Тваринництво

Як змінився ринок курячого яйця після початку війни, структура дистрибуції, а також позиції птаховиробників на зовнішніх ринках

Системні зміни

Системні зміни

Як змінився ринок курячого яйця після початку війни, структура дистрибуції, а також позиції птаховиробників на зовнішніх ринках розповіла Юлія Фльорова, заступник генерального директора ГК Ovostar Union  

Юлія Фльорова

Юліє, розкажіть про основні зміни, які відбулися на ринку курячого яйця в Україні після початку війни. 

— У перші дні війни було зруйновано напрацьовані роками логістичні ланцюжки. І виробники, і ритейлери мали відбудувати процеси дистрибуції та логістики з нуля. На цьому тлі значущість локального регіонального виробника підвищилася як ніколи. Великим гравцям ринку треба було розбудовувати свої операційні, часто інерційні структури. На цьому фоні активізувався більш гнучкий оптовий канал, націлений на роздрібну, ринкову торгівлю, що на певний час взяв на себе основну функцію забезпечення продовольством населення територіальних громад. Наша компанія, як і багато інших виробників, організувала продаж продукції з коліс у Києві та окремих районах Київської області, відкрила власні точки роздрібного та оптового продажу, постійно інформувала населення про те, коли і в якому районі можна купити продукцію. 

Мірою відновлення системного ритейлу ринок повертає звичну раніше структуру дистрибуції, але слід згадати про міграційні процеси в суспільстві. Попит перетікає з одного регіону до іншого, на жаль, частина людей покинула тимчасово нашу країну. 

Як за цей час змінилась собівартість виробництва курячого яйця? 

— Значно змінилася. Відчувається дефіцит палива, зростання вартості логістичних послуг, висока собівартість енергоресурсів. Набагато ускладнився механізм. Зросла вартість постачання імпортних складових як за ветеринарною групою, так і по тарі та запасним частинам. Компанія несе також інші додаткові витрати на забезпечення життєдіяльності підприємств у режимі воєнного стану. Ми не дозволили собі змінити вимоги щодо безпеки нашої продукції. 

Чи довелося скорочувати посадки птиці, на скільки? 

— За підсумками першого кварталу нам вдалося зберегти поголів’я на рівні кінця 2021 року. На наших майданчиках підростав молодняк, який зайняв місце дорослішого птаха. Загальний збір яйця в першому кварталі скоротився на 10% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. 

У другому кварталі буде проведена деяка оптимізація поголів’я, яка відповідає структурі попиту, що змінився, і допоможе оптимізувати операційні витрати компанії. У стратегії нашої компанії завжди був і зберігається фокус на максимальну незалежність у питаннях планування поголів’я. Відновлення поголів’я після косметичного скорочення займе не більше 6 місяців. 

Як врегульовані сьогодні попит і пропозиція на внутрішньому ринку курячого яйця? 

— У країні відбуваються сильні міграційні процеси. На жаль, багато людей активного віку та споживання виїхали за межі України. Це не могло не позначитися на внутрішньому попиті. Поки що складно оцінити глибину тренду падіння внутрішнього попиту, також немає офіційних даних зі статистики скорочення виробництва. Історично споживання яйця в Україні є одним із найвищих у світі. Саме високий та стабільний внутрішній попит дозволив стати яєчній галузі України світовим флагманом.  

Не можна забувати й історично значущі обсяги яйця, вироблені приватними домогосподарствами. Швидше за все, приватний ринок виявиться найстійкішим у цій ситуації. Мати кілька курок на присадибній ділянці не клопітно для господарства.

З іншого боку, всі ринки світу зараз зазнають цінового тиску зростання складових собівартості виробництва. На початку цього року в багатьох Європейських країнах і дуже сильно в США вирував пташиний грип, який вніс значні корективи в чисельність поголів’я та обсяг виробленої продукції. Таких високих цін на світовому ринку давно не було. Це потенційна можливість для галузі зберегти обсяги виробництва та отримати деякі фінансові послаблення. 

