Нерідко просте рішення за своєю ефективністю співмірне з дорогими інноваціями. У цьому переконалися в компанії «Ґудвеллі Україна» з данськими інвестиціями, де звикли експериментувати, шукати власні відповіді на проблеми, а не сліпо копіювати данський досвід.
Про цікаві експерименти та важливі нюанси технології, які підвищують продуктивність виробництва, говоримо з територіальними керівниками виробництва Сергієм Генсецьким та Віктором Робейком.
— Пане Сергію, як ви оцінюєте теперішній ринок свинини в Україні? Чи сприятлива ситуація для « Ґудвеллі Україна»?
— Доволі непогано почуваємося на ринку, попередній рік у фінансовому відношенні був добрий. Нагадаю — ми реалізуємо живих свиней вагою 115 кг здебільшого для західного регіону і частково поросят вагою 20 кг. Маємо плани дещо розширюватися, збільшити поголів’я на наявних комплексах дорощування, а також на відгодівельниках.
Щодо ринкової ситуації, спостерігаємо, що в Україні чимало господарств збільшили поголів’я свиноматок, але ринок потроху перенасичується, водночас кількість населення зменшується, тож споживання свинини впало. Тому ми не робили ставку на збільшення маточного стада, натомість більше інвестували в зменшення собівартості виробництва — ставили економні двигуни для системи вентиляції, утеплювали приміщення тощо.
На жаль, через удари ворога по енергетичній інфраструктурі країни торік виробництво здорожчало, оскільки користувалися генераторами, коли не було електрики. Наприклад, генератор на комбікормовому заводі має потужність 1,2 мВт, що автоматично здорожчало виготовлення кормів. Утім, ціна на свинину тоді була високою, тож це було прийнятно.
Однак ми розуміємо: настане час, коли ринок перенасититься свининою, і виробництво може стати збитковим. Ми це відчуваємо, попри те, що ціна на живця трохи підвищується, але ми не можемо підвищити ціну до колишнього рівня. Думаю, у другій половині року вже не буде зростання ринку.
— Чи робите кроки для зменшення собівартості свинини?
— Віктор Робейко: Над зменшенням собівартості треба працювати завжди. Комбікорм — дуже дорога складова, яка багато в чому залежить від можливостей підприємства. Більшість зернових наше підприємство вирощує, тож у виграші завжди або відділ рослинництва, або відділ тваринництва — залежно від ціни на зерно. На жаль, наш рослинницький підрозділ не завжди може виробляти зерно дешевше за інших виробників. Перевага на сьогодні — багато гноївки, яку можна використовувати як добриво, зменшуючи кількість міндобрив.
Зменшує витрати на годівлю і власне виробництво соєвої макухи з власної сої, що дає нам можливість отримувати дешевший протеїн.
На досушування зерна кукурудзи також витрачаємося менше. На одній фермі привезене з поля вологе зерно засипаємо в герметичні силоси — там воно нагрівається, виділяє вуглекислий газ, який його і консервує. Потім перемелюємо з водою в спеціальному млині й годуємо свиней. Ця технологія трохи дорожча з погляду інвестиції, як порівняти з виготовленням кукурудзяної пасти, але у використанні дешевша, бо не потрібно додавати кислоти, не треба щороку силосувати.
Щодо ветеринарії, то ми намагаємося зменшити використання антибіотиків — їхня частка в середньому вдвічі-втричі менша, ніж по ринку. Власне робимо це не задля економії, а на дотримання європейських правил застосування антибіотиків у тваринництві. Щоб дотримуватися їх, потрібно багато працювати над статусом здоров’я свиней — це робота стратегічна, потребує великих інвестицій, зокрема і в біобезпеку. Чим довше ферма після завезення тварин може утримувати своє стадо вільним від мікоплазмозу, АПП, РРСС, тим довше витрати на ветеринарію будуть меншими.
Ми дуже багато уваги приділяємо вакцинації свиноматок, використовуючи якісні вакцини. Зокрема, тісно співпрацюємо з компанією CEVA — вони створюють комбіновані вакцини, які діють проти різних збудників.
— Кілька років тому повідомлялося, що «Ґудвеллі Україна» експериментує з просторішими боксами для поросних свиноматок — щоб вони мали можливість більше рухатися, відтак поліпшувати лактацію. Які загалом умови утримання створюєте для свиней, як, за вашими спостереженнями, вони впливають на стан тварин?
