Збирання кукурудзи ще триває, але вітчизняні експерти вже прогнозують рекордний урожай — 39 млн тонн, а Міністерство сільського господарства США — зростання експорту української кукурудзи поточного маркетингового року до 32 млн тонн. Щоправда, ложкою дьогтю в «рекордній діжці меду» стала висока вологість зерна кукурудзи і, відповідно, значні витрати на його досушування. Утім, це тема іншої статті.
А поки що цьогорічні новини з кукурудзяних полів дуже нагадують зведення про виконання планів радянських п’ятирічок, коли кожне підприємство намагалося подати державі звіти, які б демонстрували значне перевиконання взятих на себе зобов’язань (з тією тільки різницею, що тодішні показники були здебільшого вигаданими). Натомість сьогоднішні польові дані справді вражають — і зібрані нами відгуки аграріїв з усіх регіонів України про намолочені врожаї це підтверджують.
Сергій Заведія, головний агроном ПП «АФ «Батьківщина» (Вінницька обл..)
— Цього року з нами зіграла злий жарт надзвичайно велика кількість опадів за період вегетації та весняні холоди. Тож вегетація кукурудзи подовжилася на два-три тижні. Почали збирати кукурудзу за вологості зерна 28%, на початок листопада молотили вже з вологістю 20–22%.
Урожайність кукурудзи коливається залежно від попередника та ґрунтів. Залежно від групи стиглості чи системи живлення явних розбіжностей немає — ми закладали кілька схем живлення, то дійшли висновку, що різні типи добрив відіграють невелику роль. Основне — попередник. Так, після соняшнику кукурудза вродила по 13,5–14 т/га за вологості 22–24%, кукурудза по кукурудзі на кращих ґрунтах показала таку саму врожайність, на бідніших ґрунтах — 11,5–12 т/га.
Заведено вважати, що чим більше ФАО, тим вища врожайність гібрида. Але у нас гібрид з ФАО 250 цього року вродив майже 14 т/га, а на піщаних ґрунтах — 11 т/га. Вологість також незалежно від ФАО (250, 260 чи 360) або селекції (хоч ми в основному сіємо насіння «Сингенти») приблизно однакова.
Думаю, в заліковій вазі вийдемо на 11 т/га, можливо, більше. Бо були площі, які давали 14–15 т/га і навіть 18 т/га. Є площі, які ми закривали по 14 т/га, а є й по 11 т/га. Адже маємо дуже строкаті ґрунти — є бідні суглинки, піски, чорноземи, опідзолені, є підкислені, бідні на азот, тому отримана врожайність доволі пристойна.
Загалом цей рік добрий для кукурудзи, незрівнянно кращий від попереднього, коли мали 4–6 т/га. Якби ще всю кількість опадів «розтягнути» на частину вересня, бо в нас у вересні випало всього 16 мм опадів…
Щодо особливостей технології, то нам вдалося вчасно зберегти зимову та ранньовесняну вологу, тому запас ґрунтової вологи був достатній, тож вирішили висівати кукурудзу з густотою 80 тис. насінин/га. Таким чином, норму висіву не зменшували. Сіяли, коли температура на глибині загортання насіння сягала восьми градусів, за тиждень після сівби соняшнику.
Негативно впливало на вегетацію кукурудзи надзвичайно різкі весняні температурні гойдалки. Під час посівної температура була доволі комфортною, але коли почали з’являтися сходи й далі впродовж вегетації температура коливалася від 25 до 12–15 градусів упродовж кількох днів, а нічна могла бути 6–7 градусів. Звісно, кукурудза була в стресі, ставала фіолетовою. З цього стану витягували її, вносячи позакоренево в комплексі фосфор, калій, амінокислоти в доступній формі.
У фазу викидання волоті та цвітіння температура налагодилася і це виправило ситуацію. Натомість у цей період довелося контролювати шкідників повною дозою препарату Ампліго, але тепер стан кукурудзи задовільний. До того ж лущення стерні та зяблева оранка не дають шкідникам комфортно перезимовувати, це також впливає на їхню популяцію.
