28–29 березня в Києві відбулося четверте засідання Клубу стратегічних партнерів плодоовочевого ринку, яке цього разу було присвячене кооперації. За два дні учасники побачили чимало прикладів вдалого об’єднання виробників сільгосппродукції, що змінювало не тільки грошові обороти, якість бізнесу, а й життя цілих місцевостей. Звісно, не обійшлося без обговорення українських реалій кооперативного руху.
Нестача знань
Під час опитування компанії Syngenta, одного із засновників Клубу стратегічних партнерів, 89% українських фермерів висловили готовність до об’єднання. Водночас вони назвали три головні причини, які заважають цьому. Найбільшим бар’єром стала відсутність достатніх знань про переваги кооперативів — 31%, ментальність українських виробників — 28%, а також відсутність законодавчої бази — 20%.
На відкритті заходу менеджер із маркетингу напряму овочів та картоплі компанії Syngenta Ольга Вербицька наголосила, що об’єднання сільськогосподарських підприємств у кооперативи, конгломерати та інші форми спільного бізнесу дозволить збудувати ефективну переробку, доробку та дистрибуцію продукції, вийти на нові ринки, зокрема й експортні. Крім того, об’єднання дасть змогу здешевити закупівлю насіння, засобів захисту рослин та добрив, спростить доступ до кредитних ресурсів, сертифікацію продукції за міжнародними стандартами. Усе це разом дозволить збільшити масштаби бізнесу та прибутки.
Феномен долини напа
Одним із найяскравіших прикладів кооперації може слугувати винна Долина Напа (Napa Valley) в Каліфорнії, яка об’єднує дев’ять містечок і 125 тис. жителів. Про неї розповів викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Віктор Оксенюк. За рік Долина Напа приваблює 3,5 млн туристів і $1,9 млрд.
Клімат Napa Valley чудово підходить для вирощування винограду, тож у ХІХ ст. тут оселилися винороби. Наприкінці 1950-х років власники найбільших винарень почали регулярно зустрічатися разом. Так була створена The Tuesday Lunch Group. Кожного останнього вівторка місяця власники разом обідали і шукали відповіді на питання: «Як Долина Напа може стати найкращим винним регіоном світу?». Вони розуміли, що лобова конкуренція вбиває потенціал регіону. Їхнім головним конкурентом були не сусідні винні долини, а Coca-Cola.
У тих же 1950-х роках почалися щомісячні семінари для винних технологів Долини Напа. У 1976 році 11 кращих знавців вина з Франції і Британії провели сліпу дегустацію вин, вироблених у Долині Напа і Бордо. Прикметно, що Бордо на той час вважався винним регіоном світу номер один. Вина Долини Напа перемогли в усіх категоріях. Це стало початком позиціонування долини як одного з кращих винних регіонів світу.
Сьогодні Napa Valley — це близько 700 винарень. Практично кожна з них має дегустаційні зали або ресторани для відвідувачів. В Долині розташовані 105 готелів та апартаментів, з яких 15 — п’ятизіркових, 30 — чотиризіркових. Також тут працюють 125 ресторанів. Ресторани регіону в 2015 році отримали 11 зірок Michelin.
Через всю Долину проходить туристичний маршрут ретро-потягу, є невеликий аеропорт, сім полів для гри в гольф. Щоквітня тут відбувається мистецький фестиваль Arts in April.
У регіоні є кілька навчальних закладів. Napa Valley College — один зі світових освітніх центрів вина. У коледжі є окремий Інститут з гостинності та туризму. Інший заклад, The Culinary Institute of America, пропонує магістерську освіту з кулінарії, а також короткострокові курси для гурманів-любителів. Ще п’ять організацій в Долині пропонують короткі кулінарні курси.
Розвитком регіону опікується п’ять групових об’єднань фермерів-виноградарів, виробників вина і закладів туризму. Завдяки їхній роботі доходи від продажу вина Долини у 2016 році становили $3,5 млрд. Пляшка вина з Долини Напа коштує в середньому на $10 дорожче, ніж ідентичні вина з сусідніх каліфорнійських долин. Місцеві говорять: «Долина Напа продає не вино, а квиток на канікули».
Овочі на експорт із 500 га
Про досвід об’єднання виробників овочів розповів президент італійського кооперативу Eurocirсе Сімоне Далла Валле. Підприємство засноване у 1979 році як консорціум сільгосппідприємств у регіоні Лаціо. Сьогодні кооператив об’єднує 110 виробників, які працюють на 500 га, з них 70% площі займають сучасні теплиці. Eurocirсе вирощує хрін, різні види ріпи, редиску, капусту кольрабі, цвітну капусту, салат, селеру, моркву, томати, картоплю, цукіні. Щорічний товарообіг кооперативу сягає 20 млн євро. Середній обсяг продукції — 35 тис. тонн на рік, із них 20% товару продається в Італії, решта постачається до інших країн ЄС.
Фермери об’єдналися, щоб вирощувати продукти найкращої якості й бути конкурентними на ринку. Участь у кооперативі дає фермерам можливість стати частиною великого бренду, отримати відповідну сертифікацію і постачати продукцію не тільки на національний, а й на світовий ринок. Кооператив працює як одна команда. Учасники об’єднання самі обирають, яку культуру вони вирощуватимуть, але про рішення повідомляють на загальних зборах. Завдяки цьому адміністрація може планувати просування та збут продукції.
В кооперативі працює понад 200 людей, 12 із них займаються управлінням. Крім того, є консультанти з підбору персоналу, охорони, збуту, сільськогосподарського сервісу, боротьби з хворобами та шкідниками тощо. Кооператив має склади для зберігання, обладнання для миття й фасування продукції, брендований транспорт, власну лабораторію.
Органічний кооператив
Про досвід нідерландського кооперативу Nautilus Organic розповів засновник компанії «Агріко Україна» Микола Гордійчук, який нещодавно відвідував це підприємство. Кооператив у 1987 році утворили фермери, які мали в обробітку від 8 до 15 га землі. На початку діяльності вони прагнули збільшити обсяг продажу вирощеного. Тепер кооператив знайшов власну нішу й позиціонує себе як виробника виключно органічної продукції з прямим продажем товарів від фермера.
Кооператив стимулює збут, супроводжує угоди та приймає замовлення. Виручку об’єднання ділить між фермерами. При цьому 75% продукції експортується до країн Європи, 25% постачається на нідерландський ринок.
Юридичні нюанси
Керівник напряму «Розвиток ринкової інфраструктури» USAID Микола Гриценко та радник Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Роман Корінець у своїх доповідях приділили увагу правовим засадам функціонування кооперації. Доповідачі зазначили, що більшість фермерів не знають законодавства, не розуміють сутності кооперації. Головна мета кооперації — отримання переваги на ринку завдяки спільним діям, адже кооператив організовується для того, щоб допомогти своїм учасникам стати успішнішими.
На жаль, перепоною для розвитку кооперативного руху є недосконалість українського законодавства. Зокрема, існують розбіжності між Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» і Податковим кодексом України.
Організаційні складові
Під час дискусії учасники «Клубу стратегічних партнерів» дійшли спільної думки, що зараз українських фермерів може об’єднати лише потреба у вирішенні конкретної проблеми. Крім того, для створення успішного кооперативу потрібен лідер — фанат цієї справи, готовий брати на себе відповідальність і організовувати спільноту.
Геннадій Гнип
журнал “Плантатор”, травень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
