Овочі-Ягоди-Сад

Шкідники насінників капустяних культур

Шкідники насінників капустяних культур

Успішний захист насінників капустяних культур від шкідників можливий лише за умов раціонального поєднання агротехнічного, хімічного, біологічного й інших заходів.

  

Однією з умов забезпечення врожайності овочевих культур є розвиток сортового насінництва з використанням високоякісного насіння районованих сортів. Це досить важливо, зважаючи на те, що ринок насіння заповнений продукцією закордонних фірм. Перевага їх над українськими сортами по деяких господарських показниках є очевидною. Проте місцеві сорти — результат вітчизняних наукових розробок, які потрібно всебічно підтримувати й розвивати. До того ж вони адаптовані до певних регіонів й адекватно реагують на різноманітні прояви стресових чинників, перш за все, синоптичного характеру. Вітчизняні сорти капустяних культур цілком витримують конкуренцію із закордонними як за показником валового врожаю, так і за якістю.

 

Мусимо констатувати, що врожай насіння капусти є доволі низькім (3,5–4,5 ц/га). Це пов’язано з недосконалою технологією зберігання маточників, низькою ефективністю агротехнічних прийомів вирощування насінників, значними втратами від шкідників і хвороб та несприятливими гідротермічними умовами в окремі роки.

 

У Лісостепу та Поліссі України виявлено понад 35 видів шкідників насіння хрестоцвітих культур. Серед них найшкідливішими є капустяний стебловий прихованохоботник, ріпаковий квіткоїд, капустяна попелиця, а також представники лускокрилих видів — листогризучі та підгризаючі совки, білани. Періодично, в роки масового розмноження, значну шкоду завдає капустяна міль. За умов пізньої посадки суттєву шкоду насінникам спричиняють хрестоцвіті блішки. Щорічні втрати врожаю насіння від шкідників становлять в середньому 25–35%, а в окремі роки до 60% і більше.

 

Галиці

 

Хрестоцвіті квіткові галиці — вид, що поширений в Україні всюди. Личинки пошкоджують цвіт насінників капусти а також столові брукву, гірчицю, ріпак ярий. У весняний період самиці відкладають яйця в бутони. Личинки, що невдовзі відроджуються, виїдають їх уміст, квітка не розкривається, а натомість утворюються гали. Після закінчення живлення личинки мігрують у ґрунт, готують спеціальну колисочку з ґрунту й рослинних решток, де й заляльковуються. За високої чисельності галиці заподіяна шкода є досить значною. Прихований спосіб життя галиць, невеликі розміри, відсутність спеціалізованих ентомофагів значно утруднюють захист насінників. Помітна регуляторна роль в агроценозах насінників спостерігається внаслідок хижацтва турунів і стафілінід.

 

Хрестоцвіті галиці (капустяний квітковий комарик) розповсюджена в Україні повсюдно. Завдає шкоди насінникам капусти, ріпаку, іншим капустяним рослинам. Самиці весною відкладають яйця купками по 17–22 шт. у верхівкову бруньку. Личинки внаслідок тривалого процесу живлення пошкоджують судинну систему, що призводить до деформації квіток і гілочок. За чисельності 15–17 дорослих особин на одну рослину капусти втрати врожаю сягають 24,6–36,2%.

 

Бариди — досить специфічна група твердокрилих шкідників капустяних насінників. До них належать чорний капустяний, ріпаковий, вузький, смоляно-чорний, жеруховий, зелений бруквяний бариди. Шкоду завдають дорослі особини та личинки. Живляться жуки сходами дикорослих і культурних капустяних культур.

 

Зимують жуки у верхньому шарі ґрунту й на глибині до 10 см. Спостерігається зимівля дорослих особин також у качанах капусти. Весняне відродження спостерігається, коли ґрунт прогріється до +7…+9 °С. У середині травня починається інтенсивна яйцекладка, що триває до кінця червня. Жуки у цей період концентруються біля кореневої шийки капусти та її насінників. У період живлення імаго виїдають ямки на стеблах, черешках листків, верхівкових бруньках і стручках. Плодючість самиць 75–105 яєць. Після відродження личинки проникають у середину стебел, де ростуть і розвиваються. Там же відбувається заляльковування. Відродження жуків нового покоління можливе тільки за температури понад +20 °С. За температури повітря +12…14 °С розвиток баридів призупиняється. Личинки та лялечки, що залишаються на зимівлю в стеблах, гинуть. За високої чисельності бариди можуть становити значну загрозу насінникам. Особливо небезпечними є пошкодження, які сукупно завдають такі шкідники, як бариди, ріпаковий квіткоїд і прихованохоботник.

