Овочі - Ягоди - Сад
Головне:

Українські бельгійці співпрацюють із Tolsma

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
Українські бельгійці співпрацюють із Tolsma

Не секрет, що в нашому агросекторі чимало іноземних фермерів — голландців, французів, ірландців, угорців, болгар та ін. Вони не лише привозять із собою передові технології та втілюють їх на практиці, а й вчать місцевих жителів працювати за європейськими стандартами. Знайомтесь: українські бельгійці з Черкащини — власник ТОВ «Гранекс Черкаси» Том ван Гой і керівник господарства Вім де Шуттер — спеціалісти з вирощування насіннєвої та столової картоплі, цибулі і зернових культур.

 

Том ван Гой мріє запровадити зрошення на всіх 2100 га

Потрапили в Україну ці два підприємливих іноземці 2008 року торованим батьком власника ТОВ «Гранекс Черкаси» Тома ван Гоя шляхом. Узагалі ж родина Гой доволі відома в Бельгії і здавна славиться своїм бізнесовим хистом. Обидва діди Тома були фермерами і порядкували на 12 тис. га поблизу Антверпена. Через різні політичні пертурбації держава відібрала в родини землі, на яких нині побудовано велику припортову промзону. Мусили починати все з нуля. Батько Тома замість тракторів придбав фури, а замість сховищ побудував логістичні склади. Розвиваючи бізнес, він багато їздив по Європі, працював у Болгарії, Словаччині, аж поки 1999 року не потрапив в Україну, подивився на українські землі, познайомився із українцями. Том уперше відвідав Україну 2002 року, а через кілька років приїхав сюди розвивати агрономічний напрямок холдингу разом із управляючим Вім де Шуттером.

 

Спочатку компанія мала дві локації — на Дніпропетровщині та Черкащині. Проте виробничі ділянки на Дніпропетровщині, де на 800 га вирощували зернові культури, нещодавно продали, бо вважають за недоцільне розпорошувати зусилля, а навпаки орієнтуються на концентрацію виробничих площ в одній місцевості, щоб мати змогу повноцінно розбудувати інфраструктуру і створити підприємство замкнутого циклу.  

 

— Мій батько уважно слухає, коли йому щось подобається, і потім каже: «Так, повний газ! Іди й працюй!» Він довіряє людям. Наша родина доволі велика, живемо скромно, не маємо яхт, і всі зароблені, акумульовані кошти інвестуємо в розвиток власних підприємств. Я опинився в Україні завдяки батьку, завдяки рідним знайшов у Бельгії Віма, і ми вирішили спільно побудувати агропідприємство, — розповів Том ван Гой.

 

— Уявляли з самого початку яким має бути ваше підприємство?

 

— Лише в загальних рисах. Дійсність завжди вносить свої корективи. Якби ми зустрілися 8 років тому, я б наївно розказав, що започаткуємо й одне, друге, третє. Але якщо людині вже за 35 років, то мусиш усвідомлювати, що хірургом чи кухарем навряд чи станеш. Зробив ставку на агросектор — розвивайся в ньому. Особливо, коли приїхав в іншу країну, вивчив мову її народу, побудував інфраструктуру. Мені цікава Україна, Східна Європа. Зробив ставку на зернове господарство та овочі. Можливо, колись спаде на думку започаткувати тваринницький напрямок. Проте це, ймовірно, буде зайвим. У Європі всі мають вузьку спеціалізацію. Хтось вирощує винятково поросят до ваги в 25 кг і потім реалізує їх на дорощування іншому фермерові. Третій спеціаліст скуповує тварин, пускає на м’ясну продукцію, фасує, реалізує тощо. В Україні модель аграрного бізнесу охоплює виробничий ланцюг на всі 180° у порівнянні з вертикальною моделлю Європи. І мені як інженеру-електромеханіку потрібно одночасно розбиратися в 20–30 сортах картоплі. Це складно. Добре, що поруч працює Вім, який чудово на них знається.

 
Картоплесаджальний комплекс AVR

І справді, поки Том ван Гой проводить нараду з підрядними організаціями, які зараз будують у ТОВ «Гранекс Черкаси» нове овоче сховище потужністю15 тис. т, Вім де Шуттер охоче показує свої виробничі приміщення, де стоїть бельгійська, голландська, американська диво-техніка. Зараз ТОВ «Гранекс Черкаси» вирощує насіннєву картоплю на 15 га для власних потреб, під столовою — 80 га, чипсовою — 40 га, цибулю на 150 га. Ці культури підібрано так, щоб мати змогу комбінувати для їх вирощування ґрунтообробну техніку та раціонально експлуатувати лінію доробки насіннєвої картоплі та цибулі виробництва Tolsma-Grisnich. В Україні подібна встановлена лише в ТОВ «Бровари картопля», що вирощує насіннєву картоплю селекції Agrico.

