ПОРТРЕТ «ЗЛОЧИНЦЯ»
Вислів про те, що той чи інший об’єкт в саду є сам по собі шкідливим — штучний. Адже не існує «поганих» та «гарних» комах, рослин, грибів чи бактерій. Усі вони мають право на існування і є частиною величезного біоценозу, яким є навколишній світ живої природи.
Ця умовна класифікація спирається на користь чи шкоду від певних видів для досягнення прагматичних економічних показників у виробництві тієї чи іншої культури. Згідно з цією класифікацію, невеличкий і доволі симпатичний, якщо його розглянути ближче, метелик опинився в категорії шкідників. Та ще й яких… За деякими даними, за відсутності належних заходів боротьби пошкодження плодів у промисловому саду може становити більше ніж 60%. За мірками виробника — це надзвичайно небезпечний «злочинець».
ЩО МИ ПРО НЬОГО ЗНАЄМО
Розповсюджений по всій Україні. Є поліфагом — пошкоджує, крім яблуні, плоди груші, айви, сливи, персика та абрикоси. Має здебільшого три покоління, які під впливом змін клімату останнім часом фактично розмилися і не мають яскраво вираженої періодичності хвиль. Літ відбувається практично постійно, починаючи від цвітіння, протягом всього сезону, аж до збирання плодів, лише коливаючись у своїй інтенсивності, що вкрай ускладнює контроль традиційними методами.
СТРАТЕГІЇ БОРОТЬБИ
Так, саме стратегії. Адже у метелика завдяки біологічним особливостям є декілька поколінь. І він має чимало можливостей обійти точкові «ударні» рішення, знайти слабі ланки в обороні, ефективно використовуючи помилки в моніторингу льоту, підборі препаратів, особливостях перебігу погоди та можливих недосконалостях у технічних моментах оброблення.
Найпоширеніша стратегія до сьогодні — хімічна, яка передбачає використання інсектицидів на підставі моніторингу льоту метеликів. При цьому оброблення мають бути проведені на кожне покоління, що передбачає певний підбір препаратів.
Суттєвими недоліками цього методу є багато складових, які мають бути певним чином підібрані та відрегульовані фахівцями високої кваліфікації. Тут, крім самих препаратів, надзвичайно важливим є ще й людський чинник. Якщо розібрати ці складові, то матимемо такий перелік:
• моніторинг льоту метеликів, який передбачає щоденний контроль над станом пасток (людський чинник);
• вибір моменту оброблення (людський чинник);
• підбір препарату (людський чинник);
• наявність потрібного препарату в постачальника та в господарстві у вирішальний момент (логістичний чинник);
• можливість унесення в потрібний момент (чинник погоди);
• помилки та огріхи під час внесення (людський чинник);
• змивання препаратів дощем після оброблення (погодний чинник);
• мала чутливість шкідника до вибраного препарату(чинник резистентності);
• обмежений вибір препаратів на ринку (чинник резистентності);
• залишки діючої речовини в яблуках (обмеження ринків та каналів збуту).
Тож перспективність цієї стратегії не надихає. Ситуація може ще ускладнитись із закінченням строків реєстрації та забороною деяких препаратів для обігу й використання.
Резистентність (стійкість) плодожерки до тих діючих речовин, що залишаться на ринку, ростиме з року в рік, пропорційно до частоти використання. Що зводить нанівець всі зусилля з використання подібної стратегії і може завдати чимало збитків виробнику. Останнім часом спостерігають нівелювання хвиль льоту. Це робить стратегію складною у використанні.
Інший метод — біологічний, є значно безпечніший для навколишнього середовища, проте має свої нюанси у використанні. Зокрема, погода, сумісність з іншими препаратами, людський чинник та частота оброблення створюють певні ризики в результативності. Дієвою альтернативою є інша стратегія, яка заснована на дезорієнтації самців метелика, що порушує процес спарювання і зводить нанівець небезпеку пошкодження плодів.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ
Плоди пошкоджує саме гусінь, яка з’являється з відкладених самкою яєць після процесу запліднення. Якщо процес запліднення не відбудеться, не буде гусені й не пошкодяться плоди. Як запобігти процесу запліднення? Не так вже й складно, з огляду на те, як метелики знаходять один одного. А знаходять самок самці за запахом. Самки виділяють спеціальні ароматичні речовини — феромони, що приваблюють самців і слугують дороговказом для пошуку партнерки. І тому, якщо штучно зробити так, що самець відчуватиме феромони звідусіль, він втрачає орієнтацію і просто не матиме сил визначити правильний напрямі знайти самку в лабіринті запахів.
