Овочі-Ягоди-Сад

Удобрення з одночасним покращенням ґрунту

Галузь овочівництва належить до інтенсивних, що часто призводить до деградаційних процесів ґрунту. Тільки впровадження адаптивних технологій вирощування овочів поліпшить екологічний стан агроценозів. 

Родючість

В Україні чорноземні ґрунти займають 44% від загальної площі сільськогосподарських угідь, або 6% від чорноземів світу. Тут сформувалися доволі сприйнятливі кліматичні умови для інтенсивного ведення рільництва. Всесвітня організація FAO розглядає Україну як важливого світового «донора продовольства».

Нині потенційні можливості сільського господарства розкриті не повністю. Стрімке зростання технологічного озброєння призводить до порушення оптимальної структури посівних площ. Використання незбалансованої системи живлення рослин, стрімке зменшення надходження в ґрунт органічної речовини та сильне пестицидне навантаження на агроценози посилили деградаційні процеси ґрунтів. Основними ознаками цього є інтенсивна дегуміфікація, зменшення мікробіологічної активності ґрунту, погіршення його фізичних властивостей, зменшення забезпеченості рослин елементами живлення, вторинне засолення та осолонцювання тощо.

Головним критерієм родючості ґрунту виступає уміст гумусу — наявність специфічної органічної речовини. Більш правильно розглядають уміст гумусу як функцію ґрунту (за В. В. Докучаєвим), тобто як біологічну систему, де головними є два біологічні процеси: гуміфікація та мінералізація. Якщо переважає гуміфікація, то відбувається відтворення родючості ґрунту, що обумовлює зниження витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Якщо переважає процес мінералізації гумусу (дегуміфікація), то спостерігається деградація ґрунту з усіма наслідками. Це робить дорожчим виробничий процес. Порівнюючи зміни умісту гумусу за певний проміжок часу (рік, ротація сівозміни, десятиліття), можна зробити висновок про напрям господарювання.

Органічні добрива  

Органічні добрива — основне джерело поповнення ґрунту органічними речовинами та елементами живлення. У тонні напіврозкладеного гною міститься 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору, 6 кг калію, кобальт, мідь, молібден, бор, марганець та інші елементи живлення.

Неповністю розкладені органічні добрива бажано вносити восени. Перепрілий гній, перегній можна застосовувати навесні. У довготривалих стаціонарних дослідженнях Інституту овочівництва і баштанництва НААН доведено, що використання органічних добрив у зрошуваній овочево-кормовій сівозміні забезпечує найбільше зростання умісту гумусу на кінець кожної ротації сівозміни. Також органічні добрива сприяють покращенню інших агрохімічних параметрів чорноземних ґрунтів: сума поглинених основ, кислотність, уміст рухомих сполук фосфору та калію. За впливом на врожайність овочевих рослин у сівозміні більш ефективним є застосування органо-мінеральної системи удобрення, тоді як використання тільки органічних добрив поступається мінеральній та органо-мінеральній системам удобрення.

Сидерати 

За дефіциту органічних добрив актуальним стає пошук альтернативних джерел органічної речовини для агроценозу, головними з яких є заорювання рослинних решток та активне використання сидеральних культур, особливо в проміжних посівах. Ефективність використання сидеральних добрив обумовлюється раціональним підбором строків їх вирощування та заорювання в ґрунт. За проміжного вирощування сидератів, особливо в другій половині вегетації, посів обов’язково проводять після сильних дощів або після поливу.

Заорювання соломи сприяє збільшенню вмісту органічної речовини та елементів живлення в ґрунті. Для поліпшення мінералізації соломи її подрібнюють до 10–12 см. Одна тонна соломи еквівалентна 3–4 т гною.

Для ефективного розкладання соломи за високого співвідношення вуглецю до азоту слід вносити азотні добрива. Часто за такого підходу в деструкції стерні беруть участь не тільки корисні мікроорганізми, але й патогенна мікрофлора, яка є джерелом розвитку хвороб. Тому більш ефективним є використання деструкторів стерні. Їх можна поділити на такі групи:

  • грибного походження, де переважають гриби роду Trichoderma: Целюлад, Ефект Біо, БіоХелс та інші.
  • бактеріального походження, що містять бактерії-азотфіксатори, фосфорі каліймобілізатори, бактерії фунгіцидної дії тощо: Екостерн, Органік баланс, Фітоцид, ДЦ та інші.
  • деструктори стерні на основі гуматів, поживних середовищ для мікробіоти, біологічно активні речовини.

