В ідеалі високопродуктивний родючий шар ґрунту має складатися приблизно на 45% з мінеральної речовини, на 5% — з органічної біомаси та мати у своєму складі до 25% води й повітря. Для ґрунтових організмів це є найкращими умовами співіснування в симбіозі з рослинами. У цих умовах землю можна назвати живою, вона фактично дихає, живе й родить.
Головним ресурсом продуктивності ґрунту є залишкова біомаса рослин і мікроорганізми — гриби, бактерії, актиноміцети, водорості й найпростіші (95% з яких є аеробами, тобто вони дихають і не можуть виживати без повітря і вологи, а також специфічного для кожної групи живлення). Отже, наше завдання — забезпечити їх умовами для існування й розвитку, а вони віддячать багаторазово.
Аналізуючи численні дослідження й публікації, можна дійти висновку: є кілька базових складових, що забезпечать нам виконання цього непростого завдання. Насамперед потрібно зупинити або мінімізувати агротехнологічні рішення, які призводять до зменшення кількості або знищення мікробіоти в родючому шарі ґрунту. До цих агрозаходів можуть належати:
• використання оранки як основного обробітку ґрунту, яка обертає аеробний і анаеробний пласти й переміщує мікроорганізми в несприятливі для свого існування умови;
• використання великої кількості обробок пестицидами для контролю забур’яненості полів, розвитку шкідників і хвороб. Особливу небезпеку мають хімічні фунгіциди, у складі яких дві або три діючі речовини, знищуючи патогенні гриби, вони одночасно негативно впливають на численність і розвиток корисних ґрунтових грибів, актиноміцетів і бактерій;
• Застосування незбалансованої програми живлення — внесення значних кількостей міндобрив без компенсації програми живлення органічними. Це провокує зменшення популяцій окремих видів продуктивних бактерій через розкладання органічної речовини ґрунту (гумусу) для збалансування співвідношення азоту й вуглецю під час його засвоєння ґрунтово-поглинальним комплексом;
• Агрозаходи, що провокують переущільнення ґрунту та втрату його спроможності до вологонакопичення та вологозбереження. А волога за умов незворотних змін клімату стає головним обмежувальним чинником не лише отримання рентабельного врожаю, а й необхідних умовам для розвитку корисних ґрунтових мікроорганізмів;
• Обов’язкове планування та запровадження в сучасних умовах агрозаходів із застосуванням мікробіологічних препаратів — поліпшувачів ґрунту з властивостями біодеструктора, інокулянтів насіння, рідких мікробіологічних стартових добрив, а за можливості — зменшення хімічних засобів захисту на користь біологічних.
Мікробіологічні комплекси
На ринку України представлено кілька екологічно безпечних полікомпонентних біокомплексів, що поєднують фітозахисні, рістстимулювальні, адаптогенні та антистресові властивості й сприяють підвищенню продуктивності та покращенню якості майбутнього врожаю. Мікробіологічні комплекси завдяки підвищенню активності корисної біоти й очищенню ґрунту від патогенних мікроорганізмів, розкладанню рослинних решток, які можуть накопичувати шкідників і хвороби, поліпшують властивості ґрунту. До складу біокомплексів входять різні групи целюлозолітичних, лігнолітичних, фосформобілізувальних та азотфіксувальних мікроорганізмів, які є антагоністами патогенних грибів і бактерій.
Як приклад, біокомплекс БіоСтимІкс Нива з додаванням Біостимікс Активатор, створений ТОВ «Інноваційна компанія Біоінвест-Агро» спільно з науковцями Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, має у складі крім мікробіологічної складової також й органічні біологічно активні компоненти — ферменти, амінокислоти, гумінові сполуки та біологічний липкоген. Унесений у ґрунт крім заселення рослинних решток мікробіологічними компонентами зовні він створює позитивні передумови для стимулювання розвитку корисної аборигенної біоти й відновлює родючість ґрунту вже з перших днів застосування.
Біокомплекси, які містять азотофіксувальн та фосфоромобілізувальні бактерії дозволяють отримати рослині протягом вегетативного періоду до 120–150 кг азоту та перевести з важкодоступних форм в легкодоступні до 30–40 кг фосфору, відповідно зменшивши витрати на мінеральні добрива, або значно збільшити врожай за органічного землеробства.
Пожнивні рештки, які лишаються після збирання врожаю, складаються в основному з органічної частини — целюлози, геміцелюлози, пентози, лігніну, цукрів, крохмалю і води, що є харчовим продуктом для розвитку аборигенних мікроорганізмів. Їх біологічна активність сприяє утворенню родючого шару ґрунту у вигляді гумусу та покращенню властивостей ґрунту (таблиця).
Наш ґрунт є живим біологічним середовищем, за ефективного використання якого можна без додаткових витрат підвищити врожайність і поліпшити якість рослинницької продукції. Саме живі мікроорганізми значною мірою впливають на продуктивність рослинництва загалом, формують передумови для збереження та відновлення родючих українських чорноземів.
The Ukrainian Farmer
