Одне з основних завдань овочівництва — розширення асортименту овочевих культур у відкритому і закритому ґрунті, що забезпечить рівномірне надходження свіжої овочевої продукції до споживача протягом року. Важливу роль у вирішенні цього завдання належить зеленним овочам, зокрема й редисці.
Редиска — скоростигла рослина. Від сівби до збирання товарного врожаю проходить від 20 до 40 днів і більше (залежно від строків сівби та освітленості). З метою одержання надранньої продукції у весняний період редиску вирощують у різних видах закритого ґрунту:
— у зимових скляних теплицях як ущільнювач помідорів;
— у плівкових теплицях з аварійним і сонячним обігрівом;
— у парниках і тимчасових плівкових укриттях тунельного типу.
Редиска дуже вимоглива до родючості ґрунту. Тому її вирощують на високородючих ґрунтосумішах. Внесення нітрофоски в ґрунт із розрахунку 30—50 г на 1 м2 значно підвищує врожайність рослин. Надлишок азоту та недостатня кількість калію негативно впливає на розвиток коренеплодів.
Щоб одержати конвеєрне надходження товарної продукції з листопада до квітня, її висівають у кілька строків з інтервалом 15—20 днів. Так, за сівби у ІІ—ІІІ декаді жовтня продукцію збирають у ІІІ декаді грудня; за сівби 10—15 листопада збір товарної продукції проводять 15—20 січня, а за сівби 10—15 січня товарна продукція надходить 20—25 лютого відповідно і т. д. Збирання товарного врожаю триває 20—40 днів. Урожай із 1 м2 становить 10—15 пучків (по 20 шт. в пучку).
Для одержання високого товарного врожаю в цей період велике значення має сівба редиски великим відкаліброваним насінням діаметром не менш як 2,5 мм. Таке насіння забезпечує більш дружню появу сходів, сильний ріст рослин і раніше формування коренеплодів. У приватному секторі, який займається вирощуванням насіння для власних потреб, такий посадковий матеріал доцільно калібрувати на ситах із отворами 2 мм, а невеликі партії перебирати вручну, виділяючи дрібне насіння.
Редиску висівають рядковим способом із відстанню між рядками 8—10 см, а в рядку між насінинами 2,5—3,5 см, або квадратним 5х5 см, тобто 350—400 шт. на 1 м2 за норми висіву насіння 3—6 г/м2. Насіння висівають ручною сівалкою чи вручну під маркер. Сівбу проводять на глибину 0,5—1 см. За більшої глибини коренеплоди витягуються.
Необхідно врахувати, що редиска — світлолюбна культура. Тому при слабкому освітленні, особливо в перший період росту, рослини сильно витягуються, коренеплоди утворюються повільно. Це спостерігаємо за сівби редиски в теплицях взимку. Тому для одержання врожаю в грудні-січні забезпечують густоту стояння рослин 250—300 шт./м2, а в пізніші строки — 300—400 шт./м2.
Сівбу насіння проводять у помірно зволожений грунт.
До появи сходів оптимальна температура в опалювальний період повинна бути на рівні +15…+20 °С. Як тільки з’являються сходи, щоб у рослини не витягувалось підсім’ядольне коліно, температуру повітря понижують до +6…+8 °С протягом 4—7 днів. У період утворення справжніх листків температура повинна становити +12…+14 °С у похмуру та +16…+18 °С у сонячну погоду. Вночі температуру повітря підтримують на рівні +8…+10 °С. За вирощування редиски як ущільнювача температуру підтримують таку саму, як для основної культури.
На початку розвитку рослини поливають помірно теплою водою (+20…+25 °С). З початком утворення коренеплодів поливну норму збільшують. Відносну вологість повітря підтримують на рівні 70—75 %.
У разі потреби, щоб рослини не витягувалися, ґрунт підсипають, виполюють бур’яни, розпушують міжряддя. З метою запобігання витягуванню й виляганню рослин та ураженню їх грибковими хворобами після поливів посилюють вентиляцію.
Редиска, як і всі скоростиглі рослини, має високу енергію росту, тому потребує достатнього живлення і дуже позитивно реагує на удобрення. Внесення в ґрунт легкорозчинних мінеральних добрив (аміачна селітра, сечовина, сульфат амонію) підвищує урожайність коренеплодів. Урожай збирають вибірково, мірою достигання коренеплодів, зв’язуючи їх у пучки (15—20 шт.). Середня врожайність залежить від терміну вирощування і становить від 1,5 до 3,5 кг/м2.
За весь період вирощування редиски (візуально оцінивши стан рослин) проводять не менше двох позакореневих підживлень, використовуючи сучасні стимулятори росту, такі як Верместим, Гумісол, Байкал, Вімпл, Івін тощо. 
Для вирощування редиски в закритому ґрунті велике значення мають сорти та гібриди, що відзначаються такими сортовими властивостями: скоростиглість, висока урожайність, тіневитривалість, компактна розетка листя, щільність коренеплодів без пустот і відсутність гіркоти. У Державний реєстр сортів України занесено понад 50 сортів і гібридів редиски вітчизняної і зарубіжної селекції, серед яких на велику увагу заслуговують ранні універсальні сорти та гібриди, а саме: Селеста F1, Дієго F1, Дабел F1, Тарзан F1, Сакса, Ксенія, Ілка, Сора, Рова, Ясочка та ін.
У парниках редиску висівають із середини лютого з такою самою відстанню між рядками, як і в теплицях. Норма висіву на парникову раму (стандартний розмір парникової рами 160×106 см) становить 7—10 г. Після появи сходів рослинам забезпечують повний світловий день, підтримують температурний режим, провітрюють парники, а за нестачі вологи ґрунту — поливають. У період росту коренеплодів із поливом проводять підживлення аміачною селітрою з розрахунку 40—50 г на 10 л води. Урожай збирають вибірково мірою достигання коренеплодів з кінця березня до другої декади квітня. За сівби рядковим способом вихід товарних коренеплодів не перевищує 25—30 пучків з рами, ще менший збір товарного врожаю одержують при розкидному способі сівби.
З середини березня — початку квітня редиску також вирощують у тимчасових плівкових укриттях тунельного типу. Підготовлений із осені грунт після прогрівання під плівкою (плівку накривають на дуги за тиждень-півтора до сівби) перекопують або глибоко розпушують, вносячи 4—5 кг перегною і мінеральні добрива (аміачну селітру — 20—30 г, суперфосфат — 30—40 г, хлористий калій — 20—30 г/м2) або складні комплексні добрива нітроамофоску з розрахунку 40—60 г/м2 загортають, вирівнюючи ділянку. Схема висіву насіння така, як і в теплицях. Глибина загортання 0,5—1,0 см.
Догляд за рослинами полягає у поливі (за потреби), позакореневому підживленні та провітрюванні. У разі високих температур у квітні (+25 °С і вище) плівку з торцевих боків відкривають на день, а на ніч закривають. Все залежить від погодних умов. Урожай збирають з кінця ІІI декади квітня по ІІ декаду травня, мірою наростання товарних коренеплодів.
З середини квітня до травня редиску можна вирощувати як під тунельними плівковими укриттями, так і під агроволокном, що забезпечить надходження свіжої продукції з І по ІІІ декаду травня.
Отже, використовуючи різні види закритого ґрунту та строки сівби, можна забезпечити конвеєрне надходження редиски в несезонний період, збагатити наш раціон цінною, екологічно безпечною, дієтичною продукцією.
Ігор Дидів, канд. с.-г. наук, доцент
Ольга Дидів, канд. с.-г. наук, доцент
Андрій Дидів, аспірант
Львівський національний аграрний університет
журнал “Плантатор” лютий, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Планатор” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “Плантатор”з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
Плантатор