— В Україні й донедавна у Європі практикується постійне утримання свиноматок в окремих станках. Однією з проблем такого утримання є те, що свиноматка багато часу лежить і, особливо за недостатньої вгодованості, в такому положенні відростком кістки продавлюється шкіра в ділянці плеча, там погано циркулює кров й утворюються рани. Коли свиноматки певний період супоросності живуть вільно, ця проблема суттєво зменшується. Але за такого утримання виникають інші проблеми — свині б’ються, їх важко коректно годувати.
Ідеальна система утримання у Європі передбачає поєднання індивідуального утримання з груповим, коли свині можуть виходити зі свого станка і гуляти по стайні. У нас все простіше і дешевше. Супоросних свиноматок після місяця від моменту запліднення і до настання опоросу ми утримуємо в групах по 50 голів і годуємо з підлоги. Це найпростіша система щодо інвестицій, але потребує професійного персоналу, який може підбирати свиноматок відповідно до віку, вгодованості тощо.
Селекція тут дуже важлива, адже в разі неякісного сортування за розмірами багато свиноматок відбирають із групи в лікарняний бокс тощо через кульгавість, травми, втрату ваги через недоїдання.
Важливим є правильний спосіб годівлі свиноматок, щоб більші не з’їдали більше корму, не поправлялися, а слабші не були голодними. Для цього ми застосовуємо певні заходи. Коли вперше свиноматок заганяють у клітку, треба, щоб там на них чекало багато корму на підлозі, до того ж на більшій площі, щоб створити більше місць для годування — тоді свині одразу починають їсти, не відриваючись на бійки.
Багато хто годує свиноматок із більшими інтервалами два-три рази на день. Але щоразу першими корм поїдають сильні свиноматки. А доросла свиноматка може з’їсти втричі більше корму, ніж їй потрібно в період супоросності. Тому ми годуємо тричі підряд, тоді сильні свиноматки, раз наївшись, відпочивають, а слабші у цей час наїдаються.
Також у корм треба додавати інгредієнт, що збільшуватиме його обсяг. Наприклад, ми додаємо буряковий жом — він розбухає в шлунку, і свиня почувається ситою, довше відпочиває.
Головне, щоб у період супоросності свиноматка отримувала достатньо корму для підтримання кондиції, але не більше, щоб уникнути нарощування зайвого жиру. Тому що занадто жирні свиноматки часто мають як проблеми з перебігом опоросу, так і з лактацією. Дуже важливо останні три тижні перед опоросом дати їй більше корму, бо в цей період закладається вага майбутніх новонароджених поросят і подальший їх розвиток. А до того треба давати мінімум.
— Данські свині відомі своєю продуктивністю. Чи вдається вам повною мірою розкрити їхній потенціал?
— Сергій Генсецький: З початку року ми отримували по 17,8–17,9 народжених поросят, тепер цей показник збільшили до 18,3 в середньому на свиноматку. Саме завдяки реалізованому нами генетичному потенціалу свиноматок. Надалі хочемо спробувати попрацювати також з іншою данською генетикою, яка більше фокусується на збільшенні приростів поросят і покращенні конверсії корму.
Звісно, наші можливості щодо роботи над продуктивністю свиноматок, порівнюючи з данськими, менші. Адже ми імпортуємо племінних свинок (тільки породи йоркшир) і кнурів (порід йоркшир, ландрас, дюрок) раз на рік на кожну ферму. За такої схеми потрібен довший час, щоб отримати гібриди F1 для запліднення. Якби купували напряму сперму з племінних ферм, наше виробництво було б інтенсивнішим. Ми надаємо перевагу племінним фермам (постачальникам), які мають тривалу історію високого статусу здоров’я (червоний SPF) і намагаємось імпортувати племінних свиней тільки для однієї ферми за один раз — для зменшення ризику інфікування всіх ферм одночасно, якщо щось піде не так.
Але завдяки кращому менеджменту маємо менше мертвонароджених поросят. Якщо в Данії свиноматка народжує 21 порося, то з них 1,5–2 — мертвонароджені, бо там ферми менші й економічно невигідно тримати людину, яка постійно наглядає за опоросами. У нас гине 0,5 поросяти.
— Чи суттєва неоднорідність гнізда і як його вирівнюєте?
