тисячі тонн на рік. На фінальну стадію вийшли перемовини з євроекспертами про незначні квоти на постачання в ЄС курячого м’яса та яєць, ще менші квоти передбачаються на молдавські ковбасні вироби. Причому гальмує експорт молдавське агентство з безпеки харчових продуктів, що сьогодні є таким собі супервідомством у країні. Євросоюз свого часу змусив Молдову створити це агентство, а нині воно жорстко контролює якість продукції агробізнесу відповідно до євростандартів. Тому насправді Молдову ще чекає велика робота з просування експорту в ЄС, тож її позитивний результат швидко не з’явиться.
Вадим Кетрарь, редактор журналу «Лідер-Агро» (Республіка Молдова)
Записав Олександр Горда
журнал “Наше Птахівництво”, липень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
