Чим годуватимемо свиней завтра, коли зерно стане продуктом споживання лише людини?
Найближчим часом не доводиться очікувати серйозних стрибків у підвищенні врожайності сільгоспкультур, адже їхня врожайність і так вже наблизилася до біологічного максимуму. Тому світова продовольча криза (якщо в Україні її не дуже відчутно, то в деяких інших країнах вона — гостра реальність) вплине і на тваринництво в цілому, і на свинарство зокрема, насамперед через кормовиробництво. Адже всім зрозуміло, що в разі обмеженої кількості посівних площ зернові культури доцільніше буде вирощувати для того, щоб прогодувати все більшу кількість населення. Адже ні для кого не є секретом, що певна одиниця площі землі прогодує в рази більше людей за вирощування на ній рослинницької продукції, ніж кормів для тварин із наступним виробництвом продукції тваринництва.
Рано чи пізно постане питання доцільності свинарства як галузі взагалі. Це пов’язано з тим, що сьогоднішня технологія виробництва свинини конкурує за корми з харчуванням людини. Тому єдиним шансом вижити в майбутньому для свинарства є відхід від використання в годівлі кормів, які споживає людина. По суті, виживуть лише ті підприємства галузі, які вибудують технологію, за якої свиням згодовуватимуть корми, що є непридатними для людей, зможуть робити збалансований раціон, домагаючись високої продуктивності тварин і мінімальної кількості відходів від них.
Здавалося б, утопія. Таке можливо лише у фентезі-фільмах чи книгах. Однак не все так критично, як здається на перший погляд. Просто варто розпочинати еволюційні зміни технології вже сьогодні. Зокрема, варто звертати увагу на альтернативні корми, які завжди.
На сьогодні основою раціонів для свиней є концентровані зернові корми. Саме те зерно, яке в недалекому майбутньому люди повністю споживатимуть, і для свинарства воно стане недоступним. Тож цей факт і сьогоднішні економічні умови спонукають фермерів замислитися над альтернативою зерну. Звісно, повністю й одразу відмовитися від застосування зерна навряд чи вдасться. Та завдання сьогодення — зменшувати його вміст в раціоні з перспективою повного його заміщення.
Щоб не вдаватися до різких і кардинальних змін технології годівлі, треба уважніше придивлятися до альтернативних кормів, що відповідають таким вимогам:
• мають високу енергомісткість (є концентрованими кормами);
• їх морфологічні параметри (текстура, фракція, твердість) мають бути схожими до зернових кормів;
• перетравність не має бути суттєво нижчою, ніж зернових;
• обробка перед згодовуванням не має потребувати значних витрат ресурсів;
• дешева ціна;
• наявність в достатній кількості;
• не споживаються людьми.
З огляду на ці вимоги варто звернути увагу на корми, що належать до «відходів промислового виробництва». Така їх назва є застарілою та певною мірою некоректною, оскільки в майбутньому ці корми можуть стати основою раціонів для свиней. Такі корми доцільніше називати «залишками промислового виробництва». Із цієї групи найдоцільніше використовувати залишки борошномельного, круп’яного, олієекстракційного та технічного виробництв, а також залишки промислової переробки продукції тваринництва.
Залишки борошномельного виробництва — висівки — вже сьогодні дедалі ширше використовуються в годівлі свиней, зокрема для здешевлення раціону. Висівки крім високої поживної цінності й дешевизни сприятливо впливають на здоров’я шлунково-кишкового тракту завдяки значному вмісту в них клітковини.
У виробництві круп як побічний продукт утворюється значна кількість кормових мучок. Мучки за хімічним складом є максимально близькими до зерна й за перетравністю не поступаються йому. На майбутнє передбачається збільшення обсягів виробництва круп і борошна, тож проблем із доступністю цих кормів не буде.
Щодо залишків олієекстракційного виробництва, тут основну увагу слід звернути на соняшникову макуху. Для годівлі свиней вона цінна насамперед високим умістом протеїну, тож по праву вважається високобілковим кормом. Оскільки соняшникова макуха є саме побічним продуктом виробництва олії, вона має всі шанси з часом витіснити такий популярний шрот, як соєвий. Адже сьогодні багато сої вирощується саме заради шроту, про що в майбутньому навіть не ітиме мова. Також добрими представниками цієї групи кормів є лляний і ріпаковий шроти, кукурудзяна макуха.
Із залишків технічного виробництва, зокрема пивної та спиртової промисловості, інтерес для свинарства можуть становити суха барда та пивна дробина. Це чудові корми з високим умістом легкозасвійного протеїну. До того ж вони вже пройшли технологічну обробку й готові до згодовування свиням. Використання цих кормів передбачає територіальну прив’язку до об’єктів виробництва.
Залишки промислової переробки продукції тваринництва вартують окремої уваги, оскільки є одним з найперспективніших відгалужень альтернативних кормів. Найпоширенішим на території України є м’ясо-кісткове борошно. Також на ринку представлені рибне та кров’яне борошно. Поки що незначного поширення набуло пір’яне борошно, зокрема через недосконалість технології виробництва. Всі ці корми характеризуються високим умістом протеїну з високим ступенем перетравності, високою його біологічною цінністю. Також ці корми мають чудову харчову привабливість — завдяки їм у тварин збуджується апетит і поліпшується рівень споживання раціону. Також варті уваги кормовий тваринний жир і залишки витоплювання жиру — шквара. Однак через технологічну недосконалість ці продукти мають обмежене застосування.
Окремо слід зазначити залишки молокопереробної промисловості — сухе молоко, суха молочна сироватка та відвійки. Ці продукти містять найцінніші за амінокислотним складом види протеїну, цілу низку біологічно активних речовин. Їх уведення в раціон особливо доцільно для молодняку та репродуктивних тварин.
Серед побічних продуктів промислового виробництва можна знайти не лише концентровані корми. Наприклад, залишок виробництва цукру — буряковий жом. Використовується у двох формах — вологій і сухій. Оскільки використання вологого жому пов’язане з низкою труднощів у зберіганні та згодовуванні, фермерам доцільніше та простіше використовувати сухий буряковий жом. Його введення в раціон показане для належного балансування та має сприятливий вплив на здоров’я тварин.
Представлені у цій статті корми є лише «верхівкою айсберга» альтернативних кормів для поступового витіснення з годівлі свиней традиційного зерна й інших кормів, що спеціально вирощуються для згодовування сільгосптваринам.
Тетяна Біленька
журнал “The Ukrainian Farmer”, листопад 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