— Різниця між більшими та найменшими, звісно, є: 1,5–1,8 кг проти 0,6–0,7 кг. Однак ми навчилися зберігати найменших, тепер на третьому тижні життя найменші поросята майже не відрізняються від більших. Звісно, у цьому свиноматка відіграє головну роль. Проте й ми допомагаємо: в перший день життя двічі даємо слабким поросятам енергетичний напій PIG START, щоб вони мали енергію дістатися до свиноматки. Другого дня повторюємо одну дозу.
Загалом намагаємося менше використовувати матерів-мачух, бо кожне міксування поросят негативно позначається на приростах. Окрім того, це впливає на цикл свиноматки. Якщо від свиноматки забрати більших поросят і віддати менших, у неї різко падає молоковіддача, бо доки малі поросята почнуть ссати молоко, проходить певний час, і це запускає у свиноматки статевий цикл — вона відчуває себе відлученою і через 21 день приходить в охоту. Якщо свиноматку не відлучити до 21 дня, вона перебуде охоту на опоросі й після відлучення збільшується кількість свиноматок, які не приходять в охоту протягом п’яти днів. Чим більше перекидатися поросятами, тим більше проблем.
Тому ми збільшуємо гніздо до 14–16 поросят, щоб свиноматка могла самостійно вигодувати своїх поросят. Водночас використовуємо молочну систему, щоб підтягнути менших. Але все одно надлишкові поросята будуть, тож мусимо використовувати матерів-мачух.
Взагалі данська система менеджменту на опоросі передбачає два кроки: новонароджених підкладають до свиноматки з поросятами, яким по 3–7 днів, а цих старших поросят — до свиноматки з поросятами, яким 21 день. Натомість 21-денних відлучають. Проблема в тому, що свиноматки з 3–7-денними поросятами не завжди приймали новонароджених, у результаті ті мали діарею, а деякі навіть гинули. Тому тепер новонароджених підкладаємо до свиноматок з 21-денними поросятами — вони добре їх приймають і годують.
Цю систему ми впровадили на всіх фермах і завдяки цьому відлучаємо поросят у середньому вагою 6 кг. Це наша ціль, бо вони тоді мають добрий старт на дорощуванні. Ми фокусуємось не лише на показнику ефективності ферми, який використовують у Данії, — за кількістю відлучених поросят на рік на свиноматку, а й на тому, чи кожна ферма відлучає заплановану кількість поросят із відповідною вагою під час відлучення. На цьому етапі плануємо відлучати в рік 520 тис. поросят вагою 6 кг (37 відлучених поросят/свиноматка/рік).
— Як працюєте з відлученими поросятами? Маєте цікаві рішення?
— Віктор Робейко: Дуже важливо створити нормальн і умови утримання, мікроклімат і забезпечити якісним комбікормом. Основне завдання відлучення — плавно перейти від материнського молока на соєвий протеїн. Плавність переходу забезпечує якісний соєвий концентрат — він містить мінімальну кількість інгібіторів трипсину, що зв’язують ферменти для засвоєння білка в організмі. Соєва макуха має вищі показники вмісту інгібіторів трипсину, тож треба грамотно балансувати рецепти кормів, щоб поросята поступово переходили від соєвого концентрату на соєву макуху. Це для нас робить незалежний консультант із Данії.
Дуже важливі амінокислоти в кормах, особливо для відлучених поросят — через низьку кислотність шлунку вони не можуть нормально засвоювати протеїн. Та й бактерії в період відлучення можуть вільно проходити через шлунок — низький рівень соляної кислоти, щоб їх знищити. Тож неперетравлений протеїн потрапляє в товстий кишківник, насичений бактеріями, — вони отримують багато поживи й розмножуються. До того ж неперетравлений протеїн ще й витягує воду з організму. Все разом провокує діарею. Щоб кишківник поросят був здоровим, данські фахівці радять якомога раніше привчати поросят до корму — з 10 дня. Ми найбільшим новонародженим поросятам даємо навіть з 7-го дня. Різниця дуже помітна: коли поросята отримують корм тільки на останньому тижні біля свиноматки, багато поросят навіть не пробують його. На дорощуванні вони не знають, що це, адже звикли до молока. Наївшись, мають діарею, бо комбікорм проходить транзитом через ШКТ — тому що немає достатньої кількості ферментів для його перетравлення. Тому стартувати треба якомога раніше — коли п’ють молоко і їдять корм.