Яка ситуація на ринку продуктів переробки курячого яйця? Ви і далі розвиватимете цей напрям? 

— Зі зрозумілих причин ми змушені були зупинити виробництво яєчних продуктів на нашому виробничому майданчику у Калинівці біля Макарова. Майданчик у Василькові також скоротив обсяги виробництва. За даними звіту за перший квартал, загальне виробництво сухих продуктів було скорочено на 14%, а рідкого яєчного продукту на 38% у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. 

У перші тижні війни ми зосередилися на тому, щоб забезпечити населення стратегічно важливим продуктом харчування — яйцем. Компанія також активно підтримувала та підтримує своєю продукцією ЗСУ, формування територіальної оборони, працює з благодійними та волонтерськими організаціями, поставляючи продукцію до лікарень та підприємств громадського харчування, які забезпечують соціальне харчування населення, допомагає адміністраціям районів, надаючи продукцію постійному та тимчасово переміщеному населенню. 

Зараз ми бачимо, що бізнес, який перебудовувався на новий режим роботи, відновлюється, з’явився попит на продукцію переробки й наші майданчики нарощують свої обсяги виробництва продукції з доданою вартістю. 

Наскільки скоротився експорт курячого яйця і яєчних продуктів у вашій компанії? Як це впливає на економіку підприємства? 

— За результатами першого кварталу, експорт справді сильно скоротився. До врегулювання ситуації внутрішнього попиту на ринку діяла повна заборона на експорт сільськогосподарської продукції. Коли яйце перестало бути дефіцитом внутрішнього ринку, з подачі профільного міністерства та асоціації Кабінет Міністрів запровадив ліцензування нашої категорії. Наразі експортні операції здійснюються, але це не впливає на ціну внутрішнього ринку. Провівши роздрібний аудит, легко помітити, що, на відміну від солі, борошна, цукру та деяких круп, роздрібна ціна на яйце зберігається на рівні, а іноді навіть нижче, ніж торік. 

Стабільне надходження валютного виторгу необхідне і для підприємства, з огляду на ведення імпортних закупівель критичних складових виробництва, і для держави. Ще раз хочу зазначити, що профільне міністерство не залишило нас та інших виробників без підтримки, оперативно приймаючи необхідні зміни до законодавства, щоб полегшити та відновити експортні операції щодо надлишкових для України товарних груп. 

Чим загрожує для вітчизняного виробника втрата своїх позицій на зовнішніх ринках? Хто може зайняти наше місце? 

— За результатами 2020 року, Україна входила до десяти найбільших світових експортерів яйця. Наша галузь була надійною опорою держави щодо збереження валютного балансу. Сильна яєчна індустрія історично у Польщі, Туреччині, Бразилії, США, Китаї, країнах північної Європи. Не маючи можливості купувати для трейдингу українську продукцію, великі трейдери шукатимуть нових маршрутів. Під загрозою втрати ринків Азії, Африки, Середнього Сходу, які є найбільшими імпортерами продукції. Яйце — найважливіший і, мабуть, найцінніший білок світової дієти. 

Та є і позитивні новини. Нещодавно Європейський парламент проголосував за скасування ввізного мита строком на один рік для українських товарів, зокрема для продуктів птахівництва. Ми вбачаємо в цьому перспективи збереження частки європейського ринку для українських сільгоспвиробників.  

Як розвиватиметься ринок курячого яйця в Україні найближчим часом? 

— Ніхто не скасовує вплив базових економічних теорій. Виробникам доведеться наслідувати ринкові правила балансу попиту та пропозиції. Якщо попит внутрішнього ринку відновлюватиметься повільно, а можливості експорту будуть лімітовані, багато виробників будуть змушені скоротити поголів’я.  

Розкажіть, як плануєте далі розвивати вашу компанію. 

— Ми будемо гнучкими у своїх рішеннях, відповідатимемо ринковому попиту. Будемо підтримувати Україну та дотримуватимемося нашої довгострокової стратегії: виробляти здорове та якісне яйце для української нації та населення світу, що зростає. Слава Україні! 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
3
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