Тепловий стрес може завдавати істотних збитків птахівничим підприємствам. В умовах теплового стресу задля зниження температури тіла у птиці знижується споживання корму, при цьому зменшується надходження обмінної енергії. До негативних наслідків теплового стресу у бройлерів і несучок належать: уповільнення зростання, зниження несучості, погіршення якості м’яса та яєць, а також погіршення самопочуття птиці. Як наслідок, знижується прибуток підприємства та погіршується добробут птиці.
Профілактика теплового стресу у птиці має бути продумана особливо ретельно, адже у порівнянні з іншими видами сільськогосподарських тварин птиця має менше часу на відновлення.
З усіх напрямів тваринництва птахівничі підприємства використовують найсучасніші технології утримання поголів’я. Незважаючи на те, що застосування передових технологій допомагає підвищити безпечність поголів’я в умовах високих температур (вище ніж 33 °C за вологості 60%), у таких регіонах, як Південь України, температура повітря іноді підіймається вище ніж 38 °C. Система охолодження може не впоратися із відведенням тепла, в результаті чого поголів’я отримає тепловий стрес.
Негативні наслідки теплового стресу часто спостерігають у перший тиждень життя птиці, через те, що курчата нездатні регулювати температуру свого тіла. Порушується робота травного тракту, скорочується час проходження травних мас по кишківнику, що значно погіршує якість травлення та засвоєння поживних речовин.
МЕХАНІЗМИ ТЕПЛОВІДДАЧІ ОРГАНІЗМУ ПТИЦІ
На відміну від інших тварин, птахи не мають потових залоз для регуляції тепловіддачі. Надлишки тепла виділяються організмом птиці чотирма основними шляхами: тепловипромінюванням, теплопровідністю, конвекцією та, якщо цих способів недостатньо, випаровуванням.
Тепловипромінювання — вид теплообміну, в якому тепло з поверхні шкіри птиці через повітряне середовище передається іншому об’єкту, зокрема іншій птиці. Тут можна згадати проблему високої щільності посадки у спекотні літні місяці.
Теплопровідність полягає в переданні тепла від тіла холоднішим об’єктам, з якими птиця безпосередньо стикається, наприклад годівницям, підлозі або воді з обприскувачів. Часто під час роботи обприскувачів повітря пташника перенасичується вологою, а це посилює вплив тепла на організм.
У процесі конвекції тепло переміщується від поверхні шкіри потоком повітря. Курчата часто підіймають крила, щоб оголити мало оперену поверхню шкіри й збільшити площу тепловіддачі.
Коли температура тіла птиці сягає 41 °С, ефективність тепловипромінювання, теплопроведення та конвекції знижується, і основним механізмом виведення тепла стає випаровування води з дихальних шляхів за допомогою прискореного дихання. За випаровування одного грама води втрачається 540 калорій енергії, необхідної для підтримки життєдіяльності. Крім того, носова порожнина птиці фільтрує повітря, що надходить у дихальні шляхи, від пилу і бактерій. Тому виділення надлишків тепла шляхом випаровування води під час дихання може призвести до збільшення захворюваності на вторинні бактеріальні інфекції. Якщо механізми регуляції теплообміну не справляються, у птиці розвивається теплове виснаження.
ТЕПЛОВИЙ СТРЕС — ПРИЧИНА ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ
За зниження споживання корму під час теплового стресу у птиці також зменшується інтенсивність кровотоку в травному тракті, що стає причиною скорочення кисню (гіпоксії) і розвитку окисного стресу в тканинах кишківника. В результаті щільні зв’язки між клітинами епітелію (ентероцитами) слабшають, збільшується проникність кишкового епітелію, як наслідок, патогени, а також їхні токсини проникають у кровотік травного тракту. Це характерна картина для синдрому «дірявого кишківника», який може стати причиною хронічного запального процесу. Активована імунна система витрачає значну кількість поживних речовин на боротьбу із запаленням, що перешкоджає розвитку м’язових тканин та кладці яєць.
ВПЛИВ ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ НА ФОРМУВАННЯ ШКАРАЛУПИ
Прискорене дихання птиці супроводжується виділенням CO2, внаслідок чого рівень pH крові стає більш лужним, а кількість іонізованого кальцію скорочується, що призводить до захворювання кісток. А оскільки для формування яєчної шкаралупи несучкам потрібна велика кількість кальцію, то часто вони починають нести яйця з тонкою шкаралупою і невеликого розміру. Також у несучок може знижуватися несучість. У бройлерів, крім іншого, знижується споживання та погіршується конверсія корму, сповільнюються темпи зростання.
Сучасні технології вирощування птиці вже передбачають устаткування для зниження впливу надмірно високих температур навколишнього середовища на птицю. Але що робити, коли навіть ці технології не захищають фермерів від збитків через тепловий стрес? Треба згадати про раціон птиці в літній період. Цій тематиці було відведено чимало досліджень серед спеціалістів з годівлі птиці.
ПОЖИВНІ КОМПЛЕКСИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ
Негативні наслідки теплового стресу у птахівництві можна зменшити, коригуючи раціон птиці. Оптимізація раціону в літні місяці завжди має бути спрямована на зниження окисного стресу, збереження цілісності епітеліальної тканини кишківника та підвищення стійкості птиці до теплового стресу.
Основні зміни в раціоні під час спекотних літніх місяців передбачають:
• збільшення харчової цінності кормів для компенсації зниження споживання корму;
• введення в раціон високоефективних метал-амінокислотних комплексів для підвищення антиоксидантної здатності та стійкості птиці до теплового стресу.
ЗНИЖЕННЯ ОКИСНОГО СТРЕСУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ТЕРМОСТІЙКОСТІ
Під час спекотних літніх місяців треба додавати до раціону метал-амінокислотні комплекси. Найважливіші системи антиоксидантного захисту організму тварин потребують цинку, марганцю, міді та селену. Вони грають роль кофакторів і необхідні для активації таких ферментів, як супероксиддисмутаза (СОД) і глутатіонпероксидаза (ГПх). Причина окисного стресу криється в дисбалансі вільних радикалів та антиоксидантів. Системи антиоксидантного захисту організму видаляють вільні радикали та захищають клітинні мембрани від окисного стресу.
Цинк також відіграє важливу роль у формуванні структурних компонентів тканин, молекул та епітеліальних клітин кишківника. Дослідження показують, що додавання Availa®Zn з цинком зміцнює контакти між епітеліальними клітинами кишківника птиці та зберігає щільні міжклітинні зв’язки. Таким чином у спекотний період знижується ймовірність розвитку запальних процесів на фоні синдрому «дірявого кишківника».
Хром з Availa®Cr сприяє підвищенню стійкості птиці до теплового стресу, бо знижується рівень кортикостирону, гормону, що бере участь у регуляції реакцій енергетичного обміну, імунних та стресових реакцій. Підвищений рівень кортикостирону спричиняє занепокоєння тварин, що призводить до зростання енергетичних витрат і, зрештою, зниження споживання корму. Скорочення рівня кортикостирону за допомогою Availa®Cr сприяє збереженню спокою тварин та підвищенню апетиту під час теплового стресу, покращенню утилізації глюкози.
Тепловий стрес у птиці пов’язаний із суттєвими фінансовими збитками. Правильний менеджмент утримання та запобігання тепловому стресу птиці, чіткий комплексний підхід до контролю роботи устаткування та раціону птиці з додаванням високоефективних метал-амінокислотних комплексів допоможе пом’якшити наслідки теплового стресу та підвищити рентабельність господарства.
Наше Птахівництво