Просто, безпечно та елегантно. Саме цей метод має всі шанси стати головним в майбутньому, адже має такі переваги: не потребує постійного моніторингу льоту для ви-бору моменту оброблення; нема людського чинника — унеможливлені помилки та некомпетенції; відсутній сам процес оброблення — нема потреби в техніці та трактористі; економляться ресурси (пальне, вода, зарплата та час); сад під постійною охороною протягом всього сезону, незалежно від перебігу льоту метеликів; нема ризику зменшення ефективності внаслідок резистентності до хімічних препаратів; відсутні логістичні ризики; нема залишків діючих речовин у плодах; можна використовувати в органічних садах.
Є різні методи інтродукції феромонів у сад. Серед них можна виділити два основних:
1. Розміщення носіїв феромону безпосередньо на деревах, що потребує значної кількості роботи під час встановлення цих маленьких носіїв, кількість яких може становити від 400 до 800 шт. на 1 га.
2. Встановлення двох потужних джерел феромону на 1 газ автоматизованим дозуванням по годинах, що потребує мало часу та зусиль під час встановлення.
Пасивні носії феромонів, які розвішують на деревах, мають вельми змінну інтенсивність виділення цих сполук залежно від погодних умов та часу використання, на відміну від іншого рішення, коли феромони розташовано у вигляді аерозольних балончиків з автоматичними дозаторами у двох точках на гектарі саду.
Саме це дає змогу підтримувати сталу концентрацію феромону в 1 м3 повітря незалежно від погодних умов протягом всього сезону вегетації. І саме тому це рішення дає змогу практично відійти від традиційних оброблень за допомогою обприскувача і використання пестицидів. Як приклад, можна навести доступне вже другий сезон в Україні рішення від компанії Suterra (США) під назвою Puffer.
ЩО ТАКЕ PUFFER
Puffer — технологія, яку розробили в компанії Suterra®(США). Згідно з нею створено точний запрограмований електромеханічний пристрій, який обробляє феромоному вигляді аерозолю. Після оброблення відбувається дезорієнтація шкідників, порушення їхнього спарювання.
Технологія Puffer® схвалена в США та ЄС (Італія, Іспанія),а також в Аргентині, Чилі, ПАР, Австралії та Новій Зеландії.А з 2021 року вже і в Україні.
На сьогодні технологію Puffer® використовують уже більше ніж на 50 тис. гектарів у всьому світі.
Компанія Suterra® є світовим лідером у розробці та впровадженні біотехнологій для контролю за комахами. Всі продукти компанії, феромони та атрактанти, є безпечними для природи.
• Прилад постачають уже запрограмованим з оптимальним розкладом роботи та підрахованою дозою препарату на кожний робочий цикл і кожну емісію.
• Puffer запрограмовано на щоденний, автоматичний12-годинний цикл роботи, від 19 год. вечора до 7 год. ранку.
• Протягом роботи вивільнення препарату відбувається що 15 хв.
• Живлення відбувається від батарей, розрахованих на ви-соку температуру.
• Корекцію дії приладу запрограмовано залежно від температури.
• За зниження температури нижче ніж 10–14 °C прилад,відповідно, коригує частоту роботи.
• Puffer створено для роботи в будь-яких погодних умовах.
Для застосування такої технології в своєму саду слід скористатися послугами фахівців. Вони за допомогою супутникових карт зможуть розрахувати конкретні місця встановлення балончиків в оптимальній конфігурації з точними GPS-координатами згідно з рельєфом місцевості, напрямком рядів, переважними вітрами протягом вегетації. Це має важливе значення для рівномірного розподілу хмари феромонів по всьому об’єкту охорони, попри погодні умови в будь-який час.
Садівництво по-українськи