Цього року ми засіяли кукурудзою 540 га і наступного року плануємо відвести приблизно таку саму площу.
Василь Блажкевич, керівник ФГ «Оазис» (Миколаївська обл.)
— Цей рік у нашій зоні видався дуже сприятливим для вирощування кукурудзи, випала дуже велика кількість опадів — понад 574 мм, що становить приблизно дві річних норми. А ще ж зимова волога була. Відповідно, це й вплинуло на врожайність кукурудзи — маємо в середньому 10 т/ га в сухому зерні. Всю кукурудзу вирощуємо на богарі, цього року висіяли різні гібриди іноземної селекції, ФАО 330, 360, але все збирали із середньою вологістю зерна 18%. Зрозуміло, що досушували — маємо власний сушильний комплекс.
Частину площ посіяли по оранці, на частині площ застосовували глибоке розпушення з одночасним унесенням міндобрив. Аналіз показав, що спосіб обробітку ґрунту особливо не вплинув на врожайність: були поля, де по оранці мали по 10,8 т/га, після розпушення — 11,4 т/га, але це не показник. У межах похибки. Норми висіву не змінювали — 50 тис. насінин/га, а от строки сівби через холодну та дощовиту весну розтягнулися — почали сіяти в першій половині першої декади квітня, закінчили рівно через місяць. Відповідно, пізніше й почали збирати врожай: якщо останні 7–8 років протягом вересня збирали зерно з базовою вологістю, то цього року тільки на початку листопада закінчили збирати, а кукурудзу довелося досушували. До речі, цього року в нашій зоні з доопрацюванням кукурудзи проблеми — не всі ж мають сушильні комплекси.
Через велику кількість опадів і високі літні температури фітосанітарний стан усіх посівів був дуже несприятливий — розвинулося багато хвороб, відтак ми змушені були збільшити кількість фунгіцидних обробок. На кукурудзі навіть з’явився карантинний шкідник діабротика, тож наше господарство внесли до карантинної зони по цьому шкіднику. Щоправда, ми жодних інсектицидів не застосовували. Як і фунгіцидів. Працювали тільки гербіцидом Лаудіс.
Планування площ під кукурудзу починаємо в лютому наступного року, зважаючи на кількість ґрунтової вологи. Хоч насіння замовляємо з осені. Ми дотримуємося шестипільної сівозміни — пшениця, ячмінь, кукурудза, сонях, соя, горох тож площі під кожну культуру з року в рік кардинально не змінюються.
Віктор Низовець, директор з виробництва ПП «НВАП „Ель Гаучо”» (Тернопільська обл.)
— Найбільшою проблемою цього року став сильний ураган, який пронісся нашим регіоном у липні. Він повністю знищив соняшник, кукурудза дуже постраждала — вилягла, тому нині маємо великі проблеми зі збиранням. Поки що зібрали 50% площі, але результатом задоволені — збираємо по 9,5 т/га в сухому зерні, середня вологість зерна становить 24%.
Кукурудзу вирощуємо за традиційною технологією — застосовуємо оранку чи глибоке розпушування, тільки на одному полі практикуємо no-till. Щоправда, ще те поле не збирали, так що порівняти врожайність не можемо. Але біологічну врожайність уже визначили й бачимо, що на no-till вона дещо вища, ніж за класичної технології, а після глибокого розпушування вища, ніж після оранки. Уважаю, це через усе більший брак вологи, який ми спостерігаємо останні роки, а no-till — все-таки вологозберігальна технологія. Поки під no-till усього 5% наших площ, але ми їх щороку збільшуємо, плануємо перевести 70% площ на нульову технологію.
Загалом, якщо не брати до уваги буревій, рік був сприятливий для кукурудзи. Хоч починався не дуже добре — весна була холодна, мало сонячних днів, тож кукурудзі забракло тепла для розвитку. Через це довелося пізніше сіяти. Густоту висіву не міняли — 85 тис. насінин/га, але спробували ще й диференційований висів, щоправда, поки що ті площі не збирали. Загалом бачимо перспективу в змінних нормах висіву і надалі всю кукурудзу плануємо сіяти диференційовано за зонами продуктивності. Систему живлення також застосовували традиційну — 140 кг азоту в д. р., під час сівби вносили фосфор у нормі 40 кг/га в д. р.
