Овочі - Ягоди - Сад
Головне:

Безнасінні кавуни з Полтавщини

Поділитись:
Безнасінні кавуни з Полтавщини

З ХАРКОВА –– В СЕЛО НА ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧІВ

Юрій Урбанський

У Дондасівку харків’янин Юрій Урбанський заїхав ще на початку 1990-х, коли шукав землю під квітникарство, бо тоді вирощував тюльпани.

– Тут бур’яни були шикарні, а ґрунти –– як пух, –– згадує Юрій Урбанський.

Купив спочатку одну хату з городом, потім ще кілька. Землю оформили на кожного члена сім’ї як особисте селянське господарство –– по два гектари на кожного. Із квітами не склалося, тож почали вирощувати овочі.

– Ми пробували вирощувати все: огірки, томати, баклажани, цвітну й білоголову капусту, перець, кавуни, –– розповідає фермер. –– Зараз культур менше: зосередилися на капусті, перцях та кавунах.

Хоча фермерує родина Урбанських давно, вперше в селі зимували лише минулого року. Супутні бізнеси не давали змоги вибратися в село раніше кінця травня. Через це й культури підбирали такі, щоб можна було висаджувати їх пізніше або розсадою. Розсаду возили з теплиці за 80 км. Для перевезення використовували бортову з тентом Газель, куди вміщується 200 ящиків розсади. Всі молоді рослини перевозили за три-чотири заходи. Щоб спростити логістику й менше травмувати рослини, цієї осені збудували теплицю в Дондасівці площею 400 квадратних метрів. Наступної весни планують вирощувати розсаду на новому місці, ближче до поля.

Юрій Урбанський –– людина доволі відома у фермерському колі. Він веде YouTube-канал Yuri Urbanski про овочівництво, має 8,5 тисяч підписників, понад 2 мільйони переглядів. Про свої знахідки та розчарування фермер розповідає як про цікавий і надзвичайно потрібний досвід.

Юрій Урбанський з сином Олексієм

За словами пана Юрія, на малих площах має економічну доцільність вирощування надранніх овочів під накриттями або в теплицях та вирощування нішевих культур. В інших випадках постійні витрати з’їдять прибуток.

– Вирощувати кавуни на площі, меншій за 5–10 гектарів, не має сенсу, –– говорить зі знанням справи фермер. –– Чому? Я поясню. Найбільша проблема на баштані –– не шкідники, не птахи, а люди. Злодії приїздять красти овочі машинами, тому без сторожа ніяк. Якщо найняти охоронця на 1 гектар, то витрати будуть ті самі, що й на 10 гектарів. Але на 10 га навантаження на собівартість продукції буде меншим, відповідно, заробітки фермера будуть більшими. Так само і з системою поливу, технікою тощо.

ПРОДУКТИВНІ РАННІ ТА СЕРЕДНЬОРАННІ ГІБРИДИ

Урбанські реалізують продукцію на гуртовому ринку та в невеликих магазинах, тому в підборі сортів орієнтуються на смаки та переваги покупців саме цих категорій.

З ранніх кавунів випробували новий сингентівський гібрид Мірза F1. Його обрали серед конкурентів за масу позитивних властивостей, серед яких і темне забарвлення шкірки, що подобається клієнтам харківського ринку.

Гібрид Мірза F1 достигає на 70-й день після висаджування розсади. Його плоди можна продавати і в мережі супермаркетів, оскільки вони не ростуть вагою більше 10 кг. Цього року врожай гібрида Мірза F1 Урбанські зібрали 7-го серпня. А вже 12-го серпня достиг основний гібрид –– Карістан F1.

Гібрид Карістан F1

– Раніше чув про цей гібрид, –– пояснює Юрій Урбанський. –– Він дуже популярний в сусідній країні через його транспортабельність: там треба перевозити продукцію на величезні відстані, за 2–3 тисячі кілометрів. Гібрид добре це переносить.

Карістан F1 показав себе чудово як промисловий кавун. Його рослини стійкі до фузаріозу та антракнозу. Гібрид формує овальні плоди зі смугастою, темно-зеленою, відносно тонкою шкіркою, яскраво-червоним м’якушем та невеликим насінням.

– Посадили ми 7,4 тис. рослин на гектар, –– ділиться досвідом фермер. –– У Дондасівці земля родюча, тому щільність рослин можна збільшувати. На іншій ділянці, де ґрунти піщані, я вирішив перестрахуватися й посадив уполовину рідше: 3,4 тис. рослин на гектар.