Більшість деструкторів стерні працюють тільки за умови загортання оброблених решток у ґрунт (такі препарати, як «Органік баланс», можна застосовувати і за технологією no-till). При цьому можна знизити втричі норми азотних добрив або зовсім їх не застосовувати.

У наших дослідженнях використання деструкторів стерні в системі оптимізації живлення капусти білоголової разом із заорюванням соломи та сидератів забезпечило зростання врожайності в межах 56,0 т/га.

Подібні закономірності спостерігаються в дослідженнях із рослинами томатів. За рахунок біологізованої системи удобрення (заорювання сидеральних рослин, соломи, використання деструктора Екостерн та мікробних препаратів) урожайність томатів збільшується на 20–43%.

Мікробні препарати

Покращення мікробіологічної активності ґрунту є ключовим моментом формуванням стабільних агроценозів. Відомо, що понад 40% синтезованої в рослині органічної речовини виділяється через корені в ризосферу ґрунту. Це є живильне середовище для великої кількості мікроорганізмів, які посилюють процес розкладання органічної речовини, вивітрювання мінералів, тобто підвищують уміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті.

Мікробні (бактеріальні) препарати для оптимізації живлення рослин класифікують за їх функціональними компонентами:

  • препарати з азотфіксуючими симбіотичними та асоціативними мікроорганізмами;
  • препарати з азотмобілізуючими мікроорганізмами;
  • препарати з фосформобілізуючими мікроорганізмами;
  • препарати з різними групами мікроорганізмів;
  • препарати з целюлозорозкладаючими мікроорганізмами.

Препарати першого покоління містили тільки один компонент, другого покоління — мікробний компонент і низку допоміжних речовин (поживне середовище, біологічно активні речовини, регулятори росту, мікроелементи). Мікробні препарати третього покоління є більш ефективними, вони містять багато видів мікроорганізмів із різних функціональних груп, що забезпечує широкий спектр дії для покращення поживного режиму, фунгіцидні властивості, зменшення негативного впливу стресів.

Гумати 

Особливу увагу слід приділити препаратам, що містять гумати. Фактично використання гуматів можна порівняти з ін’єкціями гумусу. Сировиною для їх виготовлення є біологічні об’єкти сьогодення або корисні копалини органічного походження: лігногумати, бурі водорості, торф, сапропель, біогумус, буре та кам’яне вугілля, леонардит.

За різних способів господарювання гумати ефективні для подолання стресової дії на рослину: високі та низькі температури, дефіцит вологи, пестицидний стрес, пошкодження рослин хворобами або градом.

Гумати Рокогумін, Гуміфренд мають широкий спектр дії: підвищують енергію проростання насіння, пролонгують дію біологічних і хімічних препаратів, стимулюють розвиток рослин, оптимізують живлення, підвищують стійкість рослин до стресових впливів, підвищують урожайність та покращують якість продукції.

Мікориза 

Важливим резервом підвищення біологічної ефективності агроценозів є використання явища мікоризи, тобто симбіозу між грибом та рослиною. Розрізняють ендотрофну та ектотрофну мікоризи. За ектотрофної мікоризи гіфи гриба обплітають кінчики рослин зовні, утворюючи товстий і щільний чохлик (гіфову мантію). За ендотрофної мікоризи гіфи гриба проникають у клітини корової паренхіми і розвиваються всередині клітин у вигляді клубочків. Деякі види рослин із коротким циклом розвитку та добре розвиненою системою коренів не мають мікоризи, зокрема капусти, редиска, столові буряки тощо.

Препарати, що містять спори грибів, які здатні формувати мікоризні угрупування з коренями вищих рослин, забезпечують:

  • краще поглинання рослинами з ґрунту азоту, фосфору, калію, цинку, заліза, кальцію, марганцю, сірки;
  • збільшення здатності рослин поглинати воду з ґрунту та протистояти тривалим періодам посухи;
  • збереження азоту через поглинання амонію і зменшення потреб рослин у поглинанні нітратів із ґрунту;
  • поліпшення структури ґрунту, шпаруватість, повітрота водопроникність.

Олександр Мозговський, канд. с.-г. наук 

Олександр Куц, д-р с.-г. наук 

Інститут овочівництва і баштанництва НААН 

журнал “Плантатор”, травень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