Кілька років тому, ще до початку активних воєнних дій на території України, ми наголошували, що наближається час, коли вартість кінцевої продукції рослинництва буде нижчою, ніж вхідний ресурс на її отримання. Вже тоді прихильникам здорового глузду було зрозуміло, що загальні світові тенденції зі зростання вартості енергоносіїв, добрив, засобів захисту та сільськогосподарської техніки спровокують цей дисбаланс і підштовхнуть вітчизняних землеробів до зміни традиційного світогляду, пошуку нових технологічних рішень, запровадження інновацій, які здатні зменшити валові витрати на одиницю продукції.
Головний резерв у цьому питанні, на думку досвідчених аграріїв, — природна родючість ґрунту. Родючий ґрунт внаслідок природної активності ґрунтовопоглинального комплексу здатен максимально засвоювати мінеральні добрива, мінімізуючи втрати цього дорогоцінного ресурсу, накопичувати та зберігати дефіцитну вологу, створювати оптимальні умови для доступності повітря до корисних аеробних мікроорганізмів і коренів рослин, стимулювати біологічну активність корисної ризосферної біоти та стримувати розвиток хвороб і шкідників.
Здоров’я ґрунту
Свого часу в статті «Здоров’я та стійкість ґрунтів: керування біотичним компонентом якості ґрунту» Джон В. Доран (університет штату Небраска, США) та Майкл Р. Зейс (ФАО) сформулювали поняття здоров’я ґрунту «як його здатність функціонувати живою системою, підтримуючи життєдіяльність рослин і тварин, сприяти збереженню та покращенню якості води й повітря, а також здоров’я тварин і рослин у рамках екосистеми». Розглядати його потрібно як цілісний комплекс або екосистему, де ключовою є функція екологічної стійкості та самовідновлення, яка реалізується за рахунок таких складових:
а) оптимально збалансованому та адаптованому за екологічними ресурсами біологічному різноманіттю;
б) спроможності до самоочищення ґрунту від забруднюючих речовин – їх біотрансформація, деградація або сорбція ґрунтово-поглинальним комплексом;
в) супресії (пригніченню) мікробамиантагоністами шкідливої біоти – фітопатогенної й санітарно-показової.
Отже, ми маємо тільки допомогти, а здоровий ґрунт у взаємодії з корисною біотою сам здатен забезпечувати основну потребу рослин в елементах живлення — від фіксації азоту з повітря до мобілізації важкодоступних макрота мікроелементів із ґрунту, протистояти появі нових хвороб, активно деструктрувати залишки пестицидів і важких металів, балансувати чисельність шкідників та патогенів, накопичувати дорогоцінну вологу, що виступає основним обмежувальним чинником продуктивності рослинництва за умов незворотних змін клімату.
Таким чином, можемо визначити головну мету успішного й сталого розвитку рослинництва: створення умов для системного керування процесами росту й розвитку рослин з обов’язковим акцентом на відновлення родючості ґрунту, його природного біологічного потенціалу.
Система синергії
Учені Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України у співпраці з фахівцями Інноваційної компанії «Біоінвест-Агро» розробили та відпрацювали біотехнологічну програму зниження витрат і ризиків у рослинництві Агробактеріум®, яка ґрунтується на сутності поняття синергетики. За своєю суттю це певним чином спроєктована система, частини якої вступають у резонанс і взаємно підсилюють одна одну, породжуючи додаткові властивості й можливості, непритаманні окремим частинам поза системою.
Програма Агробактеріум® базується на таких інноваційних засадах:
1. Можливість підвищення коефіцієнта поглинання мінеральних добрив з реальних 20–30 до 70–80% завдяки комплексним рішенням з активації ґрунтової мікробіоти, пришвидшення синтезу мікробіологічних метаболітів і ферментів у продукцію рослинництва.
2. Оптимізація (зменшення) застосування хімічних засобів захисту на користь біологічних, активному використанню природних біозахисних препаратів, біостимуляторів, ферментів, амінокислот, біополімерів — поліпшувачів ґрунту (біодеструкторів рослинних решток), інокулянтів насіння, природних активаторів живлення та рідких мікробіологічних припосівних комплексів із додаванням біозахисних метаболічних препаратів, які відповідають за здоров’я ґрунту.
3. Активне застосування біостимуляторів у ключових фазах росту й розвитку рослин, в зонах закладання та формування врожаю, що змушує культури здійснювати цільову самомобілізацію системи шляхом трансформації зон стресу в зони комфорту.
4. Оптимізація технічного парку, зменшення в кілька разів інвестиційного та амортизаційного навантаження внаслідок оптимізації основних технологічних процесів, зокрема застосування вологоакумуляційних і біоактивувальних систем обробітку ґрунту (no-till, mini-till, strip-till, verti-till) та програм малооб’ємного ресурсоощадного живлення та біологічного захисту рослин.
5. Підвищення продуктивності праці в організаційно-управлінській моделі: шляхом системно формалізованого (від процесів до процедур) логістичного підходу до керування ростом та розвитком сільгоспкультур, мінімізацією впливу природно-кліматичних чинників.
У сучасних умовах отримання прибуткового врожаю, що має покращені якісні показники, можливе тільки за умов гармонізації заходів з енергоресурсоощадного ґрунтообробітку та впровадження програми керування основними процесами розвитку, росту та формування врожаю, які максимально деблокують негативний вплив біотичних й абіотичних стресів на кінцевий результат.
The Ukrainian Farmer
