Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Синтетичне проти натурального

Поділитись:
Синтетичне проти натурального

Вчені довели, що не завжди речовини, синтезовані хімічним шляхом, є небезпечними або шкідливими для людини або тварини, як і те, що натуральна хімічна сполука не є завжди безпечною чи корисною.

Для багатьох із нас згадування про те, що синтетичні хімічні речовини (продукти) можуть бути ліпшими, ніж аналогічні натуральні сполуки, здається не серйозним і не вимагає подальшої уваги і обговорення. Будь-яка спроба показати синтетичні продукти з кращого боку робить людину членом корпоративної кабали або принаймні прислужником останніх. Бо, як кажуть, завжди легше залякувати людей, ніж їх освічувати. 

Упереджена думка про те, що натуральні хімічні сполуки нібито кращі, ніж синтезовані хімічним шляхом, пов’язана з ірраціональним острахом хімічних сполук і хімії загалом (так звана, хемофобія). Наочним прикладом цього може бути наші побоювання щодо синтетичних пестицидів. Ми часто свідомо обираємо продукти для боротьби з хворобами і шкідниками рослин, які «не містять хімії». Наскільки ми помиляємося, показують дослідження Брюса Еймса і колег, результати яких були опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Цей журнал вважають одним із найавторитетніших наукових журналів у світі. Науковці в статті «Пестициди в харчуванні (99,99% всіх є натуральними)» продемонстрували, що 99,99% всіх пестицидів у харчуванні людей (за кількістю) припадають на натуральні хімічні сполуки, які рослини виробляють, щоб захистити себе від грибів, комах і тварин. Багато з цих натуральних пестицидів є токсичними і канцерогенними. 

Брюс Еймс із колегами підрахував, що пересічний американець з’їдає приблизно 1,5 грама натуральних пестицидів на добу, що в 10 тис. разів більше, як порівняти зі споживанням синтетичних пестицидів за той же період часу. Двадцять сім натуральних канцерогенних пестицидів (це лише їх мала кількість, яку споживає людина) можна знайти в яблуках, абрикосах, бананах, капусті, моркві, каві, чаї, грейпфрутовому соку, винограді, меді, кавунах, вишні, какао, кропі, хроні, гірчиці, мускатному горіху, манго, грибах, апельсиновому соку, персиках, малині, буряку, горосі, сливах, картоплі, чорному перці, ананасі, помідорах тощо. Рівень цих 27 канцерогенів у перерахованих вище продуктах в тисячі разів вище, ніж синтетичних пестицидів. При цьому наявність натуральних пестицидів повністю ігнорується в більшості наукових доповідей, чого не сказати про синтетичні засоби захисту рослин. У жодному раціоні людини або тварини не може не бути натуральних хімічних сполук, які є канцерогенами. Одна лише капуста містить, наприклад, такі натуральні отрути, як ціанід, ментол, карвон, фенол, глюкоіберін, епіпрогоітрин, глюкорафанін, глюкоерізолін, неоглюкобрассіцин, індол-3-карбінол, індол-3-метілціамід, гоітрин і бассіцин. Типова чашка кави містить 10 мг канцерогенів: здебільшого кавову кислоту, катехол, фурфурал, гідрохінон і гідроген пероксид. Еймс і колеги зробили висновок, що синтетичні пестициди, наявні в різних фруктах і овочах у малих кількостях, не несуть ризику для здоров’я людини. Схожий висновок зробив також комітет Національної Дослідницької Ради в США. 

Багато хто вважає, оскільки натуральні хімічні сполуки є частиною людської еволюції, а синтетичні речовини з’явилися недавно, тварини здатні справлятися з токсичністю натуральних з’єднань, але не здатні протистояти синтетичним. Ця думка є помилковою. Ось чому. 

1. В організмі людини є безліч природних захисників від дії зовнішніх токсинів. І ці захисні механізми діють як проти натуральних, так і проти синтетичних хімічних сполук. 

2. Багато натуральних токсинів, які були наявні протягом всієї еволюції хребетних, все одно спричиняють у них рак (наприклад, афлатоксин, солі кадмію, берилію, нікелю, хрому і миш’яку). 

3. Раціон людини значно змінився за останні кілька тисяч років. Лише невелика кількість рослин, які людина вживає в їжу сьогодні (кава, какао, чай, картопля, помідори, кукурудза, авокадо, манго, оливки, ківі тощо), були присутні в раціоні мисливців-збирачів. У людей і тварин не було достатньо часу для розвитку резистентності до харчових натуральних токсинів. Природний відбір працює занадто повільно. 

4. ДДТ (трихлорметилді («п» — хлорфеніл) метан) часто розглядається як перший типовий небезпечний синтетичний інсектицид. Однак 1970 року у доповіді Національної Академії Наук в США був такий висновок: «Застосування ДДТ протягом майже 20 років призвело до викорінювання малярії в безлічі частин світу і врятувало 500 млн людських життів». ДДТ був заборонений в США в 1972 році, в СРСР в кінці 1980-х. При цьому не існує переконливих епідеміологічних доказів або токсикологічної достовірності для висновку про те, що ДДТ в організмі людини значно збільшує ризики виникнення раку. Концентрації ДДТ, які застосовували в сільському господарстві, для людини нешкідливі. 

ДДТ незвичайний інсектицид, оскільки містить хлор і розкладається в природі довше, як порівняти з іншими хімічними сполуками. Проте, з іншого боку, в природі утворюються тисячі різних хлоровмісних натуральних хімічних сполук. Наприклад, картопля містить соланін і хаконін, які є жиророзчинними, нейротоксичними і натуральними фунгіцидами та інсектицидами. Ці два з’єднання знаходять у крові будь-якої людини, яка вживає картоплю. 

5. Селекція рослин, більш резистентних до хвороб або комах, для зниження застосування синтетичних пестицидів проти останніх може бути небезпечнішою для здоров’я людини. Наукові дослідження свідчать, що комерціалізація, наприклад, селери, високорезистентної до комах-шкідників, призводить до виникнення алергічної реакції у людей. Згідно з дослідженнями, резистентна селера містить майже у 8 разів більше натурального канцерогенного проралена, як порівняти зі звичайною селерою. 

Як пише Аарон Вільдавскі у своїй книзі «А чи це правда?: путівник громадянина з питань здоров’я та захисту навколишнього світу»: «Ми повинні керуватися ймовірністю і ступенем шкоди, а не тільки її можливістю. Пошук можливостей нескінченний, а це занадто спрощує предмет». 

Звичайно, не треба вважати, що вся хімія або синтетичні сполуки безпечні для здоров’я людини й тварин. Обов’язково треба здійснювати суворий контроль рівня хімічних сполук у продуктах харчування або кормах для сільськогосподарських тварин. Найважливіший висновок такий: «синтезоване хімічним шляхом» не означає автоматично небезпечно або погано для людини або тварини, а «натуральна хімічна сполука або продукт» не означає безпечно і краще для здоров’я. Більше того, величезні кошти витрачають на дослідження мізерних гіпотетичних ризиків для людини (наприклад, шкода синтетичних пестицидів у малих дозах, що використовують у сільському господарстві), що відволікає населення і ресурси від головних небезпек. Оскільки не існує життя без ризиків, а наші ресурси обмежені, суспільство повинно визначити пріоритетні завдання, засновані на ефективній витраті коштів, для порятунку максимальної кількості людських життів. 

Євген Шастак, доктор аграрних наук, BASF SE, відділ годівлі тварин, Лампертхайм, Німеччина

журнал «Наше Птахівництво», травень 2020 року

Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Поділитись: