Уряд хоче створити держоператора сільгоспземель. Бізнес має застереження
Про подальшу долю ринку земель сільгосппризначення в Україні йшлося під час виїзного урядового засідання в Полтаві. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що без удосконалення наявної законодавчої бази зняття мораторію з 1 січня 2016 року відкриє «не ринок землі, а базар землі». Натомість він пропонує створити на цьому ринку державного агента. Як у Чехії. Мовляв, має бути бенчмарк (вартість землі). І якщо хтось захоче продати свою землю, держава через державну установу викуплятиме та продаватиме далі.
У бізнес-середовищі цю ідею зустріли дуже стримано. Як каже очільник асоціації «Земельна спілка України» Андрій Кошиль, аби формувати ціну, ще одна окрема структура не потрібна. Будь-яке адміністративне регулювання ціни породжує зловживання. А якщо держагент спробує встановити мінімально низьку ціну, ринок все одно самостійно відкоригує реальну вартість за допомогою обхідних маневрів. Ураховуючи складну економічну ситуацію в країні, виникає логічне питання: за які кошти купуватиме земельні ділянки в населення держагент? Фінансування таких угод держбюджет не потягне.
Монополія у вигляді посередника від держави буде незрозумілою бізнесу й зайвою під час реалізації земель сільгосппризначення, що є в держвласності, переконаний експерт. Він пояснює, що сьогодні ці ділянки можна продавати через аукціони. Такий механізм в Україні вже давно існує — за законом, вільні від забудови державні та комунальні землі зобов’язані продаватися на аукціонах. Це дає змогу отримати за них найбільшу ціну. Проте, на жаль, механізм «на повну» не працює через «винятки» (передача земельних ділянок в оренду фермерам, безоплатна приватизація тощо) та законодавчим шпаринам, які дозволяють обійти організацію «обов’язкових» торгів. «Аукціони, — цитує експерта АгроПортал.юа, — проводяться у нас дуже рідко. Наприклад, лише торік близько 250 тис. га сільгоспземель Держземагентство передало в оренду й у власність за непрозорими схемами. Із цього обсягу лише 1% сільгоспземель було продано через аукціони…»
Відтак, на думку очільника «Земельного союзу України», зайвий посередник не зробить цей ринок прозорим і не допоможе продавцю заробити більше. Якщо треба запустити в обіг якусь землю, набагато ефективніше залучити альтернативні варіанти продажів, вважає він. Наприклад, дозволити повноцінну роботу земельних аукціонів, запустити електронні торги. За переходу земельних торгів в онлайн без участі посередника-монополіста можна розраховувати на більшу прозорість.
До речі, керівник Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Максим Мартинюк теж виступає за проведення публічних аукціонів із продажу земель державної форми власності. Щоправда, на виїзному урядовому засіданні він чомусь репрезентував це як новаторський експеримент. А ще в Держкадастрі підготували низку законопроектів, які мали б створити належні передумови для запровадження ринку землі. Всі вони згодом мають бути винесені на обговорення громадськості. Та коли потраплять на розгляд в парламент і коли будуть розглянуті — ще те питання, на яке поки що ні в кого немає відповіді.
Уляна Косовська
газета “АгроМаркет”, жовтень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
