У ФГ «Ягідне поле» стверджують, що для садових суниць немає уніфікованої технології — кожен має відшукати свою
Знайшли свій Альбіон
У фермерському господарстві «Ягідне поле» стверджують, що для садових суниць немає уніфікованої технології — кожен має відшукати свою
Червень пахне суницями. Навіть цей, воєнного 2022 року, бо природа живе за своїм оптимістичним розкладом: квітки квітують, ягідки зав’язуються, наливаються й червоніють. І, треба визнати, ці запахи, колір і смак надихають нас, як ніколи, адже суниці завжди були ознакою безтурботного, втомленого сонцем мирного життя.
На Галичині ягоду незахищеного ґрунту масово почали збирати на початку червня. Від того часу до поля керівника ФГ «Ягідне поле» Романа Грабового і його дружини Світлани, що мешкають в м. Судова Вишня Яворівського району Львівської області, потягнулися легковички жителів прилеглих сіл і містечок. «Питають кілограм, беруть два-три, а коли повертаються ввечері, щоб прикупити ще, то ягоди вже немає, — радіє попиту на свою продукцію Роман. — Той, хто нас знає, чекає на збирання, телефонує, коли приїжджати».
Продаж самовивозом — один із каналів збуту господарства. Другий — доставка ягоди власним транспортом до Яворова, Мостиськ, Самбора та Львова за замовленнями, які покупці надають через Фейсбук і Телеграм. А далі вже торгівля відбувається за наводкою на господарство їхніх знайомих і друзів. Цього року відкрили ще один напрям, від якого у захваті як господарі, так і їхні гості, — «Збери собі сам». Подобається ягода від Грабових місцевим виробникам тортів, зацікавилася нею й міська Судововишнянська пекарня. Не дивно: ягоди великі, солодкі, під час транспортування в машині стоїть такий аромат, що голова йде обертом.
У всьому «винна» дружина
У кожного господарства своя історія. У «Ягідного поля» вона майже романтична. Повертаючись 2013 року з весільної подорожі, молоде подружжя їхало повз поля. Його нещодавно взяв у обробіток батько Романа, але ще нічого посадити не встиг. Тоді молода дружина Світлана й запропонувала: «Нумо суниці!» Чи міг щасливий чоловік відмовити найдорожчій жінці?
Подивилися в інтернеті — нічого складного! Купили помпу, проклали крапельну стрічку, ряди замульчували плівкою, міжряддя — соломою. Сорт вибрали відомий і популярний — Хоней. Не довго розмірковуючи, придбали саджанці на OLX і засадили ними пів гектара. Картинка вийшла гарна.
«Але прийнялося десь 40% того. Решта саджанців не розвивалися — застигли, ніби зачаровані, потім кущики почали хворіти, на них накинулися шкідники, — розповідає про перші невдачі господар. — Звичайно, ми могли припуститися помилок під час посадки, але було зрозуміло, що й саджанці нам дісталися заражені. Від тих рослин, що пішли в ріст, ягід уродило багато, але всі жах, які кислючі. Що й казати? Були розчаровані!»
Наступного року були вже розумнішими. Засадивши ще пів гектара молодими, вже своїми розетками, відразу обробили їх від хвороб і шкідників. Проте кущики і ягоди все одно псувалися, а кислий смак довершував негативне враження.
Почали розбиратися. Виявилося, що Хоней не любить багато вологи, а на ділянці Романа, що розташована біля річки, високі ґрунтові води, рослини ж поливалися ще й крапельно, тож суниці весь час були перезволожені. Все змінилося, коли частину рослин перенесли на іншу ділянку, де води не підіймаються так високо. Лише там Хоней, нарешті, показав притаманний йому смак. Вирощували його ще три роки, опановуючи особливості цієї культури, а потім усе переорали й засадили ділянку цибулею, морквою і буряком, а суничний бізнес перенесли на іншу площу, й усе вже робили інакше.
Солодкість ягоди — в землі
На новій ділянці в кількох місцях взяли проби ґрунту на поживні речовини. Ґрунт скрізь виявився різним, а отже, його склад треба було корегувати під час фертигації. Відтоді уважніше стежили й за кислотністю. Наразі вимірюють її перед кожним поливом. Місцевий ґрунт схильний до лужності. Його природний показник pH 8, що для садової суниці занадто. Аби знизити pH до 5,5–6, закислюють через «краплю» лимонною кислотою.