— Сергій Генсецький: Нам ще одна технологія вдалася: вирішили проекспериментувати з температурою на опоросі. Заведено вважати, що для малих поросят потрібно тепло, для цього встановлюють у секторі опоросу спеціальні кришки, під якими температура близько 35 градусів, натомість в основній зоні вона на 5–6 градусів нижча. Але свиноматкам комфортніше за нижчої температури, їм спекотно, вони не хочуть їсти. Тож ми знизили температуру вже в перший тиждень опоросу до 21 градуса. По-перше, поросятам під кришкою було не холодно, по-друге, в свиноматки скоротилася тривалість опоросу з 8 до 4 год. Це дуже важливо. Адже за тривалого опоросу останнім поросятам бракує кисню, вони довше оговтуються й надалі дуже повільно набирають вагу. Після зниження температури поросята мають добрий старт і на 4 год раніше можуть попити молозива, більш концентрованого, з більшою кількістю антитіл. І кишківник поросят більш проникний для цих антитіл.
— Віктор Робейко: Також можу всім порекомендувати ще одне просте оригінальне рішення — крапельна система на дорощуванні, як для садового поливу: трубки підведено до напувалок, з них крапає вода. Поросята допитливі, тож перевіряють, що це крапає, а заразом п’ють воду з напувалки — й більше їдять. Це копійчане рішення, але дуже ефективне. З водою можемо подавати антибіотики від діареї. А ще це нам звільнило людину, яка постійно стежила за напувалками, щоб поросята пили.
Також ми шукаємо рішення, як полегшити працю людини, адже робочих рук бракує. Наприклад, спробували використовувати візок на акумуляторі для вивезення падежу, який самостійно завантажує свиноматку на себе. І ця робота тепер до снаги кожному.
Дуже важлива гігієна на кожному секторі — стайні миємо з лужними мийними засобами, висушуємо і дезінфікуємо. Не шкодуємо дизпалива на висушування, бо поросята зовсім по-іншому стартують, коли приходять в теплу суху стайню, а не в холодну й мокру. І, звісно, інвестуємо в біобезпеку.
Загалом нюансів дуже багато. Ми ніколи не відмовляємося ділитися досвідом. Останнім часом тісно спілкуємося з нашими польськими колегами з «Ґудвеллі Польща», обмінюємося досвідом з українськими підприємствами, що мають данські інвестиції. Але загалом, на жаль, такої практики в Україні дуже мало. Натомість від обміну досвідом усі тільки виграли б. Не варто тримати в секреті свої вдалі рішення.
ГОВОРЯТЬ ЕКСПЕРТИ
Софія Вакулік, маркетолог «Сева Санте Анімаль Україна»
— Одним із основних напрямів співпраці з компанією «Ґудвеллі Україна» є імунізація свиноматок проти різних збудників для отримання надалі поросят високої якості. Торік компанія «Ґудвеллі» одна з перших в Україні спробувала й успішно імплементувала в схеми синхронізації вакцину проти неонатальної діареї поросят Ентеропорк Coli AC. Ця вакцина має найширший захист від неонатальної діареї, адже містить у складі сім агентів E. coli та Clostridia включно з β2 токсоїдом, відтак має широку популярність у країнах Європи. З минулого року вакцина доступна і в Україні. За детальною інформацією звертайтесь до представників нашої компанії.
Олена Василевич, директорка ТОВ «БРІДЕРС УКРАЇНА»
— Данська генетика відома своєю продуктивністю та багатоплідністю, що сукупно з високими темпами росту та відмінними смаковими якостями м’яса свиней забезпечило їй визнання та попит серед свинарів усього світу, а також їхній стабільний прибуток. 22–23 живонароджених поросяти від однієї данської свиноматки — це реальність сьогодення. Попри те, що данські генетики й надалі працюють над удосконаленням продуктивності свиноматок, зокрема й щодо формування однорідності гнізда та зменшення падежу в підсисний період, деякі поросята в окремих гніздах у перші дні після народження потребують додаткової уваги й допомоги працівників ферм. Віднедавна на ринку з’явився супер-ефективний продукт PIG START на основі протеїну з додаванням заліза, розроблений в Данії спеціально для ослаблених поросят у перші два-три дні життя. Енергетичний напій додає енергії, посилює імунітет і мінімізує ризики, пов’язані з виникненням анемії. Завдяки результативності та відносно невисокій вартості енергетичний напій швидко став популярним серед данських свинарів, а віднедавна завдяки ексклюзивному дистриб’ютору «Брідерс Україна» набуває все більшого попиту й в Україні.
The Ukrainian Farmer