 

— Лінія починається з доволі потужної (35 т/год.) сортувальної машини. Якщо господарство готує на продаж товарну картоплю, то від загального потоку відділяється дрібна картопля, виконується сухе очищення, далі товар потрапляє на інспекційний стіл, за яким 4 працівники відбраковують неякісний товар, закінчується лінія вагами і пакувальною машиною, яка дозволяє фасувати товар у сітки місткістю по 25 кг. На етапі фасування працює ще один робітник, і відвозить товар на склад карщик. Якщо відбувається калібрування насіннєвої картоплі, а ми вирощуємо і реалізуємо середньостиглі сорти селекції Maijer B.V., то сортувальна машина розподіляє весь вал картоплі на 5 фракцій, які спрямовуються далі по 5 транспортерах, направляються у різні виходи та насамкінець фасуються в контейнери або біг-беги. Їх маркують і відправляють у сховище, де певним чином — так, щоб пам’ятати, де яка фракція розташована, штабелюють. Основна велика фракція 50+ мм потрапляє на інспекційний стіл, далі в машину сухого очищення від ґрунту, після чого знову ж таки зважування і пакування, — розповів керуючий ТОВ «Гранекс Черкаси».

 

На запитання, навіщо така потужна лінія доробки, Вім де Шуттер пояснив, що всі інвестиції в інфраструктуру господарство робить із прицілом на майбутнє розширення. Так, зокрема, до наявного овочесховища, де зберігається картопля і цибуля, найближчим часом у співпраці з Tolsma додадуть ще два приміщення потужністю 7,5 тис./т кожне.

 

— Українським фермерам значно легше працювати, ніж бельгійським, завдяки сприятливому клімату. Бельгія часто потерпає від дощів, наші поля перетворюються на справжні озера, немає можливості провести повноцінний захист культур. В Україні з природних ризиків є лише спека і посуха, з якими легко боротися завдяки зрошенню. Із ризиків можна назвати лише град, але трапляється він вкрай рідко, — пояснив керівник господарства, і додав, що впровадження зрошення дозволяє неабияк підвищити врожайність. Так, у ТОВ «Гранекс Черкаси» вважають мінімально допустимим врожай столової картоплі 70 т/га.

 

— Чому так високо підняли планку?

 

— Це нормальна, а не висока врожайність, якщо врахувати, що витрати на вирощування становлять 150 тис. грн/га. У цю суму вже входить вартість будівництва сховища, придбання техніки, добрив, ЗЗР.

 

Говорячи про агрономічну специфіку, Вім де Шуттер зауважив, що відмінності між Україною та Бельгією не принципові, хіба що колорадські жуки, які масово заселили українські поля, докучають: «У Голландії, Бельгії виробництво картоплі досягло екстра-рівня. Кращих технологій у світі не існує».

 

— Фахівці стверджують, що насіннєву картоплю можна вирощувати тільки в Голландії. А ви вирощували в Бельгії насіннєвий матеріал?

 

— Ні. Проте добре знаю, як це робиться, бо виріс у фермерській родині і з шести років керував батьківським трактором, ходив поруч із ним по посівах, наглядав за продукцією в сховищі. Все це можна й в Україні робити. Але тут немає належних санітарних органів для контролю. Потрібно самостійно ретельно перевіряти насіннєвий матеріал на наявність вірусів, бактерій. Тому ми завжди купуємо елітне насіння в Голландії, з якого вирощуємо для власних потреб першу репродукцію. Другу не садитиму, щоб не заражати власні поля вірусами і бактеріями.

 
Саджалка цибулі AVR                                                           Вім де Шуттер демонструє єдиний в Україні самохідний цибуляний комбайн AVR

Механізовано господарство переважно бельгійською технікою виробництва AVR. «Безперечно, Grimme в Україні картоплярський бренд №1. Але голландські, бельгійські, англійські машини нічим не гірші», — зазначив Вім де Шуттер і продовжив показ свого технопарку.

 

— Зверніть увагу на саджалку AVR. Нею можна садити і картоплю, і цибулю. Цікава тим, що її можна пускати відразу за фрезою, якою обробляє ґрунт, садить насіння, потім формує гряди. Захист посівів також починається з фунгіцидної обробки при садінні. Розчин, який подають на насіння форсунки, не обприскує самі бульби, а лише землю навколо них. Навіть насіннєву картоплю нічим не обробляємо. Адже ці препарати можуть вплинути на схожість насіння. Це надзвичайно принципово — не обприскувати бульби, щоб не створювати їм зайвого стресу. Працювати потрібно із самим лише ґрунтом. На машині встановлено додатковий аплікатор (на фото має жовтий колір) для внесення гранульованих мікродобрив.

