Будівництво нового елеватора починається з дослідження ринку та складання бізнес-плану. Інвестор має бути переконаний у доцільності цього кроку.
Протягом останніх років Україна невпинно нарощує виробництво зерна. Як результат, динамічно зростає його експорт, який наразі став для країни головним джерелом надходження іноземної валюти. Через це дедалі більшого значення набувають елеватори як важливий інструмент не лише зберігання зерна, а й доведення його до належної якості та кількості, формування товарних партій і відвантаження на експортні базиси.
Однак на елеваторній карті України відразу можна побачити різну щільність зерносховищ, що є в тих чи тих областях; причому ця щільність не завжди відповідає обсягам зерновиробництва. Найкраще забезпечені складськими приміщеннями північно-східна й центральна частини країни. В південних областях більшість елеваторних потужностей сконцентровано поблизу морських портів. Водночас на заході України, незважаючи на близькість сухопутного кордону з ЄС, й досі бракує сучасних зерносховищ.
Утім, дефіцит потужностей зберігання — не єдина проблема для виробників і трейдерів зерна в Україні. Адже поряд із сучасними підприємствами з повним технологічним циклом працюють старі елеватори підлогового типу. Останніх наразі близько половини від загальної кількості, й вони не можуть забезпечити якісну доробку та збереження зерна протягом навіть нетривалого часу. Крім того, підвищення вартості послуг комерційних елеваторів через подорожчання енергоносіїв не дає змогу скористатися такими послугами багатьом виробникам, особливо невеликим.
Усі ці проблеми змушують до пошуку їх розв’язання як сільгоспвиробників, так і трейдерів. Таким рішенням дедалі частіше стає будівництво власного елеватора. Дехто вважає, що високі темпи зведення нових сховищ уже незабаром призведуть до знецінення елеваторних послуг, а через це й до занепаду цілої галузі. Утім, будівництво власного елеватора — це обґрунтоване бажання кожного виробника чи торгівця, що прагне зменшити собівартість зерна й підвищити його якість до експортного стандарту.
Доробка й зберігання врожаю на власному елеваторі також дозволяє власнику уникнути ризиків несвоєчасного або неповного повернення зерна. Крім того, насичення ринку елеваторних послуг і більш рівномірний (в ідеалі) розподіл елеваторів по площі країни можуть надати вагомий економічний ефект завдяки зменшенню логістичних витрат на перевезення збіжжя з поля до місця його зберігання.
З чого почати
Ухваленню рішення щодо будівництва елеватора має передувати детальне вивчення місцевого зернового ринку, що важливо для оцінки перспектив завантаження майбутніх потужностей. Для виробника це також має значення й не лише тому, що будь-який бізнес схильний до зростання та розширення — сьогоднішній фермер завтра може цілком стати трейдером. Елеватор, побудований у «правильному» (логістично обґрунтованому) місці, матиме більшу ринкову вартість і в майбутньому, в разі потреби може бути реалізований із прибутком для господарства.
Ціна послуг елеватора залежить від попиту з боку компаній, що не мають потужностей для зберігання власного зерна. Зведення нових елеваторних потужностей у регіоні, де їх уже достатньо, може призвести до загального зниження їх навантаження, а отже, і зниження економічної ефективності роботи не лише сусідніх елеваторів, а й свого власного.
Потужності зерносховищ у регіоні мають відповідати обсягу пропозиції зерна, але більший валовий збір не обов’язково означатиме пропорційне зростання попиту на елеваторні послуги, адже існують переміщення зерна до інших регіонів (здебільшого в бік південних портів). В останні роки формується тенденція до «вимивання» обсягів зерна за допомогою великого спеціалізованого автотранспорту, який везе зерно безпосередньо до портових терміналів. Ця тенденція може спостерігатися навіть за 300 км від південного морського узбережжя України.
Комерційні елеватори проектують на оборот своєї потужності двічі, а в ідеалі — тричі впродовж сезону, оскільки їх головним завданням є не тривале зберігання, а доробка зерна й подальша його перевалка на експортні базиси. Добре, коли пропозиція зерна в регіоні достатня не лише в період пікових відвантажень, а й більш-менш рівномірна впродовж більшої частини сезону. В іншому разі елеватор даватиме прибуток лише кілька місяців, а решта року буде для його власника збитковою.
Коли принципове рішення про будівництво елеватора ухвалено, спочатку потрібно визначитися з його потужністю за обсягом одночасного зберігання зерна. Для цього доцільно зробити аналіз, які саме культури вирощували за останні роки довкола місця його майбутнього розташування. З метою спрощення цього завдання можна виділити основні культури серед зернових, зернобобових й олійних культур (ЗЗБО) — це кукурудза, пшениця, соняшник і соя. Наприклад, у центральному регіоні (Полтавщина, Дніпропетровщина, Черкащина, Кіровоградщина) питома вага цих чотирьох культур стало зростає (з 74,7% у 2009 році до 90,6% у 2015-му).