У результаті виросли надто великі кавуни, які важко продати. А з ділянки із загущеною посадкою отримали плоди оптимальної для нас ваги — 6–7 кг, такі добре беруть покупці. Хоча загальна врожайність із гектара на обох ділянках у підсумку була майже однаковою — 60 тонн.

Юрій Урбанський також мав досвід вирощування сингентівських кавунів Арашан F1 і Топ Ган F1. Вони зарекомендували себе як відмінні гібриди, давали до 100 тонн з гектара.

БЕЗНАСІННА ГОРДІСТЬ

Гордість баштану родини Урбанських –– безнасінні кавуни Фасінейшн F1 –– достигли 17-го серпня. Цей гібрид у промислових масштабах спробували вирощувати торік. Посадили в трохи затіненому місці: через це хвилювалися, чи зможе гібрид дати результат, адже кавуни вимогливі до світла. Але плоди були особливо солодкими, хоча й достигли пізніше. У Фасінейшн F1 майже не зустрічається рудиментів насіння, гібрид стійкий до хвороб.

Безнасінний гібрид Фасінейшн F1

Цього року виростили безнасінні кавуни на підщепі й отримали удвічі вищий урожай. Рослини пан Юрій щепив сам, за день встигав зробити до 500 прищеплювань. Щоправда, вибирати плоди довелося тричі через розтягнений період вегетації.

– На щепі виходить потужна рослина з довгим періодом вегетації, –– зауважує Юрій Урбанський. –– Якщо вирощувати Фасінейшн F1 із насіння, плоди достигають дружніше, можна збирати їх за один раз, але врожайність у такому разі менша. Крім того, щеплений кавун не хворіє на фузаріоз, рослина здорова й добре розвивається.

Цього року господарству пощастило не потрапити під заморозки: теплиця була зайнята іншими культурами, тому розсаду виростили пізніше й тільки 8-го червня висадили в ґрунт.

Дегустація безнасінного гібрида Фасінейшн F1

– Безнасінний кавун садили зі щільністю 3,7 тис. рослин на гектар, –– уточнює фермер. –– На наступний рік посадимо ще рідше: 3 тис. рослин на гектар. Мені хочеться отримати плоди більшої ваги. Оптимальним розміром для безнасінного кавуна вважаю 5–6 кг.

Продавали безнасінні кавуни удвічі дорожче, ніж звичайні, але ринок збуту для них дещо менший. Цього року фермер експериментував також з іншими гібридами безнасінних кавунів, вирощував порційні плоди вагою по 2 кг.

ТЕХНОЛОГІЯ УСПІХУ

– Ґрунт у нас –– чистий чорнозем, рН близько 7,0, –– розповідає фермер про свої умови та досвід вирощування безнасінного кавуна. –– Розсаду в ґрунт починаємо висаджувати від середини травня, як мине загроза заморозків, і завершуємо зазвичай на початку або в середині червня.

Міжряддя для кавунів –– 2,7 м, між рослинами в ряду –– 1 м або 50 см залежно від того, яка щільність рослин на гектар потрібна. Через кожні 10 м залишають технічні колії для трактора, адже обприскують на одне крило, а потім з цими коліями зручно збирати плоди. Розкладають крапельні трубки, мульчувальну плівку, на яку висаджують рослини.

Щороку проводять аналіз ґрунту, на його підставі складають програму живлення. Фосфору й калію зазвичай достатньо, тоді як азот у дефіциті, тому підживлюють рослини карбамідом, іншими речовинами комплексних або простих водорозчинних добрив.

Зі шкідників на кавунах найчастіше дошкуляють попелиці, проти яких застосовують Актару. Із хвороб можливий фузаріоз: коли суха погода –– рослини не хворіють, якщо дощить –– потрібні обробки фунгіцидами. Але навіть у несприятливих умовах щеплений кавун більш стійкий до фузаріозного в’янення. Відповідно, і результат щодо врожайності дає кращий.

– Українці поки мало знають про безнасінні кавуни, –– робить висновки Юрій Урбанський. –– Можна такі вирощувати для супермаркетів, але треба мати великі обсяги, розтягнені терміни постачання, укладати контракти заздалегідь. У нашому господарстві безнасінні кавуни стали беззаперечними фаворитами, будемо експериментувати далі зі схемами посадки. Цікаво спостерігати за ринком і розвитком попиту. Думаю, з часом українці сприйматимуть безнасінні плоди без здивування, а попит буде значно активнішим.

Геннадій Гнип

www.syngenta.ua/ovochevi-kulturi