П’ятдесят-шістдесят відсотків площ засіяли гібридами ФАО 280–310, 20–25% — ранніми гібридами ФАО до 250, решта площ — ФАО 350–380. У результаті цього року гібриди з малим ФАО до 250 показало гірший результат, вродили по 8 т/га — позначилися прохолодні умови вегетації в першій половині року. Натомість ФАО 280–300 збираємо по 11 т/га в сухому зерні — вони активніше вегетували, їм вистачило тепла. У нас взагалі були очікування, що врожай буде меншим, але за другу половину серпня і вересень ситуація вирівнялася. Ми задоволені результатом, навіть з урахуванням шкоди від стихії.
Аналізуючи цьогорічну ситуацію, загалом уважаю, ми все робили правильно. Тільки треба було ще пізніше сіяти. Бо різниця в урожайності між гібридами, висіяними в перший (20 квітня) і останній (3 травня) терміни становить 3 т/га — адже вони не підпали під холоди й стрес.
Щодо площ під кукурудзу наступного року ще не визначилися, поки що змін не плануємо, але, можливо, зменшимо через ціни на азотні добрива.
Микола Здоровець, головний агроном ТОВ «ТД „Україна”» (Херсонська обл.)
— Кукурудзу вирощуємо на зрошенні, отримали врожайність на круг 14,74 т/га за вологості зерна 16%. Усю кукурудзу вже висушили, отримали в заліковій вазі 14,25 т/га, нині все зерно на елеваторі на зберіганні.
Цей рік для кукурудзи в нашій зоні видався дуже добрим, жодних проблем не виникало. Ми побили всі рекорди врожайності. З року в рік у нас урожайність кукурудзи зростає: торік отримати 14,5 т/га, цього року — фактично до 14,8 т/га.
Так, ми вирощуємо кукурудзу на зрошенні, але ж воно також коштує неабияких грошей: 1 га поливу нам обходиться в 1 тис. грн (вартість води, обслуговування тощо). Тому, коли випадали дощі, доводилося вирішувати — поливати чи не поливати. Але ми не економили — провели 10 поливів по 450 кубометрів води, тобто зрошувальна норма вийшла 4,5 тис. кубометрів/ га. Та ще за період вегетації з травня по серпень випало орієнтовно 250 мм опадів.
Працюємо за стандартною технологією. Маємо південні важкосуглинкові чорноземи, тому іншого обробітку ґрунту як оранка на глибину 30–32 см не проводимо. Розраховуємо добрива на 1 т врожаю. Ми не застосовуємо карбамід чи селітру, натомість перейшли на рідкі добрива — у цьому особливість нашої технології. Азот вносимо дробно у вигляді КАС у нормі 400 кг/га: частину — під час сівби, частину — під культивацію і частину обприскувачем у міжряддя у фазу викидання волоті.
Строків сівби дотримуємося оптимальних — з 20 квітня по 3 травня нормою 80 тис. насінин/га. Перевагу віддаємо гібридам «Монсанто» та «Піонер», найменше ФАО 390, також сіємо дватри гібриди ФАО 420–440.
Основною проблемою в посівах кукурудзи останні два-три роки є шкідники — совки, кліщі, з якими боремося акарицидами. Для обробки ЗЗР залучаємо авіацію.
Цього року кукурудзою засіяли 361 га, а наступного року площу посівів збільшимо до 450 га.
Володимир Івахненко, директор ПСП «Володимирівське» (Харківська обл.)
— Кукурудзи ми сіємо небагато, адже умови в нашій зоні на півдні Харківської області не надто сприятливі для її вирощування. В основному вирощуємо, щоб розраховуватися з людьми за паї, деякі гібриди, з більшим умістом протеїну, спрямовуємо на корм свиням (маємо тваринництво). Та ще використовуємо як культуру-пастку для вовчку соняшникового.