Додатково треба взяти до уваги, що різні культури потребують різного обсягу сушіння. Наприклад, середні значення втрати вологості зерна є такими: кукурудза — з 20 до 14,5%, пшениця — з 17 до 14%, соняшник — із 18 до 7%, соя — з 20 до 12%. Підсумками виконання всіх цих досліджень має бути обсяг потенційного валового збору культур ЗЗБО (що зазвичай підлягають сушінню) у найближчих 3–5 років. Бажано врахувати зростання валового збору як через можливе збільшення посівних площ, так і через стале зростання врожайності культур.
Крім безпосереднього моделювання роботи елеватора менеджер проекту має зосередитися на вивченні конкурентів у регіоні його майбутнього будівництва. Для цього потрібно дослідити ціни на послуги, що надають конкуренти, та відстань, що має здолати фермер до пункту надання таких послуг. На базі цих досліджень можна намалювати «карти впливу» конкурентів і точніше визначити місце будівництва майбутнього елеватора.
Алгоритм дій
Власне проектування елеватора доцільно починати з визначення приблизного терміну його окупності й порівняння з окупністю інших проектів у господарстві чи на підприємстві. Крім «звичайної» окупності доцільно врахувати економію від зберігання власного зерна на своєму елеваторі, порівнюючи з комерційним. У такому разі кожен місяць роботи власного елеватора може забезпечити додатковий «віртуальний» плюс, який на великих елеваторах може перевищувати 6 млн грн на сезон.
Надалі під визначену потужність одночасного зберігання слід розрахувати параметри зерносховищ, а також сушарок, що є основним технологічним обладнанням елеватора. Для моделювання роботи елеватора дуже важливо зібрати якомога більше правдивих вхідних даних. Усі вхідні дані та припущення щодо розрахунку будь-якого інвестиційного проекту буде зручно сконцентрувати в окремому підрозділі бізнес-плану підприємства.
Послідовність дій має бути приблизно такою:
1. Призначаємо дату початку розрахунку моделі підприємства як дату старту проекту. Беремо за основу конкретний курс іноземних валют до гривні (поточний або розрахунковий), ураховуємо дисконтування за валютами розрахунку, призначаємо строк розрахунку проекту (для елеватора це зазвичай 7–10 років).
2. За потреби враховуємо оформлення промислового майданчика, отримання дозволів, виготовлення проектної документації й вартість підведення електричних, газових, інших мереж, будівництво під’їзних автомобільних (залізничних) шляхів.
3. Подаємо запити на вартість обладнання (з монтажем) до вітчизняних виробників і дилерів іноземних компаній і збираємо комерційні пропозиції від них.
4. Визначаємо приблизну вартість будівельних й інших робіт, що потрібні для створення елеватора «під ключ».
5. Умовно ділимо обсяг елеватора на дві частини, одна з яких обертатиме власне зерно, а друга — надаватиме послуги елеватора стороннім компаніям.
6. Для першої частини визначаємо ціни, за якими елеватор купуватиме й продавати зерно (враховуючи зменшення його ваги після очищення й сушіння за формулою Дюваля). Також відокремлюємо частку експорту зерна, з ціни якого буде повернуто ПДВ (має бути повернуто).
7. Для першої частини робимо припущення щодо типового обсягу власного зерна в зерносховищі (для визначення, скільки саме обігових коштів буде тимчасово перебувати у формі товару), а також щодо типового обсягу партії одночасного відвантаження зерна залізницею (що дасть змогу вирахувати час накопичення очікуваної партії зерна).
8. Для другої частини елеватора визначаємо ціни послуг, які вона надаватиме клієнтам, як от: аналіз якості зерна, приймання зерна з авто, очищення, сушіння, зберігання, відвантаження (на авто, у вагон, на водний транспорт).
9. Для обох частин елеватора робимо припущення щодо річних оборотів зерна в силосах (найкраще 2–3).
10. Для обох частин елеватора враховуємо сезонність роботи (розподіл навантаження елеватора протягом року).
11. Ураховуємо витрати газу (або альтернативного палива) на сушіння, а також споживання електроенергії для всіх видів робіт (це можна зробити за паспортними даними на обладнання, але краще — на основі вимірів витрат схожого елеватора, що працює).
12. Беремо до уваги фонд заробітної плати на підприємстві та його сезонний розподіл.
13. Ураховуємо всі загальні та місцеві податки.
14. Розподіляємо наявні фінансові ресурси (інвестиції, кредити) в період розрахунку проекту й ураховуємо побажання з боку інвестора (банку) щодо відсотка кредитування, строку інвестування й умови повернення коштів.
Результатом розрахунку бізнес-плану інвестиційного проекту мають бути інтегральні показники його ефективності (період окупності, чистий приведений дохід, індекс прибутковості тощо), а також таблиці «кеш-фло», «баланс», «прибуток-збиток». Додатково корисно дослідити вплив вхідних параметрів (ціна збуту, обсяг збуту, прямі видатки) на ці інтегральні показники ефективності й таким чином урахувати ризики реалізації проекту.
Попереднє моделювання роботи елеватора дає змогу підприємству виразніше побачити свої резерви та заздалегідь усунути потенційні недоліки в роботі.
Геннадій Лещенко, інвестиційний аналітик компанії «ПроАгро»
журнал “The Ukrainian Farmer”, червень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