 

Заходи боротьби проти баридів

 

Застосовують такі агротехнічні прийоми: видалення з посівів рослинних решток й особливо глибока зяблева оранка, внаслідок чого гине понад 80% діапаузуючих популяцій баридів. За масового заселення насінників цими шкідниками використовують піретроїдні, фосфорорганічні інсектициди, препарати зі складу неонікотиноїдів.

 

Прихованохоботники

 

Ця група шкідників особливо небезпечна для насінників капустяних культур, досить поширена, складається з понад 200 видів. Це дрібні довгоносики, що пристосувалися до розвитку на трав’янистій рослинності з родини капустяних, макових, лілейних, складноцвітих, бурякових і губоцвітих. Багато видів екологічно та трофічно пов’язані з бур’янами. Саме тому вирощування низки культур, особливо з родини капустяних зазвичай супроводжується масовим заселенням довгоносиками з природних резервацій.

 

Найбільшої шкоди завдає стебловий капустяний прихованохоботник. Імаго та личинки цього фітофага пошкоджують вегетативні й репродуктивні органи насінників, а також заселяють бур’яни. Червоноголову та брюсельську капусти фітофаг не пошкоджує. Зимують дорослі особини під рослинними рештками, у лісосмугах, садах і парках. Навесні за температури +8…+9 ºС дорослі особини залишають місця зимівлі та заселяють кормові рослини. Жуки пошкоджують черешки, листкову паренхіму та жилки зі споду листка та верхівки молодого приросту насінників. Пошкодження, які завдає фітофаг, стають причиною загнивання рослин.

 

Самиці відкладають по 2–4 яйця в середню жилку листка, у черешки чи стебла. Яйця розміщуються під паренхімою, унаслідок чого утворюються характерні горбики, що легко виявити під час обліку. Плодючість самиць 35–42 яйця. Личинки після відродження утворюють ходи в тканинах рослин. Згодом вони проникають у стебла, якими живляться до настання періоду заляльковування. Вихідні отвори, через які личинки виходять назовні та потрапляють у ґрунт для за лялькування, знаходяться біля кореневої шийки. Імаго, що відродилися, яєць не відкладають, а залишаються зимувати.

 

Установлено, що за наявності 2–3 дорослих особин прихованохоботників на одній рослині у фазу відростання вегетативної маси та бутонізації насінників капусти втрата врожаю насіння капусти становила 5,5–7,7%. За чисельності 9–10 імаго на одну рослину врожай насіння знижується на 55–65%. Наведені матеріали свідчать, що за наявності 1–3 екз. дорослих особин на рослину треба проводити захист насінників.

 

Квіткоїди

 

Ріпаковий квіткоїд— лідер за шкідливістю на насінниках капустяних культур.Жуки зимують у ґрунті під опалим листям, на ділянках із дерев’янистою рослинністю. Після весняної реактивації (пробудження) жуки скупчуються на квітучих бур’янах. Ріпаковий квіткоїд найнебезпечніший за умов заселення рослин у фазу бутонізації. У цей період за умов сухої та спекотної погоди за наявності 4–6 жуків на одну рослину капусти втрата врожаю становить 11–19%. У більш прохолодні та вологі роки суттєві втрати врожаю спостерігаються за щільності понад 6–7 жуків на рослину.

 

Живляться дорослі особини частинами бутонів і цвітом, з’їдаючи пилок, тичинки, квітконіжку та пелюстки. Такі бутони всихають і відмирають. Самиці відкладають яйця в середину закритих бутонів насінників. Вони також приклеюють їх до тичинок і розташовують по одному чи декілька на бутон. Плодючість самиць 45–55 яєць. Личинки, що відродилися, живляться переважно пилком і пошкоджують квітки. Проте найбільшої шкоди завдають усе-таки дорослі особини. Після закінчення розвитку личинки мігрують у ґрунт, де заляльковуються на глибині 2–7 см. В окремі роки шкідливість квіткоїда незначна, проте абсолютно беззаперечно, що за масової появи ріпаковий квіткоїд суттєво знижує врожай насіння. Зокрема, у період розвитку на насінниках капусти у фазу бутонізації — початку цвітіння за наявності 13–15 імаго на 100 бутонів втрата врожаю насіння становить понад 70%.

 

Методи зменшення шкідників

 

У період розвитку дорослих особин шкідників насінників вони зустрічаються на різних рослинах, і що суттєво, невеликими осередками, розсіяно, що утруднюють їх локалізацію. У період скупчення їх на капустяних культурах боротьба також утруднюється тим, що цей період припадає на фазу цвітіння рослин. На невеликих ділянках насінників за високої чисельності ріпакового квіткоїда пропонуємо вранці струшувати жуків у сачки-пастки. Цей прийом досить трудомісткий і потребує повторення через кожні 3–4 дні. У період заляльковування доцільно проводити розпушення ґрунту. Показано, що триразове розпушення в 10–15 разів знижує чисельність личинок.

 

 

Природні фактори контролю чисельності шкідників насінників

 

Хижаки

 

Установлено понад 50 видів корисних комах — ентомофагів — паразитів і хижаків, що знищують шкідників насінників капустяних культур. Вони спроможні захистити врожай за умов, що чисельність домінантних шкідників не перевищує 1,5–2 порогових рівня до початку фази бутонізації рослин.

 

Особливо помітною є діяльність личинок і жуків хижих турунів, які інтенсивно харчуються гусеницями, личинками й дорослими особинами шкідників, що знаходяться в ґрунті. На насінниках капустяних культур виявлено 17 видів хижих турунів — представників 12 родин. До родини турунів належить турун зернистий, що є надзвичайно активним хижаком-поліфагом. Ефективними є хижаки з родини тускляків — тускляк виїмчастогрудий, тускляк вузький, травневий. Незважаючи на те, що за специфікою живлення це пантофаги (личинки поїдають тваринну та рослинну їжу), їх винищувальна дія досить значна. Серед родини бігунів Agonum Bob. значною руховою та трофічною активністю відрізняються типові хижаки — бігун темний і тонконогий. Серед родини бігунчиків Bembidion Latr. — бігунчик польовий і блискучий. Із родини головачів Broscus Pz. — головач звичайний — активний хижак, що живиться різноманітними безхребетними. Родина каляти Calathus Bon. представлена калятом швидким. Родина клівіни Clivina Latr. — хижаком клівіна руда. До родини гарпалів Harpalus Latr. належить гарпал зелений, що має змішане живлення. Такий самий тип живлення має офонус волосистий, що належить до родини офонуси Ophonus Steph. Родина борозчатокрилів Pterostichus Bon. представлена хижаками борозчатокрилом звичайним і крапковим.

 

Чисельність турунів і, зрозуміло, господарське їх значення коливається і по роках і впродовж сезону. Чітко простежуються два максимуми сезонної їх чисельності: весняний (травень — до середини червня), літній (липень-серпень). В агроценозі насінників літній максимум їх чисельності збігається з міграцією на заляльковування в ґрунт капустяного прихованохоботника, ріпакового квіткоїда та бутонних галиць. За відсутності інтенсивних обробок гербіцидами, ґрунтового внесення інсектицидів ефективність хижацтва турунів коливається в межах 35,7–56,2%. У поєднанні з біологічними й агротехнічними заходами їх господарське значення досить очевидне та добре виражене. Крім зазначених вище хижаків значну ефективність також демонструють такі хижаки, як сирфіди (9 видів), сонечка, галиці та золотоочки, що інтенсивно живляться попелицями.

 

Паразитичні комахи

 

Чисельність і шкідливість ріпакового квіткоїда ефективно контролює ендопаразит (що розвивається всередині тіла жертви) личинок Diospilus сapito Nees. Виліт імаго паразита в природі збігається з початком відродження личинок квіткоїда. Після інтенсивного живлення нектаром квіток капустяних рослин імаго паразита спаровуються та розшукують личинок квіткоїда. Рівень зараження личинок ріпакового квіткоїда паразитом становив 23–38%. Максимальне зараження припадає на третю декаду червня — до середини липня в період найбільшої чисельності квіткоїда. Максимальне зараження паразитом 62,7–73,8% спостерігається в період масової міграції личинок шкідника на заляльковування.