 

Обприскувачі у ТОВ «Гранекс Черкаси» також бельгійські. Ширина захвату — 39 м. Тому через кожні 39 м на полі роблять технічні колії. Для цього на посівній машині вимикають перший і четвертий рядки, опускають бокові шлейфи і розгортають гряди. У результаті це скорочує кількість проходів техніки по полю, бо саджалка дозволяє залишати колію для обприскувача. Єдиний нюанс: при відключенні бокових подач насіння у решті гряд посів ущільнюють на 10% від посадкової норми, щоб попередити зменшення врожаю й уникнути будь-яких відходів як при сортуванні, так і при садінні.

 

Удобрюють посіви восени хлористим калієм, весною суперфосфатом і селітрою, через 5–6 тижнів після посадки вноситься друга фракція селітри, що допомагає наростити вагу майбутньому врожаю.

 

Торік господарство придбало самохідний трирядний комбайн AVR. Його продуктивність — 1 га/година. Аналогів в Україні немає. У ТОВ «Гранекс Черкаси» спеціально приїздив фахівець із заводу і вчив тракториста.

 

Нетипово для українських господарств виглядає і лінія приймання товару, який привозять із поля на сортування. Трактор привозить з поля картоплю або цибулю, висипає їх у приймальний бункер, спрямовує на транспортер, яким все подається на інспекцію, насипається в контейнери чи біг-беги, а потім їх забирає кар і відвозить у сховище.

 

Оскільки тепер господарство будує навальне сховище, де буде встановлено системи підлогової вентиляції, придбали спеціальний транспортер, здатний самостійно кагатувати картоплю та цибулю в сховищі шириною 26 м за один раз. Машину обладнано спеціальними сенсорами, які дозволяють їй бачити картоплю, піднімати її, за потреби вкорочувати стрічку. Керування транспортером, який має довжину 19 м, здійснюється з пульта управління. Якщо при завантаженні/розвантаженні виникатимуть якісь проблеми, то їх можна швидко усунути.

 

Заслуговує на увагу і бельгійська сівалка для цибулі, висівний комплекс якої обладнано для одночасної сівби у два рядки; вона виконує полив дощуванням, обладнана аплікатором для внесення інсектицидів і ще одним для внесення мікродобрив у гранулах.

 

— Якщо порівнювати сільгоспбізнес в Україні, Бельгії, Голландії, то українцям більше потрібно викладатися — складні закони, корупція. Треба бути оперативним і мобільним. І з людьми окремо працювати, — прохопився управляючий.  Побачивши посмішку, пояснив, що безпосередньо в їхньому господарстві з персоналом проблем немає.

 

— На навчання спеціалістів довелося витратити три роки. Вчили всього з азів — як готувати землю, проводити посадку, дотримуватися технологій, користуватися технікою. У господарстві 6 трактористів, які працюють на всій техніці — комбайнах, обприскувачах, сівалках. Фактично всі вони пройшли навчання, в тому числі за кордоном. Захоче людина навчитися — все вивчить. А взагалі, якщо в тракториста немає вдома ноутбука, то працювати з нашою технікою йому буде важко. Та й знання іноземних мов не завадить, адже потрібно постійно підвищувати кваліфікацію, спілкуватися з іноземними спеціалістами, а ще — замовляти необхідні запчастини у фірм-виробників через їхні сайти.

 

Лінія доробки Tolsma-Grisnich

— Я ніколи не цікавлюсь технікою місцевого виробництва, — зазначив Вім де Шуттер. — Вона менш надійна. У Бельгії діє урядова програма для фермерів, які вкладають гроші у купівлю техніки бельгійського виробництва, згідно з якою покупці отримують 50% субсидії. Але ми не купуємо все, що бачимо. Регулярно проглядаю зарубіжні видання, інтернет-сайти компаній — виробників техніки, слідкую за новинками, а також уважно ознайомлююся з відгуками користувачів. Узагалі, після появи нової моделі потрібно поспостерігати за її роботою 2-3 роки і лише після цього робити інвестиції.

 

У планах господарства — переведення всіх полів (а це 2100 га, які мають намір збільшувати) на зрошення. Для цього зроблено свердловину, побудовано штучний басейн, звідки по трубах вода спрямовується на поле через насосну станцію. Придбано дощувальні машини та котушки французького та американського виробництва для зрошення. Вже зараз полив впроваджено на 400 га, а в майбутньому його розширять на 600 га.

