Не маючи жодного досвіду, Тетяна та Сергій Орловські стали експертами з козівництва. Нині до них у господарство приїжджають з усіх куточків країни, щоб перейняти досвід.
Молочна ферма «Золота Коза» є племінним репродуктором із розведення кіз зааненської породи. Розташовано господарство у мальовничому сільськогосподарському районі України — селі Покровка Новоархангельського району Кіровоградської області.
Ідея козиної ферми прийшла до її власників — Тетяни та Сергія Орловських — одномоментно. Починали фермери практично з нуля, або, як часто говорить Сергій, із мінуса, адже землю під ферму отримали занедбану та й у поганому стані. Тому майбутнім козівникам-бізнесменам довелося самотужки розчищати ділянки від заростей і корчувати пні, а вже потім планувати саму споруду ферми й переходити до її будівництва. Облаштовувати виробничі приміщення було складно внаслідок браку знань, тому діяти доводилося методом проб і помилок.
Далі понад два роки було витрачено лише на те, щоб вивчити тварин, зібрати статистику надоїв, розробити власну технологію утримання й норми годівлі залежно від удою, віку та стану конкретної кози, розробити процес контролю та обліку стада, скласти план ветеринарних профілактичних заходів. Оскільки новоспечені фермери практично нічого не знали про вирощування, годівлю й утримання кіз, вчитися всьому довелося з нуля. У цьому допомогли книги, інтернет і головне — практичні поради козівників України, Росії, Білорусі, Литви.
Найбільшою ж складністю виявилося придбання високопродуктивних тварин. «Спочатку ми сподівалися купити чистопородних зааненських кіз в Україні. Об’їздили кілька областей у пошуках, але виявилося, що через відсутність селекційної роботи вітчизняне зааненське поголів’я перевелося. А потім нам просто пощастило — зателефонували з Білорусі й запропонували купити ціле стадо. У вересні 2009 року ми завезли з Республіки Білорусь наших перших 105 зааненських кіз. Із цього й почалася історія ферми «Золота коза», основним напрямом розвитку якої було обрано племінне козівництво, а також виробництво товарного молока.
Ламаючи стереотипи
Підопічні ФГ «Золота коза» дуже відрізняються від своїх «звичайних» родичів, яких усі звикли бачити на узбіччях сільських доріг, — витончені, довгошиї, на високих ногах, із білою короткою шовковистою шерстю. Кожна з них доглянута й утримується в комфортних умовах.
На фермі заведено стійлово-пасовищне безприв’язне групове утримання тварин із вигульно-кормовими майданчиками. У холодні пори року кіз утримують у приміщенні (загальною площею 850 м2) утепленого типу, де підтримується оптимальна для тварин температура й вологість. У приміщенні є вентиляція, повітря додатково озонується, що дозволяє одночасно очищати його від аміаку та дезінфікувати приміщення. Доїння здійснюється спеціальними доїльними апаратами. На фермі є власне водопостачання з холодною та гарячою водою, каналізація, водяне опалення, охоронна й пожежна сигналізації. Контроль над фермою здійснюють за допомогою відеонагляду. Є власна технічна та кормова бази.
Козина ферма включає також приміщення для утримання тварин, доїльний майданчик, міні-цех із переробки молока, офісні приміщення, кімнати для охорони та відпочинку персоналу, кухню, бойлерну, туалет і душову кімнату, склад.
Попри те, що кози — тварини, які мало хворіють, велику увагу тут приділяють ветеринарним оглядам, щепленням, регулярним дослідженням молока тощо.
Із малого у великі
Мала колись приватна справа переросла в господарство, яке працює як годинник. Сьогодні в ФГ «Золота коза» налічується 450 голів кіз, із них козоматок — 250 голів, племінних цапів-плідників — 9, ремонтних цапів — 3, ремонтних кізочок — 105 голів, а також молодняк. Удій дорослих кіз становить 4–5 л молока на день.
Ставку в господарстві роблять на нарощування наявного стада, у зв’язку з чим тварин тут, як правило, не продають. Винятком є лише племінний молодняк — козлики та кізочки (віком 3–4 тижні та старше), яких усі, хто бажає, можуть придбати тільки за попереднім записом. Сьогодні ФГ «Золота коза» пропонує нащадків німецької, голландської та чеської ліній. Вартість малюка коливається залежно від віку в межах 1200–5000 грн.