Найбільший вплив на врожайність у нашій зоні має кількість опадів. Цього року дощі навесні випали, але в період наливання зерна опадів не було. А нема дощів — нема врожаю. Ґрунти в нас добрі, чорноземи, але наше господарство має землі в основному на узвишші, і без вологи в них з’являються щілини, а це пошкоджує кореневу систему кукурудзи. У низинах, по балках, де є волога, там кукурудза вродила 12–13 т/га, але в середньому маємо 6,5 т/га.
Цього року посіяли кукурудзу вітчизняної селекції, непогано себе показала. Можливо, якби іноземну селекцію вибрали, то був би кращий результат, але ж насіння дороге. Гібриди вибираємо з меншим ФАО 320–360, щоб кукурудза могла використати весняну вологу, якщо ФАО більше, то вона просто засихає через брак опадів.
Технологію застосовуємо традиційну, цього року посівну провели, як завжди, з 1 по 10 травня. Бо раніше сіяти нема сенсу — холодно, від чого кукурудза стресує, синіє. Посіви не загущуємо — сіяли звичними для нас нормами висіву 45–50 тис. насінин/га, інакше взагалі може не зав’язати качанів. Це якщо вологи навесні достатньо, то можна посіяти 80–83 тис. насінин/га. Під час сівби внесли 100 кг амофосу, потім у фазу 5–7 листків і перед викиданням волоті — КАС у нормі 50 та 100 л/ га відповідно. Посіви один раз обробили посходовим гербіцидом й інсектицидом. Усе спрацювало добре.
Площі під кукурудзою у нас стабільні з року в рік, тож наступного року плануємо засіяти не більше як 300 га.
Дмитро Ралець, агроном ПП «Крячківка-Агро-Плюс» (Полтавська обл.)
— Поки що складно говорити про остаточні результати щодо врожайності кукурудзи — ще не завершили збирати врожай, бо цього року почали значно пізніше. Змолотили два гібриди селекції «Монсанто» (ФАО 310) та «Піонер» (ФАО 320) — обидва показали чудовий результат, урожайність понад 10 т/га за вологості зерна 18–20%. Причому 20% вологість була, як тільки починали молотити, а в основному 18–19%.
Уважаю цей рік сприятливим для кукурудзи, особливо зважаючи, що ціна на зерно підвищилась. Якихось надзвичайних ситуацій не виникало, хіба що на початку вегетації — через холодну весну кукурудза відставала в розвитку десь на два тижні, що, на мою думку, найбільше вплинуло на врожайність. Я бачу навіть по тих гібридах, які ми вже зібрали: на полях, засіяних пізніше, урожайність вища, ніж там, де сіяли першими.
Цього року ми поміняли послідовність висіву кукурудзи та соняшнику: всі попередні роки першим починали сіяти соняшник, а потім відсівали кукурудзу. Цього року вирішили зробити навпаки, завершивши сівбу кукурудзи 3 травня, бо торік соняшник, посіяний раніше, показав набагато гірший результат, ніж посіяний пізніше. Уважаю, ми зробили правильно. Бачу, як дехто нині збирає кукурудзу з дуже великою вологістю зерна, а в нас нормальна врожайність за нормальної вологи. Скажу так: якби знав, що наступного року будуть такі самі умови, зробив би так само.
Ще одне випробування для кукурудзи цього року — спека в липні в період цвітіння. Незважаючи на це, качани зав’язалися. Цьому посприяла й ґрунтова волога, яка лишалася від зими — торік вона була доволі сніжною.
Технологію ми застосовуємо стандартну, класичну, хіба що зменшили густоти до 65–73 тис. насінин/га. Систему живлення також не міняли: під закриття вологи внесли КАС у нормі 200 і 100 кг/га селітри сівалкою в рядок. Проблем зі шкідниками чи бур’янами також не було — всі посходові гербіциди спрацювали на 100%, падалицю соняшнику побороли. Тому препарати спрацювали, людський чинник на стан посівів не впливав — тільки погода.
Щодо планів на наступний рік, то площі під кукурудзою міняти не плануємо.
The Ukrainian Farmer