 

— Ми хочемо впровадити чотирипільну сівозміну: цибуля, картопля, пшениця, соя або ярий ячмінь. Усе це буде на зрошенні. Тоді зможемо пропонувати пайовикам і покупцям дуже красиве зерно, щоб вони були в захваті від товарності, а ми — від врожайності і прибутків. Напевно, українським фермерам не дуже подобається зрошувати, але за гарний товар завжди можна отримати більшу ціну, — сказав керуючий ТОВ «Гранекс Черкаси».

 

На завершення візиту ми попросили відповісти обох бельгійських фермерів, яким вони бачать своє майбутнє в Україні. Приємно, що жоден із них не збирається звідси їхати додому.

 

— В українських овочівників неабиякі перспективи, головне — постійно пам’ятати про рентабельність. В агросекторі ніколи не можна відпочивати, навіть у зимові місяці, коли потрібно продумувати технологію, прораховувати собівартість. Рішення, обмірковані і прийняті взимку, легко весною, влітку, восени втілювати на практиці. Часу на такі тренування залишилося небагато, адже доволі швидко українські виробники, зокрема цибулі, зможуть вийти на ринок сусідніх європейських країн — не лише в Польщу, а й у Балтійські держави, Румунію, Чехію, Словаччину. Цього року в Африці буде дефіцит цибулі, а наступного, цілком реально, в Австралії. Голландці сядуть на свої кораблі і відвезуть туди свою цибулю. Заледве не на кораблях її вже вирощують і на додачу мають порт, морський торований шлях. Тоді й ТОВ «Гранекс Черкаси» подумає про експорт своєї продукції, яка вже зараз відповідає всім європейським вимогам, — поділився Вім де Шуттер.

 

— Я дуже люблю Україну. Вона фактично є моєю другою батьківщиною. Дуже сподіваюся, що тут через 10-20 років буде порядок. Тут все є. 30% світових земельних запасів чорнозему! Люди розумні, хочуть працювати. Поруч із нами у селі працює бельгійська машинобудівна компанія, що створила 25 робочих місць. Маємо приятеля, який побудував у Львові завод із виробництва меблів, де створив 400 робочих місць. Люди можуть сміливо віддавати фермерам свої паї, а ми спробуємо на них раціонально господарювати. Знаю, що українці дуже хвилюються через знаття мораторію на продаж земель. Але ми також хочемо бути впевненими, що, інвестуючи в розвиток інфраструктури, не втратимо колись сховища, цехи з доробки продукції. Для держави все одно, хто сплачуватиме їй податки, а українцям має бути не байдуже, де і які гроші заробляти — в себе вдома гідну зарплату чи за кордоном. Мені приємно бути маленьким послом у Золотоніському районі, запрошувати сюди інвесторів, друзів, колег будувати бізнес, — наголосив Том ван Гой.

 

Том ван Гой, власник ТОВ «Гранекс Черкаси»

Tolsma добре відома всім європейським фермерам завдяки високим технологіям і надійності. Якщо попросити європейського сільгоспвиробника назвати компанію, що виготовляє обладнання для сховищ, першим прозвучить бренд Tolsma. Коли ми планували будувати сховище, то вивчили продукцію й інших виробників, але, оскільки Tolsma має своє представництво в Україні, зупинили свій вибір саме на цій компанії.Перший проект із Tolsma було реалізовано 5 років тому. Співпрацею залишилися задоволені. А коли вирішили збільшити потужності, іншого партнера не шукали, хоча й найняли ще кілька компаній для будівництва приміщення сховища. У процесі будівництва завжди дослухаємося рекомендацій Tolsma, адже потрібно чітко знати оптимальні габарити — висоту, ширину, коридор тощо. Все сховище будується згідно з концепцією технології зберігання. У новому проекті ми вирішили створити вентильовану підлогу. Така модель сховищ дуже популярна зараз у Бельгії. Повністю вентильована підлога — найзручніший тип для навального зберігання. Це ефективно та економічно, краще, ніж за контейнерного зберігання, особливо якщо підрахувати вартість самих контейнерів.

Вім де Шуттер, керуючий ТОВ «Гранекс Черкаси»

У Tolsma доволі дороге обладнання, але для нас принциповим питанням є сервіс. В українському представництві дуже компетентні працівники, які ніколи не відмовляють у допомозі. Запчастини, якщо вони потрібні, постачаються миттєво. Наприклад, якщо рапиться серйозна поламка, то мені не доведеться оформлювати запит на завод-вир обник у Голландію. Достатньо зателефонувати в Київ, і питання оперативно вирішується. Коли маєш надійного партнера, іншого шукати не будеш.

 

 

Оксана Руженкова 

журнал “Плантатор”, липень 2016 року

 

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
Плантатор