«Для стада ми змушені самі розробляти раціон, норми годівлі й самостійно готувати корм, адже спеціалізованих комбікормів для кіз в Україні на сьогодні не має. Подрібнений овес, ячмінь, кукурудза, шрот соняшнику, висівки, сіль, кальцій, вітаміни — це те, чим ми годуємо наших тварин», — розповідає Тетяна Орловська.
Збут
Сьогодні козине молоко можна продати тільки у великих містах-мільйонниках, де прибутки населення набагато вищі, ніж у цілому по Україні, і жителі яких можуть дозволити собі екопродукт. На жаль, цей бізнес поки що залишається аматорським — жоден молокозавод не має лінії з виробництва пакетованого козиного молока чи іншої молочної продукції з нього. Тож фермери самостійно організували переробку та цілорічний збут товарного молока, а також йогуртів, сиру, бринзи, твердих сирів й інших молочних продуктів. Продукцію ТМ «Золота Коза» можна купити, в основному, на ринках і в магазинах Києва та Кіровограда. Складність доставки невеликих партій продукції, що швидко псується, обмежує можливість її постачання в інші регіони країни. Хоча, за твердженням фермерів, запити є і з Харкова, і з Донецька, і з Дніпропетровська, і з Одеси.
Кажучи про собівартість козиних продуктів, треба зазначити, що вона доволі висока, зокрема у ФГ «Золота коза» собівартість коливається в межах 10–20 грн/л залежно від сезону (улітку — нижче, узимку — вище). Причини цього — дрібнотоварне виробництво, віддаленість від мегаполісів, велика частка ручної праці в догляді за тваринами й на виробництві, високі тарифи на електроенергію, відсутність власних орних земель, висока вартість зернових і сіна, яскраво виражена сезонність отримання сировини. Саме тому кінцева молочна продукція з козиного молока така дорога та по кишені не кожному споживачеві.
Джерела прибутків
Прибутковими для ФГ «Золота коза» є практично усі напрями його діяльності. Насамперед — реалізація племінного молодняку, а також продаж пастеризованого молока, вартість якого залежно від регіону становить 15–20 грн за півлітра. Цікавими для покупців є й кисломолочні продукти — йогурти, сири, бринза з козиного молока. Ціна на козині сири коливається в межах 120–300 грн/кг. Хоча рентабельність козиного твердого сиру все ще не така висока, як хотілося б, навіть попри те, що за своїм смаком та якістю він не поступається імпортним фермерським сирам. «Ми постійно працюємо над підвищенням ефективності та рентабельності виробництва, збільшуємо продуктивність свого стада, що обов’язково в майбутньому дасть зниження собівартості й підвищення ціни на готову продукцію з козиного молока», — каже Сергій Орловський.
Не тільки гроші
Про прибутковість своєї справи Орловські розповідають зі скромним оптимізмом: «Козівництво — бізнес молодий, але швидко зростає і є перспективним. Казати про його рентабельність поки зарано — для цього нам необхідно як мінімум 500 голів дійних кіз і 5 років серйозної племінної роботи».
Відрадно, що для Сергія й Тетяни козівництво є не просто бізнесом заради бізнесу, а стилем життя, способом допомагати іншим людям. Так, кожен, хто бажає (попередньо домовившись із власниками ферми), може відвідати ФГ «Золота коза» та побачити не тільки умови утримання й годівлі кіз, а й процес приготування продукції з козиного молока.
Крім того, Тетяна останні 6 років є режисером дитячої театру-студії «Пілігрим», а також організовує вистави з дітьми в селі Покровка. Також сім’я активно займається благодійністю — допомагає кільком дитячим будинкам придбавати необхідні для дітей канцтовари, іграшки, засоби гігієни, білизну тощо.
На головне запитання: у чому ж запорука успіху — Тетяна та Сергій відповідають не замислюючись: «Ми віримо. Завжди, у будь-яких ситуаціях ми орієнтуємося на Божі закони. Головна заповідь, якої ми намагаємося слідувати у всьому — чиніть із людьми так, як хочете, щоб вони чинили з вами».
Наталія Колос
журнал “The Ukrainian Farmer” серпень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
The Ukrainian Farmer