 

Личинок капустяного прихованохоботника заражають паразити з роду Thersilochus sp. Ефективність їх паразитування коливається в межах 21,4–56,2%. Активізації процесу паразитування сприяють вегетаційні поливи та розпушення ґрунту в період міграції фітофагів у ґрунт на заляльковування. У підсумку ці прийоми знижували чисельність шкідників у межах 44,7–81,2%.

 

Не менш небезпечна група лускокрилих шкідників насінників капустяних культур: совки, білани, молі. Добре відома ефективність ентомофагів, які паразитують на різних стадіях саме цих фітофагів. Це насамперед паразити яєць — види роду трихограма Trichogramma sp. Очевидна потреба щорічного розселення цього паразита на насіннєвих посівах. Саме в період яйцекладки лускокрилих шкідників слід проводити 2–3 прийоми розселення трихограми. Гусениць старших віків лускокрилих шкідників активно паразитує ектопаразит габробракон Habrobracon hebetor Say. Їх обох масово вирощують у біолабораторіях України.

 

У той же час практично відсутні технології збереження й активізації паразитів спеціалізованих шкідників — капустяного прихованохоботника, ріпакового квіткоїда та бутонних галиць, капустяної попелиці.

 

Ураховуючи важливе значення видів комах-запилювачів (понад 500 найменувань), не меншу кількість паразитичних і хижих комах, актуальною є проблема не лише їх збереження, а й накопичення та розселення. Тільки комахи-запилювачі, дикі та домашні бджоли забезпечують процес запилення квіток, що повністю корелює з урожайністю. До речі, ентомофаги не лише ефективно паразитують на шкідливих видах комах, а й також виконують функцію запилювачів, споживаючи нектар. Ці процеси демонструють максимальну ефективність за умов відсутності обприскувань насінників хімічними інсектицидами.

 

Таким чином, очевидно, що існують альтернативні хімічним технологіям захисту прийоми агротехніки (зокрема культивування нектароносів), що активізують діяльність природних популяцій паразитів, хижаків, комах-запилювачів. Позитивний результат застосування таких прийомів — формування повноцінного врожаю насіння.

 

Хімічний захист 

 

Комплексний захист насінників, агротехнічні та біологічні прийоми можливі лише за умов помірної чисельності шкідників (не вище двох порогових рівнів). За умов високої чисельності домінантних фітофагів треба застосовувати хімічні інсектициди. Застосування цього заходу регламентується тільки на основі візуальних обліків чисельності фітофагів. Зокрема, зважаючи на значну загрозу врожаю, фітосанітарний моніторинг насінників обов’язково проводити у фазу бутонізації. За чисельності на одну рослину: ріпакового квіткоїда 6–7 жуків, 2–3 особини капустяного прихованохоботника та 2–3 імаго капустяного квіткового комарика, треба провести суцільне обприскування насінників препаратом Золон 35 к. е (фозалон) із розрахунку 1,6–2,0 л/га. Цей прийом можна проводити двічі з інтервалом у 10–12 днів. Наголошуємо на тому, що Золон — єдиний інсектицид, який внесено до Держреєстру саме для захисту насінників капустяних культур.

 

Ефективними проти цих шкідників, а також супутніх видів є застосування піретроїдних препаратів, зокрема Карате Золон 5% м. к. е (лямбдацигалотрин) 0,15 кг/га. Усі піретроїди мають значну початкову токсичність до ентомофагів і запилювачів й негативно реагують на високу температуру повітря.

 

Ефективними є також такі препарати, як Нурел Д (хлорпірифос + циперметрин), к. е. 0,6 л/га; неонікотиноїди: Конфідор (імідоклоприд), в. р. к. 0,2 л/га; Моспілан (ацетаміприд), р. п., 0,12 кг/га; із біопрепаратів Актофіт, 0,2% (аверсектин С), к. е., л, 4 л/га.

 

Валентин Дрозда, д-р с.-г. наук,

завідувач відділу ентомофагів і діагностики хвороб рослин

Марина Кочерга, канд. с.-г. наук,

завідувач сектора ентомофагів відділу ентомофагів і діагностики хвороб рослин

Національний університет біоресурсів і природокористування України

журнал “Плантатор”, травень 2015 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Плантатор
Плантатор
Плантатор
3
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