Якщо раніше гряди формували вручну, то тепер взяли в оренду грядоутворювач і всі підняли на однакову висоту (25 см). Також визначилися з обробітком міжрядь: вирішили більше не мульчувати, а час від часу проходитися мотокосаркою, що швидше і дешевше.
Разом із тим узялися до випробувань різних сортів. За кілька років через руки Романа пройшло не менше як 40 сортів, доки не зупинилися на одному — американському Альбіоні, урожайному, з великими щільними ягодами, високим бріксом.
«Альбіон виявився найбільш пристосованим до таких умов, як у нас, до наших піщаних ґрунтів. Сорт посухостійкий, не любить багато води, тому поливаємо його раз на 5–6 днів. Улітку не частіше, бо плівка добре утримує вологу. Такого зволоження цілком достатньо, щоб деякі ягоди набирали до 80 грамів», — дає характеристику сорту-улюбленцю фермер.
Тепер технологія приблизно така: на 1 га садять до 40 тис. саджанців, на одному місці садові суниці вирощують не більше як два роки, бо на третій рік, як помітили, рослина стає хворобливою, її потенціал падає і ягода втрачає якість. На другий рік вирощування крім ягід отримують власний посадковий матеріал, переносять його на іншу ділянку такої самої площі, а на цій сіють зернові.
Ранньовесняний догляд починається з прибирання старого листя й обробки рослин бордоською сумішшю. Це обприскування від хвороб Роман уважає найважливішим. Орієнтовно через два тижні обробляють від шкідників. Усі ці операції треба встигнути провести до цвітіння.
Під час цвітіння найбільшу загрозу врожаю становлять заморозки. Для захисту від них у господарстві завжди є напохваті біле агроволокно щільністю 300 мг/м². Укривають посадки за перших негативних прогнозів. Небезпека неабияка, бо ділянка недалеко від річки, й бувало навіть так, що підмерзали деякі квітки й під агроволокном. Минулої весни, приміром, укривний матеріал не знадобився, проте довелося ним улітку захищати ягоди від граду.
Радість пролонгованої дії
Альбіон є ремонтантним. Інакше кажучи, це сорт із подвійною віддачею. Його сезон на Галичині у відкритому ґрунті триває від кінця травня до листопада: перший урожай збирають протягом двох-трьох тижнів, потім перерва, й другий стартує в кінці липня — на початку серпня. Літня ягода — пік плодоношення. У цей час Альбіон відкриває свій основний потенціал. Його напоєна, нагодована та насичена сонцем ягода завжди більша і солодша.
Незалежно від місяця збирання врожай збирають через день: із половини гектара — в один і з іншої половини — у другий. За один раз приблизно 300 кг.
«Намагаємося вибирати лише стиглу ягоду, бо вона ніде не лежить і відразу потрапляє до споживача. Та й хто сказав, що ягода може достигнути в коробці? Лише темнішає — і все», — ділиться спостереженнями фермер.
Ціну він встановлює фіксовану на весь сезон. На перший урожай — 70 грн/кг, на літній і більшу — 80 грн/грн.
«Наша родина ніколи не мала землі й нічого не вирощувала, — зізнається Роман Грабовий. — Я свого часу отримав юридичну освіту. У пригоді вона не стала, торгував запчастинами й оліями до тракторів. Цю справу веду й тепер, а дружина залучила мене ще й до IT-сфери, якою займається сама. І на цьому тлі якимось чином вийшло так, що ми по самі вуха залізли в землю, — усміхається чоловік, — і нам усім, включно з моїми батьками, це дуже подобається. Написали заяву на отримання 2 га під фермерське господарство, виступили на сесії місцевої ради, і нас підтримали. З 2021 року ми офіційно — фермерське господарство».
Цього року ФГ «Ягідне поле» планує розширюватися. Власноруч вирощує саджанці й готує під Альбіон уже не один, а два гектари. Щоб не порушувати сівозміну, до своїх 2 га вони додали орендовані паї. Відразу після збирання пшениці й почнуть засаджувати.