Чітко дотримуючись установленого графіка, до парламенту надійшов урядовий проект держбюджету на 2019 рік, який цього разу матиме назву «Бюджет розбудови країни».
|
Кількісні припущення урядового прогнозу, середньорічна зміна (%) |
|
Загальну підтримку АПК заплановано збільшити до 6,9 млрд гривень — з 6,36 млн гривень, передбачених у держкошторисі на цей рік. Утім, ефект від зростання номінального обсягу дотацій на 8,5% суттєво розмиває запланована на наступний рік інфляція (на рівні 7,4%). За негативного сценарію розвитку економіки зростання цін може сягнути й 12,4%, що несе ризик суттєвого зменшення стимулювального впливу держави.
«Ми забезпечуємо 1,38 млрд гри вень на компенсацію 25% вартості української сільгосптехніки. Те, що зроблено в Україні, підтримує держава. Ми залишаємо програму підтримки українського фермерства — 1 млрд гривень, дотації на велику рогату худобу — 4 млрд гривень. Сади і виноградники ми почали компенсувати 80% коштів посадкових матеріалів для українських садів — 400 млн гривень», — пояснив деталі прем’єр-міністр Володимир Гройсман, презентуючи кошторисні напрацювання.
Затвердив уряд й офіційні очікування виробництва продукції сільського господарства наступного року. Зокрема, збір зернових прогнозують від 61 млн до 62,3 млн тонн, олійних — від 17,84 млн до 19,37 млн тонн, а вирощування худоби та птиці в живій вазі — від 3,264 млн до 3,504 млн тонн.
| Номінальний і реальний обмінні курси гривні |
 |
Зростання експорту товарів і послуг за підрахунками Кабміну у 2019–2021 рр. становитиме в середньому 8,7% щорічно (у 2019 році — 8,3%). Очікування дещо підвищили проти раніше зроблених прогнозів (5,7% в середньому за рік у 2018–2020 рр.) через покращення зовнішньоекономічної кон’юнктури. Однак навіть за такої динаміки експорт товарів і послуг за підсумком 2021 року не досягне свого докризового рівня й становитиме 94,8% рівня 2013 року.
Попри певну корекцію світові ціни на зернові лишаються на високому рівні. За даними НБУ, ціни на пшеницю на початку серпня досягли нових пікових значень через погіршення очікувань щодо врожаю. Внаслідок посухи поточного року відбувся злам п’ятирічного тренду зростання світового врожаю пшениці, а перехідні її залишки в основних країнах-експортерах досягли мінімального рівня з 2007/08 МР.
За експертними оцінками, до кінця 2018/19 МР в основних восьми країнах — експортерів залишиться 20% світових запасів пшениці, що є доволі низьким рівнем для задоволення попиту.
Разом із тим конкурентоздатність українських товарів на зовнішніх ринках стримувала низка чинників. Зокрема, як у номінальному, так і реальному вимірах (з урахуванням інфляції) обмінний курс гривні цього року суттєво посилився щодо кошика валют основних торговельних партнерів. Це робило дорожчими українські товари для зовнішніх споживачів й уповільнювало зростання внутрішніх цін на товари завдяки розширенню імпорту.
Олексій Янковий, аналітик фінансового ринку
газета “АгроМаркет”, вересень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
